Справа № 753/1981/24
Провадження № 2/756/2709/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родинний клуб»</a>, про стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родинний клуб»</a> про стягнення коштів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.02.2024 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родинний клуб»</a>, про стягнення коштів.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2024 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родинний клуб»</a> про стягнення коштів, передано на розгляд за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 вищезазначену справу передано на розгляд судді Ткач М.М.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовну заяву необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач вважає, що за заявленими позовними вимогами вона звільнена від сплати судового збору згідно з Законом України «Про захист прав споживачів».
Так, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.
Як убачається, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача суми оголошеної винагороди, у зв`язку із визначенням останньої переможцем конкурсу.
Згідно із ст.21 Закону України «Про захист прав споживачів», крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: 1) при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; 2) при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; 3) при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; 4) порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач; 5) будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію; 6) споживачу реалізовано продукцію, яка є небезпечною, неналежної якості, фальсифікованою; 7) ціну продукції визначено неналежним чином; 8) документи, які підтверджують виконання договору, учасником якого є споживач, своєчасно не передано (надано) споживачу.
Пунктом 23 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У зв`язку з цим, застосування Закону України «Про захист прав споживачів» до даних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови, процедури виконання договору, та інше, тобто ті які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають інші правовідносини, які регулюються відповідними Законами, зокрема, Цивільним кодексом України.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоров`я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
У вказаному законі прописана процедура укладання договору, яка включає питання щодо надання інформації споживачеві один про одного та щодо умов договору: про надання послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах, винагороди товариства, порядок розподілу товару, тощо.
Тобто, права особи як споживача охоплюються і мають місце на стадії придбання, замовлення, використання або реалізації наміру придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, а коли така продукція вже придбана, замовлена або використовується, то діють правила і норми відповідних договірних правовідносин.
Позивачем судовий збір не сплачено, з посиланням на положення ЗУ «Про захист прав споживачів», а в позовній заяві йдеться не про вищезазначені обставини.
Навіть, виходячи з юридичного визначення поняття споживача, позивач не відповідає його критеріям, передбаченим в п. 22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів», а відповідно не є споживачем в розумінні вказаного вище Закону України.
До спірних правовідносин не може бути застосована ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо звільнення від сплати судового збору, оскільки в заявленому позові позивач виступає не як споживач і позов подано не на захист його прав споживача.
Ураховуючи вище викладене, беручи до уваги те, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру, то позивач повинен сплатити судовий збір.
Порядок сплати і розмір судового збору визначений Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фінансовому розмірі.
Як убачається із матеріалів, вказана позовна заява надійшла до Дарницького районного суду м. Києва 25.01.2024.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлює прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року у розмірі 3028 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, виходячи з наведеного вище позивач має сплатити суму судового збору в розмірі 1211,20 грн та надати до суду оригінал квитанції.
У відповідності до ч.11 ст.187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків, викладених в зазначеній ухвалі.
Крім того, слід роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків; якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Родинний клуб»</a>, про стягнення коштів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків заяви протягом 5 (п`яти) днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву буде залишено без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Ткач
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118263910 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Ткач М. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні