Ухвала

від 28.03.2024 по справі 752/27008/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №752/27008/23 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2024/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, -

за участю:

представника власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року задоволено клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , подане в кримінальному провадженні №42023102030000097 від 12.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42023102030000097, а саме транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження речових доказів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , поданого в кримінальному провадженні №42023102030000097 від 12.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про арешт майна, а саме транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повернути майно законному власнику.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вилучений автомобіль не є знаряддям злочину, не зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, не відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, не є матеріальним об`єктом, що може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже, не потребує вжиття заходів щодо його збереження, що було проігноровано судом першої інстанції.

Апелянт вказує, що ОСОБА_6 не повідомлено про підозру та будь якого статусу в рамках кримінального провадження останній не має. Будь яких доказів, щодо причетності останнього до зазначеного кримінального правопорушення немає.

Звертає увагу апелянт також на те, що ОСОБА_6 періодично надає автомобіль в користування ОСОБА_9 , проте сам ОСОБА_6 використовує автомобіль для отримання заробітку, а накладення арешту на нього позбавить ОСОБА_6 та його сім`ю єдиного джерела доходу на існування та забезпечення сім`ї.

Апелянт зазначає, що прокурором не було доведено, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, також у постанові про визнання речовими доказами не приведено правових підстав для прийняття такого рішення.

Крім того, апелянт вказує, що майже за місяць після вилучення транспортного засобу, слідчими не було проведено його огляд, що дає підстави вважати, що вказаний автомобіль не становить інтересу для досудового розслідування, а є формальністю, яка негативно впливає на право приватної власності громадянина.

Також, апелянт зазначає, що відсутні будь-які докази, що майно належить ОСОБА_9 чи ОСОБА_10

27.03.2024 на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшли додаткові пояснення представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , в яких останній зазначає, що 13.02.2024 на офіційну електронну адресу Деснянського УП ГУНП в м. Києві було подано клопотання в порядку ст. 220 КПК України, щодо узгодження дати та часу огляду транспортного засобу Tesla Model S, р/н НОМЕР_2 . 15.03.2024 на офіційну адресу адвоката ОСОБА_7 надійшло повідомлення від слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_11 , відповідно до якого останній повідомляє, що проведення слідчої дії - огляду транспортного засобу, необхідно попередньо зв`язатись зі слідчим ОСОБА_12 та узгодити дату. Проте, наразі слідчий не відповідає на неодноразові телефонні дзвінки, ігнорує погодження дати та часу, тобто ухиляється від проведення огляду ТЗ.

Також апелянт вказує на те, що з урахуванням тривалості досудового розслідування та судового розгляду, а також під впливом природних чинників, транспортний засіб Tesla Model S, р/н НОМЕР_2 може розпочати псуватись без використання та регулярного технічного обслуговування.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Разом з цим, 28.03.2024 прокурор ОСОБА_13 надіслав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засідання, однак підтверджуючих документів не долучив. А тому, з урахуванням зазначеного, думки представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що у провадженні СУ ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження 42023102030000097 від 12.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведення комплексу слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій встановлено організатора злочинної групи, яка здійснює діяльність пов`язану з незаконним переправленням військовозобов`язаних громадян за кордон, а саме громадянина України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановлено, що останній проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , користується автомобілем НОМЕР_9 зареєстрований на громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП - НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 , у своїй протиправній діяльності для зв`язку з іншими членами групи та координації їх дій користується номерами мобільних телефонів - НОМЕР_5 , НОМЕР_6 та мобільними терміналами з ІМЕІ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 .

Так, 12.01.2024 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023102030000097 від 12.05.2023 року старшим слідчим СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 проведено огляд ділянки розміром 5х5 метрів, за адресою: АДРЕСА_4 , в ході якої виявлено транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому, на прохання слідчого пред`явити вказаний транспортний засіб для огляду, присутній під час огляду підозрюваний ОСОБА_9 відмовився.

В зв`язку з чим є підстави вважати, що у вказаному транспортному засобі можуть знаходитись речі, предмети та документи, що стосуються вказаного кримінального провадження. В подальшому, вказаний транспортний засіб було вилучено та поміщено на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_5 .

12.01.2024 постановою слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 вищевказаний транспортний засіб було визнано речовим доказом у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42023102030000097 від 12.05.2023 року та визначено місце зберігання за спеціальним майданчиком для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів за адресою: АДРЕСА_5 .

19.01.2024 прокурор Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва з клопотанням пронакладення арешту на транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною його відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження речових доказів.

В обгрунтування поданого клопотання прокурор вказав, що у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на тимчасово вилучене майно з метою збереження речових доказів.

05.02.2024 ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва вказане клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42023102030000097, а саме транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із забороною відчуження, розпорядження та користування, з метою збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва зазначених вимог закону дотримався.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42023102030000097 від 12.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, врахував, що до матеріалів клопотання долучена постанова слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 12.01.2024, якою транспортний засіб марки Tesla Model S, номер шасі НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , користувачем якого є ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи що, прокурор у відповідності до вимог ч. 5 ст. 171 КПК України звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт вилученого майна, також з метою збереження речового доказу та забезпечення подальшого повного, всебічного та об`єктивного розслідування вказаного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти на нього арешт.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч.ч. 1, 2, 10 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, або ненастання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 170-173 КПК України, наклав арешт на вищезазначене майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги.

Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора.

Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_6 не повідомлено про підозру, та будь якого статусу в рамках кримінального провадження останній не має, колегія суддів звертає увагу на наступне.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду та підлягають перевірці органом досудового розслідування під час проведення подальшого досудового розслідування.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, - залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4