Постанова

від 10.04.2024 по справі 761/18819/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5271/2024 Доповідач - Ратнікова В.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 761/18819/22

10 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Левенця Б.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В., у цивільній справі №761/18819/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

В обгрунтування позову зазначав, що 15 квітня 2020 року головним інспектор з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення Правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серія АС № 0000004003 від 15.04.2020 року.

30 березня 2021 року рішенням Шевченківського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертаса Олега Федоровича про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення було задоволено частково. Постанову від 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003, винесену головним інспектором з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції)) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП - скасовано та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003. В іншій частині позову - відмовлено.

Вважає, що відповідачем було грубо порушено його права. Зазначав, що діями відповідача йому завдано матеріальних збитків у вигляді грошових витрат, які він був змушений понести, а саме:

-оплата адміністративного штрафу у розмірі 255 грн та комісія фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 27 грн.60 коп.;

-оплата вартості евакуації ТОВ «Евакуатор Сервіс» автомобіля у розмірі 1 270 грн. та комісія фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 37 грн.70 коп.;

-оплата перебування його автомобіля на спец. майданчику, куди його евакуювали, 144 грн. та комісія фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 26 грн.40 коп.

При зверненні до суду для захисту своїх прав та законних інтересів він сплатив 420 грн. 40 коп. судового збору.

Того ж дня сплатив 510 грн. за послуги нотаріуса за оформлення довіреності на свого сина - ОСОБА_2 щодо представлення його інтересів в судовому засіданні.

А всього для відновлення своїх порушених прав позивач поніс реальні збитки на суму 2 691,10 грн.

Зазначав, що внаслідок дій відповідача йому було завдано значної моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях, фізичному болю, порушені його прав, в тому числі, створення всіх передумов внаслідок яких було піддано ризику його здоров'я.

Моральну шкоду позивач оцінив у розмірі 20 000 грн.

Враховуючи викладене, просив суд стягнути з відповідача на його користь матеріальне відшкодування у розмірі 2 691 грн 10 коп., моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., компенсацію послуг адвокатської правової допомоги з підготовки позову та представлення інтересів в судових органах у розмірі 20 000 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 08 червня 2023 року представник позивача ОСОБА_1 адвокат Черемін Денис Вадимович подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги грунтуються на наявності підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі .

Окрім того, на думку апелянта, суд підійшов до розгляду справи формально, не допитав свідка, заявленого стороною позивача, а судове засідання, яке відбулося 09 травня 2023 року, тривало не більше 15 секунд, судових дебатів не відбулося.

Зазначив, що дана апеляційна скарга подається без ознайомлення з повним текстом рішення суду, доповнення до апеляційної скарги будуть надані позивачем після ознайомлення з ним.

31 липня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Миколи Сказко.

У відзиві представник відповідача посилається на те, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними, а тому не підлягають задоволенню.

Вказує, що позивач не навів жодного аргументу щодо незаконності та необгрунтованості рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року у справі № 761/18819/22.

Зазначає, що апеляційна скарга не містить жодного посилання на будь -яке порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Апеляційна скарга є майже ідентичною копією всіх тверджень, що відображені у позовній заяві.

Твердження апелянта про те, що апеляційна скарга була написана за відсутності повного тексту рішення суду не відповідає дійсності. Оскільки апеляційна скарга підписана 08.06.2023 року, а надійшла до Київського апеляційного суду 03.07.2023 року. Разом з тим, повний текст рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року у справі № 761/18819/22 виготовлено 06 червня 2023 року.

Зазначає, що після ознайомлення з повним текстом рішення суду представник так і не подав доповнень до апеляційної скарги.

Вказує на те, що позивачем не доведено та не надано відповідних доказів, що прямо чи опосередковано підтверджують заподіяння йому моральних страждань, заподіяння шкоди здоров'ю саме протиправними діями чи бездіяльністю відповідача.

Зазначає, що оскільки питання правомірності винесення постанови про накладення адміністративного стягнення розглядалось в рамках справи № 752/7887/20, то і питання щодо відшкодування моральної шкоди повинно було розглядатись теж в рамках тієї справи.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу зазначає, що позивачем не було долучено до позовної заяви жодного документу, що містив би опис послуг, які надаються чи повинені бути надані адвокатом, а також опису відповідних робіт. Відсутні також документи, які б свідчили про вартість таких робіт чи понесених витрат по їх оплаті .

До позовної заяви позивачем було долучено лише копію договору № 01.05.2022 про надання правової допомоги від 01.05.2020 року, який не містить порядку розрахунку клієнта з адвокатом.

Щодо відшкодування позивачу матеріальної шкоди відповідач зазначає, що питання правомірності винесення постанови розглядалося в рамках справи № 752/7887/20. 30.03.2021 року Шевченківським районним судом міста Києва прийнято рішення по справі № 752/7887/20 відповідно до якого постанову про накладення адміністративного стягнення було скасовано.

Зазначає, що питання повернення судового збору вирішується суддею у рішенні, а тому витрати по сплаті судового збору в рамках справи № 752/7887/20 не можуть бути предметом розгляду у даній справи.

Доводи позивача про наявність підстав для відшкодування витрат на оплату послуги нотаріуса в розмірі 510 грн. за оформлення довіреності щодо представництва інтересів позивача у судовому засіданні є безпідставними, так як справа № 752/7887/20 розглядалася в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а тому необхідності в даній довіреності не було жодної, окрім того, копію даного доручення позивач не долучає до матеріалів справи.

Зазначає, що оплата за послуги з евакуації транспортного засобу позивача була перерахована позивачем на рахунок ТОВ « Евакуатор сервіс», а витрати на зберігання автомобіля на спецмайданчику- на рахунок ГУНП у м.Києві, а тому вимоги позивача про стягнення вказаних витрат з Департаменту є незрозумілими та необгрунтованими.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року справу призначено судді-доповідачу Білич І.М., судді, які входять до складу колегії: Білич І.М. - головуючий суддя, судді: Коцюрба О.П., Слюсар Т.А.

Протоколом автоматизованої зміни складу колегії суддів від 07 липня 2023 року у зв'язку із припиненням повноважень було замінено суддю Коцюрбу О.П. на суддю ОСОБА_3 .

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 липня 2023 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В.,у цивільній справі №761/18819/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 липня 2023 року справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В.,у цивільній справі №761/18819/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди призначено до розгляду в порядку письмового провадження Київським апеляційним судом без повідомлення учасників справи.

У зв`язку з неможливістю суддею-доповідачем ОСОБА_4 продовжувати розгляд судової справи № 761/18819/22 (апеляційне провадження №22-ц/824/11564/2023) було призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя: Ратнікова В.М., судді Левенець Б.Б., Борисова О.В.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 грудня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шевченківського районного суду міста Києва Фролової І.В., у цивільній справі №761/18819/22 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 15.04.2020 року головним інспектором з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертасом Олегом Федоровичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення Правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), згідно з якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., який перераховується в бюджет м. Києва.

У постанові зазначено, що 15.04.2020 року, о 13 год. 58 хв., на вул. Володимирська, 73 у м. Києві транспортний засіб MAZDA 6 2.5, державний номерний знак НОМЕР_1 зупинено ближче 10 метрів від пішохідного переходу, чим порушено пункт 15.9. г) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертаса Олега Федоровича, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог: Департамент транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Постанову від 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003, винесену Головним інспектором з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції)) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП - скасовано.

Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003.

В іншій частині позову відмовлено.

Встановлено, що позивачем було сплачено штраф у розмірі 255 грн. та комісію банку, що підтверджується квитанціями № 30796610-1, 30796610-2 від 15 квітня 2020 року.(а.с.12).

Позивачем також було сплачено кошти за збереження транспортного засобу MAZDA 6 2.5, державний номерний знак НОМЕР_1 на спецмайданчику- на рахунок ГУНП у м.Києві у розмірі 144 грн. та комісію- 26,40 грн., що підтверджується квитанціями № 30796782-1 , 30796782-2 від 15 квітня 2020 року (а.с.13).

Позивач сплатив на користь ТОВ «Евакуатор сервіс» оплату за транспортування автомобіля MAZDA 6 2.5, державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 1 270 грн. та комісію банку у розмірі 37.70 грн., що підтверджується квитанціями № 30796700-1, 30796700-2 від 15 квітня 2020 року ( а.с. 14).

01 травня 2022 року ОСОБА_1 ( замовник) та адвокат Черемін Денис Вадимович уклали договір № 01.05.2022 про надання правової допомоги.

Відповідно до п.1 вказаного договору замовник доручає, а адвокат бере на себе зобов?язання надавати юридичну та правову допомогу, а також представляти інтереси в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 2 даного договору адвокат бере на себе виконання наступної роботи: здійснювати захист прав і законних інтересів замовника в Шевченківському районному суді м. Києва, Київському апеляційному суді, Верховному суді з представництва замовника у цивільному спорі з Департаментом транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради. Для цього адвокату надаються наступні права на підставі керуючого Закону, позивачу, цивільному позивачу у цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення, при цьому адвокат має право знайомитись з матеріалами справ, робити адвокатські запити, брати участь в судових засіданнях, процесуальних діях, отримувати та пред?являти до виконання виконавчі документи та користуватися всіма процесуальними правами, які надані Законом, в тому числі, адвокат має право подавати запити та отримувати відповіді до контролюючих та правоохоронних органів щодо замовника та його майна, в тому числі, й інформацію, яка містить його персональні данні. ???При виконанні зазначених в п. 2 обсягів роботи адвокат керується чинним законодавством України і даним договором.

В пункті 5 договору сторони визначили порядок оплати послуг адвоката: за роботу виконану адвокатом замовник зобов'язується сплатити суду за домовленістю сторін даного договору у розмірі 20 000 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення морального відшкодування, суд першої інстанції посилався на те, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів неправомірності дій відповідача та завдання йому моральної шкоди, не обгрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди вказаними органами діють правила частини шостої цієї статті - шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил передбачених зокрема статтями 1173, 1174 ЦК України.

Відповідно до статті 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зроблений висновок про те, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акту; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Відповідно до частини третьої цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

З аналізу статей 23, 1174 ЦК України випливає, що моральна шкода, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової особи при здійсненні нею своїх повноважень відшкодовується державою, при визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, довести наявність яких має саме позивач, звертаючись до суду з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1174 ЦК України.

Відсутність будь-якої з зазначених умов виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування моральної шкоди.

Наявність цих умов у межах розгляду цивільної справи має довести позивач.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом позивач посилався на те, що внаслідок незаконного притягнення його до адміністративної відповідальності йому було завдано моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 20 000,00 грн.

Як було встановлено, рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного інспектора з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Обертаса Олега Федоровича, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог: Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення задоволено частково.

Постанову від 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003, винесену Головним інспектором з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління (інспекції)) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_5 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 КУпАП - скасовано.

Закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови 15 квітня 2020 року серії АС №0000004003.

В іншій частині позову відмовлено.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження №61-19000сво18), здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яке в подальшому закрито судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, отримання пояснень та інше).

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що підставою для відшкодування шкоди у цій справі є встановлення рішенням суду факту незаконного притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності внаслідок чого йому було спричинено душевні страждання, у цьому випадку застосовуються, визначені статтею 1174 ЦК України, загальні підстави цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану посадовою або службовою особою органу державної влади, та положення статті 1167 ЦК України.

Такими діями позивачу завдано моральної шкоди, оскільки закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно.

Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Визначаючи розмір відшкодування за спричинену моральну шкоду, апеляційний суд враховує характер спричиненої шкоди, те, що вона спричинена постановою посадової особи органу місцевого самоврядування про накладення адміністративного стягнення; значення справи для сторони, а саме, що на позивача було накладено стягнення у вигляді штрафу; наслідки прийняття вказано постанови, а саме, що за постановою на позивача був накладений штраф у розмірі 510,00 грн., за цим стягненням позивач сплатив 255 грн. штрафу, що не свідчить про значний розмір суми штрафу.

Відтак, керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір компенсації за спричинену позивачу моральну шкоду має складати 2 000,00 грн., що буде справедливою сатисфакцією потерпілому за прийняття неправомірного рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності. Зазначений розмір відшкодування цілком буде відповідати характеру спричиненої шкоди, глибині душевних страждань позивача та наслідкам, які настали для позивача в результаті прийняття постанови про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріального відшкодування, суд першої інстанції посилався на те, що відсутні підстави для стягнення матеріальної шкоди з Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може з огляду на наступне.

Позивач, звертаючись з позовом до суду, просив суд стягнути з відповідача матеріальне відшкодування у розмірі 2 691 грн.10 коп., що складається із:

оплати адміністративного штрафу у розмірі 255 грн, та комісії фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 27 грн.60 коп.;

оплати вартості евакуації ТОВ «Евакуатор Сервіс» у розмірі 1 270 грн. та комісії фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 37 грн.70 коп.;

оплати перебування його автомобіля на спец. майданчику, куди його евакуювали, у розмірі 144 грн. та комісії фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 26 грн.40 коп;

судового збору сплаченого при зверненні до суду із позовом для захисту прав та законних інтересів;

510 грн. за послуги нотаріуса за оформлення довіреності на його сина - ОСОБА_2 щодо представлення інтересів позивача в судовому засіданні;

сплаченого штрафу у розмірі 255 грн. та комісії фінансової установи у розмірі 27 грн.60 коп.:

Відповідно до частини першої статті 296 КУпАП скасування постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення тягне за собою повернення стягнених грошових сум, оплатно вилучених і конфіскованих предметів, а також скасування інших обмежень, зв`язаних з цією постановою.

Окремий порядок повернення коштів передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787.

Відповідно до п. 3 Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03 вересня 2013 року, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється Казначейством або Головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача у рахунок відшкодування матеріальної шкоди підлягає сума у розмірі 27, 60 грн. (комісія за банківські послуги), відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03 серпня 2011року, з подальшими змінами.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 510 грн., сплачених позивачем за послуги нотаріуса з оформлення довіреності на його сина - ОСОБА_2 для представництва інтересів позивача в судовому засіданні, суд апеляційної інстанції вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

Як вбачається із ч.3 ст12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 30 березня 2021 року у справі № 752/7887/20 розгляд даної справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

Окрім того, матеріали справи не містять довіреності, на яку посилається позивач, та доказів оплати послуг нотаріуса, а тому дана вимога є безпідставною та не доведеною належним чином позивачем.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату вартості евакуації транспортного засобу MAZDA 6 2.5, державний номерний знак НОМЕР_1 ТОВ «Евакуатор Сервіс» у розмірі 1 270 грн. та комісії фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 37 грн.70 коп., оплати перебування вказаного автомобіля на спецмайданчику в розмірі 144,00 грн. та комісії фінансової установи АТ «Креді Агріколь Банк» за фінансову операцію у розмірі 26 грн.40 коп. колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Позивачем було сплачено кошти за збереження транспортного засобу на спецмайданчику у розмірі 144,00 грн. та комісію у розмірі 26,40 грн., що підтверджується квитанціями № 30796782-1 , 30796782-2 від 15 квітня 2020 року (а.с.13).

Позивач також сплатив на користь ТОВ «Евакуатор сервіс» оплату за транспортування транспортного засобу MAZDA 6 2.5, державний номерний знак НОМЕР_1 у сумі 1 270 грн. та комісію банку у розмірі 37,70 грн., що підтверджується квитанціями № 30796700-1 , 30796700-2 від 15 квітня 2020 року.(а.с.14).

Оскільки витрати у розмірі 1 478,10 грн. на евакуацію та зберігання автомобіля позивача було понесено у зв`язку з винесенням головним інспектором з паркування Відділу інспекції з паркування Дарницького району управління ( інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації), яка скасована рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 30 березня 2021 року, та діями щодо евакуації транспортного засобу позивача, які цим же рішенням суду визнані протиправними, апеляційний суд дійшов висновку, що такі витрати є збитками та підлягають відшкодуванню.

На підтвердження витрат на оплату вартості наданої правової допомоги в справі про адміністративне правопорушення в розмірі 20 000,00 грн. позивач надав договір про надання правової допомоги з адвокатом Черемін Денисом Вадимовичем від 01 травня 2022 року на представництво його інтересів в Шевченківському районному суді міста Києва, Київському апеляційному суді, Верховному Суді з представництва ОСОБА_1 у цивільному спорі з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради. (а.с. 37).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - частина 3 статті 137 ЦПК України.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Разом з тим, позивачем не надано доказів сплати адвокату гонорару у розмірі 20 000 грн. за надання правової допомогу у справі про адміністративне правопорушення, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до вимог статті 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, є Державна казначейська служба України (Казначейство України), яка, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів, зокрема, з місцевого бюджету, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі Порядок).

Відповідно до абз. 1 п. 2 Порядку безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

За змістом пунктів 35, 41 Порядку не безпосередньо Казначейство, а відповідний його орган (територіальний підрозділ Казначейства) здійснює безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної:

- фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування;

- органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування у сфері нормотворчої діяльності.

За змістом пункту 43 Порядку орган влади Автономної Республіки Крим та орган місцевого самоврядування подають протягом 15 робочих днів органові Казначейства документи (відомості), що можуть бути підставою для зупинення безспірного списання коштів місцевого бюджету згідно з пунктом 41 цього Порядку та їх перерахування на рахунок стягувача. Після закінчення такого строку орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Так, відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 37405284).

Відповідно до пункту 2 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням Київської міської ради 02 березня 2023 року № 6018/6059, Департамент виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади.

Відповідно до підпункту 5.36 пункту 5 вищевказаного Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і сьомою статті 122, частинами першою - п`ятою та восьмою статті 152-1 КУпАП, і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п. 13 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), затвердженого рішенням Київської міської ради 02 березня 2023 року № 6018/6059, Департамент утримується за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Отже, відшкодування позивачу матеріальної і грошової компенсації моральної шкоди, яка була завдана протиправними діями відповідача-Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), підлягає за рахунок бюджету міста Києва, розпорядником якого у спірних правовідносинах є Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, а не за рахунок Державного бюджету України.

При цьому, на думку колегії суддів, той факт, що до участі у цій справі не залучено Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову так як за висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц:

- Держава бере участь у справі як відповідач через відповідні органи державної влади, зазвичай, органу, діями якого завдано шкоду. Разом із тим, залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів ДКСУ чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган;

- порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з державного органу визначений Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року № 4901-VI, яким встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду;

- Державна казначейська служба України та її територіальний орган можуть бути залучені до участі у справі з метою забезпечення завдань цивільного судочинства, однак їх незалучення не може бути підставою для відмови у позові.

Отже з урахуванням загальних принципів відшкодування шкоди завданої рішенням, дією чи бездіяльністю державного органу, законодавством регламентовано механізм відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, в тому числі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), відтак і їх структурними підрозділами та посадовими особами під час здійснення своїх повноважень, а саме шляхом безспірного списання відповідним територіальним органом Державної казначейської служби України коштів місцевого бюджету за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених рішенням про місцевий бюджет на зазначену мету.

Відповідна правова позиція міститься і в постанові Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 910/16226/21, яка з огляду на положення ст. 264 ЦПК України підлягає врахуванню судом.

При цьому необхідності зазначення таких відомостей, як орган, через який грошові кошти мають перераховуватись, або номера чи виду рахунку, з якого має бути здійснено стягнення/списання, наведена вище норма не встановлює, оскільки такі відомості не впливають ні на підстави, ні на обов`язковість відновлення права позивача в разі встановлення судом його порушення, та за своєю суттю є регламентацією способу та порядку виконання судового рішення, що має відображатися у відповідних нормативних актах, а не резолютивній частині рішення.

Вказану правову позицію висловлено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року по справі № 910/23967/16.

Враховуючи зазначене, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича підлягає частковому задоволенню, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту транспортної інфраструктури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та стягнення з Бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., та матеріальної шкоди у розмірі 1 505, 70 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін по суті спору, колегія суддів виходить з того, що у справі, яка розглядається, сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з частиною 13 статті 141, підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції має вирішити питання щодо нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування та ухвалення нового рішення або зміни судового рішення; щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з положеннями пункту 13 частини другої статті 3 Закону «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Отже, положення Закону України «Про судовий збір» виключають необхідність сплати позивачем судового збору за вимогами про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю органу державної влади (п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону).

Разом з тим, відповідач Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у даній категорії справ не є суб`єктом, який звільнений від сплати судових витрат (судового збору), що свідчить про необхідність вирішення питання стягнення судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанціях.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди за результатом перегляду справи в суді апеляційної інстанції задоволено частково, а тому судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в цій частині вимог у пропорційному розмірі до задоволених вимог (10%), що складає розмір 248,10 грн (99,24 грн + 99,24 грн х 150%), слід покласти на відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підлягає стягненню в дохід держави.

Понесені позивачем та документально підтвердженні судові витрати в частині вимог про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди, що складаються з судового збору за подання позовної заяви у розмірі 992,40 грн, апеляційної скарги у розмірі 1488,60 грн, слід покласти на відповідача Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у пропорційному розмірі до задоволених вимог в цій частині (55,95%), що складає розмір 1388,11 грн.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 19, 56 Конституції України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1174 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 81, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Череміна Дениса Вадимовича задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 09 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Бюджету міста Києва через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 2 000 грн., та матеріальної шкоди у розмірі 1 505,70 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) у відшкодування судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогою про відшкодування майнової (матеріальної) шкоди - 1388,11 грн.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 37405284) в дохід держави судовий збір у розмірі 248,10 грн за подання позовної заяви та апеляційної скарги за вимогою про відшкодування моральної шкоди.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Судді: