Ухвала

від 09.04.2024 по справі 120/3474/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

м. Вінниця

09 квітня 2024 р.Справа № 120/3474/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Селянського (фермерського) господарства "Ранок" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "Ранок" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

У позовній заяві позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.07.2022 № 6993610/20086506 та від 11.07.2022 № 7030451/20086506.

Ухвалою від 25.03.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу 10-ти денний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви у спосіб подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку, із долученням відповідних доказів.

На виконання вимог ухвали від 25.03.2024 представник позивача подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду.

Обґрунтовуючи вказану заяву, представник позивача зіслався на дію воєнного стану на усій території України, який, за його словами, став перешкодою позивачу вчасно звернутися до суду із цим позовом, адже внаслідок військової агресії ОСОБА_1 (бухгалтер господарства) не мала можливості виконати свої зобов`язання за договором, оскільки була вимушена негайно переїхати на постійне місце проживання закордон. Відповідно чого, Угодою від 01.06.2022 сторони вирішили розірвати договір про надання бухгалтерських послуг, укладений 01.01.2022. Крім того, представник вказує, що діяльність С(Ф)Г "Ранок" було паралізовано внаслідок військової агресії російської федерації, а його діяльність була відновлена з часом, тому лише з 01.02.2024 господарство віднайшло кошти для залучення до своєї діяльності нового бухгалтера.

Тому, просить визнати причини пропуску строку звернення до суду позивачем поважними та поновити процесуальний строк.

Згідно пунктом 5 частини 1 статті 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, перебіг якого починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто від моменту коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2 статті 122 КАС України).

Водночас незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

В ухвалі від 25.03.2024 про залишення позовної заяви без руху судом, із посиланням на усталені висновки Верховного Суду щодо застосування норм процесуального закону, констатовано, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень, як досудового порядку вирішення спору, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що позивач оскаржує рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області від 04.07.2022 № 6993610/20086506 та від 11.07.2022 № 7030451/20086506.

При цьому адміністративний позов пред`явлено до суду 20.03.2024, тобто більш як через два роки із моменту коли у позивача виникла реальна можливість бути обізнаним про ухвалені щодо нього рішення.

Відтак беззаперечним є факт недотримання позивачем встановленого процесуальним законом шестимісячного строку звернення до суду.

Отже, ключовим при розгляді заяви позивача від 03.04.2024 та вирішенні процесуального питання про поновлення процесуального строку є те, чи можна вважати введений на території України воєнний стан абсолютною підставою визнання причин пропуску строку поважними.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і його дія триває дотепер.

Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 389-VIII воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом статті 9 Закону № 389-VIII в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Згідно зі статтею 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Приписами статті 26 Закону № 389-VIII передбачено, що правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак необхідно перевірити, яким чином введення на території Україні, в тому числі на території Вінницької області, могло об`єктивно перешкодити позивачу своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів у спірних правовідносинах. При цьому, яке вже зазначалося вище, саме позивач зобов`язаний довести існування таких об`єктивних перешкод.

У заяві про поновлення строку на звернення до суду представник позивача вказав, що після введення правового режиму воєнного стану Господарство фактично зупинило свою діяльність та відповідальна особа - бухгалтер виїхала за межі країни.

Водночас, суд вважає вказані доводи та аргументи недостатніми для підтвердження поважності причин пропуску строку, оскільки представником позивача не доведено та не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини фактичної паралізації Селянського (фермерського) господарства "Ранок". Крім того, виконання позивачем обов`язку щодо дотримання процесуальних строків, у тому числі, строку звернення до адміністративного суду, не перебуває у залежності від організації роботи на підприємстві. Учасник справи не може отримувати процесуальні переваги з посиланням на організаційні складнощі у власній дільяності та вимагати з цих підстав визнання поважними пропущених строків звернення до суду.

Суд зазначає, що на підприємстві під час його роботи повинен здійснюватися бухгалтерський та податковий облік, відповідальність за правильність ведення якого несуть посадові особи підприємства, у тому числі керівник, а не лише бухгалтер.

Таким чином, послання представника позивача на відсутність на підприємстві бухгалтера з лютого 2022 по 01.02.2024 не можуть вважатися судом належним обґрунтуванням поважності причин пропущення строку на звернення до суду, оскільки не свідчать про неможливість або відсутність у підприємства реальної та об`єктивної можливості своєчасно звернутися до суду із даним позовом.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким критеріям: існують обставини, які унеможливлювали або ускладнили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк і створювали об`єктивні перешкоди для звернення до суду; ці обставини є об`єктивними і не залежали від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ці обставини підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Суд зазначає, що введення воєнного стану може бути поважною причиною пропущення процесуального строку якщо це пов`язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично заважали вчасно виконати процесуальну дію.

Суд зауважує, що інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного вчинення ними передбачених КАС України процесуальних дій і стимулює учасників процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення на території України воєнного стану та дії карантину.

До того ж свої доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не підтверджує жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на загальні факти та події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об`єктивно перешкодило йому вчасно звернутися до суду.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставною та необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу (якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними).

Таким чином, позивачем не виконано вимоги ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 25.03.2024 та не надано суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду, що згідно п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України є підставою для повернення позовної заяви.

Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Ранок" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяМультян Марина Бондівна