Ухвала

від 09.04.2024 по справі 160/9021/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

09 квітня 2024 р.Справа №160/9021/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" про забезпечення позову у справі №160/9021/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

1. 08.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" (вул. Незалежності, буд. 166, офіс 201, м. Павлоград, 51486, код ЄДРПОУ 34898640) до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Армстронга Ніла, буд. 1Д, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 44729283), у якій просить:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №106/ПС-ЗК від 01.04.2024 та оформлене на підставі нього Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/6344-24 від 02.04.2024.

2. Позовна заява обґрунтована тим, що Наказ Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №106/ПС-ЗК від 01.04.2024 та оформлене на підставі нього Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/6344-24 від 02.04.2024 є протиправними та підлягають скасуванню.

3. Разом із позовною заявою, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" (далі - "заявник") подано заяву про забезпечення позову, у якій просить:

- застосувати заходи забезпечення позову ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» до Південно-східного міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці у вигляді:

- зупинення дії Наказу Південно-східного міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці №106/ПС-ЗК від 01.04.2024 та оформленого на підставі нього Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/6344-24 від 02.04.2024;

- заборони посадовим особам Південно-східного міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці здійснювати позапланову перевірку ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС», що розпочата на підставі Наказу Південно-східного міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці №106/ПС-ЗК від 01.04.2024 та оформленого на підставі нього Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/6344-24 від 02.04.2024.

4. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що він звертається до суду із заявою про забезпечення позову, щоб недопустити неправомірних дій з боку суб`єкта владних повноважень - Південно-східного міжрегіонального управлінням державної служби з питань праці, що полягають у проведенні незаконної позапланової перевірки, що здійснюється на підставі Рішення, яке має очевидні ознаки протиправності.

5. Заявник зазначає, що 04.04.2024 на адресу ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» прибули головний державний інспектор відділу з питань праці східного регіону управління інспекції діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ОСОБА_1 та головний державний інспектор відділу з питань праці східного регіону управління інспекції діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Свіца Юлія Анатоліївна, які пред`явили свої посвідчення, Направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ПС/1/6344-24 від 02.04.2024, погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) №ЦА-1437/1/2.4.1-24а від 20.03.2024, форму подання електронних звернень громадян (скаргу ОСОБА_2 ), інформаційну довідку.

6. Заявник зазначає, що пред`явлене направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), погодження проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) оформлені із порушенням закону.

7. Заявник також звертає увагу суду на те, що Держпраці 21.03.2024 вручило ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» лист вих. №ПС/3.1/5123-24 від 14.03.2024 про надання інформації по скарзі ОСОБА_2 в строк до 16:00 19.03.2024.

8. У відповідь, ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» 22.03.2024 листом вих. №2103/3 від 21.03.2024 повідомило, що ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» ніколи не мало і наразі не має ані трудових ані будь-яких інших відносин з ОСОБА_2 , а отже жодним чином не порушувало і не може порушувати її прав та законних інтересів, захист яких відноситься до функціональних обов`язків Держпраці.

9. Така особа як ОСОБА_2 заявнику взагалі нам не відома.

10. З огляду на викладене, ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» не має можливості надати жодної інформації з приводу Скарги ОСОБА_2 через її відсутність.

11. Листа було направлено на офіційну електронну адресу держпраці - dn@dsp.gov.ua та рекомендованим листом №5140015486966.

12. Заявник також відзначає, що лист Держпраці №ПС/3.1/5123-24 від 14.03.2024 надійшов до ТОВ «ЄВРОБУД ПЛЮС» 21.03.2024 і відповідь була надана наступного дня. Однак за погодженням щодо проведення позапланової перевірки Південно-східне міжрегіональне управління Держпраці звернулося ще 19.03.2024, що свідчить про необ`єктивність та небажання з`ясувати підстави звернення фізичної особи, реальності її заяв, та відповідність їх вимогам Закону щодо правомірності підстав для позапланової перевірки.

13. Проте, як зазначає заявник Держпраці видало явно неправомірний наказ та оформило направлення на здійснення позапланового заходу за зверненням ОСОБА_2 з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, та з питань виявлення неоформлених трудових відносин.

14. Також, як зазначено заявником на початку перевірки перевіряючими надано Вимогу №1 від 04.04.2024 про надання документів.

15. З огляду на викладене, задля недопущення ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених прав та інтересів заявника, він просить суд забезпечити позов.

16. Вирішуючи заяву про забезпечення по суті, суд зазначає наступне.

17. Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

18. Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

19. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

20. За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

21. Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

22. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

23. У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

24. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

25. Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

26. При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

27. Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

28. За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

29. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

30. Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

31. Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

32. Таким чином, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

33. Виходячи з системного тлумачення зазначених положень видно, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

34. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Також суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

35. Обґрунтовуючи у заяві про забезпечення позову можливість настання негативних наслідків для позивача у майбутньому позивач не посилається на конкретні обставини, що свідчать про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, до ухвалення рішення по адміністративній справі, або що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

36. Суд звертає увагу на те, що обставини, на які посилається заявник у заяві про забезпечення позову, можуть бути встановлені судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

37. Суд зазначає, що особливості забезпечення позову в адміністративному процесі, зокрема, наявність ознак протиправності оскаржуваного нормативно - правового акту може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності. Застосуванням заходів забезпечення позову в цьому випадку фактично вирішує справу по суті предмету позову.

38. Такі висновки зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, в постанові Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №640/2298/19.

39. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 у справі №800/521/17 також зробила подібний висновок, зазначаючи, що забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови до набрання законної сили судовим рішенням у справі фактично було б ухваленням рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

40. Окрім того, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

41. У разі забезпечення позову, суд фактично надасть правову оцінку правомірності винесення Наказу Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №106/ПС-ЗК від 01.04.2024 та оформленому на підставі нього Направленню на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) №ПС/1/6344-24 від 02.04.2024, до розгляду справи по суті, що у свою чергу, не відповідає завданням адміністративного судочинства та інституту забезпечення позову.

42. На переконання суду, можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

43. До того ж, забезпечивши позов у зазначений заявником спосіб, судом фактично вирішується спір без проведення правового аналізу та розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

44. Таким чином, заява позивача про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях, які не підтверджені доказами.

45. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

46. Суд, згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

47. Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог.

48. Суд має переконатися в тому, чи існує реальна загроза невиконання, чи ускладнення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, позовним вимогам. Суд також враховує співмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

49. У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.

50. Дослідивши вказані обставини, суд встановив, що такі заходи забезпечення позову, про які просить заявник є неспівмірними. Окрім того, суд наголошує на тому, що порушене право заявника буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

51. З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що заявником не наведено обґрунтованих підстав, що вказували б на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам останнього до ухвалення рішення суду в цій справі, тому, заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

52. Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

53. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" про забезпечення позову у справі №160/9021/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОБУД ПЛЮС" до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без задоволення.

54. Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський