Рішення

від 10.04.2024 по справі 340/399/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/399/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" до Кропивницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Капро Ойл" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товару UА901000/2023/000046/2 від 20.09.2023 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації митному оформленню випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА901020/2023/000257 від 20.09.2023 р.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що під час митного оформлення придбаного товару для визначення його митної вартості застосовано основний метод, тобто метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) та відповідачу було подано всі необхідні документи, проте митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом визначення митної вартості. Митний орган витребував документи, що не передбачені Митним Кодексом України, відсутністю яких, обґрунтовує застосування резервного методу при визначенні митної вартості товару.

Представником Кропивницької митниці (далі відповідач) до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вказує, що прийняття оскаржуваного рішення та картки відмови здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України. Так, за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, на підтвердження митної вартості товару, встановлено розбіжності, що є підставою для визначення митної вартості митним органом.

Рух справи:

Ухвалою судді від 29.01.2024 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 03.04.2024 року у позивача витребувані додаткові докази.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "КАПРО ОЙЛ" уклало з ТRANS-GLOBAL TRADELINKS (M) SDN BHD., Malaysia контракт № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 року на поставку пальмової продукції (а.с.11-13). Згідно умов п. 2.1. даного контракту поставка товару здійснюється на умовах, обумовлених сторонами у додатках на кожну окрему партію товару, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2010.

Згідно додаткової угоди №7 від 11.05.2022 року до Контракту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 року внесено зміни, викладено пункт 1.4 Контракту в оновленій редакції, пункт завантаження порт Ізміт Туреччина (а.с.14).

Додатковою угодою №5 від 31.12.2021 року змінено пункт 8.3 визначено, що контакт набуває чинності від чати підписання і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків за контрактом до повного та належного виконання зобов`язань та розрахунків (а.с.15).

Відповідно Додатку №290 від 19.05.2023 р. до Контакту № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019 року постачальник зобов`язався поставити Рафінований Дезодорований Вибілений (РДВ) пальмовий олеїн індонезійського та/або малозійського походження у кількості 500 метричних тон за ціною 952,50 доларів США. У пункті 2 "Умови поставки" зазначено, що Постачальник зобов`язується поставити товар на умовах DАР порт Ізміт Туреччина, ІНКОТЕРМС 2010 (а.с.16).

Товар був доставлений на митну територію України та декларантом подано до Кропивницької митниці 22.09.2023 року митну декларацію 23№UA901020007927U7, де визначена митна вартість товару за першим методом, а саме за ціною угоди (Контракту), щодо товарів, які імпортуються. У графі 22 визначена митна вартість 46101,00 дол США (а.с.84).

Для підтвердження митної вартості товару митному органу були подані: сертифікат якості 42197-23 від 11.09.2023 року; сертифікат якості 41803-23 від 11.09.2023; фахунок-фактура (інвойс) №РІLР023INV01819 від 17.08.2023; фахунок-фактура (інвойс) №РІLР023INV01819/8 від 08.09.2023; фахунок-фактура (інвойс) №РІLР023INV01819/9 від 08.09.2023; автотранспортна накладна від 14.09.2023; автотранспортна накладна від 14.09.2023; супровідний документ 23TR41140000127385 від 12.09.2023; супровідний документ 23TR41140000127409 від 12.09.2023; супровідний документ 23TR41140000127425 від 12.09.2023; декларація про походження товару №РІLР023INV01819/8 від 08.09.2023; декларація про походження товару №РІLР023INV01819/9 від 08.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару від 28.08.2023, 31.08.2023, 01.09.2023, 04.09.2023, 08.09.2023; рахунок-фактура №135 від 14.09.2023; рахунок-фактура №137 від 14.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення №60 від 14.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №61 від 14.09.2023; документ, що містить інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини біржова сводка від 19.05.2023; розрахунок ціни (калькуляція) TG1708-04 від 17.08.2023; зовнішньоекономічний договір № ТG-СРRО/DАР-01 від 23.10.2019; доповнення до зовнішньоекономічного договору №290 від 19.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору 3 від 19.04.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору 4 від 10.09.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору 5 від 30.12.2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору 6 від 28.04.2022; доповнення до зовнішньоекономічного договору 7 від 11.05.2022; договір (контракт) про перевезення 352/22 від 15.11.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю 10474246; інші некласифіковані документи - висновок №1420003700-0680 від 30.11.2020; лист №01/03 від 01.07.2023; сертифікат виробника від 26.06.2023; митна декларація 23UA901020007927U7 від 200.09.2023.

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Кропивницької митниці виявлено, що до митного оформлення подано ''біржову сводку'' від 19.05.2023 (на дату кладення товару) код документа 3017 тільки за 30.09.2022 на дату укладення додатку до контракту №290, однак, біржових котирувань за період 10 днів, що передує даті складання рахунка фактури (інвойсу) або додатка (специфікації) до митного оформлення надано не було. Також, не зважаючи на те, що розділом 2 контракту від 23.10.2019 року передбачено супроводженням товаросупровідних документів, серед яких сертифікат про походження товару, що до митного оформлення не надавався. Подані до митного оформлення банківську платіжні документи не можливо однозначно ідентифікувати з даною поставною товару (в графі 70 ''призначення платежу'' посилання на декілька інвойсів). Також вказано, що на підтвердження транспортних витрат не була надана заява на перевезення в якій узгоджуються ціни на послуги. Декларанту запропоновано у відповідності до частини 6 статті 53 Митного кодексу України, подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (наприклад, документи, що містять відомості про вартість окремих складових заявленої митної вартості).

Декларантом ТОВ "Капро ойл" у відповідь на запит митного органу було повідомлено, що інших документів ніж зазначені у МД №23UA901020007927U7 від 22.09.2023 року надати нема змоги (а.с.26).

Кіровоградська митниця, за результатами розгляду поданої позивачем митної декларації №23UA901020007927U7 від 20.09.2023 та доданих до неї документів, відмовив у митному оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000046/2 від 20.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA901020/2023/00257 (далі спірні рішення, а.с.22, 23-24).

Обґрунтовуючи збільшення митної вартості, відповідачем вказано, що для визначення митної вартості застосовано 2 метод та використані відомості з МД від 12.09.2023 UA112080/2023/009222 та МД UA112080/2023/009220 за якою здійснено митне оформлення товару ''рідка фракція пальмової олії, пальмовий олеїн РДВ, виробник Pacific oil and fats industries SDN BHD. Країна походження Малайзія, МВВ1, умови поставки DAP, Izmit.

Зважаючи на коригування митної вартості, позивачем складено та подано до відповідача нову митну декларацію 23UA901020007944U9,вартість товару визначено за резервним методом (2) (а.с.82-83).

Не погоджуючись із висновками щодо коригування митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування прийнятих відповідачем рішень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 року (надалі - МК України).

За приписами частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч.1 ст. 257 МК України).

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч.5 ст.58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

У випадках, передбачених цим Кодексом декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч.1 ст.53 МК України).

Згідно частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого позивачем товару, що вказана позивачем у МД №23UA901020007927U7 від 20.09.2023 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України.

Згідно частини 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 коментованої статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно частини 5 вказаної статті МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

За приписами ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно частин 2, 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина 1 статті 54 МК України).

У відповідності до частини 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

У частини 3 статті 53 МК України зазначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, частиною 7 статті 54 МК України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Коригування митної вартості імпортованого позивачем товару відповідачем проведено у зв`язку з неможливістю надати запропоновані у запиті митного органу додаткових документів.

Отже, вказаними нормами права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов`язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України визначено випадки коли митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як свідчать встановлені обставини справи, фактично підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості стали висновки митниці про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості, а також ненадання декларантом витребуваних додаткових документів.

Визначивши повноваження митного органу, підстави прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить з того, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у відповідача обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості імпортованого позивачем товару, суд дійшов висновку, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Згідно додаткової угоди №290 поставка товару мала відбутись у вересні 2023 року, а тому ціни на товар, згідно катировкою біржі, мають відповідають прогнозованим цінам саме на вересень 2023 рік, а не станом на день укладення додаткової угоди.

Так, на сайті міжнародної агенції "Reuters" сконцентровано всі данні світових бірж, які є основою для укладення торгівельних угод по всьому світу, ТОВ "Капро Ойл" є зареєстрованим користувачем цієї агенції. ТОВ укладені ф`ючерсний контракт, який зобов`язує обидві сторони здійснити купівлю-продажу в майбутньому за обумовленою ціною. На відміну від опціонів, які дають право (але не зобов`язання) на купівлю або продаж чого-небудь в майбутньому за обумовленою ціною. Згідно біржових даних вартість пальмового олеїну на дату підписання додатку №290 (19.05.2023), на умовах поставки з січня по березень складає 830 доларів США, тому Продавець погодився продати, а Покупець прийняти та оплатити дану партію товару по ціні 952,50 (що включає у себе ціну товару, вартість фрахту та перевалку), що фактично перевищує ціну зазначену у витязі з міжнародної інформаційної агенції "Reuters" (а.с.27-29).

Відповідач, відмовляючи у розмитненні товару, вказує на те, що у платіжному документі є посилання на кілька інвойсів, а також на неповному транспортних документів (відсутність заявки на отримання послуги з перевезення) та з огляду на відсутність даних про біржові ціни товари на момент поставки.

Водночас такі доводи відповідача суд оцінює критично, оскільки вони є помилковими.

Вартість товару дійсно визначається згідно біржових котирувань цін, проте ціна визначається не на дату укладення додаткової угоди, а саме на дату прогнозованої поставки товару. Незважаючи на те, що додаткова угода укладена 19.05.2023, у пункті 2.5 якої вказано, що поставка здійснюється з 01.09.2023 до 31.09.2023, а відтак вартість товару має відповідати біржовій ціні станом на дату поставки, а це вересень 2023.

ТОВ ''Капро Ойл'' уклало контракт за ціною 952,50 доларів США, що включає у себе вартість товару на умова FOB 862,50, вартість фрахту 77,50 доларів США та вартість перевалки та збереження в п.Ізміт Туреччина 12,50 долара США (а.с.26).

Враховуючи зазначене, суд зазначає про помилковість зроблених відповідачем висновків про заниження митної вартості та неможливість розмитнення товару за першим основним методом за ціною договору. На переконання суду, позивач подав митному органу документи при розмитнені товару, які є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару.

З`ясувавши обставини, з якими відповідач пов`язує наявність обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення митної вартості товару, суд доходить висновку про те, що за наведених митним органом обставин не можливо стверджувати про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідача та картки відмови.

Так, митна вартість пальмової олії визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до умов пункту 2.1. Контракту та пункту 1.1. Додатку № 290 поставка пальмової олії здійснена за ціною 952,50 доларів США за одну метричну тонну на умовах DАР п.Ізміт Туреччина. В Інвойсі (рахунку на оплату товару) митна вартість зазначена з розрахунку 952,50 доларів США. Згідно платіжних доручень оплата за товар також здійснена у повному обсязі.

Суд звертає увагу, що відповідач, реалізовуючи своє право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, регламентованого частиною 5 статті 54 МК України, не довів перед судом про наявність жодних застережень щодо застосування у спірних відносинах першого методу, визначених у частинах 1 і 2 статті 58 МК України, в тому числі в частині не підтвердження позивачем документально відповідних відомостей про митну вартість товару, чи будь-якої іншої її складової, яка є обов`язковою при відповідному обчисленні митної вартості.

До того ж, відповідач не зміг аргументовано довести, що заявлені позивачем відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі обґрунтувати невірне визначення позивачем митної вартості товару.

Відповідачем ні під час декларування спірного товару, ні під час судового розгляду справи не надано документів, вказаних у частині 2 статті 53 МК України, і які подані позивачем як декларантом при митному оформленні товару, в яких наявні розбіжності, ознаки підробки або не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за товар.

Суд критично описує посилання відповідача на відсутність при митному оформленні сертифікату про походження товару та документів про оплату товару, оскільки у спірних рішеннях наявне посилання як про сертифікат походження товару так і на платіжні документи.

Суд звертає увагу, що ненадання декларантом інших запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Зазначений висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 11.09.2012 року (реєстраційний №26347525 в Єдиному державному реєстрі судових рішень), у постанові Верховного Суду від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18.

Отже, суд не приймає посилання відповідача на неможливість підтвердження митної вартості придбаної позивачем олії пальмової.

Із встановлених при розгляді справи обставин суд констатує, що декларантом (позивачем) подано усі документи згідно з переліком (частина 2 статті 53 МК України) та у поданих документах наявні усі відомості, що підтверджують числові значення складової митної вартості товару та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена готівкою за такий товар.

Щодо доводів відповідача на підтвердження правомірності коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, суд зазначає, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч.2 ст.64 МКУ).

Як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, відповідач, приймаючи оскаржуване рішення вказав, що митну вартість товару визначено згідно ст.64 МК України 2 метод.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування другорядних методів можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування основного.

Суд зазначає, що у відповідності до статті 53 МК України у відповідача є право витребувати лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості товару не за першим методом за ціною договору, тільки тоді коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 по справі №826/5868/16.

З урахуванням наведеного, дослідивши надані позивачем документи, суд дійшов висновку, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України.

Отже, висновки Кропивницької митниці про неможливість визначення митної вартості за першим основним методом - за ціною контракту є помилковими.

Суд вважає, що позивачем доведено факт подання достатніх відомостей для застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а відповідачем безпідставно обрано другорядний (резервний) метод.

Таким чином, проаналізувавши підстави прийняття відповідачем рішень про коригування митної вартості та картки відмови, суд дійшов висновку про те, що зазначені відповідачем обставини не можуть бути правовою підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. У свою чергу, надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари.

Враховуючи викладене, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 3028 грн. (а.с.54-55) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" (25031, м. Кропивницький, просп. Промисловий, 14, код ЄДРПОУ 36617706) до Кропивницької митниці Державної митної служби України (25030, м. Кропивницький, вул. Лавандова,27Б, код ЄДРПОУ ВП 44005668) про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кропивницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA901000/2023/000046/2 від 20.09.2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA901020/2023/000257 від 20.09.2023 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Капро Ойл" понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 3028 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК