Рішення

від 10.04.2024 по справі 380/28700/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 рокусправа № 380/28700/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Діал-Маркет» (вул. Рівці, 10, с. Лозино, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30275498) до Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Діал-Маркет» до Головного управління ДПС у Львівській області, у якій позивач, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 року № 26587/13-01-07-01 по податку на додану вартість, винесене ГУ ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 року № 26588/13-01-07-01 по податку на додану вартість, винесене ГУ ДПС у Львівській області;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.11.2023 року № 26589/13-01-07-01 по податку на додану вартість, винесене ГУ ДПС у Львівській області.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, податковим органом зроблено висновки про порушення податкового законодавства, внаслідок чого підприємством: занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за серпень 2023 року; завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2023 року; не складено та не направлено в ЄРПН податкову накладну за серпень 2023 року. Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними податковим органом за результатами перевірки, оскільки перевірка проведена та оформлена з порушенням вимог ПК України, а висновки перевірки належним чином не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами.

Ухвалою суду від 08.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.01.2024.

Відповідач проти позову заперечив, подав відзиву на позовну заяву. Стверджує, що основним чинником виникнення у ПП «Діал-Маркет» від`ємного значення з ПДВ є придбання робіт послуг, пов`язаних з новим будівництвом цеху з виготовлення меблів для ПП «Діал-Маркет», який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10 с. Лозино Яворівського району, Львівської області.

Позивачем до перевірки надано податкові накладні та платіжні доручення, щодо господарської діяльності з ТЗОВ «Будівництво Інноваційних Проектів». Проте, ПП «Діал Маркет» не представлено на вимогу отримані містобудівні умови та обмеження, технічні умови, дозвіл на виконання будівельних робіт та інші наявні передбачені законодавством погоджувальні документи, у відповідності до яких здійснюється нове будівництво цеху з виготовлення меблів, який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10 с. Лозино Яворівського району, Львівської області та не надано пояснення і підтверджуючих документів щодо використання придбаних будівельних робіт в господарській діяльності та підстав для відображення за період серпень 2023 року даних операцій в поданій податковій звітності.

Під час перевірки встановлено відсутність дозвільних документів на проведені будівельні роботи та не надано затверджену відповідно до вимог законодавства проектну документацію на будівельні роботи проведені по влаштуванню придбаних ТМЦ та обладнанню, затверджених декларацій про готовність об`єкта до експлуатації, актів виконання робіт по будівництву чи монтажу придбаного тепличного обладнання.

До перевірки не представлено документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, на вищезазначеному об`єкті ПП «Діал-Маркет», в ході перевірки не надано пояснення і підтверджуючих документів щодо використання придбаних робіт та відповідно здійснення попередніх оплат за договором №03-ДМ від 01.10.2021 р., їх пов`язаністю з господарською діяльністю підприємства.

Оскільки позивач не надав документи для проведення перевірки, в тому числі, й у строк, визначений абзацом другим пункту 44.7 статті 44 ПК України, у контролюючого органу були законні підстави провести перевірку з використанням наявної у нього податкової інформації щодо задекларованих позивачем сум податкового кредиту та визнати ці суми не підтвердженими документально.

Під час перевірки достовірності і правильності визначення ПП «Діал-Маркет» суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню - 609 477 грн. встановлено її завищення внаслідок не врахування податкових зобов`язань з ПДВ по вищенаведених операції.

Отже, ПП «Діал-Маркет» на порушення п.198.5 ст.198 ПК України не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та на порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за видом робіт нове будівництво цеху з виготовлення меблів, який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10 с. Лозино Яворівського району, Львівської області по контрагенту постачальнику ТЗОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» (41273097), використання яких не підтверджено в господарській діяльності платника податку, на загальну суму - 669 083,33 грн, в тому числі: за серпень 2023 - 669 083,33 грн. з наведених підстав просить відмовити в задоволенні позову.

У відповіді на відзив представник позивача вказав, що у процесі перевірки були надані усі документи (первинні документи, містобудівні умови, проектна документація) у відповідності до яких здійснюється нове будівництво цеху з виготовлення меблів. Дозвіл на будівництво (наявність чи відсутність якого жодним чином не впливає на право Позивача на податковий кредит) на момент перевірки знаходився у процесі погодження та був зареєстрований 20.11.2023 року. В позові зазначено що ані Акт перевірки (його описова частина та висновки) ані оскаржувані податкові повідомлення рішення (в яких зазначається підстави для їх винесення) не містять жодної згадки про те, що наше підприємство якимось чином порушило вимоги ст. 44 ПК України, не містить згадки про складання відповідачем відповідних актів, що могли б засвідчувати факт відмови що, відповідно, спростовує твердження відповідача про ненадання (надання в неповному обсязі) документів та пояснень в ході перевірки. Ані 8 ані якась інша сторінка акту перевірки не містить висновків щодо формування показників податкової звітності без первинних документів. Зазначає, що Акт перевірки не містить тверджень про те що отримання позивачем товарів від контрагента не підтверджено належними первинними документами та не містить жодної згадки про будь-які недоліки або дефекти первинних документів, наданих до перевірки. Подані до перевірки первинні документи розкривали зміст операцій та рух активів у процесі її здійснення.

Подані докази взаємовідносин позивача (первинні та інші документи) оформлені належним чином, відповідно оцінки відповідача господарських операцій між ПП «Діал-Маркет» та ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» як такими, що фактично не відносяться до господарської діяльності носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини, а тому не можуть спростувати фактичне здійснення операцій між ПП «Діал-Маркет» та ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» в межах господарської діяльності обох контрагентів. Спожиті ПП «Діал-Маркет» послуги по будівництву відносяться до господарської діяльності, відповідно, в ПП «Діал-Маркет» не виникало обов`язку реєструвати податкову накладну. За нормами чинного законодавства, саме на дату виникнення податкових зобов`язань складається податкова накладна, яка має бути зареєстрована в ЄРПН, натомість законодавством не передбачено підстав для реєстрації податкової накладної, якщо податкові зобов`язання не виникали, відповідно, не визначено й наслідків такої реєстрації. Враховуючи прямий зв`язок послуг що надавались ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» для ПП «Діал-Маркет» з господарською діяльністю останнього - відсутні підстави для нарахування неіснуючих зобов`язань та застосування п.198.5 ст.198;п.189.1 статті 189; п.200.1, п.200.2, п.200.4, ст.200; п.201.10 ст.201 ПК України. Акт та податкові повідомлення - рішення оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, вміщені у Акті та Рішеннях дані є недостовірними, висновки Акту та Рішень не відповідають дійсним обставинам та суперечать діючому законодавству України, порушують інтереси позивача. Зазначає, що винесення рішення по неіснуючому зобов`язанню порушує загальні принципи та засади податкового законодавства України, визначених у ст. 4 ПК України такі як загальність оподаткування, рівність всіх платників перед законом та соціальна справедливість. Принцип загальності оподаткування відтворює конституційний принцип, закріплений в ст. 67 Конституції України, відповідно до якого «кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом». Просить позов задовольнити.

17.01.2024 підготовче засідання відкладено на 31.01.2024 у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги на території України через загрозу ракетного удару.

31.01.2024 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 21.02.2024.

21.02.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.03.2024 для надання додаткових пояснень.

В судовому засіданні 06.03.2024 заслухано свідка. Протокольною ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про допит свідка, розгляд справи відкладено на 20.03.2024.

В судовому засіданні 20.03.2024 заслухано свідка. Судом поставлено на обговорення питання про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження. Заслухавши думку представників сторін, які не заперечили щодо переходу до письмового провадження, суд протокольною ухвалою перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне підприємство «Діал-Маркет», код ЄДРПОУ 30275498, зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є платником податків. Основним видом діяльності ПП «Діал-Маркет» є надання власного нерухомого майна виробничим підприємствам.

З метою збільшення доходів від оренди та відповідно отримання більших прибутків, позивачем було прийнято рішення збудувати цех з виготовлення меблів для подальшого здавання в оренду. Для цього між ПП «Діал-Маркет» (Замовник) та ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» (Підрядник) укладено договір підряду № 03-ДМ 2021 від 01.10.2021 року, відповідно до якого підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами та засобами виконати роботи по новому будівництво цеху з виготовлення меблів для ПП «Діал-Маркет», який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10, с. Лозино Яворівського району, Львівської області.

ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» має ліцензію ДАБІ України № 17-Л від 26.04.2017 року. ПП «Діал-Маркет» отримані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкту будівництва, затверджені Яворівською РДА Львівської області наказом № 43 від 24.11.2021 року та розроблена проектна документація PD01:2435-3998-6455-0615 року(видав ПП «АФГ»). Підготовчі будівельні роботи розпочаті у листопаді 2021 року.

У серпні 2023 року , відповідно до умов договору ПП «Діал-Маркет» сплатило в якості попередньої оплати 11.08.2023 року 900000,00 грн. (Платіжна інструкція 1934), 450000,00 грн. (Платіжна інструкція 1935), 664200,00 грн. (Платіжна інструкція 1936).

Відповідно до вимог ПК України, ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» виписало та зареєструвало податкову накладну № 1 на суму 900000,00 грн, в т.ч. ПДВ 150000,00 грн, податкову накладну № 2 на суму 450000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 75000,00 грн. та податкову накладну № 3 на суму 664200,00 , в т.ч. ПДВ - 110700,00 грн. (по першій події).

15.08.2023 року ПП «Діал-Маркет» сплатило в якості попередньої оплати 800000,00 грн. (Платіжна інструкція 1938), 850000,00 грн. (Платіжна інструкція 1939) та 350300,00 грн. (Платіжна інструкція 1940).

Відповідно до вимог ПК України, ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» виписало та зареєструвало податкову накладну № 4 на суму 850000,00 грн, в т.ч. ПДВ - 141666,67 грн, податкову накладну № 5 на суму 800000,00 грн. , в т.ч. ПДВ - 133333,33 грн. та податкову накладну № 6 на суму 350300,00 , в т.ч. ПДВ - 58383,33 грн. (по першій події).31.08.2023 року сторони підписали акт № б/н від 31.08.2023 року на суму 3 279 558 грн., в т.ч. ПДВ 546 593 грн. приймання-передачі виконаних будівельних робіт за серпень 2023 р.

ГУ ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Діал-Маркет», за результатами якої складено Акт від 31.10.2023 №27095/13-01-07-07/30275498 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Діал-Маркет» (30275498) з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (надалі - Акт).

Відповідно до Акту, наведена у даному акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлено платником податків, та результати її опрацювання є, відповідно до п.п.19-1.1.46 п.19-1.1 ст. 19-1; п.74.3 ст.74 і п.п.83.1.2 п.83.1 ст.83 Податкового кодексу, підставою для зазначених нижче висновків. Перевіркою достовірності нарахування ПП «Діал-Маркет» від`ємного значення суми, яка приймає участь в бюджетному відшкодуванні ПДВ по Декларації з ПДВ за серпень 2023 року встановлено порушення:

1. п. п.189.1 статті 189, п.198.5 ст.198; п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу, в наслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за серпень 2023 року на суму 59 606,33 гривень;

2. п. п.189.1 статті 189, п.198.5 ст.198; п.200.1, п.200.4, ст.200 Податкового кодексу, внаслідок чого підприємством завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2023 року у сумі 609 477 грн.;

3. п.201.10 ст.201 Податкового кодексу - підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за серпень 2023 року на суму 4 014 500 грн., в тому числі ПДВ 669 083,33 гривень.

На підставі даного Акту, ГУ ДПС у Львівській області прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: від 20.11.2023 року № 26587/13-01-07-01 про застосування штрафу в розмірі 304738,50 грн., від 20.11.2023 року № 26588/13-01-07-01 про застосування штрафу в розмірі 89409,50 грн., від 20.11.2023 року № 26589/13-01-07-01 про застосування штрафу в розмірі 3400,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Як встановлено судом, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Діал-Маркет» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за серпень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено Акт від 31.10.2023 №27095/13-01-07-07/30275498.

Проведеною перевіркою встановлено ряд обставин, які, на думку контролюючого органу, свідчать про порушення податкового законодавства, а саме: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до державного бюджету за серпень 2023 року на суму 59606,33 грн.; завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2023 року у сумі 609477 грн.; не складення та не проведення реєстрації в ЄРПН податкової накладної за серпень 2023 року на суму 4014500 грн., в тому числі ПДВ 669083,33 грн.

Відповідно до Акту, підставою для вищевикладених висновків податкового органу стала наведена у Акті податкова інформація, яка наявна в інформаційних базах ДПС та зібрана в рамках організації і проведення даної перевірки, у тому числі представлена платником податків, та результати її опрацювання.

Підпунктами 83.1.1, 83.1.2, 83.1.6. п. 83.1 ст. 83 ПК України визначено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пп.19-1.1.46. п. 19-1.1. ст. 19-1 ПК України контролюючі органи, використовують під час виконання своїх посадових (службових) обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Відповідно до п.72.1. ст. 72 П ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів (пп.72.1.1.), зокрема інформація про фінансово-господарські операції платників податків (пп. 72.1.1.3.); від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (пп.72.1.2.), зокрема інформація про результати здійснення державного контролю за господарською діяльністю платника податків (пп. 72.1.2.2.); за наслідками податкового контролю (пп. 72.1.5.); інша інформація, оприлюднена відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку (пп. 72.1.6.)

Відповідно до п.73.1. ст. 73 ПК України інформація, визначена у статті 72 цього Кодексу, безоплатно надається контролюючим органам періодично або на окремий письмовий запит контролюючого органу. Відповідно до вимог п.73.5. ст. 73 ПК України з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків.

З аналізу змісту Акту від 31.10.2023 суд встановив, що Акт містить лише згадку про наявність податкової інформації, яка наявна в інформаційних базах ДПС, та була зібрана і використана податковим органом при формуванні висновків Акту, проте не містить будь-яких конкретних відомостей щодо змісту, характеру, джерел отримання такої інформації, надавачів інформації, порядку та способу отримання інформації, що не відповідає вимогам вищенаведених норм ПК України.

Відповідно до Акту, перевіркою своєчасності, достовірності, повноти визначення ПП «Діал-Маркет» суми податкових зобов`язань рядок 9 (колонка Б) (рядок 4 (колонка Б) Декларації за серпень 2023 року, встановлено їх заниження всього у сумі 669 083,33грн, що призвело до заниження показника рядка 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду(рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до державного бюджету» Декларації з податку на додану вартість за серпень 2023 року на суму 59 606,33 грн. та завищення показника рядка 19 «Від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації)» Декларації з податку на додану вартість за червень 2023 року на суму 609 477 грн. , оскільки на порушення вимог п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за видом робіт нове будівництво цеху з виготовлення меблів по контрагенту постачальнику ТЗОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» (41273097), які використані в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, на загальну суму - 669 083,33 грн, в тому числі: за серпень 2023 - 669 083,33 грн.

В ході перевірки встановлено, що ПП «Діал-Маркет» до перевірки не представлено отримані містобудівні умови та обмеження, технічні умови, дозвіл на виконання будівельних робіт та інші наявні передбачені законодавством погоджувальні документи, у відповідності до яких здійснюється нове будівництво цеху з виготовлення меблів, який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10 с. Лозино Яворівського району, Львівської області. Підприємству надавалася письмова вимога про надання до перевірки документів № 173866/6/13-01-07-07-11 від 24.10.2023, та повторно №174424/6/13-01-07-01-11 від 27.10.2023 року про надання інформації та підтверджуючих документів по наступних питаннях: дозвільних документів (отримані містобудівні умови та обмеження, технічні умови, дозвіл на виконання будівельних робіт та інші наявні передбачені законодавством погоджувальні документи). Підприємством не надано пояснення і підтверджуючих документів щодо використання придбаних будівельних робіт в господарській діяльності та підстав для відображення за період серпень 2023 року даних операцій в поданій податковій звітності.

Відповідач у Акті зробив висновки про те, що ПП «Діал-Маркет» на порушення п.198.5 ст.198 Податкового кодексу не нараховано податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та на порушення п.201.10 ст.201 Податкового кодексу не складено і не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за видом робіт нове будівництво цеху з виготовлення меблів, який знаходиться за адресою: вул. Рівці 10 с. Лозино Яворівського району, Львівської області по контрагенту постачальнику ТЗОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» (41273097), використання яких не підтверджено в господарській діяльності платника податку, на загальну суму - 669 083,33 грн, в тому числі: за серпень 2023 - 669 083,33 грн. Вищенаведені факти заниження задекларованих ПП «Діал-Маркет» показників у рядку 4.1 Декларацій „Нараховано податкових зобов`язань відповідно до пункту 199.1 статті 199 Кодексу за операціями, що оподатковуються за: основною ставкою Податкових декларацій з податку на додану вартість (внаслідок не включення до бази оподаткування з ПДВ вартість товарів/послуг, необоротних активів частково використаних не в господарських операціях) підтверджують та доводять наявність вини ПП «Діал-Маркет» щодо порушення Податкового законодавства. Зазначені порушення, вчинені умисно, а також удавано. Підприємством цілеспрямовано створено умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених Податковим кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підприємство мало можливість для дотримання прав та норм, встановлених Податковим кодексом, проте не вжито достатніх заходів для їх усунення.

Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, суд зазначає таке.

Підпунктом 14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Згідно із пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до п.п.198.1, 198.2 ст.198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно із п.198.6 ст.198 ПК України - не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно із п.201.11 ст.201 Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Відтак, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 01.02.2023 року у справі № 560/12697/21.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 «Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників). Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками)».

Поряд з цим, суд зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач підтвердив господарські операції всіма необхідними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування витрат та податкового кредиту.

Щодо доводів відповідача про ненадання позивачем під час перевірки документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт щодо будівництва цеху з виготовлення меблів (первинні документи, містобудівні умови, проектна документація, дозвіл на будівництво), суд зазначає, що, відповідно до матеріалів справи, позивачем було надано усі первинні документи на підтвердження господарських операцій між позивачем та ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів».

Щодо твердження відповідача у Акті про відсутність дозволу на будівництво, суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у постанові від 14.02.2020 у справі №440/198/19, відповідно до яких виявлення порушень державного архітектурно-будівельного нагляду не віднесено до повноважень податкового органу, не може бути покладено в основу висновків про нереальність господарських операцій, якщо дані первинних документів вказують на фактичне здійснення певних субпідрядних робіт, що обумовлені договорами, та з них можна встановити їх обсяг та зміст.

Як повідомила суду допитана у якості свідка головний державний інспектор ГУ ДПС у Львівській області Височанська Г.Р., яка здійснювала перевірку позивача та складала Акт від 31.10.2023, виходячи з наданих позивачем для перевірки документів, в неї не було необхідності направляти запити відповідно до Постанови №1245, також зазначила що перевіркою не вивчались питання виконання чи невиконання будівельних робіт. Зазначила, що розбіжностей у декларуванні сум ПДВ позивачем та контрагентами не було, відповідно не було необхідності направляти запит на зустрічну звірку. Свідок підтвердила, що по первинних документах, які були надані до перевірки, нею було встановлено суть господарської операції, тобто що будівництво було здійснено. Одночасно зазначила що при відсутності дозволу не можна встановити, що дане будівництво здійснюється в інтересах позивача. На запитання «Чи можливо з акту виконаних робіт встановити суть господарської операції?» свідок повідомила, що їй важко відповісти. Свідок не надала чіткої відповіді на запитання чому не було складено акт відмови у наданні позивачем запитуваних податковим органом документів під час перевірки.

Натомість допитана у якості свідка директор Приватного підприємства «Діал-Маркет» ОСОБА_1 підтвердила факт здійснення будівництва підприємством. Також зазначила, що у зв`язку з перебоями у роботі електронних реєстрів було неможливо вчасно отримати дозвільні документи на проведення будівельних робіт, які станом на сьогодні є у підприємства.

Суд звертає увагу, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» в рамках договору підряду №03-ДМ 2021 від 01.10.2021, були предметом неодноразових перевірок відповідачем та у податкового органу при перевірці не виникало будь-яких питань щодо наявності/відсутності у позивача дозволу на будівництво цеху з виготовлення меблів, що підтверджується відомостями із довідок про результати документальних позапланових виїзних перевірок позивача з питань дотримання податкового законодавства від 14.03.2023 №4734/13-01-07-07/30275498, від 10.05.2023 №12386/13-01-07-02/30275498, від 06.06.2023 №15080/13-01-07-07/30275498.

З наведеного суд висновує про необґрунтованість висновків відповідача про не надання позивачем для перевірки дозвільних документів на будівництво на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах недостовірні.

Посилання відповідача на нереальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом носять загальний характер, без наведення інформації та надання доказів, які б засвідчили конкретні обставини, а тому не можуть спростувати фактичне здійснення операцій між позивачем та його контрагентами.

Окрім, належного документального оформлення, чинне законодавство не встановлює обов`язок платника податку доводити фактичне здійснення господарської операції.

З цього приводу Верховний Суд зазначив, що ступінь деталізації опису господарської діяльності у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість з наявних документів зробити висновок, що витрати фактично понесені, (постанова ВС від 25.02.2021 по справі №640/3515/19).

Щодо викладених у Акті висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки підприємством не складено та не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за серпень 2023 року на суму 4 014 500 грн., в тому числі ПДВ 669 083,33 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, яка відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг. Приписи п. 198.3 ст. 198 ПК України встановлюють, що нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду. Згідно вимог п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними.

З матеріалів справи судом встановлено, що суми податкового кредиту по операціях з ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» у серпні 2023 року, нараховані у зв`язку з отриманням попередньої оплати та фактичним наданням послуг ТОВ «Будівництво Інноваційних Проектів» зареєстроване платником податку на додану вартість, податкові накладні виписані на дату першої події, містять всі обов`язкові реквізити податкової накладної, передбачені у п.201.1 ст.201 ПК України, та зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто позивачем дотримано вимоги чинного законодавства України щодо формування сум податкового кредиту по цих операціях.

Верховний Суд у постанові від 16.1.22019 року у справі № 200/12345/18-а зробив висновок про те, що за нормами чинного законодавства, саме на дату виникнення податкових зобов`язань складається податкова накладна, яка має бути зареєстрована в ЄРПН, натомість законодавством не передбачено підстав для реєстрації податкової накладної, якщо податкові зобов`язання не виникали, відповідно, не визначено й наслідків такої реєстрації.

Суд відмічає, що ПК України не містить визначення поняття «вина», однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 ст.112 ПК України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

При цьому, необхідно враховувати, що вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до п.123.2 ст.123 ПК України діяння, передбачені пунктом 123.1 цієї статті (вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2) вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Суд вважає, що під час судового розгляду справи контролюючим органом не доведено, що вчиняючи певні дії, за які передбачена відповідальність, позивач діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

З огляду на викладене суд вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення від 20.11.2023 року № 26587/13-01-07-01, від 20.11.2023 року № 26588/13-01-07-01, від 20.11.2023 року № 26589/13-01-07-01 є протиправними та підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spai№) серія A. 303-A; пункт 29).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач позовні вимоги не спростував.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України, судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області від 20.11.2023 року № 26587/13-01-07-01, від 20.11.2023 року № 26588/13-01-07-01, від 20.11.2023 року № 26589/13-01-07-01.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, код ЄДРПОУ 43968090) на користь Приватного підприємства «Діал-Маркет» (вул. Рівці, 10, с. Лозино, Яворівський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 30275498) судовий збір у розмірі 15105 (п`ятнадцять тисяч сто п`ять) грн. 38 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2024 року.

СуддяКостецький Назар Володимирович