Ухвала

від 09.04.2024 по справі 420/604/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/604/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Марин П.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС» про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС», в якому позивач просить:

визнати недійсним Договір поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 укладений між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ "ДМД СИДС", код ЄДРПОУ 42631875, з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023, №11 від 30.05.2023, №12 від 09.06.2023, №13 від 09.06.2023, №14 від 12.06.2023.

Ухвалою суду від 08.02.2024 року відкрито провадження та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 12.03.2024 року адміністративний позов залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність у 5-денний строк з дня отримання ухвали суду усунути недоліки та роз`яснено, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду.

Від представника позивача надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначено, що саме за результатом проведеної перевірки ТОВ «ТК «Восток», було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, яким було зафіксовано встановлені під час відповідної перевірки порушення вимог податкового законодавства, зокрема п.44.1 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3. ст. 192, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п. 200.4 ст.200 ПК України.

Таким чином встановлені в акті перевірки обставини, свідчили лише про допущені платником податків порушення вимог податкового законодавства, однак не давали в цілому підстав для звернення до суду за визнанням недійсним відповідного договору поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023, №11 від 30.05.2023, №12 від 09.06.2023, №13 від 09.06.2023, №14 від 12.06.2023.

Також представник позивача вказує, що особи які здійснювали вищенаведені перевірки є інспекторами управління аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, та за освітою є економістами та бухгалтерами, а не юристами, а тому і під час проведення перевірки розглядали усі надані документи саме у площині бухгалтерського та податкового обліку.

Окрім того, Акт перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 не містить посилання на договір поставки сільськогосподарських культур №30/05/23-1 від 30.05.2023. Тому саме за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23, ухвали про відкриття провадження від 09.11.2023, разом з позовною заявою та доданими документами (договорами, актами приймання-передачі товарів, ттн), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, позивач провів детальний аналіз отриманого та з`ясував, що наявні підстави для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів.

Враховуючи вище викладене, представник позивача вважає, що позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ «ТК «Восток» та ТОВ «ДМС СИДС» про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарських культур від 21/03/23-4 від 21.03.2023 з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023, №11 від 30.05.2023, №12 від 09.06.2023, №13 від 09.06.2023, №14 від 12.06.2023, враховуючи момент виникнення підстав, що давали право та можливість на пред`явлення визначених законом вимог, подана до суду в межах процесуального строку встановленого ст. 122 КАС України.

Представником відповідача подано заперечення на клопотання про поновлення строку звернення до суду, в яких зазначено, що позивач вводить суд в оману, або неякісно проводить документальні перевірки та навіть без ознайомлення з договором, робить в актах перевірок от 17.08.2023 та від 14.09.2023 року про «оформлення господарських операцій за договором лише на папері».

Також представник відповідача вказує, що вперше взаємовідносини між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС» за договором поставки сільськогосподарських культур №21/03/23-4 від 21.03.2023 року були предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», оформленої Актом від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», код ЄДРПОУ 41301451, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». Сторінки 55-59 цього акту перевірки свідчать про те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, а не його окремі працівники, дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів станом на дату складання саме первинного акту перевірки від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451. Текст цього акту перевірки свідчить, що саме під час проведення такої перевірки позивач вже був обізнаний з фактом укладення між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС» договору поставки сільськогосподарських культур №21/03/23-4 від 21.03.2023 року.

Таким чином, тримісячний строк звернення до суду сплив 17.11.2023 року, якщо рахувати з дати складання первинного Акту перевірки від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 за період травень 2023 року, а не другого Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 або дати відкриття провадження по справі №420/30424/23, як рахує позивач. З позовною заявою позивач звернувся лише 04.01.2024 року, тобто з пропуском строку більше ніж у місяць.

Крім того, представник відповідача вказує, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.01.2024 року по справі № 420/30424/23 (на яку посилається позивач) визнані реальними взаємовідносини між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС» за договором поставки сільськогосподарських культур № 21/03/23-4 від 21.03.2023 року, визнано неправомірним зменшення податкового кредиту по ПДВ та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.п. 20.1.30 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

Позивачем по справі є суб`єкт владних повноважень, а отже для його звернення до суду з даними вимогами встановлено тримісячний строк.

З позову вбачається, що обставинами, які на думку позивача свідчать про наявність підстав для звернення до суду з даним позовом є те, що:

в ході проведення перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинах між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ "ДМД СИДС". Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання робіт. Метою їх оформлення є створення штучного податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ТК «ВОСТОК». Перерахування коштів ТОВ "ДМД СИДС" у бухгалтерському обліку слід відобразити як Дт 681 Кт 31, тобто податок на додану вартість за поставлений товар не було сплачено, товар який було експортовано у подальшому чи продано на території України є невідомого походження від невизначених постачальників;

фактично ТОВ "ДМД СИДС" здійснено безпідставне оформлення господарських операцій з ТОВ «ТК «ВОСТОК» з товарів, які фактично не були здійснені, неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів ТОВ «ТК «ВОСТОК» всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування, згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Також в адміністративному позові вказано, що з метою реалізації своїх повноважень, передбачених п.п. 20.1.30 п 20.1. ст. 20 ПК України Головне управління ДПС в Одеській області звертається до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання недійсним Договору поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 укладеного між відповідач1 - ТОВ «ТК «ВОСТОК» (постачальник) та відповідач2 ТОВ "ДМД СИДС," код ЄДРПОУ 42631875 (продавець), з усіма додатковими угодами. Зазначено, що оскаржений Договір поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 укладений між відповідач1 - ТОВ «ТК «ВОСТОК» (постачальник) та відповідач2 ТОВ "ДМД СИДС," код ЄДРПОУ 42631875 (продавець), з додатковими угодами був доданий ТОВ «ТК «ВОСТОК» до позову у справі № 420/30424/23 та відповідно отриманий ГУ ДПС в Одеській області з матеріалів цієї справи.

Між тим, судом встановлено, що взаємовідносини між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ «ДМД СИДС» за договором поставки сільськогосподарських культур № 21/03/23-4 від 21.03.2023 року були предметом документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», оформленої, зокрема актом від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», код ЄДРПОУ 41301451, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету».

Як зазначено в акті від 17.08.2023 року № 22383/15-32-07-10/41301451, у ході перевірки здійснено аналіз документів та встановлено неправомірне формування показників податкового кредиту ТОВ «ТК «ВОСТОК» за рахунок сум ПДВ по податковим накладним в сумі ПДВ 25 954.86 грн. отриманих від - «постачальника ТОВ ДМД СИДС," код ЄДРПОУ 42631875. за період квітень 2023 року у сумі ПДВ 25 954,86 грн.), - (період дослідження взаємовідносин квітень 2023 - травень 2023 року).

- податкова накладна № 121 від 20.04.2023 на загальну суму 211 346,74 грн., в т.ч. ПДВ 25 954,86 грн.

Під час проведення перевірки було досліджено наявні документи, щодо взаємовідносин ТОВ «ТК «ВОСТОК» з ТОВ "ДМД СИДС," код ЄДРПОУ 42631875. Зокрема, до перевірки було надано первинні документи: Договір поставки сільськогосподарських культур, додатки до цього договору, видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, виписки банку. Інформація щодо взаємовідносин ТОВ «ТК «ВОСТОК» з ТОВ «ДМД СИДС», код ЄДРПОУ 42631875 у розрізі податкових накладних, видаткових накладних, товарно - транспортних накладних із зазначенням перевізників товару, пунктів навантаження та розвантаження, держномерів автотранспортних засобів, ПІБ водіїв, тощо, наведено в додатку №-6 до акту перевірки.

Також в акті перевірки зазначено, що з метою повного дослідження реальності здійснення господарських операцій з поставки ТОВ "ДМД СИДС" товарів на користь ТОВ «ТК «ВОСТОК», в ході перевірки була використана податкова інформація, яка зібрана щодо ТОВ "ДМД СИДС" згідно інформаційних баз податкового органу та інших джерел доступної інформації. В ході проведення перевірки встановлено відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинах між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ "ДМД СИДС". Досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання робіт. Метою їх оформлення є створення штучного податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «ТК «ВОСТОК». Перерахування коштів ТОВ "ДМД СИДС" у бухгалтерському обліку слід відобразити як Дт 681 Кт 31, тобто податок на додану вартість за поставлений товар не було сплачено, товар який було експортовано у подальшому чи продано на території України є невідомого походження від невизначених постачальників. Фактично ТОВ «ДМД СИДС» здійснено безпідставне оформлення господарських операцій з ТОВ «ТК «ВОСТОК» з товарів, які фактично не були здійснені, неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів ТОВ «ТК «ВОСТОК» всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування, згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Отже, суд дійшов висновку, що про порушення інтересів держави контролюючий орган дізнався при проведенні податкової перевірки, за результатом якої складено акт 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 та отримавши відповідні документи від ТОВ «ВОСТОК», а саме 17.08.2023 року.

Отже, починаючи з 17.08.2023 у позивача в розпорядженні був тримісячний строк для звернення до суду про визнання правочинів недійсними.

До того ж, представник позивача зазначив, не погоджуючись з доводами про свою обізнаність щодо порушення інтересів держави, внаслідок вчинення правочинів з протиправною метою, в процесі податкової перевірки, указує на те, що акт перевірки не є носієм доказової інформації, а також, що перевірку здійснювали працівники з економічною освітою, а не з юридичною, тому були підстави для отримання відповідних доказів для обґрунтування вимог позову.

Досліджуючи даний довід суд дійшов висновку, що дії, направлені на отримання доказів, мають бути здійснені в строк, встановлений законом для звернення до суду з адміністративним позовом.

Окрім того, слід зазначити, що частини 4 та 5 статті 79 КАС України надає право позивачу, у випадку неможливості з об`єктивних причин подати разом з позовом відповідні докази, письмово повідомити про це суд, а суд, у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, може встановити для цього додатковий строк.

Разом з тим, документальні та фактичні перевірки та збір інформації здійснює державний орган, а не його окрема посадова особа.

Аналіз фактичних обставин справи свідчить про те, що суб`єкту владних повноважень ніщо не заважало своєчасно звернутися до суду з адміністративним позовом, а тому тривале зволікання щодо вказаних дій свідчить про неналежне використання процесуальних прав.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Узагальнюючи викладене, суд зазначає, що дотримання строку звернення до суду є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд.

Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Як зазначив Верховний Суд у своїй ухвалі від 15.02.2018 у справі №800/499/17, строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов`язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов`язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що доводи представника позивача не свідчать про поважність причини пропуску строку звернення до суду з вимогами про визнання недійсним Договір поставки сільськогосподарських культур 21/03/23-4 від 21.03.2023 укладений між ТОВ «ТК «ВОСТОК» та ТОВ "ДМД СИДС", код ЄДРПОУ 42631875, з усіма додатковими угодами №10 від 29.05.2023, №11 від 30.05.2023, №12 від 09.06.2023, №13 від 09.06.2023, №14 від 12.06.2023.

Інших належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом, представник позивача в адміністративному позові не зазначив та до суду не надав.

Разом з тим, згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 15 ст. 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС» про визнання недійсним договору, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 256, 295 КАС України суддя

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», товариства з обмеженою відповідальністю «ДМД СИДС» про визнання недійсним договору - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст.293-295 КАС України.

Суддя П.П. Марин