Ухвала

від 09.04.2024 по справі 686/7879/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7879/24

Провадження № 1-кс/686/3113/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні № 42023242310000012,

встановив:

08.04.2024 року заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 , після усунення недоліків, визначених в ухвалі слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2024 р., звернувся до слідчого судді з новим клопотанням про накладення арешту на майно, яке 28.03.2024 р., у ході проведення, у період часу з 07 год. 10 хв. до 09 год. 20 хв., обшуку в квартирі АДРЕСА_1 , було тимчасово вилучене у ОСОБА_3 , а саме: на мобільний телефон марки «Росо Х 3 Pro, ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ: НОМЕР_1 , з сім картою Київстар ( НОМЕР_2 ).

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає.

Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє й належне обґрунтування того, яке значення має майно, на яке просить накласти арешт прокурор, як речові докази, та які обставини за допомогою цих доказів можливо довести у кримінальному провадженні №42023242310000012, яке розслідується по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно.

Слідчий суддя також звертає увагу й на ту обставину, що у клопотанні прокурор зазначає про факт повернення 03.04.2024 р. ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області клопотання, про накладення арешту на майно, прокурору для усунення недоліків, вказавши, що ця ухвала слідчого судді надійшла до Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону лише 05.04.2024 р., однак будь-яких доказів (зокрема, копії супровідного листа суду), на підтвердження вказаної обставини, до матеріалів клопотання долучено не було.

Зокрема, до клопотання прокурором було долучено лише: ухвалу слідчого судді, якою поверталось клопотання прокурору (на 1 арк.); клопотання про арешт майна (на 3 арк.); витяг з ЄРДР (на 1 арк.); ухвалу слідчого судді, якою надавався дозвіл на проведення обшуку (на 2 арк.); протокол обшуку (на 4 арк.); постанова про визнання речових доказів (на 2 арк.); протокол допиту свідка ОСОБА_4 (на 2 арк.), інших документів, якими б прокурор міг обґрунтувати свої доводи, а також документів, які б підтверджували, що прокурором були дотримані та непропущенні строки, передбачені ч.5 ст.171, ч.3 ст.172 КПК України, на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт майна, до клопотання долучено не було.

Не наведено у клопотанні прокурора й про існування обставин, передбачених ч.3 ст.132 КПК України. У клопотанні йдеться, що є необхідність в арешті майна, з позбавленням права розпорядження та користування цим майном, однак, в чому полягає ця необхідність, з врахуванням того, що майно не містить на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, у клопотанні не зазначено.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Однак, матеріали поданого прокурором клопотання не містять актуальних контактних даних особи, якій належить майно, на яке просить накласти арешт прокурор, що позбавляє слідчого суддю можливості повідомити вказану особу про час і місце розгляду справи у передбачений законом строк.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42023242310000012, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя