Ухвала

від 19.04.2024 по справі 686/7879/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/7879/24

Провадження № 1-кс/686/3465/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2024 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , перевіривши матеріали клопотання заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42023242310000012,

встановив:

18.04.2024 року заступник керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 , після усунення недоліків, визначених в ухвалах слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.04.2024 р. та від 09.04.2024 р., звернувся до слідчого судді з новим клопотанням про накладення арешту на майно, яке 28.03.2024 р., у ході проведення, в період часу з 07 год. 15 хв. до 13 год. 31 хв., обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - у домоволодінні, що по АДРЕСА_1 , було тимчасово вилучене у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а саме на: 100 затворів в зборі до гвинтівки Мосіна; 32 мушководів в комплекті до гвинтівки Мосіна; 16 чеків ТОВ «Нова Пошта»; 5 аркушів з чорновими записами; 8 банківських карток; зошит з чорновими записами; 1 предмет, схожий на набій; мобільний телефон марки «XIAOMI», з сім картою НОМЕР_1 ; акумуляторну батарею «Fire Ball Premium»; 18 коробок патронних до гвинтівки Мосіна; 9 ножник до штик ножа; диск до ППШ; 9стебель затворадо гвинтівкиМосіна;27штиків дозатвора гвинтівкиМосіна;12личинок затвора;12курків затворадо гвинтівкиМосіна;68шомполів докарабіну Мосіна;123планки дляшвидкої зарядкимагазинів АК;178тильників прикладудо АК;90шомполів доПМ;12пеналів доАК;50страховочних ременівдо ПМ;5складних шомполівдо кулемета;2підсумки доАК;20підсумок доЗІП гвинтівкиМосіна; 2 блокноти (книги) з чорновими записами; 35 шомполів до АК; грошові кошти, в сумі 2200 доларів США та 5180 Євро.

Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 1 ст.171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає. Так, у поданому клопотанні прокурор не аргументує достатнім чином, які підстави, мета та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна у вказаному кримінальному провадженні наявні, відсутнє й належне обґрунтування того, яке значення мають вилучені речі, на які просить накласти арешт прокурор, зокрема й ті, дозвіл на відшукання яких не надавався в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку (грошові кошти), як речові докази для встановлення обставин, з тих, що відповідно до ст.91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні №42023242310000012, досудове розслідування у якому здійснюється по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а відтак, яка необхідність у накладенні арешту саме на це майно. В цьому контексті наявність постанови слідчого про визнання майна речовими доказами, в якій також відсутня аргументація щодо висвітлення ознак речових доказів, не є визначальним юридичним фактом для оцінки відповідності речей вимогам ст.98 КПК України. Зокрема, у клопотанні прокурор посилається на те, що під час досудового розслідування необхідно дослідити походження вилучених грошових коштів, які могли бути отримані внаслідок збуту комплектуючих до вогнепальної зброї та озброєння, однак, будь-яких матеріалів, в обґрунтування доводів про те, що саме внаслідок вчинення кримінально протиправних дій були здобуті грошові кошти, до клопотання долучено не було. Крім того, у клопотанні прокурор також просить накласти арешт на чорнові записи, блокноти, мобільний телефон, чеки щодо поштових відправлень, дозвіл на відшукання яких було надано в ухваліслідчого суддіпро наданнядозволу напроведення обшуку,однак,із врахуваннямтієї обставини,що наявнау цихдокументах таречі інформаціяможе бутизафіксована шляхомкопіювання відповіднихданих,а самфакт відшуканнязазначених документівта телефонусаме замісцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вжезафіксовано увідповідному протоколіобшуку, прокурор не аргументує достатнім чином, яка мета та необхідність арешту вказаного майна. З огляду на те, що докази перерахування грошових коштів з банківських рахунків орган досудового розслідування може отримати з дотриманням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», прокурором у клопотанні також не наведено, яка є необхідність в накладенні арешту на банківські платіжні картки, які лише пов`язані з рахунками, що належать держателям карток, проте власником таких карток є банки-емітенти, що випустили картки.

Крім того, з врахуванням положень ч.7 ст.236 КПК України (згідно з якими при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження, крім того, предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження, а вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном), прокурор у клопотанні не мотивує, яка є необхідність в збереженні речових доказів саме шляхом накладення арешту на майно (в тому числі предмет, схожий на набій), яке, очевидно, й так є вилученим законом з обігу, а також на майно, яке не перебуває у статусі тимчасово вилученого, із врахуванням того, що дозвіл на відшукання цього майна надавався слідчим суддею під час постановлення ухвали про надання дозволу на проведення обшуку. Не свідчать матеріали поданого клопотання, що вилучені речі та документи, на які просить накласти арешт прокурор, мають бути об`єктом будь-якого експертного дослідження (відсутня постанова про призначення експертизи).

Також, не зазначає прокурор у клопотанні, на чиє саме майно він просить накласти арешт (кому саме, в розрізі кожної з вилученої у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 речі, належить майно), хоча мав би зазначити конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. Не вказує в своєму клопотанні прокурор й індивідуальних ознак речей (грошових коштів, чеків, банківських карток), на які він просить накласти арешт.

Слідчий суддя також звертає увагу й на ту обставину, що представлені слідчому судді матеріали вказують на те, що про накладення арешту на вилучені 28.03.2024 р.: 16 чеків ТОВ «Нова Пошта»; 5 аркушів з чорновими записами; 8 банківських карток; зошит з чорновими записами; 1 предмет, схожий на набій; мобільний телефон марки «XIAOMI», з сім картою НОМЕР_1 ; акумуляторну батарею «Fire Ball Premium»; диск до ППШ; 12 личинок затвора; 2 блокноти (книги) з чорновими записами; 35 шомполів до АК, прокурор почав клопотати лише 18.04.2024 р., при цьому будь-яких документів, які б підтверджували, що прокурором були дотримані та непропущенні строки, передбачені ч.5 ст.171, ч.3 ст.172 КПК України, на звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням про арешт саме означеного майна, до клопотання долучено не було.

Зокрема, до клопотання прокурором було долучено лише: постановлені слідчим суддею ухвали, якими повертались клопотання прокурору (на 2 арк.); 2 клопотання про арешт майна (на 6 арк.); витяг з ЄРДР (на 1 арк.); ухвалу слідчого судді, якою надавався дозвіл на проведення обшуку (на 2 арк.); протокол обшуку (на 4 арк.); постанова про визнання речових доказів (на 1 арк.); протоколи допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 (на 10 арк.); уточнена постанова про визнання речовими доказами (на 2 арк.); інших документів,якими бпрокурор мігобґрунтувати своїдоводи,до клопотання долучено не було.

Вказані недоліки позбавляють слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту та мають бути усунуті прокурором.

Відповідно до ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає поверненню ініціатору для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання заступника керівника Хмельницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_2 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №42023242310000012, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя