Рішення

від 05.04.2024 по справі 580/934/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2024 року справа № 580/934/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаращенка В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теп Транско» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Теп Транско» звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати податкове повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків від 27.12.2023 №2779/Ж10/31-00-23-02-20.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику учасників.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на всій території України з 01.03.2020 запроваджено карантин. Рішення про завершення дії карантину прийнято постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 (набула чинності зазначена постанова Кабінету Міністрів України №651 після її офіційного опублікування 30.06.2023 року) і карантин офіційно завершився на території України лише 30.06.2023 року

Відтак, штрафні санкції за несвоєчасну подачу звіту про контрольовані операції за 2021 рік та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік у період з 01.03.2020 по 30.06.2023, - не застосовуються.

На думку позивача, норми підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України суперечать нормам пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що виражається у тому, що незважаючи на положення, що встановлені у підпункті 69.1, у податкового органу є право застосовувати санкції за будь-які порушення починаючи з 27.05.2022 незважаючи на випадки незастосування відповідальності зазначені у пункті 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України.

Позивач зауважив про порушення принципу стабільності, що передбачений підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, яким встановлено, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідач, приймаючи спірне ППР, діяв з порушенням презумпції правомірності рішення платника податків, встановленої в підпункті 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 та пункті 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, який повинен був бути застосований беручи до уваги наявність правової колізії між нормами Податкового кодексу України.

На підставі наведеного позивач вважає, що його позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач у визначений судом час подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечує повністю. Позиція відповідача зводиться до того, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлено несвоєчасне подання позивачем звіту про контрольовані операції за 2021 рік (граничний термін подання 30.09.2022) з порушенням встановлених термінів на 196 календарних днів (01.10.2022 - 14.04.2023) та несвоєчасне подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (граничний термін подання 30.09.2022) з порушенням встановлених термінів на 196 календарних днів (01.10.2022 - 14.04.2023).

Також відповідач звернув увагу, що тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Тому норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування: штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану.

Відповідач наголосив, що позивач не подавав до податкових органів заяву про неможливість виконання своїх податкових обов`язків, тому на нього не поширюються норми законодавства, які звільняють від відповідальності пальників податків за несвоєчасне подання звітності у період воєнного стану.

На підставі наведеного відповідач вважає, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд зазначає наступне.

Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Теп Транско (код ЄДРПОУ 32291375) з питань своєчасності подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік та своєчасності подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік, за результатами якої складено акт перевірки від 23.11.2023 №2707/Ж5/31-00-23-02-15/32291375.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Теп Транско»:

1 п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами) (надалі - ПК України) в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2021 рік (граничний термін подання 30.09.2022) з порушенням встановлених термінів на 196 календарних днів (01.10.2022 - 14.04.2023);

2) п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами), в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України №2970-ІХ від 20.03.2023, в частині несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (граничний термін подання 30.09.2022) з порушенням встановлених термінів на 196 календарних днів (01.10.2022 - 14.04.2023).

За результатами розгляду акта перевірки ТОВ «Теп Транско» від 23.11.2023 №2707/Ж5/31-00-23-02-15/32291375, відповідно до п. 120.6 статті 120 ПК України, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великим платниками податків винесено податкове повідомлення-рішення від 27.12.2023 №2779/Ж10/31-00-23-02-20 про застосування штрафних санкцій у розмірі 671 920,00 грн., в тому числі за несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції 444920 грн. та за несвоєчасне подання звіту про участь у міжнародній групі компаній 227000 грн.

Позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів, оскільки не погоджується із рішенням контролюючого органу.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла до набрання чинності Закону України №2970-ІХ від 20.03.2023, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов`язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.

Згідно п.п. 39.4.2.1 п. 39.4 ст.39 ПК України у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

ТОВ «Теп Транско» подало звіт про контрольовані операції за 2021 рік (реєстраційний номер 9434942201 від 14.04.2023), до якого включено 255 контрольованих операцій з нерезидентом Railship Commerce OU, Естонська Республіка на загальну суму 15 205 454 грн.

Крім того, ТОВ «Теп Транско» подало повідомлення про участь у міжнародній групі компаній за 2021 рік (реєстраційний номер 9434942203 від 14.04.2023).

Згідно п. 120.6 ст. 120 ПК України несвоєчасне подання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення, та/або глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу), та/або звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, та/або повідомлення про участь у міжнародній групі компаній або несвоєчасне декларування контрольованих операцій у поданому звіті відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року;

- одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній, але не більше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Позивач не заперечує, що вказана звітність подана ним з порушенням встановленого строку для її подання, однак вважає, що має право на звільнення від встановленої відповідальності.

Відповідно до п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (далі ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються.

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

Абзацом вісімнадцятим п.п. 69.2 п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, з урахуванням змін внесених Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, визначено, що у разі виявлення порушень Законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з ПКУ, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених п.п. 112.8.9 п. 112,8 ст. 112 ПКУ (вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс- мажору)), що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, тимчасово, на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов`язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України.

З наведеного слідує висновок, що норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022 на період дії воєнного стану, тому доводи позивача в цій частині є необґрунтованими.

Висновок щодо застосування наведених вище правових норм висловлено у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2024 року у справі № 160/10740/23.

Частиною першою статті 36 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Отже, платник податків не звільняється від відповідальності за несвоєчасну подачу податкової звітності в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

З наведеного слідує висновок, що норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України щодо мораторію (зупинення) застосування: штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується з 27.05.2022.

Враховуючи, що на дату виникнення обов`язку позивача подати податкову звітність (30.09.2022) за 2021 рік діяла норма Податкового кодексу України, яка зупинила дію мораторію на застосування штрафних санкцій у період карантину, тому суд відхиляє посилання позивача на порушення принципу стабільності, оскільки спір у справі стосується своєчасності подачі звітності, а не своєчасності нарахування та сплати податку до бюджету. При цьому, законодавством не змінювались та не встановлювались зміни до будь-яких елементів податків та зборів, які стосуються предмету спору.

Відповідно до п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ (в редакції, що діє з 03.01.2023) визначено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі звільнення платника податків від відповідальності з підстав, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, податкові повідомлення-рішення, якими були визначені йому штрафні (фінансові) санкції та/або пеня за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, крім сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору, визначених абзацами четвертим - восьмим цього підпункту, вважаються скасованими (відкликаними) з дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України.

Наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України.

Отже, Законом передбачено звільнення від відповідальності платників податків за несвоєчасне подання податкової звітності у період дії воєнного стану, але за умови, що в таких платників податків відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

Позивач не зазначив у позовній заяві та не надав доказів того, що його у передбаченому наказом від 29 липня 2022 року №225 порядку віднесено до платників податків, які не можуть виконати свій податковий обов`язок, тому позивач не звільнений від відповідальності за несвоєчасну подачу податкової звітності.

Щодо решти доводів сторін суд застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки в задоволенні позову відмолено, тому понесені судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 271, 272, 287, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО