Рішення

від 02.04.2024 по справі 160/21637/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/21637/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/21637/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 березня 2023 року № Ф-116741-17/61 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визначення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 25734,26 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 копійок);

визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 березня 2023 року № Ф-116741-17/61У Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визначення ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 25734,26 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 копійок);

зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) здійснити коригування даних платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в інформаційно-комунікаційній системі органів ДПС України шляхом вилучення відомостей про наявність податкового боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 25734,26 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 копійок).

стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) моральну шкоду у сумі 20000,00 грн.;

стягнути з Відповідача на користь Позивача судові витрати (витрати по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28 березня 2023 року №Ф-116741-17/61 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визначення ОСОБА_1 суми боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску у сумі 25734,26 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 копійок).

Зобов`язано Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування облікових даних інформаційної системи органу доходів і зборів шляхом вилучення відомостей про нараховану ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) недоїмку (заборгованість) зі сплати єдиного соціального внеску у розмірі 25734,26 грн. (двадцять п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 26 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог скасувати, прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 та апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишено без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2023 в адміністративній справі №160/21637/23 залишено без змін.

До Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в якій позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 грн у зв`язку з переглядом справи в апеляційній інстанції.

Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі податки докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною п`ятою статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з пунктами 4, 5 ст. 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Апеляційний суд враховує, що під час ухвалення постанови у цій справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не є вирішеним, а тому вбачаються підстави для вирішення вказаного клопотання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

З метою надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та

Адвокатом Ковальчуком Денисом Юрійовичем укладено Договір про надання правничої допомоги від 08 лютого 2024 року (оригінал договору додано до відзиву на апеляційну скаргу)

Згідно п. 5.1. даного Договору, вартість правничої допомоги адвоката, що визначена пунктом 1.1. даного Договору становить 6000,00 грн. (шість тисяч гривень 00 копійок), виходячи з вартості однієї години 1000,00 грн.

Відповідно до п. 5.2. даного Договору - оплата наданої правничої допомоги Адвокату здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту наданої правничої допомоги за цим Договором. Акт наданої правничої допомоги за цим Договором Адвокат складає та надає Клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1. даного Договору.

09.02.2024 після прийняття Третім апеляційним адміністративним судом постанови по цій справі, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, між позивачем та адвокатом Ковальчук Денисом Юрійовичем було підписано Акт приймання наданої правничої допомоги на виконання вищевказаного договору(оригінал додано до відзиву на апеляційну скаргу Позивача), а саме:

Ознайомлення з апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2023 р. по справі № 160/21637/23.

Підготовка від імені Клієнта відзиву на апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду по справі № 160/21637/23. кількість годин 6, вартість 1 години - 1000,00 грн., загальна вартість наданої правничої допомоги - 6000,00 грн.

У зв`язку з допущенням описки в Акті приймання наданої правничої допомоги від 09.02.2024, між позивачем та адвокатом 02.03.2024 було підписано додаткову угоду до вищевказаного договору, і викладено в новій редакції п. 1 Акту приймання наданої правничої допомоги від 09.02.2024.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження реальності витрат на правову допомогу (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо).

Так, відповідно до п. 5.2. даного Договору - оплата наданої правничої допомоги Адвокату здійснюється Клієнтом протягом 30 календарних днів з дати підписання Акту наданої правничої допомоги за цим Договором. Акт наданої правничої допомоги за цим Договором Адвокат складає та надає Клієнту за результатами надання правничої допомоги, визначеної пунктом 1.1. даного Договору.

Отже, станом на день розгляду справи позивачем до суду не надано доказів оплати Адвокату наданої правничої допомоги, як це передбачено п. 5.2. даного Договору від 08 лютого 2024 року.

Посилання позивача на те, що станом на дату подання даного клопотання позивачем не сплачені вказані витрати на правничу допомогу адвокату, у зв`язку з допущенням описки в Акті приймання наданої правничої допомоги від 09.02.2024 і відповідно позивач не має можливості надати платіжне доручення про сплату вказаних витрат є необгрунтованими, оскільки такі доводи спростовуються умовами договору укладено Договір про надання правничої допомоги від 08 лютого 2024 року.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження надання правової допомоги (платіжних доручень, квитанцій, рахунків на оплату, касових чеків на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо), що у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 02.06.2022 № 380/3142/20.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про розподіл витрат на правничу допомогу та винесення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі №160/21637/23 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили 02 квітня 2024 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

Повний текст ухвали складено 02 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяА.В. Суховаров