Постанова

від 09.04.2024 по справі 240/35901/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/35901/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Г.В.

Суддя-доповідач - Курко О. П.

09 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у справі за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-Універсал" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2023 року Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-Універсал" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з наказом в.о. начальника ГУ ДПС у Житомирській області від 07.12.2023 за №2835-п. призначено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СИНТЕЗ-УНІВЕРСАЛ». Перевірка призначена на виконання плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників на 2023 рік та у відповідності до вимог пунктів 69.2, 69.35 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20. п.75.1 ст.75, п.77.4 ст.77 та п.82.1 ст.82 цього ж Кодексу.

Уповноважені особи податкового органу не були допущені до проведення документальної перевірки, про що складено акт від 28.12.2023 №954/06-30-07-01/44099929.

Начальником ГУ ДПС у Житомирській області 28.12.2023 о 16:00 прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків.

29.12.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС у Житомирській області, подана відповідно до статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року відмовлено у відкритті провадження за заявою Головного управління ДПС у Житомирській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез-Універсал" про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна.

Постановою 22 січня 2024 року Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року скасовано. Справу направлено до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що після спливу 96-ти годин з моменту прийняття рішення про накладення адміністративного арешту майна, встановленого для перевірки його обґрунтованості судом, такий арешт є припиненим в силу закону, що виключає можливість задоволення вимог заяви про підтвердження його обґрунтованості, з огляду на сплив цього часу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 р. № 2755-VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Згідно з пунктом 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин: платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктами 94.3 і 94.4 статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до підпункту 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.

Згідно з пунктом 94.10. статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.

Підстави для припинення адміністративного арешту майна платника податків визначені у пункті 94.19 статті 94 ПК України, а саме: відсутність протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим (94.19.1); погашення податкового боргу платника податків (94.19.2); усунення платником податків причин застосування адміністративного арешту (94.19.3); ліквідація платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства (94.19.4); надання відповідному контролюючому органу третьою особою належних доказів про належність арештованого майна до об`єктів права власності цієї третьої особи (94.19.5); скасування судом або контролюючим органом рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про арешт (94.19.6); прийняття судом рішення про припинення адміністративного арешту (94.19.7); пред`явлення платником податків дозволів (ліцензій) на провадження діяльності, а також документа, що підтверджує реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, здійснену в установленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством (94.19.8); фактичне проведення платником податків інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки (94.19.9); взяття контролюючим органом на податковий облік нерезидента на підставі акта перевірки (94.19.10).

Відповідно до частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справах за зверненням податкових і митних органів здійснюється на підставі заяви таких суб`єктів щодо вичерпного кола питань, встановленого цією ж нормою.

Згідно з частиною другою статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Відповідно до частини сьомої статті 283 КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду. Розгляд заяви відбувається за участю податкового органу, митного органу, що її вніс, та платника податків, стосовно якого її внесено.

Системний аналіз статті 283 КАС України у взаємозв`язку з положеннями статті 94 ПК України свідчить про те, що метою запровадженого статтею 283 КАС України інституту термінових справ є необхідність оперативного реагування на правовідносини, що виникли, зокрема, у питанні реалізації контролюючим органом своєї компетенції у сфері податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків є способом забезпечення збереження поточного майнового становища платника податків і не є ані способом притягнення платника податків до відповідальності, ані способом вчинення контролюючим органом дій, направлених на реалізацію арештованого майна.

Вищезазначене дає підстави для висновку, що фактична реалізація інституту, встановленого статтею 94 ПК України, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто, у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому статтею 283 КАС України, з відповідною заявою.

За змістом частини сьомої статті 283 КАС України максимальний строк розгляду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків становить 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, і цей же строк встановлений пунктом 94.10 статті 94 ПК України, що свідчить про логічний нерозривний системний зв`язок цих норм матеріального і процесуального права. В іншому випадку (у разі відсутності протягом 96-ти годин судового рішення про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків) арешт вважається припиненим безвідносно до причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято.

Аналогічні висновки сформовано Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21.

Як було встановлено судом, заява контролюючого органу про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків була подана до суду 29.12.2023 о 10 год 14 хв, однак за результатами розгляду справи №240/35901/23 рішення про підтвердження адміністративного арешту судом прийнято не було у зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі. Після апеляційного перегляду справа № 240/35901/23 надійшла до суду для продовження розгляду 13.02.2024. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 о 12 год 30 хв визначено Чернову Г.В. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу. Справа №240/35901/23 прийнята до провадження ухвалою суду від 13.02.2024.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про наявність обставин, що виключають у цій справі необхідність підтвердження судом обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків за рішенням про застосування адміністративного арешту майна платника податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Синтез-Універсал" від 28.12.2023 щодо застосування умовного адміністративного арешту майна платника податку, у зв`язку зі спливом строку, встановленого для перевірки його обґрунтованості судом, позаяк арешт вважається припиненим в силу закону, що виключає можливість задоволення вимог заяви про підтвердження його обґрунтованості.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у задоволенні вимог заяви належить відмовити.

Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Курко О. П. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.