Ухвала

від 10.04.2024 по справі 140/5124/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю

10 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/5124/23 пров. № А/857/11148/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Кухтея Р. В.суддів -Носа С. П. Ільчишин Н. В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ, пенсійний орган, відповідач), в якому просила визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо не здійснення нарахування та виплати їй, починаючи з 27.09.2022, підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796), що дорівнює двом мінімальним заробітним платам, згідно Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік та зобов`язати відповідача нараховувати та виплачувати їй, починаючи з 27.09.2022, підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному ст.39 цього Закону, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, згідно Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст.39 Закону №796 та зобов`язано відповідача провести ОСОБА_1 з 27.09.2022 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення у зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному ст.39 цього Закону, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення даного спору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 по справі №140/5124/23 змінено та визначено розмір підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 на рівні двох мінімальних заробітних плат згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік. У решті рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29.05.2023 по справі №140/5124/23 - залишено без змін.

Від позивача ОСОБА_1 на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому вона просить зобов`язати ГУ ПФУ у строк до 10 днів з дня винесення ухвали подати суду звіт про виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 по справі №140/5124/23.

В обґрунтування заяви зазначено, що незважаючи на регулярні звернення/вимоги позивача, відповідач не приступив до виконання судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заявленого клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1291 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2, 3 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз.1 пп.3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід`ємна частина судового процесу для цілей ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п. 40).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах Бурдов проти росії від 07.05.2002, Ромашов проти України від 27.07.2004, Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ч.1, 2 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд зазначає, що судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Норма ст.382 КАС України не містить застереження, що суд може встановити судовий контроль за виконанням судового рішення лише одночасно з ухваленням останнього. У випадку ухилення боржника - суб`єкта владних повноважень від виконання судового рішення суд може постановити ухвалу про зобов`язання останнього подати звіт і після постановлення рішення у справі, якщо цього потребують обставини справи.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі №806/2143/15 наголосив, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України (ст.382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.04.2019 по справі №820/4261/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 по справі №800/320/17 сформовано висновок про можливість встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України, після прийняття кінцевого рішення у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 по справі №539/3406/17 та інших.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 визначено розмір підвищення до пенсії, як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підлягає нарахуванню та виплаті на користь ОСОБА_1 на рівні двох мінімальних заробітних плат згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік.

Матеріали справи містять довідку Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа, згідно якого документ (постанова про зміну судового рішення (ст.317 КАС України) від 21.12.2023) в електронному вигляді було доставлено одержувачу ГУ ПФУ в його електронний кабінет. Документ доставлено до електронного кабінету 21.12.2023.

З цього приводу суд зазначає, що згідно ч.1 ст.18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч.8 ст.18 КАС України).

Відповідно до вимог ГПК України, КАС України, КПК України, ЦПК України, КУпАП, Кодексу України з процедур банкрутства, законів України Про судоустрій і статус суддів, Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги, Про адвокатуру та адвокатську діяльність та інших нормативно-правових актів було розроблено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затверджене рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

Так, згідно п.п.5.6 п.5 Положення користувач ЄСІТС (користувач) - це особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;.

Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована на доменних іменах, використання яких заборонено законодавством України (п.п.5.8 п.5 Положення).

Згідно п.8 підрозділу 1 Підсистема Електронний кабінет розділу ІII Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС підсистема Електронний кабінет (Електронний кабінет ЄСІТС, Електронний кабінет) - це підсистема ЄСІТС, захищений вебсервіс, що має офіційну адресу в інтернеті (https://cabinet.court.gov.ua), який забезпечує процедуру реєстрації користувачів в ЄСІТС, а також подальшу автентифікацію таких осіб з метою їх доступу до підсистем (модулів) ЄСІТС у межах наданих прав.

Доступ користувачів до підсистем (модулів) ЄСІТС, окрім Електронного кабінету, також може забезпечуватися за допомогою сервісу обміну даними між відповідними підсистемами (модулями) ЄСІТС та іншими інформаційними системами.

Пунктом 9 цього ж підрозділу передбачено, що процедура реєстрації в ЄСІТС (реєстрація Електронного кабінету, реєстрація офіційної електронної адреси) передбачає проходження запропонованої засобами Електронного кабінету процедури реєстрації з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Користувачі зобов`язані вносити повну та актуальну інформацію в Електронний кабінет в обсязі, визначеному функціональними можливостями ЄСІТС, невідкладно після створення, отримання або зміни такої інформації.

Пунктом 17 цього ж підрозділу визначено, що особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно п.24 підрозділу 2 Підсистема Електронний суд розділу ІII Порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС підсистема Електронний суд (Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Аналіз наведених вище норм вказує на те, що функціонування Електронного кабінету та надсилання до нього документів в електронній формі у справах, в яких особи, що беруть в них участь пройшли процедуру реєстрації в ЄСІТС пов`язується саме з проходженням такими особами процедури реєстрації Електронного кабінету з використанням кваліфікованого електронного підпису, та внесенням контактних даних особи, зокрема адреси електронної пошти, номера телефону (в тому числі мобільного), зазначенням інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

При цьому, наведеними вище нормами Положення передбачене надсилання відповідних документів саме до Електронного кабінету незалежно від прив`язки до електронної адреси користувача такого кабінету, визначеної ним своїм внутрішнім документом як офіційна, оскільки для функціонування ЄСІТС офіційною електронною адресою в розумінні Положення визначається адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 по справі №459/3660/21.

Згідно матеріалів справи, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2023 у цій справі відповідач отримав 21.12.2023, вона була надіслана до електронного кабінету користувача підсистеми Електронний суд.

З урахуванням наведеного та наявної в матеріалах справи довідки про доставку документа (постанова про зміну судового рішення (ст.317 КАС України) від 21.12.2023) в електронному вигляді управлінню 21.12.2023, суд дійшов висновку, що вказані обставини є достовірним доказом отримання відповідачем зазначеного судового рішення суду.

Отже, копія постанови суду апеляційної інстанції від 21.12.2023 вважається врученою 21.12.2023.

З матеріалів справи слідує, що станом на дату звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю 14.02.2024 та розгляду заяви, рішення суду не виконано.

Відповідачем пояснення або заперечення суду не надавалися.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, характеру спірних правовідносин, предмета та категорії спору, суд дійшов висновку про не підтвердження виконання рішення суду, оскільки на момент розгляду клопотання судом апеляційної інстанцій, рішення суду не виконано, а тому суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням судового рішення - шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду звіт про його повне виконання у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Керуючись ст.382 КАС України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення по справі №140/5124/23 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області подати до Восьмого апеляційного адміністративного суду звіт про повне виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2023 року у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати підписання та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Р. В. Кухтей судді С. П. Нос Н. В. Ільчишин