УХВАЛА
10 квітня 2024 року
м. Київ
справа №380/7814/22
адміністративне провадження № К/990/11917/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гімона М.М., Гончарової І.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №380/7814/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Гарант» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації,
У С Т А Н О В И В :
Львівська митниця звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження її розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся з обставин, що не залежали від його волі (повернення первинної своєчасно поданої апеляційної скарги у зв`язку з несплатою судового збору внаслідок відсутності фінансування через введення воєнного стану), проте це не було взято до уваги апеляційним судом при постановленні оскаржуваної ухвали; також після отримання бюджетних коштів та сплати судового збору митний орган одразу вдруге звернувся із апеляційною скаргою; водночас, при усуненні недоліків повторно поданої апеляційної скарги митним органом помилково замість заяви про продовження строку на апеляційне оскарження до апеляційного суду було надіслано клопотання про продовження строку на усунення недоліків, що безпідставно розцінено судом як невиконання скаржником вимог ухвали від 19.02.2024.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за вказаною касаційною скаргою судом з`ясовано такі обставини.
Зі змісту касаційної скарги та наявних у Єдиному державному реєстрі судових рішень вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепло Гарант» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівської митниці Державної митної служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 12.01.2022 №UA209000/2022/900004/2, від 18.01.2022 №UA209000/2022/900009/2, від 01.02.2022 №UA209000/2022/900019/2, від 10.02.2022 №UA209000/2022/900030/2, від 23.11.2021 №UA209000/2021/900029/2; визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного за №UA209170/2022/000019, №UA209170/2022/000036, №UA209170/2022/000144, №UA209170/2022/000184 і №UA209170/2021/001568.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.03.2023 позов задоволено частково. Повний текст зазначеного судового рішення був складений в той же день.
Не погоджуючись із даним рішенням суду першої інстанції, митний орган 17.04.2023 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, яку ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2023 було залишено без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.
Ухвалою від 05.06.2023 суд апеляційної інстанції, задовольнивши клопотання відповідача про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, продовжив йому такий процесуальний строк на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Надалі Восьмий апеляційний адміністративний суд, відмовивши заявнику у задоволенні його чергового клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та констатувавши факт неусунення останнім у встановлений судом строк недоліків як таких, повернув йому апеляційну скаргу, про що постановив відповідну ухвалу від 22.06.2023. Вказана ухвала суду про повернення апеляційної скарги Львівською митницею не була оскаржена.
12.01.2024 митний орган повторно подав апеляційну скаргу, водночас порушивши й питання поновлення строку апеляційного оскарження, пропуск якого обґрунтовував відсутністю бюджетного фінансування для сплати судового збору при своєчасному зверненні із апеляційною скаргою вперше; також просив врахувати, що ним вчинялися активні дії з метою пришвидшення подання повторної належним чином оформленої апеляційної скарги (а саме звертався до Державної митної служби України з листом від 09.11.2023 №7.4/10/429291 щодо збільшення суми видатків на оплату судового збору на 2023 рік).
Восьмий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19.02.2024 відмовив у задоволенні заяви відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження й залишив апеляційну скаргу без руху, запропонувавши заявнику протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали навести інші поважні підстави пропуску строку звернення.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд керувався положеннями частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Апеляційний суд також врахував те, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.
В той же час скаржник у клопотанні не аргументував поважність підстав, за яких апеляційна скарга подана з порушенням процесуальних строків звернення, а матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об`єктивний і незалежний від скаржника характер.
Так, додані митним органом до клопотання виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби не можуть вважатися належним доказом неможливості сплати судового збору у визначеному законом порядку та розмірі, оскільки містять інформацію про вхідний та вихідний залишок на рахунку Львівської митниці за КЕКВ 2800 лише станом на окремі дати; надана ж внутрішня переписка так само не може слугувати доказом обставин, пов`язаних із відсутністю фінансування установи чи організації.
У подальшому суд апеляційної інстанції, констатувавши неподання митним органом у встановлений судом строк як такої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведеними у ній іншими підставами, відмовив у задоволенні вказаного клопотання й водночас у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 05.03.2024.
При цьому Восьмий апеляційний адміністративний суд виходив з того, що вимоги ухвали про залишення без руху повторної апеляційної скарги заявником у встановлений судом строк не виконанні тому, що Львівська митниця звернулася до суду із клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору (хоча на той час докази оплати митним органом відповідної суми судового збору вже були долучені ним до повторної апеляційної скарги), а не з клопотанням щодо поновлення строку апеляційного оскарження (де мали б бути наведені інші підстави пропуску такого процесуального строку).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином, податковий орган, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Восьмий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону та обґрунтовано ухвалою від 05.03.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини першої та частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частини першої, частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Львівської митниці на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2024 у справі №380/7814/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тепло Гарант» до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, карток відмови в прийнятті митної декларації.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник М.М. Гімон І.А. Гончарова
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118274616 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо визначення митної вартості товару |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Пасічник С.С.
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Глушко Ігор Володимирович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Большакова Олена Олегівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні