Ухвала

від 10.04.2024 по справі 420/17452/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 420/17452/22

адміністративне провадження № К/990/12548/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №420/17452/22 за позовом Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІФУД», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Комунальна установа «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Західного офісу Держаудитслужби, (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок Західного офісу Держаудитслужби від 17 листопада 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі " 15110000-2 - М`ясо (потрухи св./ялов, заморожені - серце (св./ялов.), селезінка (св./ялов.), нирки (св./ялов.), печінка (св./ялов.), калтик (ялов.), шлунки (ялов)" (ідентифікатор закупівлі № UA-2021-12-22-005184-b).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Західного офісу Держаудитслужби України від 17 листопада 2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі « 15110000-2 - М`ясо (потрухи св./ялов, заморожені - серце (св./ялов.), селезінка (св./ялов.), нирки (св./ялов.), печінка (св./ялов.), калтик (ялов.), шлунки (ялов)» № UA-2021-12-22-005184-b.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2023 року залучено до участі у адміністративній справі № 420/17452/22 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "ОПТІФУД".

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року залишене без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Західний офіс Держаудитслужби звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.

Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України відповідно до якого відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 4, частини шостої статті 17 та частини сьомої статті 33, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Суд касаційної інстанції зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.

Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову, але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.

Зі змісту рішень судів попередніх інстанцій, оприлюднених в Єдиному державному реєстрі судових рішень слідує, що підставою позовних вимог було, на думку позивача, протиправний висновок відповідача про результати моніторингу процедури закупівлі.

Так, у касаційній скарзі скаржник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо частини першої статті 4, частини шостої статті 17 та частини сьомої статті 33, пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

При цьому, Суд звертає увагу на те, що висновок щодо застосування частини шостої статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» та обов`язку переможця закупівлі здійснювати оприлюднення в електронній системі закупівель документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 8 частини першої статті 17 цього Закону, викладені у постановах Верховного Суду від 23 березня 2023 року у справі № 380/21292/21 та від 27 липня 2023 року у справі № 420/16485/22, від 25 січня 2024 року у справі №160/6221/22.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24 січня 2024 року у справі №922/2321/22 винесла рішення в якому вирішено, чи дозволяють норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» збільшувати ціну товару більше ніж на 10% від початково встановленої ціни договору про закупівлю. Так, пунктом 42 постанови вказано - норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не дозволяють збільшувати ціну товару більше ніж на 10% від початково встановленої ціни в договору про закупівлю з підстав наведених в п.п.43-63 постанови.

Відтак, зазначене свідчить, що скаржник просить сформувати висновок щодо застосування норм права по правовідносинам, стосовно яких вже наявний висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Посилання скаржника у касаційній скарзі на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій щодо обставин справи та наполяганні на переоцінці наявних у справі доказів, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.

При цьому, суд касаційної інстанції звертає увагу, що в попередніх ухвалах Верховного Суду від 07 березня 2024 року та від 21 березня 2024 року про повернення касаційних скарг скаржнику надавалися вичерпні роз`яснення щодо зазначення підстав касаційного оскарження та умов за яких подається касаційна скарга на підставі визначених частиною четвертою статті 328 КАС України пунктів.

Однак при поданні цієї касаційної скарги скаржником не взято до уваги роз`яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західного офісу Держаудитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2024 року у справі №420/17452/22 за позовом Комунальної установи «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення» до Західного офісу Держаудитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІФУД», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи.

Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами у спосіб її надсилання до суду.

Роз`яснити заявнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько