Рішення

від 10.04.2024 по справі 227/677/24

ДОБРОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.04.2024 227/677/24

РІШЕ ННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Здоровиці О.В.

розглянувши в приміщенні Добропільського міськрайонного суду Донецької області у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в:

Зміст позовних вимог

Позивач, в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна, звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період з 13.03.2018 року по 29.04.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що ОСОБА_1 в період з 13.03.2018 року по 29.04.2020 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. 29.04.2020 року звільнений за ст.38 КЗпП України. Але при звільненні відповідач повний розрахунок з позивачем не здійснив. З моменту звільнення до подачі позову до суду відповідач має заборгованість перед позивачем з заробітної плати. Відомості про розмір заборгованості з заробітної плати відповідач позивачу не надає. Враховуючи наведене, посилаючись на вимоги ст.ст.115,116 КЗпП України просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі.

Аргументи інших осіб.

Відповідач правом надання відзиву не скористався.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 04 березня 2024 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування у відповідача доказів щодо розміру заборгованості позивача з заробітної плати.

Від сторін клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Інших клопотань від сторін не надходило.

Встановлені судом обставини та факти.

Позивач перебував у трудових відносинах з відповідачем з 13.03.2018 року по 29.04.2020 року, працюючи прохідником підземним 5-го розряду, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 (а.с.18-20). Вказані обставини відповідачем не оспорювались та підтверджуються наданою відповідачем довідкою № 185 від 13.03.2024 року (а.с.28).

З копії трудової книжки позивача також вбачається, що позивач був звільнений з ТОВ «Краснолиманське» 29.04.2020 року, на підставі наказу відповідача № 120 к від 24.04.2020 року, за власним бажанням згідно ст.38 КЗпП України.

Довідкою ТОВ «Краснолиманське» № 185 від 13.03.2024 року (а.с.28) підтверджується, що станом на день звільнення (29.04.2020 року), а також станом на 13.03.2024 року ТОВ «Краснолиманське» мало та має перед позивачем обов`язок з виплати заробітної плати. Заборгованість з заробітної плати за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року становить 83315,22 грн (сума заборгованості із заробітної плати зазначена після утримань всіх обов`язкових податків та зборів), яка складається з заробітної плати у сумі 56947,27 грн та компенсації за 46 календарних днів невикористаної відпустки при звільненні в сумі 26367,95 грн.

Таким чином станом на день звернення позивача з вказаним позовом до суду, а саме станом на 27.02.2024 року судом достовірно встановлено, що відповідач мав перед позивачем заборгованість з заробітної плати в сумі 83315,22 грн.

Відомостей, які б свідчили про те, що заборгованість в сумі 83315,22 грн відповідачем погашена станом на день розгляду справи (08.04.2024 року) суду не надано.

Виходячи з наведеного, судом достовірно встановлено, що при звільненні (29.04.2020 року) з позивачем не був проведений остаточний розрахунок належних йому сум у строки, передбачені ст.116 КЗпП України і вказана заборгованість в сумі 83315,22 грн до теперішнього часу не є погашеною.

Застосоване судом законодавство та висновки суду.

За приписамист.47 КЗпП (в редакції, що діяла станом на день звільнення позивача, а саме станом на 29.04.2020 року)власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені вст.116 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП (в редакції, що діяла станом на день звільнення позивача, а саме станом на 29.04.2020 року)при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Стаття 233 КЗпП (в редакції, що діяла до 19.07.2022 року) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З 19.07.2022 року набрали чинності зміни внесені в КЗпП Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» N 2352-IX від 01.07.2022 року.

Відповідно дост.233КЗпП(вредакції,щодієпісля19.07.2022року),працівник із заявою про вирішення трудового спору у справах про виплату всіх сум, що належать йому при звільненні, має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Редакція вказаної частини набрала чинності 19.07.2022 року.

Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX не передбачають особливої дії норм права для зміненої ним частини другої статті 233 КЗпП України, не містять жодних застережень щодо застосування цього закону, а тому він застосовується за загальними правилами дії у часі, у просторі та на коло осіб.

Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Враховуючи наведене, а також те, що позивач був звільнений в 2020 році та мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, суд вважає, що норми ст.233 КЗпП (в редакції, що діє після 19.07.2022 року) не розповсюджуються на нього.

Таким чином, суд вважає, що позивач своєчасно звернувся до суду з вказаним позовом і строки звернення до суду з цим позовом ним не пропущені.

Враховуючи наведене, законодавчі приписи та встановлені обставини, суд вважає, що в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач при звільненні позивача порушив вимоги ст.116 КЗпП України та не виплатив всіх сум, що належали останньому від підприємства в день звільнення та станом на дату розгляду справи, а саме станом на 08.04.2024 року відповідач має перед позивачем заборгованість із заробітної плати в сумі 83315,22 грн, яка утворилась за період з листопада 2019 по квітень 2020 року, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підставі статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вимог п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про стягнення заробітної плати від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються.

Враховуючи наведене, позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ЗУ «Про судовий збір», станом на день звернення позивачем до суду (станом на 27.02.2024 року), за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140,00 грн).

Таким чином за подання цього позову до суду позивач, в разі його не звільнення від сплати судового збору, повинен був сплатити 1211,20 грн судового збору.

Відповідно до ч.8 ст.14 ЦПК України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Матеріалами справи підтверджується, що звернення з вказаним позовом здійснювалось представником позивача - адвокатом Трун О.В. в електронній формі через "Електронний суд".

Відповідно до ч.3 ст.4 ЗУ "Про судовий збір", при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, враховуючи наведені норми, категорію спору, позивач мав би сплатити судовий збір, як за позов майнового характеру в розмірі 1211,20 грн з застосуванням коефіцієнту 0,8. Тобто при зверненні до суду з позовом позивач мав би сплатити 968,96 грн (1211,20 грн х 0,8 = 968,96 грн).

Враховуючи наведене та правиласт.141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 968,96 грн.

Згідно з п.2 ч.1 ст.430 ЦПК Українирішення суду в частині виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню. Враховуючи наведене, суд вважає необхідним допустити до негайного виконання рішення суду в частини стягнення заробітної плати за один місяць.

Керуючись статтями141,264,265,430 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Трун Ольга Валентинівна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» про стягнення заборгованості по заробітній платі - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період листопад 2019 року - квітень 2020 року в розмірі 83315,22 грн (вісімдесят три тисячі триста п`ятнадцять гривень 22 копійки) без утримання з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь держави судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення судуможе бутиоскаржено вапеляційному порядкуучасниками справи,а такожособами,які небрали участіу справі,якщо судвирішив питанняпро їхніправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки,повністю абочастково доДніпровського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого складання.Зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення небули врученіу деньйого складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Датою ухвалення цього рішення є дата його складення.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача ОСОБА_2 , свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ДН №4119 від 22.03.2019 року, місце знаходження: АДРЕСА_2 ;

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське», юридична адреса: вул.Прорізна, буд.12А, Шевченківський район, м.Київ, 01001, місце провадження господарської діяльності:Донецька область, м.Родинське, ДП «ВК «Краснолиманська», ЄДРПОУ 32281519.

Надруковано в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Суддя О.В. Здоровиця

10.04.24