Ухвала

від 09.04.2024 по справі 302/290/17

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 302/290/17

1-кп/302/1/24

49

У Х В А Л А

(у повному обсязі)

09.04.2024 смт.Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу кримінальних проваджень ЄРДР № 42016071180000010 від 11.02.2016, №12017070000000030 від 20.02.2017 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364 ч.2, 366 ч.2 КК України,

- в частині розгляду клопотання Пилипецької сільської ради про скасування арешту земельних ділянок, накладеного ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_5 від 15.03.2017 (справа № 308/2555/17) у виді заборони відчуження земельних ділянок та заборони передачі їх у власність загальною площею 23,9814 га, що були вилучені зі «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього ксп «Шипіт» згідно з розпорядженням голови Міжгірської РДА № 311 від 28.11.2011,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 згідно обвинувальними актами № в ЄРДР 42016071180000010 від 11.02.2016р., №12017070000000030 від 20.02.2017 р. обвинувачується у вчиненні вказаних злочинів з таким формулюванням обставин (короткий виклад).

Обвинувачена, обіймаючи посаду начальника відділу Держкомзему у Міжгірському районі Закарпатської області, за попередньою змовою з невстановленими органом досудового розслідування особами, зловживаючи службовим становищем з метою забезпечення незаконного переходу права власності на земельні ділянки колективної власності загальною площею 44,3 га, що знаходяться за межами с. Пилипець Міжгірського району до інших фізичних осіб 04.11.2011 р. підписала документи та висновки для проекту землеустрою щодо внесення змін в Схему поділу колективної власності на земельні частки (паї) кгсп «Шипіт» в межах території Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, що суперечить вимогам закону «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам часток (паїв)» з вилученням із схеми пайових земель земельних ділянок загальною площею 44.3 га, які незаконно передані до земель запасу сільської ради, що дало можливість в подальшому незаконно передати їх у приватну власність іншим фізичним особам, чим державним інтересам завдано матеріальних збитків на загальну суму 1481170,5 грн.

Обвинувальний акт є предметом судового розгляду відповідно до ухвали про його призначення від 15.01.2018 р. судове кримінальне провадження знаходиться на завершальній стадії з`ясування обставин і перевірки їх доказами.

05 квітня 2024 року до суду надіслано зазначене клопотання про скасування арешту у вигляді заборон на відчуження нерухомого майна (земельних ділянок) та передачу їх у приватну власність,які накладені ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2017 року в справі №308/2555/17, а саме на не сформовані земельні ділянки загальною площею 23, 9814 га, що були вилучені зі «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого ксгп «Шипіт» у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської РДА № 311 від 28.11.2011.

Клопотання обґрунтовано таким.

Відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.03.2017 накладено арешт у вигляді заборони на відчуження земельних ділянок загальною площею 20.3186 га з визначенням кадастрових номерів земельних ділянок та їх власників за відповідними розмірами площ, які передані у власність визначеним у цій ухвалі фізичним і юридичним особам.

Цією ж ухвалою накладено арешт у вигляді заборони на прийняття рішень щодо передачі їх у власність на несформовані земельні ділянки загальною площею 23, 9814 га, що були вилучені зі «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) бувшого ксгп «Шипіт» у 2011 році розпорядженням голови Міжгірської РДА № 311 від 28.11.2011. Заявник в особі керівника зазначеного органу місцевого самоврядування покликається на норми КПК України, статтю 41 Конституції України, 317 ЦК України та земельного законодавства, і вважає, що відпала потреба у застосуванні арешту майна як виду забезпечення кримінального провадження, бо земельна ділянка загальною площею 23,9814 га є комунальною власністю Пилипецької сільської ради і не потребує повернення до комунальної власності.

Прокурор клопотання заперечив і пояснив, що правоустановчі документи на земельні ділянки, на яких накладено арешт, визнані речовими доказами у справі, бо саме ці земельні ділянки до їх передачі у власність належали до пайового фонду КСП «Шипіт» (земельні частки, паї) і мали передаватися у власність тільки за земельними сертифікатами членам ксп «Шипіт». Натомість питання речових доказів має бути вирішено після їх дослідження судом за результатами розгляду справи по суті в остаточному судовому рішення в справі. Прокурор також звернув увагу суду на те, що заявник не конкретизував у клопотанні необхідність скасування арешту на зазначені земельні ділянки. Окрім цього, прокурор зазначив, що в справі проведено експертизу, якою визнано неправомірним складання проекту землеустрою про обмін пайового фонду земель колишнього ксп «Шипіт» на земельні площі, які належали Пилипецькій сільській раді та державі. У справі порушено питання стороною захисту про допит експерта, який надав висновок про це. З огляду на викладене прокурор вважає, що вирішення питання арешту зазначених земельних ділянок є компетенцією суду в остаточному судовому рішенні, в якому має бути вирішено про винуватість чи невинуватість обвинуваченої в учиненні зазначених в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях.

Пилипецька сільска рада (заявник) не забезпечила участі свого представника в зазначеному судовому засіданні, будучи належно і своєчасно повідомленою про таке, що стверджено в матеріалах справи. Неявка представника заінтересованої особи (ініціатора клопотання) не є перешкодою для вирішення по суті порушеного питання.

Оцінивши зміст клопотання, доводи сторони обвинувачення в кримінальному провадженні, суд дійшов такого висновку.

Статтею 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю або частково, зокрема за клопотанням власника або володільця майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, під час судового провадження, якщо ці особи доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_6 від 15 березня 2017 року накладено арешт у вигляді заборони на відчуження нерухомого майна земельних ділянок, зокрема на несформовані земельні ділянки загальною площею 23, 9814 га, що вилучені зі «Схеми поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) колишнього ксгп «Шипіт».

Суд вважає, що клопотання підлягає відхиленню з огляду на таке.

Предметом судового розгляду є обвинувачення керівника державного органу з питань земельних ресурсів за обставинами вилучення земельних ділянок із схеми паювання земель колишнього ксп «Шипіт» загальною площею 44,3 га з передачею цих ділянок в фонд Пилипецької сільської ради, які в подальшому були передані у власність юридичним і фізичним особам, зокрема і особам, які заявили розглядуване судом клопотання. Орган досудового розслідування ці земельні ділянки визнав речовими доказами згідно постанови слідчого від 23.03.2017 р. (а.с. 40-43, т. 3 матеріалів досудового розслідування).

Заінтересована особа не навела жодних обґрунтувань того, що вона має які-небудь перешкоди в доступі до земельних ділянок і позбавлені права користуватися цими ділянками за цільовим призначенням тощо. Зокрема, Пилипецька сільська рада не конкретизувала в чому полягає порушення її прав як розпорядника землі. Обгрунтування клопотання, по суті зведено до цитування норм законів та посилання на те, що земельні ділянки є власність територіальної громади, і що зазначені земельні ділянки не потребують повернення до комунальної власності.

Натомість слідчим суддею згідно вищевказаної ухвали накладено арешт на земельні ділянки тільки в частині заборони їх відчуження та передачі у приватну власність.

Земельним кодексом України (Перехідними положеннями) було передбачено мораторій на відчуження земельних ділянок (часток, паїв) сільськогосподарського призначення. Ця заборона була чинною на час інкримінованих діянь ОСОБА_4 (2011 р.) і на час постановлення ухвали слідчим суддею. Отже, арешт накладено на земельні ділянки заінтересованої особи обґрунтовано. Заінтересована особа не подала жодного доказу і не надала обґрунтування того, що арешт має ознаки свавільності.

Доводи заявника суд також відхиляє і з огляду на таке.

Суд не встановив порушення балансу інтересів розпорядника землі та публічного органу влади - органу досудового розслідування, на який законом покладено обов`язок переслідувати і доводити вину осіб, які вчинили злочини, з метою захисту суспільних інтересів.

Натомість дія арешту на земельні ділянки для потреб кримінального провадження не відпала, бо суду слід завершити з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами. Зокрема, задоволено клопотання сторони захисту про допит експерта, який склав висновок за клопотанням сторони обвинувачення на підставі ухвали суду. У зв`язку з цим можливе додаткове дослідження речових доказів під час судового провадження (правоустановчих документів на ці земельні ділянки, проект їх землеустрою) на предмет відповідності обставинам пред`явленого обвинувачення ОСОБА_7 , зокрема віднесення цих ділянок до пайових земель або ж спростування цього.

Стаття 174 ч. 4 КПК України передбачає, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується розгляд справи, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або не застосування спеціальної конфіскації.

Отже, скасування арешту на час винесення ухвали може зашкодити кримінальному провадженню і визнається судом передчасним.

Керуючись статтями 174, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні клопотання.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на остаточне судове рішення.

Повний зміст ухвали виготовлено 10.04.2024.

Суддя:ОСОБА_1