Рішення

від 04.04.2024 по справі 297/1025/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №297/1025/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Іванчовій І.С., з участю представника позивача в режимі відеоконференції Попова В.Г., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегове цивільну справу за позовом ТзОВ "УМ Факторинг" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

ТзОВ "УМ Факторинг" звернулося в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року в розмірі 73 800 грн..

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що 05 березня 2023 року між ТзОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075, згідно якого останній отримав позику в розмірі 9000 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0, 01% від суми кредиту за кожен день користування - знижена процентна ставка та 2% від залишку суми кредиту за кожен день - стандартна процентна ставка. Станом на 01 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 борг та нараховані відсотки не погасив, а тому, заборгованість останнього становить 73 800 грн., з яких 9000 сума кредиту та 64 800 грн. заборгованість за відсотками. Разом з тим, 10 листопада 2023 року ТзОВ "Лінеура Україна" передало право вимоги за кредитним договором №3510075 від 05 березня 2023 року ТзОВ "УМ Факторинг" у порядку передачі прав вимоги за існуючим на дату передачі Договором факторингу №10112023 від 10 листопада 2023 року. А тому, позивач просить стягути з ОСОБА_1 в їх користь 73 800 грн. заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року та судові витрати, зокрема 3 028, 00 грн. судового збору та 6 000 грн. витрат правничу допомогу.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві та пояснив, що 05 березня 2023 року мід ТзОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №3510075, згідно якого останній отримав кредит в розмірі 9000 грн. строком на 360 днів, шляхом переказу на його банківську картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. Однак, відповідач ОСОБА_1 суму кредиту а також нараховані відсотки за просточення сплати кредитних коштів не сплатив, і станом на 01 грудня 2023 року його заборгованість за вказаним кредитним договором становить 73 800 грн., з яких 9000 сума кредиту та 64 800 грн. заборгованість за відсотками. Також зазначив, що 10 листопада 2023 року між ТзОВ "Лінеура Україна" та ТзОВ УМ Факторинг" був укладений договір факторингу, згідно якого ТзОВ УМ Факторинг" набуло право грошової вимоги за вищевказним кредитним договором. Просив позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги визнав, ствердив, що дійсно в ТзОВ "Лінеура Україна" отримав кредит в розмірі 9 000 грн., які йому були перераховані на його банківську картку. Додав, що не мав фінансової можливості вчасно погашати кредит. Проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги задоволити, виходячи з наступного.

Так, п. 1 ч. 2 ст. 49 та ч. 1 ст. 206 ЦПК України передбачено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 206 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд вважає, що наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову, у зв`язку з визнанням відповідачем позову, оскільки таке не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як встановлено з матеріалів справи, 05 березня 2023 року, між ТзОВ "Лінеура Україна" та відповідачем ОСОБА_1 дистанційно, в електронній формі, підписано накладенням електронного підпису Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075, згідно якого останній отримавкредит врозмірі 9000грн.строком на360днів,зі сплатоювідсотків закористування кредитом, шляхом перерахування вказаних грошових коштів на його банківський картковий рахунок, та зобов`язався повернути таку ж суму грошових коштів зі сплатою відсотків за їх користування (а.с. 13-24).

Вказаний кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електрону комерцію» та такий прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦПК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином, тобто відповідно до умов договору у вказаний у договорі строк.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, та відповідно до ч. 1 ст 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 зобов`язання за Договором пронадання коштівна умовахспоживчого кредиту№3510075від 05березня 2023рокуналежним чином не виконав, борг за кредитним договором не повернув, у зв`язку з чим станом на 01 грудня 2023 року, заборгованість останнього становить 73 800 грн., з яких 9 000 грн. сума кредиту та 64 800 грн. заборгованість за відсотками.

Разом з тим, 10 листопада 2023 року між ТзОВ "Лінеура Україна" та ТзОВ "УМФакторинг"укладено Договірфакторингу №10112023,відповідно доумов якого,та витягуз Реєструправ вимоги№1від 10.11.2023до вказаногоДоговору,ТзОВ "УМФакторинг" набуло права грошової вимоги, в тому числі і до ОСОБА_1 за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року (а.с. 10-12).

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, після відступлення ТзОВ "УМ Факторинг" права грошової вимоги за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 суму заборгованості за вказаним договором не сплатив.

Враховуючи вищеневедене, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року в сумі 73 800 грн. обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн..

Частиною 2ст.141ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, відповідно до ч. 3ст. 133 ЦПК України, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої (правової) допомоги №15/12/2023 від 01 грудня 2023 року, акт обсягу наданої правничої (правової) допомоги до вказаного договору від 08 грудня 2023 року, та платіжну інструкцію від 12 грудня 2023 року (а.с. 26-29).

Оскільки в матеріалах справи наявний належним чином складений договір про надання правничої (правової) допомоги, акт обсягу наданої правничої (правової) допомоги до вказаного договору, документ, що свідчить про оплату позивачем послуг адвоката, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування судових витрат понесених позивачем на правничу допомогу.

Разом з тим, згідно ч. 4 ст 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, є безумовною підставою для відшкодування таких у зазначеному розмірі, оскільки, на думку суду, розмір таких відповідає критерію розумності, співмірності та необхідності.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає стягнути з відповідача в користь позивача 6 000 грн. витрат на правничу допомогу.

Суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь ТзОВ "УМ Факторинг" 3 028, 00 гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду (а. с. 5).

Керуючись ст.ст. 512, 514, 610-612, 625-627, 1049 ЦК України, ст. ст. 133, 137, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,-

рішив:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 в користь Товариства зобмеженою відповідальністю"УМФакторинг",місцезнаходження якого за адресою: 04060,м.Київ,вул.Ризька,73-Г,оф.7/1, кодЄДРПОУ 40274286 заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3510075 від 05 березня 2023 року, в розмірі 73 800 (сімдесят три тисячі вісімсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 в користь Товариства зобмеженою відповідальністю"УМФакторинг",місцезнаходження якого за адресою: 04060,м.Київ,вул.Ризька,73-Г,оф.7/1, код ЄДРПОУ 40274286 - 6 000 (шість тисяч) грн. витрат на правничу допомогу та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Повний текст рішення виготовлено 09 квітня 2024 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олександр ФЕЙІР