Ухвала

від 10.04.2024 по справі 214/1882/24

ТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1882/24

2-а/215/376/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2024 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Камбул М.О. ознайомившись із матеріалами адміністративної позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) до старшого лейтенанта поліції 1 взводу 1 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вінник Віталія Вікторовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

27.02.2024 ОСОБА_1 звернувся до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до старшого лейтенанта поліції 1 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Вінник В.В., про скасування постанови у справі, в якому просить скасувати постанову серії ЕНА №1502004 від 23.02.2024 про накладення штрафу за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП у розмірі 1190 грн., оскільки вона є незаконною.

Ухвалою судді Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Сіденко О.В., від 01.03.2024 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області Вінник В.В. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення передано за підсудністю до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2024 адміністративну справу №214/1882/24 було розподілено для розгляду судді Камбул М.О.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, з позовної заяви вбачається, що позивачем в порушення вимог ст. 160 КАС України не зазначені відомості відповідача, а саме його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Також, згідно з ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Терн.р/ 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA208999980313151206000004651; код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу: *;101; (реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Тернівський районний суд міста Кривого Рогу; або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону.

Згідно вимог Закону України «Про судовий збір» позивач повинен оплатити судовий збір за подання усіх позовних вимог, як немайнового характеру кожної вимоги, так і майнового. Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як видно з правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18.03.2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до частини другоїстатті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українирозмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статей 3,5Закону України«Про судовийзбір» серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву на постанову про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

Правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20.

Невмотивоване звільнення від сплати судового збору, на думку суду, може утворювати умови для дискримінаційного становища інших суб`єктів звернення до суду.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У свою чергу, Європейський суд з прав людини (рішення у справі «Креуз проти Польщі», заява № 28249/95) виходить із того, що положення пункту 1статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В ч. 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру.

Підпунктом 4 п. 1 ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі на 01.01.2024 становить 3028 грн., за подання даного позову підлягає сплаті 605,60 грн. судового збору.

Крім того, пунктом 9 ч.1 ст. 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положень ст. 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам підрозділів Департаменту патрульної поліції Національної поліції, які мають спеціальні звання, надано право від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення зокрема за адміністративні правопорушення, передбачені статтею 121-3КУпАП.

Частиною 3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Згідно зі статтею 222 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ (Національною поліцією). При чому, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, працівники органів і підрозділів Національної поліції при розгляді справ про адміністративні правопорушення діють від імені органів Національної поліції, а тому вони не наділені самостійною процесуальною правоздатністю в рамках розгляду справ даної категорії у судовому процесі.

Таким чином, вбачається, що належним відповідачем у справах щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, повинен бути відповідний орган Національної поліції.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року № 724/716/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб`єкта владних повноважень, а саме інспектор 1 взводу 1 роти 1 батальйону ППП в м.Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що в даних спірних правовідносинах ані Департамент патрульної поліції України, ані структурний підрозділ Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області до участі у справі в якості належного відповідача позивачем залучені не були.

В даному випадку інспектор відділу безпеки дорожнього руху або структурний підрозділ Національної поліції, в якому проходить службу такий інспектор поліції, і який не є юридичною особою, не може виступати відповідачем у справі за адміністративним позовом, і належним відповідачем може бути лише орган Національної поліції, від імені якого діяв співробітник поліції, і який є юридичною особою.

Виходячи з наведеного суд вважає, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням ОСОБА_1 десятиденного строку для усунення вказаних недоліків, шляхом направлення до суду доказів надсилання відповідачу копій поданих до суду документів та направлення платіжного доручення про сплату судового збору або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, а також шляхом уточнення складу відповідачів, відомостей щодо них, направивши до суду змінену позовну заяву з усунутими вказаними в ухвалі недоліками у необхідній кількості примірників для їх вручення сторонам

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого лейтенанта поліції 1 взводу 1 роти 1 батальйону Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Вінник Віталія Вікторовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків - десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Попередити ОСОБА_1 , що у випадку не усунення недоліків, у строк, встановлений судом, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано суддею 10 квітня 2024 року.

Суддя: