Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
м. Біла Церква, вул. Волонтерська, 7, 09113, (04563) 4-87-97
Справа № 2-2508/2010
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 липня 2010 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Кошель Б. І. ,
при секретарі Бондаренко Н. В.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду в м. Білій Церкві по вул. Турчанінова, 7, в залі судового засідання №4 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, на даний час шлюб розірвано. Під час подружнього життя ними була придбана квартира АДРЕСА_1 . Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про розподіл цієї квартири, відповідач не бажає добровільно розділити її, тому вона змушена звернутися до суду. Просить визнати за нею право власності на 16 частини зазначеної квартири.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно ч.4 ст. 174 Т1ТТК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Так, згідно ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь- якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
У відповідності до ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Відповідно до ст.ст. 60, 61 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що з 15.09.1990 року по 29.07.2009 року сторони по справі перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась донька ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась донька ОСОБА_4 . Під час спільного проживання відповідач по справі придбав квартиру АДРЕСА_1 . Даний факт сторонами не заперечується та підтверджується копіями свідоцтва про народження дітей, свідоцтва про розірвання шлюбу від 30.09.2009 року, договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 20.01.1998 року.
Отже, суд врахувавши все вище викладене, а також визнання позову відповідачем, прийшов до висновку, що квартира АДРЕСА_1 була придбана сторонами по справі в період спільного подружнього життя і на підставі ст.ст. 60, 70 СК України являлась спільним майном подружжя.
Згідно ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 68, 70, 71, 74 СК України та ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 130, 174, 209, 213-215, 294, 296 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Звільнити сторони від сплати державного мита, як постраждалих від аварії на ЧАЕС.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня ухвалення рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів.
Суддя Б. І. Кошель
Суд | Білоцерківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 08.04.2024 |
Оприлюднено | 12.04.2024 |
Номер документу | 118281976 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області
Кошель Б. І.
Цивільне
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим
Короткова Любов Михайлівна
Цивільне
Ірпінський міський суд Київської області
Пархоменко Оксана Владиславівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні