Ухвала

від 10.04.2024 по справі 539/694/24

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/694/24

Провадження № 1-кп/539/148/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м.Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12023170570001149 від 23.12.2023 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України,

встановив:

На розгляді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним №12023170570001149 від 23.12.2023 року відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4ст. 186, ч. 4 ст. 185 КК України.

10 квітня 2024 року від прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Своє клопотання прокурор обґрунтував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 186 та ч. 4 ст. 185 КК України, а саме: у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, поєднаному з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, в умовах воєнного стану та у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану. Ухвалою суду відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, в подальшому даний строк був продовжений. Строк тримання під вартою закінчується 21 квітня 2024 року. Одночасно з цим встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на волі може здійснити дії: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 186 та ч.4 ст. 185 КК України, санкція за вчинення яких передбачає за ч. 4 ст. 186 КК України позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, за ч. 4 ст. 185 КК України позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та усвідомлюючи тяжкість та тривалий строк покарання, скориставшись перебуванням на волі, може ухилитися від суду, змінити місце свого проживання і залишити не тільки межі Полтавської області, а й взагалі виїхати за межі країни, не повідомивши про це суд; незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому є необхідність у продовжені відносно обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, для запобігання вказаних ризиків.

Під час судового засідання прокурор ОСОБА_3 клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав та просить його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, надав заяву до суду про проведення судового розгляду без його участі.

Потерпілий ОСОБА_9 та його законний представник ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Обвинувачений ОСОБА_4 та йогозахисник ОСОБА_5 клопотанняпро продовженнявідносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою просять вирішити на розсуд суду.

Суд вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вважає дане клопотання таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. строком на 60 діб. Строк тримання під вартою закінчується 21 квітня 2024 року.

Згідно ст.331ч.3КПКУкраїни суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею17ЗаконуУкраїни"ПровиконаннярішеньтазастосуванняпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини"від23лютого2006року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини "Тейс проти Румунії", автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

У справі « ОСОБА_11 проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що зі спливом певного часу тяжкість злочину, в якому особа підозрюється чи обвинувачується, як єдина підстава тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може бути достатньою.

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні, суд також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м`які, обвинувачений офіційно не одружений, утриманців не має, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки, та він матиме можливість переховуватися від суду впливати на потерпілих та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також суд враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винним, що свідчить про те, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177КПКУкраїни є доведеними, вони не зменшилися, та не зникли, що виправдовує тримання обвинуваченого під вартою.

Суд також враховує підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали, а підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу суд не вбачає, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч.4 ст. 185 КК України, які відносяться до тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, за які передбачене покарання у вигляді позбавлення волі за ч. 4 ст. 186 КК України на строк від 7 до 10 років, за ч. 4 ст. 185 КК України на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ч. 4ст.183 КПК Українисуд має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосуванням.

Оскільки, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства відносно малолітньої особи, тому суд реалізує своє право за частиною четвертою статті 183 КПК України не визначати розмір застави при постановленні цієї ухвали про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.176, 177, 331,369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний західу видітримання підвартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 08червня 2024рокувключно без визначення розміру застави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали суду проголошений 11 квітня 2024 року о 12 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1