Рішення

від 09.04.2024 по справі 354/768/22

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/768/22

Провадження по справі № 2/354/92/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2024 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Єрмак Н.В., за участю секретаря Подюк А.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області, Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Фріса Павла Львовича, приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцової Наталії Миколаївни про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області, Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності. 29.11.2022 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив залучити до участі у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Фріса П.Л., приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцової Н.М. у якості відповідачів, визнати незаконними та скасувати рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.1994 №51 в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1 га по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,34 га ( кадастровий номер 2611000000:09:005:0192) по АДРЕСА_1 , скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,1 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0191) по АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,34 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0192) по АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір дарування, посвідчений 08.05.2018 року приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №251, за яким дарувальник ОСОБА_6 подарувала, а обдарований ОСОБА_2 прийняв в подарунок земельну ділянку площею 0,34 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0192) по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 5707 грн. 66 коп., визнати недійсним поділ земельної ділянки площею 0,34 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0192) для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на дві окремі земельні ділянки з кадастровим номером 2611000000:09:005:0303 площею 0, 1874 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 та кадастровим номером 2611000000:09:005:0302 площею 0, 1526 га ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 на підставі розробленої ФОП ОСОБА_5 технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2121969926110 від 14.07.2020 року, внесеного сертифікованим інженером землевпорядником ОСОБА_5 , визнати недійсним договір купівлі продажу, посвідчений 28.07.2021 року приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М. та зареєстрованого в реєстрі за №1108, за яким продавець ОСОБА_2 продав, а покупець ОСОБА_3 купила земельну ділянку площею 0,1874 га кадастровий номер 2611000000:09:005:0303 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 31664 грн. 92 коп., скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 за записом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59527560 від 28.07.2021 року, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Наталією Миколаївною на земельну ділянку площею 0, 1874 га 2611000000:09:005:0303 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 23.11.2021 року приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Наталією Миколаївною, та зареєстрованого в реєстрі за №2116, за яким продавець ОСОБА_2 продав, а покупець ОСОБА_4 купив земельну ділянку площею 0, 1526 га, кадастровий номер 2611000000:09:005:0302 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , загальною вартістю 8627 грн. 73 коп., скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 за записом рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 61787698 від 23.11.2021 року, здійснену державним реєстратором приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Наталією Миколаївною на земельну ділянку площею 0, 1526 га, кадастровий номер 2611000000:09:005:0302 для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Ухвалою судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 14.10.2022 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 20.03.2023, постановленою судом, не виходячи до нарадчої кімнати, та занесеної до протоколу судового засідання, прийнята до розгляду заява позивача про зміну підстав та предмету позову, залучено до участі у справі в якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Фріса П.Л., приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцову Н.М. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09.01.2023 у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марчака Ю.І. про забезпечення позову відмовлено. Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09.05.2023 заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Марчака Ю.І. про забезпечення позову задоволено. Інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, зупинення і поновлення провадження, тощо): не застосовувалися. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог. Зокрема, позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є власником будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний будинок належить йому на праві власності на спадщину за законом від 25.01.2017 року після смерті дружини ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Будинковолодіння за вказаною адресою ОСОБА_7 набула на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Яремчанською державною нотаріальною конторою 04.05.1995 року, зареєстрованого в реєстрі за №Д-139 та зареєстрованого в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 22.05.1995 року номер запису 1928. Вказане право власності ОСОБА_7 набула в порядку спадкоємництва після смерті свого батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно даних погосподарського обліку за будинковолодінням по АДРЕСА_1 була земельна ділянка площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та 0, 34 га для ведення особистого селянського господарства. Однак, рішенням виконавчого комітету Яремчанської міської ради народних депутатів від 20.04.1994 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність та відмову рішення МВК» вирішено передати земельні ділянки 0, 10 га та 0, 34 га у приватну власність ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 . Вважає приватизацію земельних ділянок ОСОБА_6 незаконною, через що позивач не може отримати у власність земельні ділянки, що були закріплені за даним будинковолодінням. Представник відповідача ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що приватизація земельних ділянок була проведена у відповідності до чинного законодавства, що регулювало спірні правовідносини. ОСОБА_2 є неналежним відповідачем даного спору та вказаних позовних вимог, так як він не є власником жодної із земельних ділянок. Тому в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві. Відповідачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також подали відзив на позовну заяву, який мотивували наступним. Вони є законними набувачами земельних ділянок з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 2611000000:09:005:0302 загальною площею 0, 1526 га та з кадастровим номером 2611000000:09:005:0303 загальною площею 0, 1874 га. Зазначили, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 було спільною власністю подружжя ОСОБА_9 , однак, його титульним власником був ОСОБА_8 . Рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.1994 №51 затверджено проект землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0,54 га по АДРЕСА_1 , з яких, 0,1 га для обслуговування будинку, а 0,44 га для ведення сільського господарства. Право позивача не було порушено, так як приватизація земельних ділянок була проведена у відповідності до Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок». Також ними подано заяву про застосування строку позовної давності з тих підстав, що позивачу вже станом на 25.01.2017 р. було відомо, що жодної земельної ділянки не було у власності його покійної дружини. В свідоцтві про право на спадщину за законом після смерті дружини ОСОБА_7 від 25.01.2017р., яке видано позивачу, нотаріусом не було зазначено жодної земельної ділянки. Всі земельні ділянки перебували у власності ОСОБА_6 (матері дружини). Вважають, що право позивача на земельні ділянки не порушено жодним чином, оскільки позивач успадкував будинок від дружини ОСОБА_7 і має заповіт на земельну ділянку площею 0,1 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0191) для обслуговування будинку по АДРЕСА_1 від ОСОБА_6 , однак, зволікає з отриманням свідоцтва про право на спадщину за заповітом. З огляду на викладене, представник відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_3 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Позивач скористався своїм правом та подав відповідь на відзив відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та просив суд задоволити його позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача Яремчанської міської ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області в судовому засіданні заперечувала проти позову, вважала дії Яремчанської міської ради правомірними, у зв`язку з чим, просила відмовити в задоволенні позову. Представник Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до повноважень управління не відноситься здійснення державної реєстрації речових прав, в тому числі, і на землю. Визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних актів на право власності є окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку, а тому просив суд відмовити в позові. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідачі по справі ФОП ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Фріс П.Л., Приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцова Н.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер - ОСОБА_8 - власник будинковолодіння по АДРЕСА_1 . Дане будинковолодіння було побудоване подружжям і являлось спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_6 . Дані обставини визнані всіма учасниками справи в судовому засіданні і не підлягають доказуванню. 30.12.1993 року ОСОБА_6 , як дружина покійного ОСОБА_8 та особа, що постійно проживала в господарстві, звернулась із заявою про отримання в приватну власність земельну ділянку площею 0, 54 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка була закріплена за їхнім господарським двором. Рішенням Яремчанської міської ради від 20.04.1994 року №51 затверджено проекти землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,54 га, з яких, 0, 1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 та 0,44 га - з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. 04.05.1995 року Яремчанською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_7 на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 після смерті її батька ОСОБА_8 28.03.2013 р. у Державний земельний кадастр було внесено відомості про право власності на земельні ділянки кадастровий номер 2611000000: 09:005:0191 площею 0, 10 га та кадастровий номер 2611000000: 09:005:0192 площею 0,34 га. за ОСОБА_6 на підставі технічної документації із землеустрою по заміні Державного акту та підготовки до видачі нових Державних актів. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 дружина позивача. 02.06.2016 року ОСОБА_6 склала заповіт в користь ОСОБА_1 , згідно якого все своє майно заповідала йому. 25.01.2017 року державним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Мотрук Н.Д. було видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 . 08.05.2018 року ОСОБА_6 подарувала сину ОСОБА_2 за договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу Фрісом П.Л. та зареєстрованим в реєстрі за №251, земельну ділянку площею 0,34 га (кадастровий номер 2611000000:09:005:0192) по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. На підставі заяви ОСОБА_2 було здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 2611000000:09:005:0192 на дві окремі земельні ділянки з кадастровими номерами 2611000000:09:005:0302 площею 0,1526 га та 2611000000:09:005:0303 площею 0,1874 га. 28.07.2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали Договір купівлі продажу земельної ділянки кадастровий номер 2611000000:09:005:0303 площею, 0, 1874, який засвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М. 23.11.2021 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 2611000000:09:005:0302 площею 0, 1526 га, за договором купівлі-продажу, який засвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Кузнєцовою Н.М. ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 і після її смерті відкрилася спадщина. Позивач має заповіт від 02.06.2016 року, за яким ОСОБА_6 заповіла на його користь все своє майно. З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.02.2024 року вбачається, що спірна земельна ділянка кадастровий номер 2611000000:09:005:0191 площею 0,1 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) зареєстрована за ОСОБА_6 . З цього вбачається, що за життя ОСОБА_6 дана земельна ділянка нікому відчужена не була. З аналізу таких доказів, як заповіт від 02.06.2016 року та інформації з Державного реєстру речових прав від 29.02.2024 можна зробити висновок, що спадкоємцем даної земельної ділянки залишається ОСОБА_1 , який є власником будинку, що на ній розміщений (згідно волевиявлення ОСОБА_6 , що відображено в заповіті). Отже, право ОСОБА_1 на отримання даної земельної ділянки у власність не порушено. Крім того, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.1994 №51 в частині затвердження проектів землеустрою та передачі у приватну власність ОСОБА_6 земельної ділянки площею 0, 54 га по АДРЕСА_1 . Однак, позивач не довів суду яким саме чином дане рішення порушує чи порушувало право ОСОБА_1 при його прийнятті. На думку суду, рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.1994 не могло порушувати будь-які права позивача, оскільки ОСОБА_1 на той час не був власником даного житлового будинку. Оскаржуване рішення прийнято без порушення законодавства, що регулювало спірні правовідносини на день прийняття оскаржуваного рішення. Так, посилаючись на наявність порушеного права на отримання земельних ділянок, позивач посилався на те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину від 25.01.2017 року він набув право власності на житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що позивач оскаржує рішення в частині передачі ОСОБА_6 земельної ділянки, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га та земельної ділянки, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства площею 0,34 га . За життя ОСОБА_7 , як власник житлового будинку, не оспорювала рішення Яремчанської міської ради щодо приватизації земельних ділянок, що вчинена її матір`ю ОСОБА_6 , в тому числі, і земельної ділянки для обслуговування будинку площею 0,1 га. Будь-яких доказів того, що ОСОБА_7 , яка стала власником будинку після смерті батька, мала намір чи вчиняла будь-які дії, щоб особисто приватизувати ці земельні ділянки, позивачем до суду не надано. Дане рішення не було предметом оскарження до суду попереднім власником житлового будинку ОСОБА_7 . Маючи заповіт від ОСОБА_6 , позивач може реалізувати своє право власності на земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1 га шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом. У 1992 році Кабінетом Міністрів України прийнято Декрет «Про приватизацію земельних ділянок» та розпочато процедуру передачі у приватну власність громадян земельних ділянок. Відповідно до п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року сільським, селищним, міським Радам народних депутатів забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданим їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у межах норм, установлених Земельним кодексом України. Відповідно до частин першої, третьої статті 6 ЗК України, в редакції 1993 року громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок, зокрема, для ведення особистого підсобного господарства. Передача земельних ділянок у власність громадян здійснюється місцевими радами народних депутатів відповідно до їх компетенції за плату або безоплатно. Згідно зі статтею 17 ЗК України передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяви про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї. Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення. Відповідно до ст. 56 ЗК України для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ради народних депутатів передаються безоплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. Право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється (стаття 22 ЗК України, в редакції 1993 року). 30.12.1993 року ОСОБА_6 звернулась із заявою про отримання в приватну власність земельної ділянки площею 0, 54 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка була зазначена у земельно облікових документах та надала довідку про площу земельної ділянки згідно земельно-кадастрових книг. Законодавцем не встановлено, що право приватизації земельних ділянок сільськогосподарського призначення пов`язане з правом власності на житловий будинок. За таких обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуваним рішенням Яремчанської міської ради Івано-Франківської області від 20.04.1994 №51 в частині приватизації ОСОБА_6 земельних ділянок для ведення підсобного господарства площею 0,34 га жодних прав ОСОБА_1 не порушено. Статтею 15 Цивільного кодексу Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно з ч.1ст.16 Цивільного кодексу Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частини 1, 2статті 2 Цивільного процесуального кодексу України). Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16. Крім того, в рамках розгляду зазначеної справи № 826/4406/16 Верховним Судом було зазначено, що гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Тобто, обов`язковою умовою судового захисту є наявність порушених прав та охоронюваних законом інтересів безпосередньо позивача з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів викладений устатті 5 Цивільного кодексу України. У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010 визначено критерії, за якими національні суди можуть обмежити право на суд для особи, а, зокрема, зазначено про те, що «такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями». Частинами 1-4статті 12 Цивільного процесуального кодексу України(надалі - «ЦПК України») визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до частини 1статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а частиною 5 вказаної статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6статті 81 ЦПК України). Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог. Що стосується строку позовної давності, суд її не застосовує, оскільки у задоволенні позову відмовлено по суті.

Відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09.05.2023, слід скасувати.

Статтею 141 ЦПК Українивизначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

За змістом ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки наведені у постанові Верховного Суду від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20.

Положеннямист. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_3 , надано ордер на надання правничої допомоги, договір про правничу допомогу від 24.04.2023 укладений між адвокатом Саварин С.С. та ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , та Додаткову угоду №2 від 24.04.2023 року до договору про надання правничої допомоги від 24.04.2023 року.

При поданні відзиву відповідачами зазначено орієнтований розрахунок суми витрат в розмірі 20 000 гривень.

Надання правової допомоги підтверджується: актом приймання виконаних робіт від 04.04.2024 року та двома квитанціями про оплату по 6300 грн. на загальну суму 12600 грн. за надання правової допомоги.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 також надала ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги № 022 від 31.10.2022, укладений між адвокатом Неште А.І. та ОСОБА_2 .

Надання правової допомоги підтверджується: актом розрахунку з надання правничої допомоги №022, довідкою від 14.11.2022 та квитанцією про оплату 13520 грн.за надання правової допомоги.

Суд дослідив зміст вищевказаних доказів та встановив, що зазначені документи містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатами, розмір гонорару. Отже, витрати відповідачів на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та підтверджуються належними і допустимими доказами.

В свою чергу, в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18, викладено висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

За таких обставин, враховуючи складність справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, час розгляду справи, реальну участь адвокатів в судових засіданнях по даній справі, суд приходить до висновкупро наявність підстав стягнення з позивача на користь відповідачів витрат на професійну правничу допомогу. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10-13,76-81,89,141,264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 09.05.2023 року по цивільній справі №354/768/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Яремчанської міської ради ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області, Головного Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Фріса Павла Львовича, приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцової Наталії Миколаївни про визнання незаконним та скасування рішення Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300 (шість тисяч триста ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6300 (шість тисяч триста ) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 накористь ОСОБА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі13520 ( тринадцять тисяч п`ятьсот двадцять ) гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач : ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 ,

Відповідач: Яремчанська міська рада ОТГ Надвірнянського району Івано-Франківської області, Івано-Франківська область, Надвірнянський район, м.Яремче, вул.Свободи, 266, код ЄДРПОУ:33309833,

Відповідач: Головне Управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області м.Івано-Франківськ, вул.Академіка Сахарова, 34, код ЄДРПОУ:39767437,

Відповідач: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 , Відповідач: ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 , Відповідач: ФОП ОСОБА_5 , АДРЕСА_4 , Відповідач: приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Фріс Павло Львович, вул. Свободи, 264-А ,м.Яремче, Івано-Франківськаобласть,Надвірнянський район, Відповідач: приватний нотаріус Надвірнянського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Кузнєцова Наталія Миколаївна, Майдан Шевченка, 1,м. Надвірна, Івано-Франківська область, Надвірнянський район. Повний текст рішення виготовлено 11.04.2024.

Суддя: Н.В.Єрмак