Ухвала

від 11.04.2024 по справі 128/4612/23

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/4612/23

УХВАЛА

11 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглядаючи у розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці в режимі відеоконференції з приміщенням ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та захисником ОСОБА_4 клопотання сторін кримінальних проваджень, об`єднаних у одне відомості про які внесені: 16.09.2022 в ЄРДР за №12022020000000507 за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень: ОСОБА_10 за ч.1 ст.309, ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_11 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_12 за ч.ч.2,3 ст.307 КК України; ОСОБА_8 за ч.3 ст.307 КК України; ОСОБА_13 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_14 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_15 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_16 за ч.2 ст.307 КК України; ОСОБА_7 за ч.2 ст.307 КК України та ОСОБА_17 за ч.2 ст.307 КК України та 06.11.2023 в ЄРДР за №12023020000000835 за обвинуваченням ОСОБА_9 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.ч.2,3 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області знаходяться на розгляді вищевказані кримінальні провадження, об`єднані у одне.

10.04.2024 у судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подані прокурором ОСОБА_18 попередньо до суду письмові клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які обґрунтував тим, що строк застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених, стікає, однак ті ризики, які стали підставою для його застосування не змінилися та не відпали.

Так,зазначає,що ОСОБА_7 ,-обвинувачується увчиненні тяжкогозлочину,за якийпередбачене покараннявід шестидо десятироків позбавленняволі зконфіскацією майна,а ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачуються увчиненні особливотяжкого злочину,за якийпередбачене покараннявід дев`ятидо дванадцятироків позбавленняволі зконфіскацією майна;обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на часзатримання офіційно працевлаштовані не були; не мають стабільного джерела доходів. Вважає, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності обвинувачені можуть переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів , вчинити інші кримінальні правопорушення.

Тому прокурор просить суд продовжити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, визначених КПК України.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили змінити їм запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. Обвинувачений ОСОБА_8 суду доповнив, що ніяких нових доводів прокурор не зазначає, вказав, що він нічого не порушував, нікуди не тікав та ні на кого не впливав.

Захисники обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 підтримали позицію своїх підзахисних ОСОБА_8 та ОСОБА_7 .

Обвинувачений ОСОБА_9 також заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу в виді тримання під вартою, просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби, оскільки він завжди приходив на виклики до слідчого, у нього є постійне місце проживання та неповнолітня дитина.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_19 підтримав усне клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 також просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт в нічну пору доби.

Прокурор ОСОБА_3 наполягав на задоволені поданих прокурором ОСОБА_18 письмових клопотань, заперечуючи проти усних клопотань обвинувачених, оскільки вважає, що менш суворий запобіжний захід щодо обвинувачених не зможуть запобігти вказаним ним ризикам.

Заслухавши клопотання прокурора, обвинувачених, з`ясувавши міркування захисників щодо них, оглянувши матеріали кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу в виді тримання є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а клопотання обвинувачених необґрунтованими та такими, що підлягають відмові у задоволені, виходячи з такого.

Відповідно до положень ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно до п. п.2,4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до положень, викладених в ч.1 ст. 177 України КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожна людина має право на свободу і особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, інакше ніж відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, у випадку законного арешту або затримання особи, здійсненого з метою її присутності перед компетентним судовим органом на підставі обґрунтованої підозри у вчиненні злочину або якщо обґрунтовано визнається за необхідне запобігти вчиненню нею злочину або її втечі після його вчинення. Європейський суд з прав людини стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об`єднаного Королівства»). З наведеного витікає, що рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень Європейського суду.

Судом установлено, що запобіжний захід щодо обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 застосований за рішенням суду, тобто у спосіб, встановлений КПК України.

Вирішуючи письмові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, суд враховує, що тримання під вартою є винятковим та відповідно до ст. 176 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «К.Г. проти Німеччини»).

Згідно роз`ясненнями, викладеними у постанові № 14 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.12.2014 «Про узагальнення судової практики застосування судами першої та апеляційної інстанції процесуального законодавства щодо обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою», відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків. У ході судового провадження сторона обвинувачення зобов`язана доводити реальність ризиків, що виправдовують обмеження свободи.

Оглянувши обвинувальний акт, вислухавши міркування сторін кримінального провадження, суд вважає наразі існують та не відпали ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, дане кримінальне провадження наразі перебуває на стадії судового розгляду, ще не заслухані пояснення свідків, обвинувачених, не досліджені письмові та речові докази, тому суд вважає існують ризики того, що обвинувачені можуть незаконно впливати на свідків, з метою зміни показів в суді.

Також, суд бере до уваги, що обвинуваченим: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 інкримінується вчинення злочинів, які відносяться згідно ст. 12 КК України до класифікації тяжких злочинів та особливо тяжких злочинів, а також до категорії кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров`я населення; обвинувачені на час затримання офіційно працевлаштовані не були, а тому суд вважає що існують ризики того, що на волі обвинувачені можуть вчинити інші кримінальні правопорушення.

Відтак, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід відносно обвинувачених не виправдає себе та не може забезпечити цілей кримінального провадження, та не зможе запобігти встановленим судом ризикам, передбаченим п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06.02.2024 за №10456, затверджено Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05.02.2024 № 49/2024, відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб, тобто до 13 травня 2024 року. Тому, з урахуванням зазначених вище обставин суд вважає, що обвинувачені зможуть скористуватися запровадженим в країні воєнним станом, також з метою переховування від суду.

Таким чином, зметою дотриманнябалансу міжсуспільним інтересомта правомособи наособисту свободу,суд доходитьвисновку,що длязабезпечення виконанняобвинуваченими- ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,покладених наних процесуальнихобов`язків тауникнення встановленихсудом ризиків,їм доцільнопродовжити запобіжний західу виглядітримання підвартою на 60 днів, з одночасним визначенням їм запобіжного заходу в вигляді застави, а саме: ОСОБА_20 , в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі (станом на 01.01.2024) становить 151400 гривень; ОСОБА_8 в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі (станом на 01.01.2024) становить 242240 гривень та ОСОБА_9 заставу в розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі (станом на 01.01.2024) становить 302 800 гривень, задовольнивши таким чином клопотання прокурора, як обґрунтовані та відмовивши в задоволені усних клопотань обвинувачених -за необґрунтованістю.

Отже, не зачіпляючи питання доказовості вини обвинувачених, суд вважає за доцільне продовжити ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме - по 09.06.2024, включно, з одночасним визначенням запобіжного заходу у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обов`язків, визначених ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.331, 334 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Письмові клопотання прокурора ОСОБА_18 , підтримані прокурором ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , - задовільнити.

Продовжити строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строком на60днів у Державній установі «Вінницька установа виконання покарань №1», а саме по 09.06.2024 включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обвинуваченими: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обов`язків, визначених КПК України, встановивши: обвинуваченому ОСОБА_7 , заставу в розмірі 50 (п`ятдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі становить 151400 (сто п`ятдесят одна тисяча чотириста) гривень; ОСОБА_8 заставу в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень та ОСОБА_9 заставу в розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних особі, що в загальній сумі становить 302800 (триста дві тисячі вісімсот) гривень та надавши можливість внесення даної застави за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ)26286152; Банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.

Роз`яснити , що обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 або їх заставодавці мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави надати суду протягом двох днів підтверджуючі документи.

У разі внесення застави на обвинувачених: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 покласти такі обов`язки, передбачені ст.194 КПК України:

1) повідомляти суд про своє місце проживання та зміну свого місця проживання та/або місця роботи, навчання;

2) утримуватися від спілкування із свідками в даному кримінальному провадженні;

3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в України;

4) не відлучатися із зареєстрованого місця проживання - без дозволу суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом на обвинувачених, у разі внесення застави визначити до 09.06.2024 включно.

Роз`яснити обвинуваченим: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України у Вінницької області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)». Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДЕРЖАВНОЇ УСТАНОВИ «ВІННИЦЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 1)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити про це усно і письмово Вінницький районний суд Вінницької області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави відносно кожного із обвинувачених, обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 вважатимуться такими, до яких застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинувачених: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачені: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_9 зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В задоволені усних клопотань обвинувачених: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про зміну застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт,- відмовити.

В задоволенні усного клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про зміну застосованого запобіжного заходу у виді тримання під вартою на домашній арешт в певний (нічний) період доби,- відмовити.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань (№ 1)».

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів: обвинуваченими - з дня отримання копії ухвали; а іншими учасниками- з дня проголошення ухвали.

Суддя ОСОБА_21