Рішення

від 10.04.2024 по справі 235/290/24

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 235/290/24

Номер провадження 2/235/435/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

10 квітня 2024 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючогосуддіХмельової С.М.

за участю прокурора Селютіної О.В.

секретаря судового засіданняЮриної К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, в інтересах якого діє заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, до ОСОБА_1 , треті особи: Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, -

В С Т А Н О В И В:

До Красноармійського міськрайонного суду Донецької області звернувся заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, який діє в інтересах Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками відділу поліції №3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області 14.09.2022 на водоймі біля села Пустинка Селидівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області виявлено грубе порушення правил рибальства, а саме громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою гумового човна «VULKAN» здійснював незаконний вилов риби за допомогою заборонених сіткоснасних знарядь лову: сіток діаметром 40 мм, 70 мм та 80 мм, загальною довжиною 850 метрів та впіймав рибу: карась сріблястий - 25 штук, короп (сазан) - 3 штуки, щука - 1 штука. У зв`язку з чим, 23.09.2022 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №004603, за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022 у справі № 204/7957/22 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 340 гривень.

Постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022 у справі № 204/7957/22 оскаржена не була та набрала законної сили 06.12.2022.

Судом встановлено, що 14 вересня 2022 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 ловив рибу на водоймі біля с. Пустинка Покровського району за допомогою заборонених сіткоснасних знарядь лову: сіток діаметром 40 мм, 70 мм та 80 мм, загальною довжиною 850 метрів та впіймав рибу: карась сріблястий - 25 штук, короп (созан) - 3 штуки, щука - І штука.

Положеннями п. 3.15 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України Меї9 від 15.02.1999 (чинними на момент вчинення адміністративного правопорушення) забороняється лов водних живих ресурсів знаряддями лову, які виготовлені із сіткоснастевих матеріалів. Проте, відповідач, у порушення п. 3.15 Правил, ловив рибу забороненим сіткоснастевим знаряддям лову (сітка), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.4 ст.85 КУпАП.

Аналогічна норма закріплена в пм.1 п.1 розділу ГУ Наказу Міністерства аграрної політики з та продовольства 4 України «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» М» 700 від 19.09.2022.

23.09.2022 під час складання протоколу про адміністративне правопорушення 2004603 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.85 КУпАП, головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, в межах визначеним законом повноважень, на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного 1 добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 Ме1209, проведено розрахунок розміру шкоди, відносно до якого сума шкоди, заподіяна ОСОБА_1 , в результаті незаконного вилову водних біоресурсів - карася сріблястого - 25 штук, вартістю 1581 гривень за одиницю риби, коропа (сазана) - 3 штуки, вартістю 3706 гривень за одиницю риби, щуки - І штука, вартістю 3468 гривень за одиницю риби, на загальну суму 54 111,00 (п`ятдесят чотири тисячі сто одинадцять) гривень.

Отже, своїми протиправними діями відповідач ОСОБА_1 заподіяв шкоду навколишньому природному середовищу в розмірі 54111,00 гривень.

Питання щодо відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу при розгляді справи про адміністративне правопорушення судом не вирішувалось.

Управління Державногоагентства меліораціїта рибногогосподарства уДонецькій областізвернулось злистом-претензієювід №1-3-17/871-22від 28.11.2022до ОСОБА_1 про відшкодуваннязбитків,завданих державів розмірі54111,00гривень в30денний термін.Однак,вказана шкода ОСОБА_1 не сплаченав добровільномупорядку тазалишається натеперішній часне відшкодованою,у зв`язкуіз чимпідлягає примусовомустягненню звідповідача зарішенням судуу порядкуцивільного судочинства.

Представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Селидівської міської ради Покровського району Донецької області шкоду, повноваження якої тимчасово здійснює Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 54111,00 (п`ятдесят чотири тисячі сто одинадцять) гривень 00 копійок на рахунок UА058999980314010544000005672, отримувач: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/24060300, ідентифікаційний код юридичної особи 37967785, назв банку: Казначейство України, код платежу 24060300 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності»; стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, рахунок 11А 918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Ухвалою суду від 16 січня 2024 року відкрито провадження у справі, визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з`явився, про день та час судового розгляду був повідомлений належним чином.Однак відповідач в судове засідання не прибув, про наявність поважних для цього причин суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини 3статті 223 ЦПК Україниякщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частина 1статті 280 ЦПК Українипередбачає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про поважність причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. З огляду на це, суд вважає за можливе здійснювати заочний розгляд цивільної справи за правилами глави11розділуІІІ ЦПК України, оскільки проти цього не заперечує позивач.

З урахуванням думки представника позивача, суд визначив проводити розгляд справи в порядку заочного провадження.

В судовому засідання представник прокуратури прокурор Покровської окружної прокуратури позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

До судового засідання не з`явився представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області та Селидівської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши представника прокуратури, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022 у справі № 204/7957/22 ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення штраф в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян в розмірі 340 гривень.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що 14.09.2022 на водоймі біля села Пустинка Селидівської міської територіальної громади Покровського району Донецької області виявлено грубе порушення правил рибальства, а саме громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за допомогою гумового човна «VULKAN» здійснював незаконний вилов риби за допомогою заборонених сіткоснасних знарядь лову: сіток діаметром 40 мм, 70 мм та 80 мм, загальною довжиною 850 метрів та впіймав рибу: карась сріблястий - 25 штук, короп (сазан) - 3 штуки, щука - 1 штука. У зв`язку з чим, 23.09.2022 головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №004603, за ч. 4 ст. 85 КУпАП.

Постанова Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022 у справі № 204/7957/22 оскаржена не була та набрала законної сили 06.12.2022.

Судом встановлено, що 14 вересня 2022 року о 09 год. 40 хв. ОСОБА_1 ловив рибу на водоймі біля с. Пустинка Покровського району за допомогою заборонених сіткоснасних знарядь лову: сіток діаметром 40 мм, 70 мм та 80 мм, загальною довжиною 850 метрів та впіймав рибу: карась сріблястий - 25 штук, короп (созан) - 3 штуки, щука - І штука.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення питання про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, не вирішувалося.

Відповідно до ч. 6ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Діями ОСОБА_1 заподіяна шкода, яка визначена головним державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, в межах визначеним законом повноважень, на підставі «Такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного 1 добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 Ме1209, яким проведено розрахунок розміру шкоди, відносно до якого сума шкоди, заподіяна ОСОБА_1 , в результаті незаконного вилову водних біоресурсів склала: карася сріблястого - 25 штук, вартістю 1581 гривень за одиницю риби, коропа (сазана) - 3 штуки, вартістю 3706 гривень за одиницю риби, щуки - І штука, вартістю 3468 гривень за одиницю риби, на загальну суму 54 111,00 гривень.

Згідно зі ч. 1 ст. 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.

В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства (ч. 3 ст. 40 КУпАП).

Оскільки під час розгляду справи про адміністративне правопорушення судом питання про відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибному господарству України не вирішено, у зв`язку з чим питання про таке відшкодування підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.

Стаття 13 Конституції України, статті 3-5 Закону України «Про тваринний світ», стаття 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» зазначають, що об`єкти тваринного світу (у тому числі риби, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення. Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про тваринний світ», рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об`єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об`єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Положеннями п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України №19 від 15.02.1999 (чинними на момент вчинення адміністративного правопорушення) забороняється застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя та способи лову, які не передбачені цими Правилами рибальства. Аналогічна норма закріплена в п. 1,2 розділу IV Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України «Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства» № 700 від 19.09.2022.

Відповідно до ст. 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Норма ч. 2 ст. 10 Закону України «Про тваринний світ» вказує, що громадянин відповідно до закону зобов`язаний відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з вимогами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими, шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишньому природного середовища відповідних рад.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ним внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказані норми підтверджують обов`язок ОСОБА_1 відшкодувати шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення ним адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, у тому числі, за рахунок грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, утворюються Державний та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі бюджету відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди.

Згідно з вимогами п. 7 ч. З ст. 29, п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, належать до надходжень Державного та місцевих бюджетів і сплачуються на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів у розмірах 30, 20 та 50 відсотків, відповідно.

Пунктом 4.1. Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 291/22823 від 19.02.2013, передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є доходами спеціального фонду державного бюджету, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі на ім`я відповідного органу Казначейства у розрізі територій та кодів класифікації доходів бюджету. Також, п. 2.2. Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 № 938, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 1569/21881 від 12.09.2012, передбачено, що у процесі казначейського обслуговування коштів місцевих бюджетів органи Казначейства, окрім іншого, відкривають рахунки в національній валюті в Казначействі для зарахування доходів місцевих бюджетів та інших надходжень, передбачених законодавством, на ім`я органу Казначейства у розрізі кодів бюджетної класифікації та у розрізі місцевих бюджетів усіх рівнів; здійснюють в автоматизованому режимі розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти місцевих бюджетів за належністю. Отже, завдані природним ресурсам збитки сплачуються на єдиний розподільчий казначейський рахунок, із якого органом Державної казначейської служби у подальшому розподіляються конкретні суми коштів до Державного, обласного та місцевого бюджетів у вищевказаному співвідношенні.

Відповідно до ч. 5 ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» кошти місцевих і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, несвоєчасна сплата відповідачем вказаної вище шкоди призводить до дефіциту бюджетних фондів та унеможливлює своєчасне і якісне виконання державою та відповідними органами місцевого самоврядування установлених законом природоохоронних заходів, що також суперечить державним інтересам в цілому.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орга місцевого самоврядування компетенції якого віднесені відсутності такого органу.

Частинами 4, 5 ст. 56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

За рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 № З-рп/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Своєчасність і повнота наповнення бюджету має важливе значення для виконання державних природоохоронних заходів, а невідшкодування відповідачем до Державного та місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища шкоди, заподіяної внаслідок незаконного вилову водних живих ресурсів завдає шкоди державним інтересам. Неотримання вищевказаних коштів порушує інтереси держави, оскільки відбувається недофінансування заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення тощо.

Таким чином, позовні вимоги законні, обгрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, а також те, що судом позовні вимоги задоволені в повному обсязі, відповідно до вимогст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури слід стягнути судовий збір у сумі 2684,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.1166,1190 ЦК України, ст.ст.4,12,13,76,78,81,89,128,141,229,235,259,263,264,265,268,353,355,356 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області, в інтересах якого діє заступник керівника Покровської окружної прокуратури Донецької області, до ОСОБА_1 , треті особи: Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовищазадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави в особі Селидівської міської ради Покровського району Донецької області шкоду, повноваження якої тимчасово здійснює Селидівська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 54111,00 (п`ятдесят чотири тисячі сто одинадцять) гривень 00 копійок на рахунок UА058999980314010544000005672, отримувач: Донецьке ГУК/Селидівська МТГ/24060300, ідентифікаційний код юридичної особи 37967785, назв банку: Казначейство України, код платежу 24060300 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності».

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (ідентифікаційний код юридичної особи 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, рахунок 11А 918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м. Київ, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду, а також відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2024 року.

Суддя Хмельова С.М.