Постанова

від 10.04.2024 по справі 2011/19305/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2011/19305/12 Головуючий суддя І інстанції Щепіхіна В. В.

Провадження № 22-ц/818/993/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10квітня 2024року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В.,

за участю секретаря судових засідань Зінченко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2023 року, по справі № 2011/19305/12, за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» на дії державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МРУ Міністерства юстиції у виконавчих провадженнях №45647310 та №45647457,

в с т а н о в и в:

05 грудня 2023 року ТОВ «Компанія Ніко-Тайс» звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

У скарзі заявник просить визнати дії державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МРУ Міністерства юстиції незаконними, що полягали у винесенні постанови від 29.03.2019 про повернення виконавчого документу без виконання, та просить скасувати постанови №45647310 та 45647457 від 29.03.2019.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 грудня 2023 року скаргу ТОВ «Компанія Ніко-Тайс» залишено без розгляду та повернуто заявнику.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Ніко-Тайс» - адвокат О.М.Грищенко посилаючись на порушення судом норм процесуального права просить ухвалу скасувати, направити до суду для її розгляду по суті. Здійснити розподіл судових витрат.

Скаргу мотивовано тим, що суд не навів та не зазначив належного обґрунтування та правового твердження, котрі б надавали можливість встановити, допустити, припустити та стверджувати те, що вказана скарга підлягає залишенню без розгляду та поверненню скаржнику.

Про факт вчинення протиправної виконавчої дії за період перебування виконавчого листа на примусовому виконанні скаржнику стало безпосередньо відомо 23 листопада 2023 року.

Вказує, що за наявності встановлених судом причин та фактів неможливості розпочати розгляд скарги, суд не був позбавлений можливості прийняти рішення про залишення скарги без руху, витребувати зазначені судом докази/пояснення/клопотання із відповідним обґрунтуванням, направлених на усунення існуючих перед судом недоліків, допущених на думку суду скаржником під час подання скарги до суду.

Зазначає, що скаржник не звертався до суду з клопотанням про поновлення строку, оскільки матеріалами справи підтверджено, що строк визначений ст.449 ЦПК України не пропущений.

У відзиві на апеляційну скаргу лубенський відділ ДВС у Лубенському районі Полтавської області просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, що на момент винесення постанов про повернення виконавчого документа стягувачу 45647310 та 45647457 від 29.03.2019 року законом було чітко визначені строки для оскарження дій, рішень або бездіяльності державного виконавця. Про неможливість з об`єктивних причин подати скаргу у передбачені законом строки заявник в скарзі не зазначив.

Відповідно до ст.ст.367,368 ЦПК Україниколегія суддів перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Устатті 375 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Устатті 263 ЦПК Українивизначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Відповідно дост.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч.1ст.449ЦПК України, скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Відповідно до ч.2ст.449 ЦПК України, пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

За загальним правилом, яке міститься в ч.2ст.126 ЦПК України,документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1ст.127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Згідно роз`яснень, які містяться у пункті 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк, а при оскарженні постанови про відкладення провадження виконавчих дійу триденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Суд також вказав, що скаржник у своїй скарзі не зазначає поважність причини пропуску строку на оскарження рішень державного виконавця Лубенського ВДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного МРУ Міністерства, а саме постанов №45647310 та 45647457 від 29.03.2019 про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.7 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", та не порушує перед судом питання про поновлення відповідного строку.

З урахуванням встановлених обставин, а також вимог статті 449 ЦПК України суд вважав, що заявником пропущений строк для звернення до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, що подається в порядку статті 447 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Так, ТОВ «Компанія Ніко-тайс» до скарги було додано копії матеріалів виконавчих проваджень №45647310 та №45647457, постанови про відкриття проваджень, постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.03.2019 року.

З наданого до суду разом зі скаргою копії листа Лубенського відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області від 23.11.2023 року, адресованого на адресу скаржника, зазначено, що відомості щодо надсилання постанови №45647457 про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.03.2019 року з примусового виконання виконавчого листа №2011/19305/12, виданого 20.052013 Дзержинським районним судом м.Харкова та постанови №45647310 про повернення виконавчого документа стягувачу від 29.03.2019 з примусового виконання виконавчого листа №2011/19305/12, виданого 20.05.2013 Дзержинським районним судом м.Харкова - надати немає можливості у зв`язку із знищенням реєстру відправки рекомендованої кореспонденції згідно акту №39 від 17.10.2022 про вилучення для знищення документів не внесених до національного архівного фонду.

Також зазначено, що виконавчі документи повторно до відділу не надходили та станом на 22.11.2023 на виконанні не перебувають.

Отже, у згаданому листі не вказано, що скаржнику вперше були надіслані вищевказані постанови державних судових виконавців від 29 березня 2019 року, що є предметом оскарження, разом з цим листом, датованим у листопаді 2023 році.

Як вбачається зі штампу на першому примірнику скарги, вона надійшла до суду першої інстанції на розгляд 05.12.2023, вх. № 57902. Тому у суду не було підстав вважати, що про оскаржені дії та рішення державних виконавців, які були здійснені у 2019 році, скаржник дізнався у листопаді 2023 року та в межах визначеної нормою Ст. 449 ЦПК України 10-денного строку подав на них скаргу. Наведені з цього приводу доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах скарги, які надійшли від суду першої інстанції та були надіслані на адресу суду апеляційної інстанції апелянтом.

Щодо питання, коли скаржник повинний був дізнатися про порушення його прав.

З постанов про відкриття провадження вбачається, що вони містять ідентифікатори доступу з посилання на офіційну адресу сайту, де стягувач має право відстежувати дії державного виконавця та ознайомлюватися з прийнятими рішеннями.

З огляду на викладене, вбачається, що скаржнику було відомо існування виконавчого провадження, однак спірним є питання коли саме скаржник дізнався про повернення йому виконавчих листів, що позбавило скаржника практичної можливість звернутися до суду з відповідною скаргою у строки визначені ст. 449 ЦПК України та статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак, як вбачається з матеріалів скарги ТОВ «Компаня Ніко-Тайс» звернувся до суду зі скаргою 05 грудня 2023 року, тобто з пропуском строку встановленого законом строку, без зазначення поважних причин такого пропуску та не порушуючи питання щодо поновлення пропущеного строку.

При таких обставинах слід визнати, що у суду першої інстанції не було підстав вважати, що скаржник дізнався або повинний був дізнатися про порушення його прав (оскаржені постанови та дії державних виконавців) в межах 10-денного строку на подачу своєї скарги.

Отже дотримання строку звернення скаржника зі скаргою є однією з умов реалізації права на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно статей 120, 122, 127 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тому відповідно до змісту ст.ст. 127, 449 ЦПК України скаржник у даній ситуації мав процесуальний обов`язок подати обґрунтоване доказами клопотання про поновлення визначеного строку на подачу скарги, в якій зазначені відповідні поважні причини його пропуску.

Таким чином, за відсутності такого клопотання, із зазначенням в ньому поважних причин пропуску скаржником строку подання скарги, враховуючи принцип змагальності, п\рівності сторін та диспозитивності у цивільному судочинстві, ст.ст. 12, 13 ЦПК України, обов`язок порушення питання щодо поновлення процесуального строку належить учаснику провадження у справі. Суд у даному випадку не має визначених у нормах цивільного процесуального права дискреційних повноважень для процесуального активізму та для самостійного вирішення цього питання.

При цьому, суд апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України роз`яснює, що залишення скарги без розгляду не позбавляє скаржника права повторно звернутись з цієї скаргою, з поданням відповідно до ч. 1 ст. 127, ст. 449 ЦПК України клопотання про поновлення строку для подання скарги у виконавчому провадженні за правилами ч. 2 ст. 449 ЦПК України.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону та обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність застосування наслідків пропущення заявником строку на звернення до суду із скаргою, тому з визначених законом підстав правильно залишив скаргу заявника без розгляду.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду по суті вирішення даного питання і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, а тому апеляційну скаргу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанціїзалишити без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Ніко-Тайс» залишити без задоволення.

Ухвалу Дзержинського районного суду м.Харкова від 11 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 квітня 2024 року.

Головуючий В.Б.Яцина.

Судді І.В.Бурлака.

О.В.Маміна.