Постанова

від 25.03.2024 по справі 910/8766/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2024 р. Справа№ 910/8766/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Алданової С.О.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Книшов І.Г.

від відповідача: Левківський О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023, повний текст якого складено та підписано 20.12.2023

у справі №910/8766/23 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском»

про визнання договору оренди припиненим та стягнення 373 099,49 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

05.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском» про визнання договору оренди № От-4539 нежитлових приміщень від 20.05.2021 припиненим та стягнення 373 099,49 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.10.2023 у справі №910/8766/23 позов задоволено частково.Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» 266 516,48 грн боргу, 5520,18 грн 3% річних, 24 845,14 грн інфляційних, 4453,23 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

20.10.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл 35000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/8766/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» 18566,74 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що сума судових витрат у розмірі 35000,00 грн є завищеною, оскільки матеріали справи містять невелику кількість документів, справа є малозначною. На думку відповідача, адвокат до участі у судовому засіданні не готувався, тому такі витрати не можуть становити більше ніж 50 грн за усі судові засідання.

Крім того, відповідач зазначив, що у наданих позивачем документах на підтвердження понесених витрат не зазначено фіксованого розміру витрат та обсягу витраченого часу, а також відсутні докази, що сторони встановили погодинну оплату.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим додатковим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» про стягнення судових витрат в повному обсязі, а у випадку задоволення, зменшити судові витрати до 100 грн, що відповідає ціні позову та складності справи.

Також, в апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що додаткове рішення є немотивованим, оскільки суд першої інстанції проігнорував клопотання про зменшення розміру судових витрат, не надав їм належної оцінки та не навів мотивів відхилення доводів відповідача, а саме щодо:

- позивачем не надано належних та допустимих доказів оплати професійної правничої допомоги;

- зміст договору не передбачав можливість АО «Бітраж» отримання коштів саме у результаті досягнення для позивача позитивного результату у судовий спосіб;

- зміст заяви позивача від 20.10.2023 про ухвалення додаткового рішення не відповідає змісту договору та змісту акту, оскільки позивач всупереч абз. 3 та абз. 4 п. 1 Договору, який передбачає визначення чіткої суми гонорару, надав погодинний розрахунок;

- згідно із заявою позивача від 20.10.2023, АО «Бітраж» загалом витрачено 18 годин, серед яких 1 година на отримання доказів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підготовку та подання до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, на думку апелянта, не має відношення до справи, а 4 години часу на ознайомлення з відзивом відповідача, судовою практикою, на яку посилається відповідач, підготовку відповіді на відзив та 3 години на участь в судових засіданнях 31.07.2023, 25.09.2023 та 16.10.2023 - є занадто завищеними.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просить суд апеляційної інстанції дослідити:

- зміст договору про надання правової допомоги від 20.03.2023 в частині встановлення фіксованого розміру витрат на правову допомогу чи погодинну;

- зміст Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 20.03.2023 в частині встановлення фіксованого розміру витрат на правову допомогу чи погодинну.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 30.01.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Після надходження матеріалів справи, апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції. Роз`яснено скаржнику, що протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.

19.02.2024 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано копію конверту, в якому додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 направлялось на адресу скаржника з трек-номером 0600072163394.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.02.2024 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Віском» пропущений строк на подання апеляційної скарги на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/8766/23. Відкрити апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 25.03.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 в письмовій формі до 18.03.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 18.03.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Явка представників сторін

Представник позивача в судовому засіданні 25.03.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.03.2024 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залиши без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті додаткової постанови

Стаття 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (стаття 126 ГПК України).

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлює, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 закону).

Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви").

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Тобто процесуальним законодавством передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33- 34; 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Згідно з положеннями частини шостої статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав про те, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

20.10.2023 позивачем заявлено до стягнення з відповідача понесені в суді першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 грн..

Згідно із викладеним у заяві від 20.03.2023 детальним описом робіт (послуг) наданих адвокатом, останній витратив загалом 18 годин, в тому числі:

- 4 години - на ознайомлення з умовами договору оренди № От-4539 від 20.05.2021, додатковою угодою та додатками до нього, іншими документами щодо взаємовідносин сторін спору, формування правової позиції;

- 2 години - на підготовку претензії на адресу відповідача;

- 4 години - на підготовку позовної заяви із розрахунком заборгованості та копіями долучених документів;

- 4 години - на ознайомлення із відзивом відповідача, ознайомлення із судовою практикою, на яку посилається відповідач, підготовку відповіді на відзив;

- 1 годину - на отримання доказів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підготовку та подання до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи;

- 3 години - на участь у судових засіданнях 31.07.2023, 25.09.2023 та 16.10.2023.

На підтвердження понесених витрат позивач долучив до заяви копію договору про надання правової допомоги від 20.03.2023; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2023; детальний опис робіт (послуг) наданих адвокатом; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер. (а.с. 172-180, т. 1).

Як вбачається з доданих документів, 20.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПСТ Євробуд» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «БІТРАЖ» (Адвокатське об`єднання) було укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого Клієнт доручає, а АО бере на себе зобов`язання по наданню послуг професійної правничої допомоги.

Згідно Розділу 1 Договору, правова допомога надається Клієнту з питань стягнення на його користь заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю «Віском» (надалі - Боржник), яка виникла в наслідок неповернення коштів за договором оренди №От-4539 від 20.05.2021 року.

Сторони погодили наступний обсяг правової допомоги:

- вивчення договору та інших документів, формування правової позиції; підготовка претензії;

- підготовка позовної заяви; підготовка відповіді на відзив;

- підготовка заяв з процесуальних питань;

- участь в судових засіданнях.

Відповідно до погодженого обсягу правової допомоги, Клієнт має оплатити Адвокатському об`єднанню кошти в розмірі 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн 00 коп., протягом 10-ти робочих днів з дня підписання Акту виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно Акту виконаних робіт (наданих послуг) про надання правової допомоги згідно Договором про надання правової допомоги б/н від 20.03.2023, Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт отримав правову допомогу згідно з Договором про надання правової допомоги б/н від 20.03.2023, вартість якої становить 35 000 (тридцять п`ять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.

Вказаний Акт підписаний сторонами без будь-яких зауважень та заперечень.

Відповідач у запереченнях просив відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі, а у випадку задоволення - зменшити судові витрати до 100 грн, що, на його думку, відповідає ціні позову та складності справи.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З наданого до суду Договору про надання правової допомоги від 20.03.2023 та Акту виконаних робіт (наданих послуг) від 20.10.2023, вбачається, що сторони погодили фіксований розмір - 35 000 грн за надання правової допомоги у суді першої інстанції.

Суд зазначає, що, як вартість послуг з правової допомоги, так і порядок її визначення, перебувають у площині відносин клієнта та його адвоката, тоді як суд, вирішуючи питання про відшкодування цих витрат, перевіряє чи були такі послуги фактично надані та оцінює їх співмірність, розумність та пропорційність. У цій справі не вбачається, що обставини, на які посилається відповідач, мали наслідком неможливість бути ознайомленим із загальним розміром витрат на правову допомогу, понесених позивачем, та заперечувати їх реальність, розумність та співмірність Таким чином, у спірних правовідносинах було дотримано принцип змагальності сторін, на забезпечення якого норми процесуального законодавства і встановлюють правила поведінки учасників спору у процедурі розподілу судових витрат та правила їх оцінки судом, а не лише з метою формального дотримання нормативних приписів.

Доводи відповідача про безпідставність стягнення витрат на правову допомогу через те, що зміст заяви позивача від 20.10.2023 не відповідає змісту договору та змісту акту, оскільки позивач, всупереч абз. 3 та абз. 4 п. 1 Договору, який передбачає визначення чіткої суми гонорару, надав погодинний розрахунок колегія суддів відхиляє, оскільки вартість послуг з правової допомоги та порядок її визначення перебувають у площині відносин клієнта та його адвоката.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 ГПК України, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Наведеним спростовуються заперечення відповідача про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку відсутністю платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом.

Щодо посилання відповідача про участь представника позивача у судових засіданнях, колегія суддів зазначає, що у цій справі розподіл витрат на професійну правничу допомогу здійснювався з урахуванням наданих доказів, доведеності/недоведеності цих витрат, тобто за фактичних обставин, встановлених судом у цій конкретній справі.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому одночасно вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час. Такі стадії як прибуття до суду чи іншої установи та очікування є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта. З урахуванням наведеного час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та у зворотному напрямку, на очікування початку судового засідання та безпосередню участь у судовому засіданні, є складовою правничої допомоги і підлягає компенсації разом з іншими витратами. Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №641/7612/16-ц, на яку обґрунтовано посилається позивачка у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження, а також у постановах від 25.05.2021 року у справі №910/7586/19, від 20.07.2021 року у справі №922/2604/20, від 29.09.2022 року у справі № 910/10334/21, від 18.05.2022 року у справі №910/4268/21.

Недоречними є аргументи скаржника про зменшення судових витрат за участь представника позивача у судових засіданнях до 100 грн.

Враховуючи вищевикладене та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію реальності і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу з урахуванням складності справи, її значення та результату для позивача.

Посилання апелянта на те, що АО «Бітраж» загалом витрачено 18 годин, серед яких витрачена 1 година на отримання доказів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підготовку та подання до суду клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи не має відношення до справи, а 4 години часу на ознайомлення з відзивом відповідача, судовою практикою, на яку посилається відповідач, підготовку відповіді на відзив та витрачені 3 години на участь в судових засіданнях 31.07.2023, 25.09.2023 та 16.10.2023, є безпідставними, оскільки під час прийняття додаткового рішення суд першої інстанції вірно врахував критерії реальності і розумності розміру заявлених витрат на правову допомогу з урахуванням складності справи.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що надані позивачем докази, підтверджуються понесенням витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у розмірі 18 566,74 грн. Правильно враховано фактичний обсяг наданих адвокатом послуг позивачу та витрачений ним час, здійснення адвокатом представництва позивача у даній справі (участь у судових засіданнях, складання і подання процесуальних документів).

Наведені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду також зазначає, що апелянт не довів наявності підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Апелянтом не доведено факту неспівмірності зазначених витрат відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України. Аргументи Товариства по суті зводяться до необхідності повної відмови у відшкодуванні позивачу витрат на правничу допомогу, що однак не свідчить про неправильно здійснений судом першої інстанції розподіл цих витрат.

Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам чинного законодавства.

Судові витрати

Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі №910/8766/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 10.04.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.О. Алданова

О.О. Євсіков