Ухвала

від 09.04.2024 по справі 903/51/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

09 квітня 2024 року Справа № 903/51/20 Суддя Господарського суду Волинської області Вороняк А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДПС у Волинській області

про визнання грошових вимог на суму 10106026,00 грн

у справі № 903/51/20

за заявою Головного управління ДПС у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ІЗІ"

про банкрутство,

за участю представників-учасників справи:

від заявника: н/з;

від боржника: н/з;

ліквідатор: н/з.

У зв`язку з неявкою сторін, запис розгляду судової справи не здійснювався, відповідно до ч.3 ст. 222 ГПК України.

Встановив:

11.02.2020 ухвалою Господарського суду Волинської області відкрито провадження у справі № 903/51/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ІЗІ" (далі - ТОВ "АВТО-ІЗІ"); визнано вимоги ініціюючого кредитора - Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області) до ТОВ "АВТО-ІЗІ" у розмірі 10 523 605 грн, у т.ч. 6 960 221,02 грн недоїмки, 3 563 383,98 грн пені та 21 020 грн судового збору; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "АВТО-ІЗІ"; розпорядником майна ТОВ "АВТО-ІЗІ" призначено арбітражного керуючого Кулагіна О. О.

05.05.2020 постановою Господарського суду Волинської області у справі № 903/51/20 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ "АВТО-ІЗІ" та повноважень розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Кулагіна О. О., ТОВ "АВТО-ІЗІ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором ТОВ "АВТО-ІЗІ" призначено арбітражного керуючого Кулагіна О. О.

У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства на офіційному веб-порталі судової влади України здійснено оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури ТОВ "АВТО-ІЗІ".

07.12.2022 до Господарського суду Волинської області надійшла заява ГУ ДПС у Волинській області (вх.№01-78/96/23) з грошовими вимогами до ТОВ "АВТО-ІЗІ" на суму 10 106 026 грн.

ГУ ДПС у Волинській області зазначає, що після визнання боржника банкрутом податковий борг ТОВ "АВТО-ІЗІ" збільшився на суму 10 106 026 грн. Кредитор звертає увагу, що податкові зобов`язання виникли за період 01.01.2017 по 02.08.2022, тобто до відкриття провадження у справі. Відповідні нарахування здійснювалися податковою на підставі п.п. 78.1.7 ст. 78 ПК України та листа Волинської обласної прокуратури від 04.07.2022 №15-758вих22 про те, що арбітражний керуючий Кулагін О. О. звернувся із заявою до Прокуратури з приводу виявлених під час проведення ліквідаційної процедури банкрута порушень у здійсненні господарської діяльності попереднім керівництвом ТОВ "АВТО-ІЗІ".

Грошові вимоги ГУ ДПС у Волинській області у сумі 10 106 026 грн нараховані на підставі проведеної 15.08.2022 ГУ ДПС у Волинській області документальної позапланової невиїзної перевірки господарської діяльності ТОВ АВТО-ІЗІ, за підсумками якої контролюючим органом направлено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2022. Періодом фінансової господарської діяльності платника податків при здійсненні якої вчинено правопорушення вказано: травень 2017, лютий 2018, червень 2018, липень 2018 та перше півріччя 2022.

Додатково кредитор зауважує, що стаття 60 Кодексу України з процедур банкрутства не містить обмежень щодо строків заявлення поточних грошових вимог у ліквідаційній процедурі.

07.02.2023 ухвалою Господарського суду Волинської області у справі № 903/51/20 у задоволенні заяви ГУ ДПС у Волинській області від 23.11.2022 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "АВТО-ІЗІ" на суму 10 106 026 грн відмовлено повністю.

07.06.2023 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.02.2023 у справі № 903/51/20 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 17.01.2024 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області задоволено частково; постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 та ухвалу Господарського суду Волинської області від 07.02.2023 у справі № 903/51/20 скасовано; справу № 903/51/20 в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у Волинській області передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2024 справу № 903/51/20 в частині розгляду кредиторських вимог Головного управління ДПС у Волинській області розподілено судді Вороняку А. С..

Ухвалою суду від 23.02.2024 справу № 903/51/22 в частині кредиторських вимог Головного управління ДПС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО-ІЗІ" прийнято до розгляду; розгляд заяви Головного управління ДПС у Волинській області про визнання кредиторських вимог від 23.11.2022 призначено на 13.03.2024; запропоновано ліквідатору Кулагіну О. О. та кредитору Головному управлінню ДПС у Волинській області надати суду до 08.03.2024 письмові пояснення з врахуванням вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.01.2024 у даній справі, а саме зазначити момент виникнення грошових вимог податкового органу за кожним несплаченим божником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації.

Ліквідатор Кулагін О. О. в судове засідання 13.03.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник кредитора в судовому засіданні 13.03.2024 просила відкласти розгляд заяви про визнання грошових вимог для надання можливості підготувати додаткові пояснення з врахуванням вказівок Верховного Суду.

Ухвалою суду від 13.03.2024 відкладено розгляд заяви Головного управління ДПС у Волинській області від 23.11.2022 про визнання грошових вимог до боржника на 09.04.2024; зобов`язано ліквідатора Кулагіна О. О. та кредитора Головне управління ДПС у Волинській області надати суду у строк 5 робочих днів з моменту отримання даної ухвали суду письмові пояснення з врахуванням вказівок Верховного Суду, що викладені у постанові від 17.01.2024 у даній справі, а саме: зазначити момент виникнення грошових вимог податкового органу за кожним несплаченим божником та заявленим контролюючим органом податком, який (момент) пов`язується із першим днем несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України, для подання податкової декларації; обґрунтувати віднесення заявлених вимог до конкурсних чи поточних.

02.04.2024 Головне управління ДПС у Волинській області через відділ документального забезпечення та контролю суду подало пояснення від 02.04.2024 в якому вказує, що податкові зобов`язання боржника збільшилися на 10106026,00 грн вже після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, однак виникли дані зобов`язання у період з 01.01.2017 по 02.08.2022, що підтверджується проведеною документальною позаплановою невиїзною перевіркою ТОВ "АВТО-ІЗІ", код ЄДРПОУ 38527630, за результатами чого складено Акт від 15.08.2022 №3087/07-02/38527630, яким встановлено порушення податкового законодавства та винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2022 №0034560702, № 0034540702, згідно з якими банкруту збільшено податкову заборгованість на 1095640,00 грн (травень 2017, лютий 2018, червень-липень 2018) за платежем на податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів та на 9010386,00 грн (2019 рік) за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства відповідно, а загалом на суму 10106026,00 грн. Дані пояснення з додатками долучено до матеріалів справи.

08.04.2024 ліквідатор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання № 1-04-24-2 від 04.04.2024 в якому просив судове засідання проводити без його участі. До клопотання долучив заяву за результатами розгляду вимог кредитора № 1-04-24-1 від 04.04.2024 в якій повністю визнає заявлені ГУ ДПС у Волинській області кредиторські вимоги на суму 10106026,00 грн. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.

09.04.2024 ГУ ДПС у Волинській області через відділ документального забезпечення та контролю суду подало клопотання про проведення судового засідання 09.04.2024 без його участі. Дане клопотання долучено до матеріалів справи.

Щодо заяви ГУ ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог до боржника, суд зазначає таке.

За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів).

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (ст. 1 КУзПБ).

Визначення статусу вимог кредитора (конкурсні чи поточні) пов`язується безпосередньо з моментом виникнення цих вимог. При цьому набуття статусу кредитора у справі про банкрутство законодавець пов`язує з наявністю у особи (як фізичної, так і юридичної) грошових вимог до боржника, поданих у встановленому законом порядку, та прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове визнання її вимог. Відповідний висновок наведений Верховним Судом у постановах від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13, від 21.09.2020 у справі № 916/2878/14, від 19.01.2021 - № 916/4181/14, від 04.11.2020 у справі № 904/9024/16, від 14.06.2023 - № 904/5743/20.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 Кодексу України з процедур банкрутства, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов`язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.

Слід також зазначити, що норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.07.2023 у справі № 922/5231/21, постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 14.06.2023 у справі № 904/5743/20.

Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39. ПКУ).

Пункт 14.1.156. ПК України визначає податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

У постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду викладено правовий висновок про те, що аналіз приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються. Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

В податковому законодавстві податковий обов`язок включає в себе обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1. ст. 36 ПК України).

Податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку (п. 37.2. ст. 37 ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов`язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску (п. 46.1. ст. 46 ПК України).

Пунктами 49.1., 49.2. статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Слід зауважити, що пунктом 54.1. ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Отже можна дійти висновку, що наведені вище норми свідчать про наступні етапи податкового обов`язку платника податку за загальним правилом:

-виникнення об`єкту оподаткування,

-обчислення платником суми податкового зобов`язання,

-подання декларації,

-сплата податку у визначені податковим законодавством строки.

За добросовісного виконання платником податків наведених вище етапів податкового обов`язку, платник податків уникає наслідків порушення податкового законодавства (зокрема, покладення на нього штрафних санкцій визначених ПК України), а податковий орган, в свою чергу, може належно виконати свій обов`язок з реєстрації, перевірки та обліку платників податків тощо.

Разом з тим, у випадку, коли платник податку в установлені строки не подає декларації або дані перевірок свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань та надіслати платнику податків податкове повідомлення-рішення про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання.

Положеннями пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку (п. 6.15, 6.16. постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19).

Положеннями податкового законодавства визначено обов`язок платника податків подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, за кожний встановлений Податковим кодексом України звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню та обов`язок самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації. Отже, для цілей розгляду грошових вимог податкового органу до боржника у справі про банкрутство та кваліфікації їх як конкурсних чи поточних, моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні Кодексу України з процедур банкрутства слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ, "конкурсні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; "поточні кредитори" - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство; "забезпечені кредитори" - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.

Згідно ч. 4 ст. 60 КУзПБ, у ліквідаційній процедурі суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.

Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної ст. 64 КУзПБ. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Згідно із нормами пп.78.1.7 п.78 ст.78 ПК України контролюючий орган мас право здійснити документальну позапланову перевірку у разі коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про банкрутством платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.7 ст.78 ПК України працівниками ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АВТО-ІЗІ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 02.08.2022 за результатами якої складено Акт від 15.08.2022 №3087/07-02/38527630, яким встановлено порушення податкового законодавства та винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2022 №0034560702, № 0034540702, згідно з якими банкруту збільшено податкову заборгованість на 1095640,00 грн (травень 2017, лютий 2018, червень-липень 2018) за платежем на податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів та на 9010386,00 грн (2019 рік) за платежем податок на прибуток підприємств, який сплачують інші підприємства відповідно, а загалом на суму 10106026,00 грн.

Розглянувши заяву ГУ ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог на загальну суму 10110988,00 грн, з врахуванням 4962,00 грн судових витрат, суд вважає за можливе та необхідне поточні грошові вимоги кредитора визнати у заявленому розмірі із такою черговістю їх задоволення:

- 4962,00 грн понесені судові витрати (сплата судового збору) вимоги першої черги;

- 10106026,00 грн (заборгованість з податку на прибуток підприємств який сплачують інші підприємства та податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - вимоги третьої черги.

Судом встановлено, що загальний розмір зобов`язань ТОВ «АВТО-ІЗІ» 10106026,00 грн підтверджений долученими кредитором до матеріалів заяви довідкою про наявність боргу по платежах до бюджету, розрахунком податкового боргу, податковими повідомленнями-рішеннями від 30.09.2022 №0034560702, № 0034540702, актом від 15.08.2022 № 3087/07- 02/38527630, витягом з ІС «Податковий блок».

При цьому судом враховано, що вимоги були розглянуті ліквідатором та визнаються на суму 10106026,00 грн, що підтверджується заявою від 04.04.2024 № 1-04-24-1.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 59, 60, 61, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління ДПС у Волинській області про визнання грошових вимог від 23.11.2022 до боржника задовольнити.

2. Визнати у встановленому порядку доведені поточні грошові вимоги Головного управління ДПС у Волинській області (майдан Київський,4, м.Луцьк, Волинська область, 43010, код ЄДРПОУ 44106679) до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-ІЗІ (вул. Єршова,11, офіс 300, м.Луцьк, Волинська область, код ЄДРПОУ 38527630) у наступній черговості:

- 4962,00 грн судовий збір, сплачений за подання заяви про визнання кредиторських вимог - вимоги першої черги;

- 10106026,00 грн вимоги третьої черги.

3. Зобов`язати ліквідатора Кулагіна О. О. внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в частині визнання грошових вимог може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 11.04.2024.

Суддя А. С. Вороняк