Рішення

від 30.03.2024 по справі 906/170/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/170/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

секретар судового засідання: Сенькіна Л.А.

за участю представників сторін:

прокурор: Дереча І.В. - службове посвідчення № 071204 від 01.03.2023;

від позивача-1: не прибув;

від позивача-2: не прибув;

від відповідача: не прибув.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі 1) Житомирської обласної ради

2) Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут"

про стягнення 96743 грн. 60 коп.,

Заступник керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної ради, Житомирської спеціальної школи Житомирської міської ради звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на рахунок Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради:

- 85878,40 грн. сплачених за непоставлений товар за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019;

- 10865,20 грн. безпідставно набутих в ході виконання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 01.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання.

11.07.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Вважав необґрунтованими посилання прокурора на те, що укладені додаткові угоди до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019 є нікчемними, а обраховані прокурором суми грошових коштів такими, що не підтверджені належними доказами.

01.08.2022 до суду від Житомирської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якій наводить додаткові доводи щодо пред`явлених позовних вимог.

09.08.2022 до суду від відповідача надійшли заперечення на відзив. згідно яких останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

20.09.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки в даному випадку відсутні підстави для представництва прокурором держави в суді відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Також відповідач відзначив, що прокурор не повідомив Держаудитслужбу про виявлені порушення Закону України "Про публічні закупівлі" з тим, щоб зазначений суб`єкт контролю у сфері публічних закупівель мав змогу відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Серед іншого, у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду зазначається про те, що у позовній заяві прокурора не зазначено чи звертався він до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області з повідомленням про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, доказів, які б обґрунтовували та підтверджували відсутність підстав для залучення до участі у цій справі в якості позивача спеціально уповноваженого органу - Держаудитслужби, не надано.

11.10.2022 на електронну пошту суду надійшли пояснення відповідача з додатковими обґрунтуваннями клопотання про залишення позову без розгляду.

21.10.2022 від Житомирської окружної прокуратури надійшли заперечення на клопотання ТОВ "Житомиргаз Збут" про залишення позову без розгляду.

В послідуючому ухвалою суду від 24.10.2022 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів - Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 12).

05.01.2023 на електронну пошту суду надійшли письмові пояснення третьої особи, відповідно до яких відзначено, що будь-якої інформації та повідомлень про ознаки порушень законодавства у сфері публічних закупівель відповідачем-2 під час проведення процедур закупівель, укладання договору від 17.01.2019 № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 про постачання природного газу для непобутових споживачів та його виконання (згідно даних інформаційно-телекомунікаційної системи Prozorro), яка б стала підставою для проведення моніторингу у відповідності до статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі", до управління від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, від громадських об`єднань не надходило. Дані автоматичних індикаторів ризиків та інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель, про наявність ознак порушень у сфері публічних закупівель вказаним замовником також не свідчили в зв`язку з чим моніторинг вказаної закупівлі управлінням не здійснювався.

Також третя особа просила розглядати справу без участі її представника.

09.01.2023 до суду від Житомирської обласної прокуратури надійшли додаткові пояснення щодо клопотання про залишення позову без розгляду, в яких прокурор звертав увагу на те, що Житомирська спеціальна школа є навчальним закладом, діяльність якого регулюється Законами України "Про освіту", "Про повну загальну середню освіту", Статутом Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради. В даному випадку комунальний заклад Житомирська спеціальна школа, в розумінні ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" був розпорядником/одержувачем бюджетних коштів і виступав замовником закупівлі саме для реалізації освітньої діяльності на території відповідної громади, тому прокурор представляє інтереси позивача-2, як суб`єкта владних повноважень, який забезпечує інтереси окремої територіальної громади у сфері освіти.

Щодо представлення інтересів держави прокурором в особі Житомирської обласної ради, прокурор зазначив, що Житомирська обласна рада, яка є засновником навчального закладу, власником комунального майна, затверджує обласний бюджет, визначає основні напрямки діяльності школи, погоджує кошторис; здійснює контроль за ефективністю використання фінансових та матеріальних ресурсів, цільового та ефективного використання бюджетних коштів та ефективністю управління Спеціальною школою, а також те, що Житомирська спеціальна школа Житомирської обласної ради, яка є бюджетною установою, неприбутковою організацією, фінансується з обласного бюджету, розпоряджається комунальним майном з урахуванням цілей, визначених власником, є розпорядником (одержувачем) коштів з обласного бюджету, реалізує політику держави у сфері освіти.

Крім цього, прокурор зазначив, що у розумні строки позивачі не вжили заходів до захисту інтересів держави, тому прокуратура звернулася з даним позовом до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 30.01.2023 задовольнено клопотання прокурора (вх. № 01-44/327/23 від 30.01.2023) про зупинення провадження у справі № 906/170/22; постановлено зупинити провадження у справі № 906/170/22 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 905/1907/21.

20.10.2023 господарський суд ухвалою від 20.10.2023 поновив провадження у справі № 906/170/22 та призначив підготовче засідання.

16.11.2023 на електронну адресу суду від Заступника керівника Житомирської окружної прокуратури надійшла підписана ЕЦП уточнена позовна заява за вих. № 20220000132075 від 15.11.2023 (вх. № г.с. 18877), згідно якої останній просить:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" на користь Житомирської обласної ради 85 878 гривень 40 копійок, сплачених за непоставлений товар за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №114105AZQCAB019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз Збут" на користь Житомирської обласної ради 10 865 гривень 20 копійок, безпідставно набутих в ході виконання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019.

- стягнути з відповідачів на користь Житомирської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

В судовому засіданні 16.11.2023 прокурор повідомила, що просять стягнути кошти на рахунок Житомирської обласної ради як засновника та розпорядника бюджетних коштів. Тому змінюють предмет позову.

Як вбачається з заяви,

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 16.11.2023 встановлено, що прокурором вказаною заявою змінено позивача, на користь якого слід стягнути з відповідача кошти, тому заява за вих. № 20220000132075 від 15.11.2023 за своєю правовою природою є заявою про зміну предмету позову.

Також враховуючи що дана заява відповідає вимогам ст. 46 ГПК України, суд приймає до розгляду заяву заступника керівника Житомирської окружної прокуратури за вих. № 20220000132075 від 15.11.2023 про зміну предмету позову, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням вказаної заяви.

29.11.2023 від відповідача надійшли заперечення, відповідно до яких останній заперечував проти прийняття в якості доказів листа Житомирської окружної прокуратури від 27.10.2023 №5184-7887вих23 до Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради щодо надання інформації та копій документів; відповіді Житомирської спеціальної школи з додатками: план асигнувань загального фонду бюджету за 2019 рік; кошторис на 2019 рік; звіт про результати проведення процедури закупівлі від 17.01.2029; платіжне доручення №104 від 25.02.2019.

11.12.2023 Житомирською окружною прокуратурою подано клопотання з додатковим обґрунтуванням та правовими підставами прийняття наведених вище доказів.

Ухвалою суду від 09.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

05.03.2024 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові заперечення у справі, в яких ТОВ "Житомиргаз Збут" зауважував, що Житомирська обласна рада є неналежним позивачем.

27.03.2024 від Житомирської окружної прокуратури надійшли додаткові пояснення у справі.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити в повному обсязі.

Позивачі в судове засідання уповноважених представників не направили, хоч про час та місце розгляду справи повідомлялись вчасно та належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа Житомирській обласній раді та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення Житомирській спеціальній школі.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направляв, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчать довідка про доставку електронного листа ТОВ "Житомиргаз Збут".

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов`язковою, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи 06.12.2018 Комунальним навчальним закладом "Житомирська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради (назву навчального закладу змінено на Житомирська спеціальна школа Житомирської обласної ради) на веб-порталі Уповноваженого органу оприлюднено оголошення №UA-2018-12-06-000426-a про проведення відкритих торгів за предметом "Газове паливо за кодом ДК 021:2015 (CPV) - 09120000-6 (газ природний)" загальним обсягом 68500 метрів кубічних та з очікуваною вартістю 1 193 000,00 гривень.

Як вбачається зі змісту тендерної пропозиції відповідача, останнім був підписаний, засвідчений печаткою та поданий для участі у відкритих торгах проект договору, складений у відповідності до вимог тендерної документації. Пунктом 3.3. проекту договору, що подавався ТОВ "Житомиргаз Збут" для участі в тендері, передбачалося, що протягом дії договору ціна на газ залишається незмінною.

Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету комунального навчального закладу "Житомирська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради №22 від 29.12.2018 переможцем процедури відкритих торгів визнано ТОВ "Житомиргаз Збут" з ціною 616 500,00 гривень та прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю з останнім.

Отже, 17.01.2019 між Комунальним навчальним закладом "Житомирська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат" Житомирської обласної ради та ТОВ "Житомиргаз Збут" укладено договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №114105AZQCAB019/41AB107-63-19, яким передбачається передача у власність споживачу 68,5 тис. куб.м, природного газу за ціною 9000 грн. (з ПДВ) за 1000 куб. метрів, а всього на суму 616 500 гривень.

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розрахунки за поставлений споживачеві газ здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що ознайомлений з тим, що протягом дії договору ціна на газ може змінюватися, про що сторони укладатимуть відповідні додаткові угоди. Підписуючи цей договір, споживач підтверджує, що йому надане належне повідомлення про порядок зміни ціни газу протягом дії договору і ніяких інших повідомлень про зміни ціни газу не вимагається.

Згідно з пунктом 3.3. договору ціна товару може змінюватися протягом зміни дії договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині постачання газу з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення ( п. 11.1. договору).

22.01.2019 між сторонами договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019 укладено додаткову угоду №1 до нього, за змістом якої ціна закуповуваного природного газу підвищена до 9900 гривень за 1000 куб. метрів.

24.01.2019 між позивачем-2 та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019, за умовами якої ціна закуповуваного природного газу визначена на рівні 10890,00 гривень (з ПДВ) за 1000 куб. метрів.

Відповідно до додаткових угод №3 від 29.01.2019 та №4 від 31.01.2019 до договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019 ціну природного газу підвищено до, відповідно до 11979,00 гривень (з ПДВ) та 12617,76 гривень (з ПДВ) за 1000 куб. метрів.

22.02.2019 року між КНП "Житомирська спеціалізована загальноосвітня школа-інтернат" та ТОВ "Житомиргаз Збут" укладено додаткову угоду №5, відповідно до якої ціну за договором визначено у розмірі 12087,36 гривень (з ПДВ) за 1000 куб. метрів природного газу.

Згідно додаткових угод №6 від 01.04.2019 та №7 від 26.04.2019 ціну на закуповуваний природний газ знижено до 10267,36 гривень (з ПДВ) та 9067,36 гривень (з ПДВ) за 1000 куб. метрів природного газу.

Додатковою угодою №8 від 10.06.2019 до договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019 вартість природного газу знову підвищено до 9138,64 гривень (з ПДВ) за той же обсяг товару.

Надалі, 08.11.2019 року між позивачем-2 та відповідачем укладено додаткову угоду №9 до договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019, за умовами якої з 01 жовтня 2019 року ціна газу без врахування ПДВ становить 6,20833 грн. за 1 куб.м., крім того компенсація вартості послуги доступу до потужності - 0,15719 грн., ПДВ - 1,273104 грн., всього ціна газу становить 7,638624 грн. за 1 куб. метр.

Додатковою угодою №10 від 21.12.2019 сторонами погоджено зменшення загальної вартості поставки за договором до 544 694,14 гривень, в тому числі 90827,36 гривень податку на додану вартість.

На виконання договору № 114105AZQCAB019/41AB107-63-19 від 17.01.2019 та спірних додаткових угод згідно актів № 69003611 від 22.02.2019, № ЖТ389004247 від 11.03.2019, № ЖТ389005858 від 29.03.2019, № ЖТ389015419 від 31.10.2019, № 69014727 від 07.11.2019, № ЖТ389018082 від 09.12.2019 поставлено 52,973 тис куб. метрів природного газу на загальну суму 544 694,14 грн.

Відповідач, в свою чергу сплатив за поставлений газ 544 694,14 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи ( а.с. 68-73 том 1).

Прокурор, обґрунтовуючи вимоги позову, тим, що укладені додаткові угоди №№ 1-8 є нікчемними, звернувся до суду в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзац 1, 2 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзац 1-3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

Верховний Суд звертав увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Разом із тим прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 20.09.2018 у справі №924/1237/17, від 18.08.2020 у справі №914/1844/18, від 08.12.2020 у справі №908/1664/19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію, за якою:

- прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п.7);

- бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п.38);

- звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (п. 39);

- невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу (п.40);

- прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва (п.43).

Позивачами у даній справі визначено Житомирську обласну раду та Житомирську спеціальну школу Житомирської обласної ради.

Відповідно до ст. 142 Конституції України, ч. 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 5 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування.

Частиною 2 ст. 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що районні та обласні ради затверджують районні та обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних та культурних програм, контролюють їх виконання.

Згідно з ч. 5 ст. 64 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", видатки місцевого бюджету здійснюються із загального та спеціального фондів місцевого бюджету відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України ґрунтується на таких принципах: ефективності та результативності - при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання публічних послуг при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Згідно з положеннями ст. 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів, що уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, зобов`язані ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави у бюджетній сфері.

Згідно з ст. 26 Бюджетного кодексу України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень ( пункт 3 частини 1 статті 26).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Відповідно до наявної інформації на офіційному сайті Міністерства юстиції України засновником Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради є Житомирська обласна рада.

Житомирською окружною прокуратурою направлено на адресу Житомирської обласної ради лист за №51-84-828вих-21 від 14.04.2021 у якому описувалися порушення інтересів держави, спричинені надмірною та безпідставною сплатою коштів на користь постачальника, що призвело до порушень вимог чинного законодавства та пропонувалось повідомити про вжиті заходи реагування.

На вказаний лист Житомирською обласною радою 17.05.2021 за №р-5- 21/812 надано відповідь, що згідно Статуту Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради остання у своїй діяльності не підпорядкована засновнику Житомирській обласній раді, у випадку допущення порушень законодавства про закупівлю товарів за державні кошти Житомирська обласна рада підтримує звернення прокуратури до суду, в порядку передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, Житомирською окружною прокуратурою листом від 25.01.2022 за №51-84-761вих-22 Житомирську обласну раду повідомлено про намір звернення до суду у зв`язку із виявленими порушеннями законодавства у сфері публічних закупівель при укладенні додаткових угод до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

Листом від 02.02.2022 за №р-5-21/145 Житомирська обласна рада підтримала позицію окружної прокуратури і не заперечувала щодо її звернення в інтересах держави до суду у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно Статуту Житомирської спеціальної школи Житомирської обласної ради (у новій редакції), затвердженого рішенням Житомирської обласної ради №1937 від 25.06.2020, (розміщений у вільному доступі на офіційному сайті http://spec-internat.zt.sch.in.ua), спецшкола заснована на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області і перебуває в управлінні Житомирської обласної ради (надалі - Орган управління майном).

Пунктом 6.1 Статуту передбачено, що управління спецшколою від імені територіальних громад сіл, селищ, міст області здійснює Орган управління майном у встановленому ним порядку.

Відповідно до п. 7.8 Статуту фінансування школи здійснюється за рахунок коштів обласного бюджету.

Відповідно до ч. 4 ст. 140 Конституції України, ч. 2 ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно з 4.2 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радам.

Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників, крім випадків, передбачених частиною другою статті 21 Закону У країни "Про культуру".

Враховуючи, що укладення оспорюваних додаткових угод призвело до зайвих виплат з обласного бюджету, шкода у зв`язку з їх укладенням завдана спільній власності територіальних громад захист яких, відповідно до законодавства, має здійснювати Житомирська обласна рада, яка є органом, уповноваженим державою на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що заступник керівника окружної прокуратури, дотримавшись вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", правомірно звернувся з позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг регулюються виключно цим Законом та/або Законом України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", крім випадків, передбачених цим Законом, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону та/або до Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони".

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, нормативне регулювання останніх здійснюється згідно вимог Закону України "Про публічні закупівлі", що в даному випадку має превалююче значення та підлягає пріоритетному застосуванню у порівнянні з іншими законодавчими джерелами.

При цьому, частиною четвертою статті 36 зазначеного нормативно-правового акту імперативно визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім визначеного цією частиною статті переліку випадків.

Як вбачається зі змісту тендерної пропозиції відповідача, останнім був підписаний, засвідчений печаткою та поданий для участі у відкритих торгах проект договору, складений у відповідності до вимог тендерної документації, що мав інший зміст, у порівнянні з договором, що був фактично укладений. Зокрема, пунктом 3.3. проекту договору, що подавався ТОВ "Житомиргаз Збут" для участі в тендері, передбачалося, що протягом дії договору ціна на газ залишається незмінною.

Проте, згідно з пунктом 3.3. договору №114105AZQCAB019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 ціна товару може змінюватися протягом зміни дії договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього договору.

Таким чином, зміст пунктів 3.1., 3.3. договору №114105AZQCAB019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 не відповідає тендерній документацій, тендерній пропозиції відповідача та прямо суперечить нормативним вимогам, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" для договорів про закупівлю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Відповідно до ст. 12 Закону "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Дана норма Закону кореспондується із ст. 712 ЦК України та ст. 265 ГК України, відповідно до яких за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У ч. 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч.ч. 1-3 ст. 180 ГК України, ч. 1 ст. 638, ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом (ст. 632 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад регулюються Законом України "Про публічні закупівлі".

Частиною 1 ст. 36 вказаного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 4 статті 36 вказаного Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; 4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі; 5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг); 6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни; 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема за п. 2 ч. 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Згідно положень статті 37 вищезазначеної редакції Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Як зазначалося раніше, позивачем-2 та відповідачем укладено додаткові угоди до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019:

- № 1 від 22.01.2019, згідно якої ціна газу підвищена до 9900 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 2 від 24.01.2019, згідно якої ціна газу підвищена до 10890 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 3 від 29.01.2019, згідно якої ціна газу підвищена до 11979 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 4 від 31.10.2019, згідно якої ціна газу підвищена до 12617,76 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 5 від 22.02.2019, згідно якої ціна газу визначена в сумі 12087,36 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 6 від 01.04.2019, згідно якої ціна газу визначена в сумі 10267,36 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 7 від 26.04.2019, згідно якої ціна газу визначена в сумі 9067,36 грн. за 1000 куб. метрів;

- № 8 від 10.06.2019, згідно якої ціна газу визначена в сумі 9138,64 грн. за 1000 куб. метрів.

Як зазначалося раніше, згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

При цьому, згідно роз`яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 внесення змін до договору про закупівлю у залежності від коливання ціни товару на ринку повинно бути обґрунтованим та документальне підтвердженим.

Проте, вищевказані додаткові угоди не містять посилань на нормативні та документальні підстави їх укладення, як відсутні останні і в електронній системі закупівель.

Крім того, у контексті документального обґрунтування коливання ціни на товар важливо розуміти, що належним підтвердженням наявності підстав передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", можуть слугувати лише документи, що наводять обґрунтований аналіз змін ціни на ринку на відповідний товар за час дії договору, а не надають інформацію про вартість цього товару станом на певну дату.

Що стосується існування різниці між ціною на закуповуваний товар запропонованою учасником відкритих торгів та середньою ринковою ціною на цей товар, остання сама по собі не свідчить про наявність коливання ціни на ринку, а лише про подання учасником на власний ризик та відповідальність тендерної пропозиції за ціною, що не відповідає ринковій.

Крім того така невідповідність не позбавляє переможця торгів обов`язку виконувати умови поставки товару, на якій той добровільно погодився при подач тендерної пропозицію та підписанні договору про закупівлю.

Аналогічної позиції неодноразово притримувався суд касаційної інстанції при вирішенні спорів, що відображено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19, від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 23.01.2020 у справі №907/788/18, від 21.03.2019 у справі №912/898/18.

Надаючи оцінку вищепереліченим додатковим угодам, суд звертає увагу суду на висновок Об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду щодо застосування пунктом 2 частини першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", сформульований у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, за змістом якого підвищення вартості на товар у порівнянні з договором про закупівлю на 10% є максимальним лімітом зміни ціни, незалежно від кількості підписаних додаткових угод, що передбачають таку зміну (пункт 123 постанови).

Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів, а підвищення ціни за договором більш ніж на 10% шляхом "каскадного" укладення додаткових угод до нього є нечесною та недобросовісною діловою практикою з боку продавця (пункти 123,127 постанови).

Крім того, матеріали справи містять докази того, що впродовж січня - лютого 2019 року ринкова ціна на природний газ не лише не підвищувалася, а, навпаки, лише знижувалася, що виключало підстави для укладення в даний період додаткових угод до договору № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

Так, абзацом дев`ятим пункту 5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2493 від 30.09.2015 (в редакції, чинній на момент укладення договору про закупівлю та додаткових угод до нього), передбачено обов`язок оператора газотранспортної системи щомісяця на власному веб-сайті розміщувати інформацію про ціну природного газу, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю, транспортування та зберігання природного газу (базова ціна газу).

Так, на офіційному веб-сайті АТ "Укртрансгаз" (http://utg.ua) наявні відомості про базову ціну газу, яка в грудні 2018 року склала 11202,83 грн. з ПДВ, в січні 2019 року - 10516,91 грн. з ПДВ, а в лютому 2019 року - 8877,10 грн. з ПДВ.

Також коливання цін на природний газ відображають прейскуранти на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", постачання Компанією якого не підпадає під дію спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, покладених відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" (а.с. 75-81 том 1).

Так, з 1 грудня 2018 року ціна природного газу з ПДВ для промислових споживачів та інших суб`єктів господарської діяльності, які не підпадають під дію Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу у разі місячного використання природного газу від 50 тис. кубічних метрів за умови попередньої оплати до періоду поставки становить 11 152,80 гривень (з ПДВ), а за умови оплати протягом або після періоду поставки газу та у разі місячного використання природного газу до 50 тис.куб. метрів - 12 180,00 гривень (з ПДВ).

З 1 січня 2019 року ціна природного газу у обсязі від 50 тис. куб.м за умови попередньої оплати зменшилася до 10 822, 80 гривень (з ПДВ), а за умови оплати протягом або після періоду використання, а так само обсягом до 50 тис. куб.м. - до 11833,20 гривень (з ПДВ).

Згідно прейскуранту на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 1 лютого 2019 року, згідно якої ціна природного газу у обсязі від 50 тис. куб.м за умови попередньої оплати становить 10 460,40 грн. (з ПДВ), а за умови оплати протягом або після періоду використання, а так само обсягом до 50 тис. куб.м. - 11 458,80грн. (з ПДВ).

Тенденція зниження ціни за наведеними прейскурантами спостерігається до квітня 2019 року (включно).

Отже, вищенаведені відомості в силу положень Кодексу газотранспортної системи та Закону України "Про ринок природного газу" мають статус офіційних та дозволяють прослідкувати загальне зниження цін на природний газ з моменту подання ТОВ "Житомиргаз Збут" тендерної пропозиції та гарантування останньою здійснення поставки товару за ціною 9000 грн. за 1000 куб. метрів, що виключає собою можливість зміни впродовж січня-лютого 2019 року істотних умов договору № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 на підставі пункту 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

На підтвердження коливання цін природного газу відповідач подав суду експертні висновки Житомирської торгово-промислової палати (122-139 том 1).

Проте, дані висновки суд оцінює критично, оскільки у висновках зазначена інформація про вартість газу на відповідний місяць, та не міститься інформація про коливання цін за весь період від моменту узгодження ціни (підписання договору) до моменту звернення товариства з відповідною пропозицією.

Внаслідок укладення додаткових угод № 1 від 22.01.2019, № 2 від 24.01.2019, № 3 від 29.01.2019 № 4 від 31.01.2019 до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 та підвищення ціни природного газу замовнику фактично поставлене значно менший обсяг товару, ніж це передбачалося умовами тендерної документації та договору про закупівлю.

Так, відповідно до актів № 69003611 від 22.02.2019, № ЖТ389004247 від 11.03.2019, № ЖТ389005858 від 29.03.2019, № ЖТ389015419 від 31.10.2019 № 69014727 від 07.11.2019, № ЖТ389018082 від 09.12.2019 поставлено 52,973 тис куб. метрів природного газу, хоча договором у первісній редакції передбачалась поставки 68,5 тис. куб. метрів газу, а з урахуванням додаткової угоди № 10 від 21.12.2019, якою суму договору зменшено на 71805,86 гривень, 60,64 тис. куб. метрів природного газу.

Аналіз вищенаведених обставин свідчить, що відповідачами здійснено підвищення ціни за одиницю закуповуваного природного газу за відсутності документально підтвердженого та об`єктивно існуючого коливання ціни на ринку в межах суми договору, що стало можливим лише за рахунок неправомірного зменшення обсягів закупівлі.

Вищенаведене свідчить про порушення вимог Закону України "Про публічні закупівлі" при включенні до договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 пунктів 3.1., 3.3. та під час укладення додаткових угод до нього № 1 від 22.01.2019, № 2 від 24.01.2019, № 3 від 29.01.2019, № 4 від 31.01.2019, № 8 від 10.06.2019.

Що стосується додаткових угод № 5 від 22.02.2019, № 6 від 01.04.2019, № 7 від 26.04.2019, то хоча останніми і передбачається зниження вартості закуповуваного газового палива, однак його ціна за кожною з них також є вищою ніж передбачена договором № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019, попри загальне зниження ринкових цін на газ, що також є зміною істотних умов договору про закупівлю в порушення вимог статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Частиною першою статті 37 Закону України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладення оспорюваних додаткових угод) встановлюється, що договір про закупівлю визнається нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Аналогічна правова норма передбачена також статтею 43 Закону України "Про публічні закупівлі" у його поточній редакції.

Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, визнання нікчемного правочину недійсним не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Таку ж позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 та зазначив, що договори, укладені всупереч вимогам п.2 ч.4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі", є нікчемними в силу закону і не потребують визнання їх недійсними судом.

За приписами частини першої статті 236 ЦК України нікчемний правочин, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою (ч.ч.1, 5 ст. 216 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

З урахуванням наведених норм законодавства, суд відзначає, що додаткові угоди нього №1 від 22.01.2019, №2 від 24.01.2019, №3 від 29.01.2019, №4 від 31.01.2019, №5 від 22.02.2019, №6 від 01.04.2019, №7 від 26.04.2019, №8 від 10.06.2019 до договору № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 є нікчемними правочинами, тобто недійсними в силу вказівки закону та не потребують додаткового визнання їх недійсними судом.

Розраховуючи вартість фактично непоставленого товару, суд враховує обсяг фактично поставленого природного газу, суми сплачених за нього грошових коштів та ціни, що передбачалася договором № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

Так, відповідно до акту на оплату № 69003611 від 22.02.2019 року відповідачем поставлено 14 тис. куб. метрів природного газу на загальну суму 169 223,04 гривень за ціною 12 087, 36 гривень за 1000 куб. метрів.

Актом приймання-передачі природного газу № ЖТ389004247 від 11.03.2019 передбачається поставка 11,035 тис. куб. метрів природного газу на суму 133 384,02 гривень за ціною 12 087,36 гривень за 1000 куб. метрів. Крім цього, суд звертає увагу, що в ході розгляду справи встановлено, що в даному акті допущено описку в зазначенні реквізитів договору, на підставі якого поставлявся газ. Так, на штампі про реєстрацію такого акту та взяття на облік зазначено дату 12.03.2019.

Згідно з акту приймання-передачі природного газу № ЖТ389005858 від 29.03.2019 відповідачем поставлено 6,775 тис. куб. метрів газу на суму 69561,34 гривень за ціною 10 267,356 гривень за 1000 куб. метрів.

Відповідно до акту приймання-передачі природного газу № ЖТ38901519 від 31.10.2019 ТОВ "Житомиргаз Збут" поставлено, а Житомирською спецшколою прийнято 1,3058 тис. куб метрів газу за ціною 7638,627 гривень за 1000 куб. метрів.

Згідно з акту № 69014727 від 07.11.2019 передбачається поставка природного газу обсягом 12,259667 тис. куб. метрів на суму 100 333,12 гривень, за ціною 8 184 гривні за 1000 куб. метрів газу.

Як вбачається з акту приймання-передачі природного газу №ЖТ389018082 від 09.12.2019 ТОВ "Житомиргаз Збут" поставлено 7,5981 1 тис. куб. метрів газу на суму 62218,10 гривень, тобто за ціною 8 188,628 гривень за 1000 куб. метрів.

За поставлений газ Житомирською спецшколою згідно перелічених вище актів перераховано відповідачу 544 694,14 гривень, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.02.2019 та 11.03.2019 ТОВ "Житомиргаз Збут" поставлено 25,035 тис. куб. метрів за ціною природного газу за умовами нікчемної додаткової угоди №5 від 22.02.2019 до договору №114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 та отримано оплату в сумі 302607,06 гривень.

Водночас, у разі поставки такого ж обсягу товару за умовами договору про закупівлю у первісній редакції до сплати підлягало 225 315,00 гривень (25035 куб. м х 9000 гривень/1000 куб м). Таким чином, різниця між цією сумою та розміром фактичне сплаченого, що становить 77 292,06 гривень (302 607,06 гривень - 225 315 гривень) підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, 29.03.2019 відповідачем поставлено 6,775 тис. куб. метрів газу за ціною, визначеною додатковою угодою №6 від 01.04.2019, внаслідок чого останньому сплачено 69561,34 гривень. Вартість такого обсягу природного газу за умовами договору про закупівлю становить 60 975,00 гривень (6 775 м куб. х 9000 гривень/1000 м куб.). Тобто за поставлений природний газ переплачено 8 586,34 гривень.

Загальний розмір стягуваної з відповідача на підставі ч. 1 ст. 670 ЦК України суми становить 85 878,40 гривень.

Крім того, як зазначалося вище, згідно акту № 69014727 від 07.11.2019 за постачання 12259,667 куб. м природного газу ТОВ "Житомиргаз Збут" нараховано 100 333,12 гривень, а згідно акту № ЖТ389018082 від 09.12.2019 за постачання 7 598,11 куб. м - 62 218,10 гривень, що сплачені спецшколою у повному обсязі.

Тобто, у вказаних випадках фактичне постачання природного газу відбулося за цінами 8,184 гривень (за актом від 07.11.2019) та 8,1886 гривень (за актом від 09.12.2019) за 1 м куб. газу, попри те, що за умовами чинної на той час додаткової угоди № 9 від 08.11.2019 до договору № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019 ціна 1 куб м природного газу становила 7,638624 гривень.

У разі проведення розрахунків за умовами вказаної додаткової угоди ТОВ "Житомиргаз Збут" мало б отримати 151 686,092 гривень (19587,777 м3 газу х 7,638624 грн.), а не 162 551,22 гривень, як це фактично мало місце.

Наведене свідчить про надмірну сплату відповідачу 10 865,20 гривень, що не ґрунтувалася на жодному правочині або іншій правовій підставі.

Частиною першою статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Аналогічний висновок щодо застосування інституту кондикції до тотожних правовідносин наведено у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі №912/898/18.

Таким чином, за даних обставин з відповідача підлягають стягненню 85 878,40 гривень сплачених за непоставлений товар та 10 865,20 гривень, набутих ним без достатньої правової підстави, в ході виконання договору №114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не подав до суду достатніх доказів на спростування позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 39577504)

- на користь Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 1, ід. код 13576948) 85878,40 грн., сплачених за непоставлений товар за договором на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 39577504)

- на користь Житомирської обласної ради (10014, м. Житомир, м-н ім. С.П. Корольова, 1, ід. код 13576948) 10865,20 грн. безпідставно набутих в ході виконання договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 114105АZQCАВ019/41АВ107-63-19 від 17.01.2019.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиргаз збут" (10003, м. Житомир, майдан Перемоги, 10, ід. код 39577504)

- на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, ід. код 02909950) 2481,00 грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 09.04.24

Суддя Кудряшова Ю.В.

Список розсилки:

1- Житомирській обласній раді в Електронний кабінет

2 - Житомирській спеціальній школі (рек.)

+ на електронну адресу: SPSCHiZt.9@gmail.com

3 - ТОВ "Житомиргаз збут" в Електронний кабінет

4 - Житомирській окружній прокуратурі в Електронний кабінет

+ на ел. пошту: misto@zhit.gp.gov.ua

5 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну адресу: prokzt@zhit.gp.gov.ua

6 - третій особі - Управлінню Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області :10014, м. Житомир, майдан ім. С. П. Корольова, 12 (рек.)

+ на електронну адресу: 260600@dasu.gov.ua