Рішення

від 27.02.2024 по справі 910/17391/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2024Справа № 910/17391/23

За позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі»

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48»

про визнання недійсними рішень

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Ключерова В.С.

за участю представників сторін

від позивача Кирищук В.П., довіреність № 20/2024 від 25.01.2024

від відповідача Кобзаренко Ю.В., ордер серії АІ № 1508644 від 07.12.2023

СУТЬ СПОРУ:

13.11.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48» про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом № 1 загальних зборів ОСББ «Малевича 48» від 03.03.2022.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником нежитлового приміщення № 167 вбудованого в житловий будинок - трансформаторної підстанції (ТП) № 8249 літера «А», за адресою: вул. Малевича Казимира, 48, м. Київ, 03150, загальною площею 128,7 кв.м, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. В розумінні приписів Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» позивач є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку за вказаною адресою. 15.02.2022 були проведені загальні збори ОСББ, що підтверджується протоколом № 1 від 03.03.2022. Позивач зазначає, що не приймав участі на правах співвласника спільного майна багатоквартирного будинку № 48 у загальних зборах, а також не приймав участі в письмовому опитуванні, яке, як зазначено в протоколі № 1, проводилось в період з 16.02.2022 по 02.03.2022, оскільки не був повідомлений відповідачем належним чином про проведення загальних зборів. Рішення не набрали необхідні кількість голосів співвласників. З цим протоколом та прийнятими рішеннями позивач ознайомився лише 31.07.2023, тобто через майже 1,5 року після проведення загальних зборів. На думку позивача, загальні збори відповідача від 15.02.2022 проведені з порушенням положень ст.ст. 6, 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та Статуту ОСББ, тому рішення, оформлені протоколом № 1, є незаконними та підлягають визнанню недійсними.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/17391/23 від 20.11.2023 позовну заяву залишено буз руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

24.11.2023 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17391/23; вирішено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19.12.2023.

08.12.2023 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення. 08.12.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи, що підтверджується наявною у справі відповідною розпискою представника відповідача.

12.12.2023 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю посилаючись на наступне. Відповідач вважає безпідставним посилання позивача при обґрунтуванні порушення порядку проведення загальних зборів ОСББ на положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Зазначає, що належним чином повідомив позивача про загальні збори, що підтверджується списком № 2726 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Київ-150, відправник - Осадчук М.Ю. Відзначає, що повідомлення було направлено як на адресу майна, так і окремо на адресу реєстрації позивача. Крім цього, ініціатор зборів повідомляв про збори у будинкових месенджерах, на інформаційних дошках у кожному під`їзді будинку, при особистому спілкуванні тощо. Стосовно того, що позивачу не було направлено рекомендованим листом або вручено позивачу під розписку листи з опитуванням відповідач зазначає, що чинним на момент проведення зборів законодавством не передбачено такої вимоги. Рішення загальних зборів прийнято належною кількістю голосів, які перевищують 50% загальної площі будинку. Посилання позивача на те, що складений за результатами прийняття рішень протокол № 1 від 03.03.2022 не відповідає формі протоколу затвердженому наказом № 203 від 28.08.2015 вважає хибними. Відповідач вважає, що визнання недійсним рішення загальних зборів не призведе до поновлення прав і законних інтересів позивача та фактично буде свідчити про втручання суду в діяльність ОСББ, що є недопустимим та може призвести до негативних наслідків для інших співвласників багатоквартирного будинку.

19.12.2023 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 16.01.2024.

16.01.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

16.01.2024 у підготовчому засіданні відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 30.01.2024.

29.01.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач порушив права позивача, визначені ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на участь в управлінні будинком, внаслідок чого позивач не прийняв участі на правах співвласника спільного майна у загальних зборах, що відбулися 15.02.2022 та оформлені протоколом № 1. Вважає, що поданий відповідачем список згрупованих листів № 2726 не є належним та допустимим доказом виконання відповідачем обов`язку щодо повідомлення позивача про проведення зборів, відповідачем також не подано фіскального чеку «Укрпошта» про проведення даного списку згрупованих листів. За результатами перевірки дійсного направлення повідомлень позивачем на офіційному сайті «Укрпошта» із внесенням відповідних штрих-кодів встановлено, що вони в системі «Укрпошта» не зареєстровані. Звертає увагу, що рішення № 1 та № 2 є неприйнятими, оскільки за них не проголосувала необхідна кількість співвласників.

30.01.2024 у підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 13.02.2024.

31.01.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що згідно п. 107 Правил надання послуг поштового зв`язку заяви про внутрішні реєстраційні поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання. Листи відповідно до долученого списку № 2726 згрупованих поштових відправлень направлені 31.01.2022, тому перевірка, яку здійснив позивач не мала жодного результату, бо проведена через 2 роки, а не у строк визначений Правилами. Стосовно не набрання необхідної кількості голосів зазначає, що підрахунок голосів має проходити не за кількістю людей, а за їх голосами пропорційно до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень.

Позивач в судовому засіданні 13.02.2024 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судовому засіданні 13.02.2024 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

13.02.2024 у судовому засіданні відповідно до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 27.02.2024.

21.02.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про долучення доказів щодо витрат на правничу допомогу.

В судовому засіданні 27.02.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Протоколом № 1 від 08.12.2021 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48» та затверджено Статут останнього (далі - Статут ОСББ «Малевича 48»).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.05.2018 вбачається, що 21.05.2018 здійснено реєстрацію права приватної власності Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» на нежитлове приміщення, приміщення трансформаторної підстанції (ТП) № 8249 літера «А», загальною площею 128,7 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Малевича Казимира, 48, приміщення № 167.

15.02.2022 відбулись загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48», яке оформлене протоколом № 1 від 03.03.2022.

З протоколу № 1 від 15.02.2022 вбачається, що установчі збори скликані правлінням у складі: 1. ОСОБА_1 , 2. ОСОБА_2 , 3. ОСОБА_3 та 4. ОСОБА_4

Порядком денним були наступні питання:

1. Обрання голови загальних зборів.

2. Визначення порядку та дати прийняття будинку в управління ОСББ, затвердження внесків, кошторисів та матеріального заохочення голови правління.

3. Затвердження Правил проживання та користування спільним майном в багатоквартирному будинку.

4. Надання повноважень правлінню та голові правління укладати договори і визначати умови договорів.

5. Надання повноважень правлінню обмежувати користування спільним майном у разі порушення Правил проживання та користування спільним майном в багатоквартирному будинку або у разі наявності у співвласника заборгованості строком понад 2 (два) місяці.

6. Надання повноважень голові правління, за погодженням із правлінням, здійснити необхідні заходи щодо перенесення пункту охорони в секцію № 6 будинку та щодо встановлення воріт на в`їзд у внутрішній двір будинку з вулиці Малевича.

7. Надання права голові правління, за погодженням із правлінням, здійснити необхідні заходи щодо організації та встановлення системи відеоспостереження в будинку, прибудинковій території і підземному паркінгу. Визначення власника та розпорядника інформації, яка зберігається під час запису з камер відеоспостереження.

8. Надання повноважень правлінню ініціювати захист прав та інтересів співвласників. Надання дозволу голові правління звертатися до суду та інших органів із заявами щодо захисту прав співвласників.

9. Обрання члена правління Об`єднання.

10. Обрання ревізора Об`єднання.

11. Встановлення форми договірних відносин на постачання комунальних послуг та послуги з вивезення твердих побутових відходів.

12. Надання повноважень правлінню прийняти в обслуговування індивідуальний тепловий пункт (ІТП), голові правління - підписувати відповідні документи.

13. Надання дозволу правлінню використовувати приміщення на першому поверсі будинку під офіс ОСББ.

14. Звернення до Київської міської ради з метою оформлення права постійного користування (оренди, власності) на земельну ділянку. Надання повноважень правлінню і голові правління вирішувати усі питання щодо оформлення прав ОСББ на земельну ділянку.

З протоколу загальних зборів № 1 від 03.03.2022 вбачається наступне:

Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 146 осіб.

Загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 15374,6 кв. м.

У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 32 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 3144,4 кв. м;

Співвласники, які особисто та/або через представника зареєструвалися на загальних зборах, але не здійснили свого волевиявлення - 1 (одна) особа, якій належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 325,6 кв. м.

У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 60 (шістдесят) осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5523,35 кв. м.

Всього в загальних зборах (з урахуванням опитування) взяли участь особисто та/або через представників співвласники в кількості 92 (дев`яносто дві) особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 8667,75 кв. м, що становить 56,38% від загальної площі будинку.

З протоколу № 1 від 03.03.2022 вбачається, що за результатами загальних зборів прийнято рішення шляхом наступного голосування

- по питанню № 1 рішення прийнято: голосували «за» - 31 (тридцять один) співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2818,8 кв. м, що становить 89,65% від присутніх на загальних зборах;

- по питанням № 2, 3 рішення прийняті: голосували «за» - 91 (дев`яносто один) співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8342,15 кв. м, що становить 54,26% від загальної площі будинку;

- по питанню № 4 рішення прийнято: голосували «за» - 90 (дев`яносто) співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8280,35 кв. м, що становить 53,86% від присутніх на загальних зборах;

- по питанням № 5-14 рішення прийняті: голосували «за» - 91 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 8342,15 кв. м, що становить 54,26% від присутніх на загальних зборах.

Спір виник внаслідок того, що позивач вважає загальні збори Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48», які оформлені протоколом №; 1 від 03.03.2022 такими, що проведені з порушенням законодавства, що є підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на цих зборах.

У свою чергу відповідач не визнає обґрунтованість заявлених позивачем позовних вимог.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Статтею 385 Цивільного кодексу України визначено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначає Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Отже, якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, а саме Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а тому суд погоджується з позицією відповідача щодо безпідставності посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення загальних зборів ОСББ «Малевича 48» на положення Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

За змістом ст. 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання й використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Відповідно до частин 1-3 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Згідно з п. 1 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48» управління багатоквартирним будинком об`єднання здійснює через свої органи управління. Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, збори представників (у разі їх обрання), правління, ревізійна комісія (ревізор) об`єднання.

Вищим органом управління об`єднання є загальні збори (п. 2 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48»).

Відповідно до п. 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48» загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менше як трьох співвласників.

Створення об`єднання, а також скликання і проведення установчих зборів об`єднання регулюються ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Так, згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» повідомлення про проведення установчих зборів направляється ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Також пунктом 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48» визначено, що правління (ініціативна група) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Аналіз норм, закріплених у статті 6, статті 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у сукупності з положеннями пункту 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48», свідчить про те, що в ч. 4 ст. 6 Закону визначені лише способи повідомлення співвласників про проведення загальних зборів: або (1) шляхом вручення особисто кожному співвласнику під розписку або (2) шляхом поштового рекомендованого відправлення. Натомість у пункті 5 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48» встановлений саме порядок здійснення такого повідомлення: шляхом надсилання на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку.

В підтвердження дотримання способу та порядку повідомлення позивача про скликання спірних загальних зборів, відповідач надав суду копію списку № 2726 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих поданих в Київ-150 (ф.103), відправник ОСОБА_1 , згідно якого вбачається надіслання кореспонденції на адресу 109 адресатів, серед яких значиться ПРАТ ДТЕК КЕ (пункти 97 та 98), рекомендовані відправлення за № 0315077403400 та № 0315077403400.

Позивач заперечив факт отримання повідомлення про проведення зборів та зазначив, що за перевіркою на офіційному сайті АТ «Укрпошта» в мережі Інтернет інформація про відправлення за вказаними номерами відсутня.

Статтею 1 Закону України «Про поштовий зв`язок» визначено, що поштовий зв`язок - приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про поштовий зв`язок» оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно із Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила), визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Згідно із пунктом 2 у цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок «M», які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення;

згруповані поштові відправлення, поштові перекази - реєстровані поштові відправлення, поштові перекази в кількості більше одного, що одночасно подаються для пересилання одним відправником.

З огляду на викладене, наданий відповідачем список згрупованих поштових відправлень № 2726 від 31.01.2022, який містить лише дані щодо виду поштового відправлення та найменування адресата (ПРАТ ДТЕК КЕ), жодним чином не підтверджує надіслання позивачу саме повідомлення про проведення спірних загальних зборів, оскільки засвідчує виключно факт надання (оплату) послуги поштового зв`язку та не дає можливості суду перевірити навіть адреси, за якою направлялися поштові відправлення.

Відповідно до п. 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 відправник має право подати заяву про розшук відправленого ним реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу.

Пунктом 107 Правил визначено, що заяви про внутрішні реєстровані поштові відправлення, поштові перекази приймаються в паперовій або електронній формі протягом шести місяців з дня прийняття їх для пересилання.

Отже, дійсно наразі за спливом терміну зберігання інформації в автоматизованій системі АТ «Укрпошта» не вбачається за можливе відстежити поштові відправлення № 0315077403400 та № 0315077403400.

Стосовно посилання відповідача на те, що ініціатором зборів повідомлено про збори у будинкових месенджерах та на інформаційних дошках у кожному під`їзді будинку суд зазначає, що ні Закон України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ні Статут ОСББ «Малевича 48» не передбачають іншого способу повідомлення співвласників про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, ніж вручення такого повідомлення під розписку особисто кожному співвласнику, або направлення його рекомендованим листом засобами поштового зв`язку.

Таким чином, подані відповідачем докази не спростовують доводи позивача відносно недотримання положень ч. 4 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту ОСББ «Малевича 48» в частині здійснення повідомлення позивача про проведення загальних зборів.

В силу положень ч. 12 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Аналогічні положення закріплені в пункті 7 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевич 48».

Згідно положень частини 13 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

За приписами ч. 14 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Отже, для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами ч. 14 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», застосовувати положення статуту ОСББ, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення по такому питанню, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників (дана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20).

Згідно з п. 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевича 48» рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування.

Рішення на загальних зборах з усіх питань вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники, кількість голосів яких разом перевищує 50% загальної площі будинку.

Таким чином, Статутом ОСББ «Малевича 48» встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що необхідні для прийняття рішення, відмінний від порядку встановленого у ч. 14 ст. 10 наведеного Закону.

Згідно частин 15 та 16 ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування («за» чи «проти»).

Пунктом 9 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Малевич 48» передбачено, що якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано достатньої кількості голосів «за» або «проти». Проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах.

Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрана, рішення вважається не прийнятими.

Позивачем не заперечуються відомості, зазначені в протоколі № 1 від 03.03.2022 щодо кількості присутніх осіб та осіб, що прийняли участь у письмовому опитуванні, а також щодо розміру належної їм на праві власності площі та відповідно не спростовано належними доказами, а отже з огляду на встановлений Статутом ОСББ «Малевич 48» порядок визначення кількості голосів рішення по всіх питаннях порядку денного загальних зборів є правомочними, оскільки набрали необхідну кількість голосів.

Стосовно посилання позивача на те, що він не приймав участі в письмовому опитуванні, яке проводилось з 16.02.2022 по 02.03.2022, оскільки відповідачем не було направлено рекомендованим листом або вручено позивачу під розписку листки з опитуванням суд відзначає наступне

Відповідно до ч. 11 ст. 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Так, порядок письмового опитування передбачений ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» якою визначено наступне

Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів «за» або «проти», проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням.

Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти «за», «проти» або «утримався». Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання «так», «ні» або «утримався», особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування.

Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Отже, наведеною нормою не передбачено обов`язок відповідача надсилати співвласникам листи опитування рекомендованою кореспонденцією, а тому посилання позивача в цій частині є безпідставними.

Слід зазначити, що стаття 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та стаття 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» не встановлюють обов`язку проведення письмового опитування всіх без виключення співвласників, які не голосували на загальних зборах, а тому набравши необхідну кількість голосів для прийняття рішень у відповідача не було обов`язку здійснення письмового опитування позивача.

Посилання позивача на те, що протокол загальних зборів № 1 від 15.02.2022 не відповідає формі протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 203 від 25.08.2015 не приймаються судом, оскільки дана форма затверджена відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» положення якого не підлягають застосуванню при проведенні загальних зборів ОСББ.

Досліджуючи подані у справі докази судом встановлено, що відповідач не спростував доводи позовної заяви в частині не здійснення ним належного повідомлення позивача про проведення загальних зборів від 15.02.2022. Разом із цим, щодо інших порушень, про наявність яких вказував позивач у позовній заяві, суд дійшов висновку про їх безпідставність.

Верховний Суд в своїх постановах неодноразово зазначав, про те, що не усі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, можна поділити на (1) безумовні, тобто такі, які мають своїм наслідком обов`язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) достатні, тобто такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: недостатня кількість голосів співвласників, необхідна для прийняття того чи іншого рішення; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів.

Водночас, неповідомлення співвласника про скликання загальних зборів не є безумовною підставою для визнання недійсними рішень таких зборів, проте з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними.

Такі висновки Верховного Суду викладені в постанові від 26.10.2022 по справі № 916/1010/21, від 08.02.2023 у справі № 904/3783/21.

Факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо співвласник, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно:

- обставини існування безумовних підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів;

та /або

- факт того, що він не брав участі у таких зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, прийняті з порушенням порядку голосування.

Такі висновки Верховного Суду викладені в постанові від 13.04.2023 по справі № 924/1225/21.

Під час оцінки доводів позивача, на які він посилається як на підставу своїх вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ «Малевича 48» від 15.02.2022, судом встановлено лише факт недотримання вимог Закону та Статуту ОСББ «Малевич 48» в частині здійснення повідомлення позивача про проведення таких зборів. Жодних інших порушень, як таких, що є безумовною підставою для визнання рішень недійсними, так і тих, що можуть свідчити про невідповідність спірних рішень вимогам закону та/або статуту об`єднання, чи прийняття їх з порушенням порядку голосування, судом не встановлено.

За викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що сам лише факт недотримання відповідачем порядку повідомлення позивача про скликання оскаржуваних зборів, за відсутності інших порушень не може бути самостійною підставою для задоволення його вимог про визнання ухвалених зборами рішень недійсними.

Крім того, суд зазначає, що для визнання недійсними рішень загальних зборів співвласників, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як співвласника оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто суду необхідно з`ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів.

Позивач у своєму позові стверджує про порушення його права на участь в управлінні об`єднанням.

Оцінюючи позов із точки зору можливого порушення прав позивача внаслідок не забезпечення його належного повідомлення про проведення спірних зборів, суд визнає, що таке неповідомлення дійсно порушує права співвласника на участь в управлінні об`єднанням, оскільки такий не повідомлений співвласник позбавляється права бути обізнаним про загальні збори, їх проведення, питання порядку денного цих зборів, позбавляється прав на участь та голосування на зборах. Проте, як уже зазначалося, сам лише факт неповідомлення співвласника про проведення загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.

Слід зазначити, що відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, при вирішення спорів про визнання недійсними рішень, суди мають враховувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства, надавати оцінку добросовісності інших учасників, права яких в разі задоволення позовних вимог можуть бути порушені (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 916/2084/17 та від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16).

Позивач, посилаючись на порушення його права просить суд визнати недійсними рішення, якими в тому числі затверджено надання повноважень правлінню та голові правління, тобто позивач оскаржує всі прийняті загальними зборами рішення, включаючи рішення стосовно поточної діяльності об`єднання, які безпосередньо не впливають на його право вільно розпоряджатися майном (грошовими коштами).

Що стосується рішень про затвердження розміру внесків та кошторисів, то на переконання суду, визнання недійсним та скасування зазначеного рішення, лише з мотивів того, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення загальних зборів, безумовно не буде враховувати інтереси інших співвласників будинку, які сплачували внески за встановленим розміром протягом періоду їх дії.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Стосовно розподілу витрат відповідача на правову допомогу в розмірі 26.000,00 грн слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 161 Господарського процесуального кодексу України визначає, що заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

У відзиві відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розмір витрат відповідача на правову допомогу становить 15.500,00 грн; зазначено, що докази будуть надані суду у порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідач у поданій до суду 21.02.2024 заяві зазначив, що розмір витрат на правову допомогу становить 26.000,00 грн та просив суд вирішити питання розподілу цих витрат та стягнути їх з позивача.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно зі ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

07.12.2023 між відповідачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Ю.Д.К.» (Об`єднання) був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги № 48/3 (далі - договір № 48/3) за умовами якого клієнт доручає, а Об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу клієнту в обсязі та на умовах, визначених цим договором, а саме допомога у справі № 910/17391/23 про визнання недійсними рішень.

07.12.2023 Адвокатським об`єднанням «Ю.Д.К.» на представництво ОСББ «Малевича 48» видано адвокату Кобзаренко Юрію Васильовичу ордер серії АІ № 1508644.

Підтвердженням того, що Кобзаренко Юрій Васильович є адвокатом свідчить свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1794/10 від 28.09.2000.

Відповідно до п. 4.1 договору № 48/3 сторони визначили, що оплата правничої допомоги буде здійснюватися в розмірі 12.000,00 грн на рахунок Об`єднання за підготовку заяв по суті справи (позовної заяви, відзив, тощо), апеляційних та/або касаційних скарг та 3.500,00 грн за участь адвоката у кожному судовому засіданні.

Згідно з п. 4.3 договору підставою для оплати правничої (правової) допомоги є рахунок, який надає Об`єднання.

Так, Об`єднанням виставлено відповідачу рахунки: № 1 від 07.12.2023 на суму 12.000,00 грн (підготовка відзиву у справі № 910/17391/23) та № 2 від 07.12.2023 на суму 3.500,00 грн (участь у судовому засіданні 19.12.2023).

15.02.2024 між відповідачем та Об`єднанням складено зведений акт надання правової допомоги до договору № 48/3, згідно якого адвокатом надано наступні послуги загальною вартістю 26.000,00 грн: 1) підготовка відзиву - 12.000,00 грн; 2) підготовка та участь у судовому засіданні 19.12.2023 - 3.500,00 грн; 3) підготовка та участь у судовому засіданні 16.02.2024 - 3.500,00 грн; 4) підготовка та участь у судовому засіданні 30.01.2024 - 3.500,00 грн; 5) підготовка та участь у судовому засіданні 27.02.2024 - 3.500,00 грн.

Відповідачем повністю сплачено юридичні послуги Об`єднання в розмірі 26.000,00 грн, а саме згідно платіжних інструкцій № 322 від 07.12.2023 в сумі 12.000,00 грн; № 323 від 07.12.2023 в сумі 3.500,00 грн; № 350 від 15.01.2024 в сумі 3.500,00 грн; 374 від 13.02.2024 в сумі 3.500,00 грн; № 377 від 13.02.2024 в сумі 3.500,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивачем клопотання про зменшення розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката не заявлено; не доведено неспівмірність витрат позивача на правову допомогу.

Слід зазначити, що відповідно дог ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

На підтвердження надання правової допомоги суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.09.2020 у справі № 520/9408/18.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджується понесення відповідачем витрат на правову допомогу на суму 26.000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідачем підтверджено правовий статус адвоката, співмірність розміру витрат з наданими послугами, господарський суд дійшов висновку, що у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати відповідача на правову допомогу покладаються на позивача в повному обсязі.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Малевича 48» (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 48, код ЄДРПОУ 44576057) 26.000 (двадцять шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 10.04.2024.

СуддяВ.В. Сівакова