ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
м. Київ
11.03.2024Справа № 910/16618/21
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича у справі
за позовом акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»
до товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко авто холдінг (Україна)» товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко-Україна» товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал»
третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Ніко авто інвест»
про звернення стягнення на заставне майно,
Представники:
від скаржника Головко Ю.А.
від стягувача Малік Т.І.
від інших учасників не прибули
УСТАНОВИВ:
16 березня 2023 року суд видав наказ про звернення стягнення на частку в розмірі 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко авто інвест», що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал», та є предметом застави за договором застави №27317Z3 від 15.06.2017, в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко авто інвест» перед акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 17208928,81 доларів та 11455191,12 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал» (далі - ТОВ «КУА «Ковін Капітал») подало скаргу на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А.А., в якій просить:
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Турчина А.А. щодо невжиття заходів у виконавчому провадженні НОМЕР_1 зі звернення стягнення на корпоративні права боржника - ТОВ «КУА «Ковін Капітал», а саме на частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто інвест»;
- зобов`язати приватного виконавця Турчина А.А. у виконавчому провадженні НОМЕР_1 звернути стягнення на корпоративні права боржника - ТОВ «КУА «Ковін Капітал», а саме: на частку у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест».
Скаржник послався на таке.
11 липня 2023 року приватний виконавець Турчин А.А. відкрив виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
У цей же день приватний виконавець Турчин А.А. у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_2 наклав арешт на частку в розмірі 100% статутного капіталу ТОВ «Ніко Авто Інвест», що належить ТОВ «КУА «Ковін Капітал» та є предметом застави за договором застави №27317Z3 від 15.06.2017.
Бездіяльність приватного виконавця Турчина А.А. полягає у:
- не вчиненні дій, спрямованих на здійснення розрахунку вартості частки ТОВ «КУА «Ковін Капітал» у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест», що призводить до не здійснення звернення стягнення на частку ТОВ «КУА «Ковін Капітал» у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест»;
- порушенні передбачених Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строків проведення виконавчих дій при зверненні стягнення на частку ТОВ «КУА «Ковін Капітал» у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест», а саме строків визначення її вартості.
Відповідна бездіяльність призводить до порушення прав та інтересів ТОВ «КУА «Ковін Капітал», яка полягає у затягуванні розумних строків виконавчого провадження, що тягне за собою знаходження ТОВ «КУА «Ковін Капітал» в стані невизначеності його правового статусу як боржника та неможливості реалізації правомочностей стосовно своєї частки у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест» у зв`язку з наявним арештом, накладеним в рамках виконавчого провадження. Відповідна обставина призводить також до порушення засад виконавчого провадження, які полягають у розумності строків виконавчого провадження.
Дослідивши наявні матеріали скарги, заслухавши пояснення представників скаржника та стягувача, суд дійшов таких висновків.
17 жовтня 2022 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 910/16618/21, яким, у тому числі в рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко авто інвест» перед акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 17208928,81 доларів та 11455191,12 гривень вирішив звернути стягнення на частку в розмірі 100% статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Ніко авто інвест», що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал», та є предметом застави за договором застави №27317Z3 від 15.06.2017.
Рішення набрало законної сили, 16.03.2023 суд видав наказ на його виконання.
11 липня 2023 року приватний виконавець Турчин А.А. відкрив виконавче провадження ВП НОМЕР_1.
Особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю, за приписами ст. 53-1 Закону України «Про виконавче провадження», визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».
Ці особливості є предметом регулювання ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», за якою звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (ч. 1). У разі звернення стягнення на частку у статутному капіталі товариства на підставі виконавчого документа виконавець повідомляє товариство про намір звернути стягнення на частку учасника товариства (боржника) та надсилає постанову про накладення арешту на частку. Товариство повинне протягом 30 днів з дня одержання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника відповідно до частини четвертої цієї статті (ч. 2). З дня одержання повідомлення, передбаченого частиною другою цієї статті, товариство зобов`язане надавати виконавцю та боржнику доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості частки боржника (ч. 3). Протягом 15 днів з дня закінчення строку, визначеного частиною другою цієї статті, суб`єкт оціночної діяльності, якого залучає виконавець на підставі своєї постанови або виконавець здійснює розрахунок вартості частки боржника відповідно до частини восьмої статті 24 цього Закону станом на день, що передував накладенню арешту на частку (ч. 4). Виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону (ч. 5). Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати (ч. 6). Якщо оплата, передбачена частиною шостою цієї статті, не буде здійснена у встановлений строк, договір купівлі-продажу вважається розірваним (ч. 7).
В рамках виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 наведені у ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» дії приватним виконавецем Турчином А.А. не вчинені.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Отже, виконання рішення - це заключний етап юрисдикційної діяльності. Виконанням рішень суду та інших юрисдикційних органів завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у спосіб та порядок, визначений Конституцією та законами України. Виконанням усуваються порушення майнових і особистих немайнових прав шляхом застосування процесуальних засобів і способів примусу до осіб, які відмовилися добровільно виконати свої обов`язки.
Фактично стадія виконання рішення не зводиться лише до примусового виконання, а розпочинається після ухвалення судом рішення і набрання ним законної сили та охоплює можливість, право сторони на примусове виконання рішень. Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 право на судовий захист (ст. 8) трактує як право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами. Поновлення права - це його приведення до такого стану, в якому воно перебувало до порушення, а за неможливості - повна компенсація шкоди, завданої порушенням права. Отже, результатом виконавчого провадження має бути фактичне приведення порушеного права до такого стану, в якому воно перебувало до порушення.
З огляду на це судочинство та виконавче провадження пов`язані спільною метою, яка полягає в ефективному захисті порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Ця мета досягається у два етапи: вирішення справи судом і виконання ухваленого рішення. Звідси випливає, що судочинство і виконавче провадження є двома складовими єдиного процесу захисту права. Таку правову позицію містить п. 19 Рішення Європейського суду з прав людини (далів - ЄСПЛ) у справі «Крутько проти України» від 27.07.2008: «Провадження в суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадіями одного провадження (див. «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy) (no. 1) [GC], no. 36813/97, п. 197 ЄСПЛ 2006 -...). Отже, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатися як цілісний процес (див. «Джорж Естіма проти Португалії» (Estima Jorge v. Portugal), рішення від 21.04.1998 р., Reports of Judgments and Decisions 1998-II, п. 35, та «Сіка проти Словакії» (Sika v. Slovakia), N 2132/02, пп. 24-27, 13.06.2006 р.)».
Конструкції захисту порушеного права особи, що звертається до суду, як необхідної умови задоволення позову, знайшла своє логічне продовження в процедурі оскарження рішенням, дії або бездіяльністі виконавця. Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Отже, умовою задоволення скарги, зокрема, щодо бездіяльності виконавця, є порушення такою бездіяльністю прав скаржника.
Визначена ст. 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» процедура звернення стягнення на частку учасника товариства направлена на ефективне приведення права стягувача до стану, в якому воно перебувало до порушення. Саме з метою захисту прав стягувача цією нормою покладені зобов`язання на товариство, у якому частка належить боржнику, та встановлює послідовність і часовий вимір дій виконавця. А тому невчинення цих дій унеможливлює відновлення прав стягувача.
Як зазначено судом вище, стадія виконання рішення не зводиться лише до примусового виконання, а розпочинається після ухвалення судом рішення і набрання ним законної сили. Добросовісність, як одна із засад цивільного законодавства (ст. 3 Цивільного кодексу України), полягає у належності виконання своїх зобов`язань. Стаття 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не обмежує боржника у здійсненні дій щодо реалізації частки у статутному капіталі ТОВ «Ніко Авто Інвест» та виконанні свого обов`язку перед стягувачем. З огляду на викладене, бездіяльність виконавця не має наслідком порушення прав боржника, а тому скарга не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити повністю у задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Ковін капітал» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина А.А.
Ухвала набрала законної сили 11.03.2024.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено 11.04.2024
Суддя С. А. Ковтун
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2024 |
Оприлюднено | 15.04.2024 |
Номер документу | 118291509 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні