Рішення

від 01.04.2024 по справі 916/4264/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/4264/23

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (просп. Берестейський, 14, м. Київ, 01135) до відповідача: Публічне акціонерне товариство "ІСРЗ" (вул. Космонавтів, 59-Б, с. Малодолинське, м. Чорноморськ, Одеська область, 68093) про стягнення 1405162,1 грн.;

за участю представників:

від позивача: Остапов В.В.- по довіреності;

від відповідача: Кочерба М.С - по довіреності

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (далі - Відповідач), в якій просить суд стягнути із Відповідача заборгованість у розмірі 1 193 506,10 грн. та шкоду в розмірі 211 656,00 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач посилається на те, що ним було проведено заходи з локалізації та ліквідації забруднення судном «EXCALIBUR» акваторії порту, в зв`язку із чим Позивачем понесено витрати в сумі 211 656 грн., а також надано послуги Відповідачу по встановленню бонових загороджень навколо судна «EXCALIBUR» (ІМО 8959142) вартістю 1 193 506,10 грн.

03.10.2023 до господарського суду Одеської області від Позивача надійшло клопотання (№34791/23 від 03.10.2023р) про витребування доказів, згідно якого Позивач просив суд витребувати у Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області) (Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65 114) засвідчені належним чином копії листа ПрАТ «ІСРЗ» від 25.05.2023 року №85000/01-101, протоколу про вчинення посадовою особою ПрАТ «ІСРЗ» адміністративного правопорушення за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR», Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи ПрАТ «ІСРЗ» за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR».

Розглянувши зазначене клопотання Позивача, враховуючи складність справи, обсяг та характер доказів у справі, та необхідність, заявлених до витребування доказів, для вирішення справи, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2023 року судом витребувано у Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області) (Лінія 12, 6 ст. Люстдорфської дороги, 22, м. Одеса, 65 114) засвідчені належним чином копії зазначених документів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

24.10.2023 від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) надійшла заява (Вих.дата документу 24.10.23 Вих. № 4414/1.2) на виконання Ухвали господарського суду Одеської області від 04.10.2023 до якої додано копії листа ПрАТ «ІСРЗ» від 25.05.2023 року №85000/01-101, протоколу про вчинення посадовою особою ПрАТ «ІСРЗ» адміністративного правопорушення за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR» та Постанови про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи ПрАТ «ІСРЗ» за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR».

12.12.2023 на адресу господарського суду Одеської області від Відповідача надійшов Відзив (Вх.номер заяви 44866/23) на позовну заяву в якому Відповідач заперечує наявність договірних зобов`язань перед Позивачем, щодо встановлення бонових загороджень навколо судна "EXCALIBUR"; стверджує, що не є належним відповідачем у справі, оскільки судно "EXCALIBUR" не перебуває у його власності; згідно із законодавством забезпечення дотримання норм охорони навколишнього середовища в акваторії порту покладено на Позивача, а в діях Відповідача відсутня протиправна поведінка, яка призвела до забруднення, а отже, відсутні підстави для відшкодування збитків.

У відзиві Відповідач просить суд, закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, адже ПрАТ «ІСРЗ» є неналежним відповідачем, а якщо провадження не буде закрито, відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

21.12.2023 від Позивача надійшла відповідь на відзив (Вх.номер заяви 46463/23) в якій Позивач стверджує, що лист Відповідача про встановлення бонового загородження навколо судна містив пропозицію саме про надання послуг з встановлення такого загородження, а не оренди бонів, на що вказує використана в листі термінологія. Позивач вказує, що він акцептував пропозицію Відповідача та надав відповідні послуги. Позивач вказує, що Відповідач порушує принцип заборони суперечливої поведінки, оскільки відмова Відповідача від оплати наданих послуг після їх замовлення та виконання суперечить попереднім заявам та діям Відповідача. Позивач наполягає, що Відповідач як роботодавець посадової особи, яка визнана винною у забруднені акваторії, а також особа на зберіганні якого перебуває судно є належним відповідачем у справі про відшкодування збитків за забруднення, спричинене цим судном.

28.12.2023 за №47398/23 від Відповідача наділили Заперечення на відповідь на відзив в яких Відповідач стверджує, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, вказує на суперечності в доводах позивача щодо правової кваліфікації дій з встановлення бонового загородження - як договірної послуги чи виконання владних повноважень, наполягає, що посилання позивача на договір №26-Пп-ЧФ-23 є безпідставними, оскільки цей договір на момент встановлення бонів був чинним, і не було потреби укладати новий договір, заперечує проти визнання його належним відповідачем у справі, оскільки не є ані власником, ані судновласником судна «Excalibur»; заперечує доводи Позивача щодо відповідальності головного інженера ПрАТ "ІСРЗ" за стан судна "Excalibur", оскільки він відповідає лише за плавзасоби на балансі відповідача.

11.01.2024 за №1278/24 від Позивача надійшли письмові Пояснення в яких Позивач обґрунтовує наявність укладеного договору з Відповідачем на виконання робіт з встановлення бонового загородження з посиланням на лист Відповідача №84300-32 від 05.06.2023, який містив пропозицію (оферту) щодо встановлення такого загородження та гарантію оплати цих послуг. Позивач виконав дії з постановки загородження, чим акцептував оферту, а тому, договір вважається укладеним. Відповідач в подальшому своїми листами підтвердив необхідність встановлених загороджень, не заперечував проти обсягу наданих послуг та не оспорює розрахунок їх вартості, що свідчить про фактичну згоду Відповідача з істотними умовами договору. Позивач наводить доводи, що постановка бонових загороджень є саме договірною послугою згідно чинного законодавства України. Відповідач є особою, яка здійснювала фактичне володіння (зберігання, утримання) судном "EXCALIBUR" на підставі контракту на його ремонт від 2015 року. Відповідно, як володілець цього джерела підвищеної небезпеки, Відповідач мав обов`язок контролювати його стан і не допускати завдання шкоди. Вина Відповідача у забрудненні акваторії судном "EXCALIBUR" підтверджується Постановою про притягнення до адміністративної відповідальності його посадової особи ОСОБА_1 за цей факт.

04.03.2024 судом протокольною Ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, оскільки з представлених сторонами заяв по суті справи судом не вбачається, що спір перестав існувати.

04.03.2024 судом протокольною Ухвалою також задоволено клопотання Відповідача про поновлення строку на надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/4264/23 та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

В судовому засіданні 01.04.2024, під час розгляду справи по суті, представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник Відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та заслухавши пояснення учасників сторін, суд встановив наступне.

24.05.2023 в рамках слідчих дій зі Службою безпеки України та органами Національної поліції України, посадовими особами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (МИКОЛАЇВСЬКА ТА ОДЕСЬКА ОБЛАСТІ) було здійснено виїзд на територію Відповідача та відібрані проби води в районі правого борту судна «EXCALIBUR» (ІМО 8959142), які були направлені до відділу лабораторного контролю Інспекції. Відповідно до протоколу від 25.04.2023 р. № 09 вимірювань показників складу та властивостей проб вод встановлено перевищення по вмісту у воді нафтопродуктів в 70 разів (лист Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська Область) від 27.06.2023 №2473/9).

25.05.2023 о 10.00 під час здійснення моніторингу за станом акваторії порту Позивачем у другому ковші Сухого лиману вздовж доку Відповідача була виявлена плаваюча на поверхні води пляма речовини кольорового забарвлення. На виконання Постанови КМУ від 17.07.2019 №670 «Про затвердження Порядку взаємодії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та Державної екологічної інспекції із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до якої у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту» Позивачем було повідомлено Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська Область) (Довідка про забруднення навколишнього природного середовища від 25.05.2023 та Повідомлення про забруднення навколишнього природного середовища від 25.05.2023).

25.05.2023 об 11.00 відповідно до Постанови КМУ від 21.08.2019 №828 «Про затвердження Порядку перевірки, взяття проб води та проведення їх аналізу» та Постанови КМУ від 29.02.1996 №269 «Про затвердження Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря від забруднення та засмічення» Позивачем з борту судна «РК-51» проведено відбір проб води у фоновій точці (запис з суднового журналу«РК-51») та складено Акт відбору проб фонових показників якості води акваторії порту від 25.05.2023. За результатами дослідження складено Протокол лабораторних випробувань від 26.05.2023 № 212.

25.05.2023 держіспектором з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (МИКОЛАЇВСЬКА ТА ОДЕСЬКА ОБЛАСТІ) складено протокол №000450 про адміністративне правопорушення вчинене посадовою особою Відповідача за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR».

25.05.2023 держіспектором з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (МИКОЛАЇВСЬКА ТА ОДЕСЬКА ОБЛАСТІ) Винесена Постанова №000450 про накладення адміністративного стягнення відповідно до якої посадову особу Відповідача визнано винною в тому, що допустила забруднення морських вод України внаслідок скиду з судна «EXCALIBUR» (доказів оскарження Постанови матеріали справи не містять).

З 25 травня 2023 року по 29 травня 2023 року у відповідності до Порядку надання послуг із забезпечення запобігання ліквідації розливу забруднюючих речовин у морських портах України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 21.08.2013 №631 та Порядку надання послуг із забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 25.07.2013 №505, а також на виконання ст. 15 Закону України «Про морські порти України» Позивачем було вжито заходи направлені на усунення забруднення та недопущення погіршення стану навколишнього середовища в місці розміщення зазначеного судна, зокрема, з метою проведено обстеження та обробка препаратом-сорбентом ділянок акваторії для чого залучено судно «НСЗ-28» (запис з суднового журналу «НСЗ-28», т/х «РК-51».)

25.05.2023 об 16:00 за допомогою т/х «РК-51» Позивачем здійснена постановка бонового загородження навколо притопленого судна «EXCALIBUR» 25.05.2023 об 16:00 за допомогою т/х «РК-51».

26.05.2023 Відповідач повідомив Позивача та капітана морського порту Чорноморськ про підтоплення судна «EXCALIBUR» (ІМО 8959142) та про вжиті спільно із Позивачем заходи по недопущенню забруднення акваторії порту (листи від 25.05.2023 №84300-32, № 84300-33).

29.05.2023 Позивач повідомив Відповідача про необхідність суворого дотримання вимог законодавства та необхідності надання детальної інформації щодо виявленого забруднення акваторії порту (лист від 29.05.2023 № 956/15-07-03/Вих.).

05.06.2023 Відповідач направив заявку на встановлення бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142, з гарантованою оплатою (лист від 05.06.2023 №84300-32).

Листом від 05.06.2023 № 84300-31/1 Відповідач повідомив Позивача про спільні заходи, які проводилися Адміністрацією порту та ПрАТ «ІСРЗ» .

06.06.2023 Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області) листом від 06.06.2023 №12/9 підтвердила необхідність вже проведених Адміністрацією порту дій, в тому числі встановлення бонового загородження та застосування сорбенту, для локалізації та ліквідації розливу забруднюючої речовини згідно з Планом локалізації та ліквідації розливу забруднюючих речовин в акваторії порту з подальшим інформуванням про хід операції органу Держекоінспекції.

10.07.2023 Відповідач звернувся до Позивача із листом щодо демонтажу бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142, посилаючись на те, що забезпечення екологічної безпеки буде проводитись силами та засобами Відповідача.

В період з 11.07.2023 по 13.07.2023 Позивачем здійснювався щоденний візуальний моніторинг стану акваторії навколо судна «EXCALIBUR» (ІМО 8959142) як в боновому загородженні, так і за межами бонового загородження.

З досліджених в судовому засіданні актів обстеження акваторії додаються вбачається, що за результатами моніторингу між лівим бортом судна «EXCALIBUR» та берегом продовжувала спостерігатися сіра плівка.

Листом від 13.07.2023 №1203/15-07-03/Вих Позивач повідомив Відповідача, що з метою недопущення погіршення стану акваторії, зняття бонового загородження є неможливим до повної очистки поверхні води навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142 або встановлення Відповідачем власного бонового загородження.

14.07.2023 Відповідач встановив власні бонові загородження.

14.07.2023 о 16.20 Позивач зняв свої бонові загородження (загальна тривалість використання бонових загороджень склала 1 200 годин 20 хв. (з 16.00 25.05.2023 по 16.20 14.07.2023).

Листом 1258/15-03-02/вих від 21.07.2023 Позивачем було направлено на адресу Відповідача наряди та довідки складені за фактом надання послуг з постановки та зняттю бонових загороджень.

Позивачем засобами поштового зв`язку, для оплати наданих послуг за встановлення бонових огороджень, направлено на адресу Відповідача лист №1405/15-02-04/Вих від 18.08.2023 із рахунком № Пр/4369 від 31.07.2023 на суму 1 193 506,10грн. (з ПДВ) та Актом наданих послуг з постановки та зняття бонових загороджень.

Також в листі №1405/15-02-04/Вих від 18.08.2023 Позивач вимагав Відповідача відшкодувати шкоду в сумі 211 656,00 грн (з ПДВ). 15 вересня 2023 року Позивач повторно відправив Лист -вимогу з відміткою про вручення 15.09.2023 року (отримав головний інженер Відповідача).

Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (далі - Відповідач), в якій просить суд стягнути із Відповідача заборгованість у розмірі 1 193 506,10 грн. та шкоду в розмірі 211 656,00 грн..

За результатами розгляду справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову зважаючи на наступне.

Статтями 15 та 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із частиною 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За положеннями частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Положення пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України» визначають, що адміністрація морських портів України державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Адміністрація морських портів України, суб`єкти господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, вживають невідкладних заходів для ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, які призвели до порушення роботи в морському порту.

Адміністрація морських портів України утворюється з метою, зокрема: забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом участі в межах визначеної законодавством компетенції у виявленні випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту. Порядок взаємодії адміністрації морських портів та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії порту встановлюється Кабінетом Міністрів України; забезпечення проведення робіт з ліквідації наслідків забруднення території та акваторії морського порту (частина 1 статті 15 Закону України «Про морські порти України»).

Виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються послуги з забезпечення проведення аварійно-рятувальних робіт (частина 4 статті 19 Закону України «Про морські порти України»).

Приписами пункту 2 Порядку взаємодії державного підприємства Адміністрація морських портів України та Державної екологічної інспекції із забезпечення дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища у разі виявлення випадків скидання суднами (плавзасобами) забруднюючих речовин у межах акваторії морського порту, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 р. № 670, встановлено, що забруднююча речовина будь-яка шкідлива речовина, що скидається з судна, визначення якої наведено у статті 2 Міжнародної конвенції по запобіганню забрудненню з суден 1973 року. Пункт 3 вищенаведеного Порядку передбачає, що у разі виявлення адміністрацією порту видимих слідів нафти чи нафтовмісних або інших забруднюючих речовин в акваторії порту адміністрація порту невідкладно вживає у разі потреби заходів щодо локалізації та ліквідації наслідків забруднення акваторії порту.

Положення статті 110 ВК України передбачають, що відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у забрудненні та засміченні вод. Відповідно до положень статті 111 ВК України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

У той же час, приписи статті 304 КТМ України визначають, що шкода від забруднення це шкода, заподіяна за межами судна забруднюючими речовинами морському середовищу, узбережжю або будь-яким іншим об`єктам (суднам, рибопромисловим знаряддям тощо). Вона включає також вартість розумних заходів, вжитих будь-якою особою після події, що могла спричинити або спричинила витік чи скид забруднюючих речовин, для відвернення або зменшення шкоди від забруднення, а також збитки, заподіяні внаслідок вжиття таких заходів.

Відповідно до статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України убачається, що для можливості покладання на особу відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, визначальним є те, що таке джерело перебуває у цієї особі на законній підставі, тобто вона має право утримувати це джерело згідно з чинним законодавством.

В відзиві на позовну заяві Відповідачем повідомлено суд, що на підставі контракту № 55804 на ремонт, укладеного 27.03.2015 між іноземною компанією СС NORDIC GROUP K/S та Відповідачем, останній прийняв в ремонт на умовах оплати судно "EXCALIBUR".

На підставі даного контракту на ремонт та фактичної передачі судна, Відповідач набув правомірного фактичного володіння ним як джерелом підвищеної небезпеки у розумінні ст. 1187 ЦК. Таке володіння вважається правомірним, допоки протилежне не буде встановлено судом або не зміниться воля власника, який вправі зажадати повернення власної речі від володільця.

Зважаючи, що в матеріалах справи відсутні докази повернення Відповідачем власнику судна "EXCALIBUR" з ремонту, суд доходить до висновку, що з моменту прийняття судна "EXCALIBUR" в ремонт, Відповідач є особою, яка на відповідній правовій підставі, в спірний період, здійснював фактичне зберігання (утримання) судна "EXCALIBUR" на відповідний правовій підставі.

При дослідженні питання наявності правових підстав для покладання на Відповідача відповідальності за шкоду завдану внаслідок забруднення акваторії порту судно "EXCALIBUR" судом також враховується наступне.

Листом від 25.05.2023 № 85000/01-101 Відповідач повідомив Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області) про те, що головний інженер ПрАТ «ІСРЗ» ОСОБА_1 є відповідальною особою за стан плавзасобів і акваторії заводу.

25.05.2023 держіспектором з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (МИКОЛАЇВСЬКА ТА ОДЕСЬКА ОБЛАСТІ) складено протокол №000450 про адміністративне правопорушення вчинене головним інженером ПрАТ «ІСРЗ» ОСОБА_1 за фактом забруднення акваторії порту судном «EXCALIBUR».

25.05.2023 держіспектором з охорони навколишнього природнього середовища Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (МИКОЛАЇВСЬКА ТА ОДЕСЬКА ОБЛАСТІ) винесена Постанова №000450 про накладення адміністративного стягнення за ст. 59 КпАП України, відповідно до якої головного інженера ПрАТ «ІСРЗ» ОСОБА_1 визнано винним в тому, що допустив забруднення морських вод України внаслідок скиду з судна «EXCALIBUR».

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Протокол про адміністративне правопорушення від 25.05.2023 №000450 та Постанова про накладення адміністративного стягнення від 25.05.2023 №000450 відповідають критеріям допустимості та достовірності, оскільки отримані в порядку, встановленому законом, та приймалися інспекторами Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеські області), які є уповноваженими органами для розгляду таких справ.

Оцінюючи Постанову про накладення адміністративного стягнення від 25.05.2023 №000450, суд вважає її належними та допустимими доказом, в розумінні ГПК України, який підтверджуює факт наявності протиправної поведінки та вини Відповідача, як юридичної особи, через доведеність факту, що особа, яка притягнута до відповідальності є працівником Відповідача.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою полягає в тому, що в наслідок дій або бездіяльності посадової особи Відповідача відбулось потрапляння шкідливих хімічних речовин в акваторію Сухого лиману.

Відповідачем в заявах по суті факт забруднення не заперечувався.

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 77 ГПК України допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає Позивач та Відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Відповідно до ст. 89 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

На підтвердження вжиття Позивачем заходів направлених на усунення забруднення та на недопущення погіршення стану навколишнього середовища в місці розміщення судна «EXCALIBUR» Позивачем надано витяги з суднових журналів «НСЗ-28», т/х «РК-51», які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 35 КТМ України судновий журнал та машинний журнал (для суден з механічним двигуном) є судновими документами, які в обов`язковому порядку повинні вестись на судні. Відповідно до п.1.1. чинних Правил ведення суднового журналу, затверджених наказом Міністерства морського флоту СРСР від 28.12.1988 №173 та Постанови Верховної Ради України № 1545-ХІІ від 12.09.1991 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", судновий журнал є основним офіційним судновим документом, в якому відображається безперервне життя судна.

У відповідності до приписів Кодексу торговельного мореплавства України судновий журнал є офіційним документом, що відображає діяльність судна, а також об`єктивні умови та обставини, що супроводжують цю діяльність. В судновому журналі з моменту підняття на судні Державного прапора України і до моменту, поки на ньому є капітан або інша особа, що виконує його обов`язки, ведеться запис всіх подій на судні. Записи, які містяться в судновому журналі, є одним із видів письмових доказів при розслідуванні аварій, при розгляді судових спорів, пов`язаних із пошкодженням або нестачею вантажів, зіткненням суден, рятуванням, а також при розподілі загальної аварії. Записи в судновому журналі повинні бути повними, об`єктивними та своєчасними.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що суднові журнали, в сукупності із іншими доказами, є належними та допустимим доказами, які підтверджують факт понесення Позивачем витрат на усунення забруднення.

Відповідно до складеного кошторису, який підтверджений первинними документами та матеріалами справи, розмір шкоди, яку зазнав Позивач на усунення наслідків витоку речовин із судна складає 211 656,00 грн. Відповідачем власного контррозрахунку розміру шкоди не надано і розмір шкоди не заперечувався у заявах по суті.

Відповідачем не додано доказів на спростування доводів Позивача про наявність шкоди від забруднення акваторії морського порту, заподіяної судном «EXCALIBUR» та її розміру, в зв`язку із чим суд доходить до висновку про встановлення повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка (або порушення зобов`язання); шкідливий результат такої поведінки (шкода); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; та вини правопорушника, а отже і про обґрунтованість і правомірність позовних вимог, у зв`язку з чим позов в частині відшкодування шкоди підлягає задоволенню.

В частині позовних вимог про стягнення вартості фактично наданих послуг на суму на суму 1 193 506,10 грн. суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є в. ч. договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частиною першою статті 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до статті 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом досліджено лист Відповідача від 05.06.2023 № 84300-32, в якому він звернувся до Позивача з проханням про встановлення бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142.

Лист Відповідача від 05.06.2023 № 84300-32 містить інформацію про предмет замовленої послуги: встановлення бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142 та гарантію її оплати.

З наданих та досліджених в судовому засіданні витягів з судного журналу плавзасобу «РК-51» судом встановлений факт прийняття Позивачем пропозиції, що виразилось у вчиненні Позивачем дій відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, а саме встановлення бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR» ІМО 8959142.

Такі дії Позивача засвідчують бажання Позивача укласти договір з ПрАТ «ІСРЗ» шляхом прийняття пропозиції.

Факт надання послуги з встановлення бонового загородження навколо судна «EXCALIBUR», її обсяг та час встановлення огородження, Відповідачем у заявах по суті не заперечувався.

Суд відхиляє посилання Відповідача, що листом від 05.06.2023 № 84300-32 05.06.2023 він запропонував Позивачу передати йому в оренду бони для їх подальшого самостійного встановлення Відповідачем, оскільки виділення бонового загородження є дією, вчиненою Виконавцем (Позивачем) в інтересах Замовника (Відповідача). Використання слова "виділити" у листі не свідчить про намір укласти договір оренди. Цей термін не можна ототожнювати з передачею бонів у тимчасове платне користування, як це передбачено договором оренди, оскільки в контексті листа йдеться саме про виділення бонів для огородження. Отже, метою є саме встановлення огородження з використанням бонів, що відповідає суті договору про надання послуг, де використовуються матеріали та засоби виконавця. У даному випадку бони фактично не передавались у користування Відповідачу.

Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано також, що бони використовувались Позивачем в інтересах Відповідача для надання послуги, яка викладена в оферті на встановлення загородження.

Суд також відхиляє доводи Відповідача про намір самостійно встановити бони, оскільки пунктом 5 частини третьої статті 19 Закону України «Про морські порти України», визначено, що виключно державними підприємствами, установами та організаціями надаються послуги, зокрема з забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин.

Відповідно до п. 4 Порядку надання послуг із забезпечення запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин у морських портах України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 21.08.2013 №631 послуги із запобігання і ліквідації розливу забруднюючих речовин включають в т. ч. очищення акваторій морських портів від забруднюючих речовин та сторонніх предметів і матеріалів, локалізацію та ліквідацію наслідків аварійних скидів забруднюючих речовин або вод, що їх містять, у межах акваторій морських портів; ліквідацію забруднень в акваторії та на території морських портів. Послуги, визначені абзацами другим та третім пункту 4 цього Порядку можуть надаватися Адміністрацією або іншими суб`єктами господарювання. Послуги, визначені абзацами четвертим-шостим пункту 4 цього Порядку надаються Адміністрацією самостійно або на договірних засадах зі спеціалізованими підприємствами та організаціями, які згідно з законодавством мають право надавати такі послуги, а також з відповідними аварійно-рятувальними службами (далі - субпідрядні організації).

З аналізу положень п. 4 Порядку, затвердженого наказом МІУ від 21.08.2013 №631 суд доходить до висновку, у випадку виявлення фактичного забруднення акваторії морського порту, як це мало місце 24.05.2023 виключна компетенція щодо робіт з його локалізації та ліквідації належала ДП "АМПУ".

В спірних правовідносинах виключно Позивач міг встановити загороджувальні бони для огородження т/х «EXCALIBUR» від поширення акваторією порту розливів лояльних вод та нафтопродуктів, а тому заявка на виділ бонів могла розглядатися Позивачем виключно як заявка на надання послуг, які визначені Порядком, затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 21.08.2013 №631.

Судом досліджено в судовому засіданні лист Відповідача від 5 червня 2023 року №84300-31/1 в якому Відповідач підтверджує факт встановлення бонових загороджень для недопущення забруднення акваторії порту. В листі від 5 червня 2023 року №84300-31/1 Відповідач вимог про демонтаж бонів або передачу їх в користування до Позивача не пред`являє.

Судом також досліджено в судовому засіданні лист Відповідача від 10 червня 2023 року №85000/01-110, в якому він просив демонтувати загородження, виключно з посиланням на те, що відпала необхідність у подальшому встановленні такого загородження.

Листом від 13.07.2023 №1203/15-07-03/Вих Позивач повідомив Відповідача, що з метою недопущення погіршення стану акваторії, зняття бонового загородження є неможливим до повної очистки поверхні води навколо судна «EXCALIBUR» (ІМО 8959142) або встановленням відповідачем власного бонового загородження, що узгоджується із положенням п. 4 Порядку, затвердженого наказом МІУ від 21.08.2013 №631.

Позивачем у позовній заяві зазначається, а Відповідачем не заперечується, що лише 14.07.2023 Відповідач встановив власні бонові загородження.

До відзиву на позовну заяву та заперечень Відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів Позивача про надання на користь Відповідача відповідної послуг та її обсягу.

Зважаючи на вищевикладене, оцінюючи надані докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що Позивачем доведено, а Відповідачем не спростовано належними та допустимим доказами факт надання послуги на користь Відповідача.

Суд відхиляє посилання Відповідача на неузгодження між сторонами вартості послуг під час укладання договору, як однієї з істотних умов правочину.

Під час дослідження листа Відповідача від 05.06.2023 № 84300-32 судом встановлено, що в ньому міститься гарантія оплати послуги.

Листи Відповідача від 05.06.2023 № 84300-32, від 05.06.2023 №84300-31/1, від 10 червня 2023 року №85000/01-110 не містять вимог стосовно роз`яснення тарифів, відповідно до яких Позивач розраховував суму за надані послуги.

На підтвердження вартості послуг Позивачем надано накази начальника Чорноморської філії ДП «АМПУ» від 25.11.2022 №265/15, від 26.11.2021 №456/15, від 25.11.2022 №265/15 з відповідними розрахунками та калькуляціями вартості послуг.

Надаючи правову оцінку поведінки сторін на момент виникнення спірних відносин на предмет її відповідності критеріям справедливості, добросовісності та розумності, суд виходить із того, що поведінка Відповідача суперечить його попереднім діям та заявам. Позивач добросовісно покладався на гарантії Відповідача в оплаті та вчинив в інтересах останнього дії з встановлення загородження.

З наданого та дослідженого в судовому засіданні договору №26-Пп-ЧФ23 від 14.02.2023 року, який укладено між Позивачем та Відповідачем суд доходить до висновку, що на момент направлення листа від 05.06.2023 № 84300-32 Відповідач був ознайомлений або мав бути ознайомленим із діючими тарифами Позивача на послугу, яка була замовлена Відповідачем згідно листа від 05.06.2023 № 84300-32.

Інші доводи та арґументи Відповідача не спростовують висновків до яких дійшов суд під час розгляду цієї справи. В процесі розгляду справи судом було прийнято, досліджено та надано оцінку всім доказам, доводам та арґументам учасників справи, надано можливість сторонам обґрунтувати свої правові позиції щодо позову.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Суд також бере до уваги позицію ЄСПЛ, зазначену у п.58. рішення ЄСПЛ у справі "Серявін та інші проти України" в якому зазначено, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Отже, вище зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

З урахуванням наведеного, оцінивши надані сторонами докази та пояснення в сукупності із встановленими у справі обставинами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, доведені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню у повній мірі, відшкодуванню Відповідачем на користь Позивача підлягають понесені останнім судові витрати зі сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ІСРЗ» (вул. Космонавтів, 59-Б, с. Малодолинське, м. Чорноморськ, Одеська область, 68093, код 32333962) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (код ЄДРПОУ 38727770, пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135) в особі Чорноморської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту Чорноморськ) (код Чорноморського ВП (філії) 38728418, вул. Праці, 6, м. Чорноморськ, Одеська область, 68001, п/р НОМЕР_1 , в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО банку 320478) заборгованість у розмірі 1 193 506,10грн., шкоду в розмірі 211 656,00 грн. та витрати по сплаті судового збору 16861,95грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 11 квітня 2024 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов