Ухвала

від 11.04.2024 по справі 619/766/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"11" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 619/766/18

Господарський суд Харківської області у складі:

суддя Ємельянова О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши матеріали справи у підготовчому засіданні

за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області, 62303, Харківська область, м. Дергачі, вул. 1 Травня,63 до фізичної особи ОСОБА_1 Головного управління Держгеокадастру у Харківської області, 61145, м. Харків, вул. Космічна, 21, 2 під`їзд, поверхи 8, 9 Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд-2010", 62360, Харківська область, Харківський район, смт Вільшани, вул. Козакевича, 50-А Фермерського господарства "Колос-2018", 62360, Харківська область, Харківський район, смт Вільшани(з), провулок Кривчачів, 8 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 3 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солоницівська селищна рада, 62370, Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка, вул. Визволителів, 6 про визнання наказів незаконними, договорів недійсними, скасування реєстрації та повернення ділянокза участю представників сторін:

прокурора: Клейн Л.В.;

відповідача 1: Мироненко А.В.;

відповідача 2: Чернявський А.В.;

відповідача 3: Мироненко А.В.;

відповідача 4: Мироненко А.В.;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру: не з`явився;

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Солоницівська селищна рада: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Керівник Дергачівської окружної прокуратури звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із позовом про:

- визнання незаконними та скасувати накази Головного управління Держземагенства у Харківській області № 3128-СГ та № 3129-СГ від 12.11.2014 року про надання в оренду земельних ділянок ОСОБА_1 ;

- визнання недійсними договори оренди земельних ділянок від 15.12.2014 року площею 38,9424 га та 39,0271 га, за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245, укладені між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 та скасувати їх державну реєстрацію;

- визнання недійсними договори суборенди земельних ділянок від 21.04.2015 року, площею 38,9424 га та 39,0271 га, за кадастровими номерами: 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245, укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроленд-2010" та скасувати їх державну реєстрацію;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельні ділянки площею 38,9424 га та 39,0271 га за кадастровими номерами 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13.01.2022 у задоволенні позовних вимог Дергачівської окружної прокуратури відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду від 28.02.2023 року апеляційну скаргу Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13.01.2022 року скасовано. Провадження у справі за позовом Дергачівської окружної прокуратури до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроленд-2010", Фермерського господарства "Колос" про визнання наказів незаконними, договорів оренди та суборенди землі недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельних ділянок закрито з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28.03.2023 року справу № 619/766/18 за заявою Керівника Дергачівської окружної прокуратури про передачу справи за юрисдикцією, передано до Господарського суду Харківської області.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Східний апеляційний господарський суд від 24.10.2023 року апеляційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 року у справі № 619/766/18 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2024 року касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 та рішення Господарського суду Харківської області від 01.06.2023 скасовано, справу № 619/766/18 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний суд зазначив, що від час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, прокурора, надати належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам відповідно до норм статті 86 Господарського процесуального кодексу України та аргументам учасників справи, і залежно від встановленого правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, якими вони регулюються, та ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

26.02.2024 року матеріали справи повернулись до Господарського суду Харківської області.

Протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2024 року для розгляду справи призначено суддю Ємельянову О.О.

Ухвалою суду від 28.02.2024 року прийнято до свого провадження справу № 619/766/18. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні на "20" березня 2024 р. о 13:20. год. Запропоновано учасникам справи надати до суду письмові пояснення із урахуванням постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2024 року у даній справі у строк 5 днів з моменту отримання даної ухвали суду. Участь учасників справи у підготовчому засіданні визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання (вх. № 6583/24 від 11.03.2024 року) відповідача 1 та продовжено відповідачу 1 строк на подання пояснень на сім днів з 11.03.2024 року.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання відповідача 2 (вх. № 7068/24 від 14.03.2024 року) щодо проведення підготовчого засідання 20.03.2024 року без участі відповідача 2.

Ухвалою суду від 20.03.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відповідно до вимог частини 3 статті 177 господарського процесуального кодексу України за власної ініціативи продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.03.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 10 квітня 2024 року о(б) 13:00 год. Судом звернуто увагу учасників справи, що ухвалою суду від 28.02.2024 року участь учасників справи у підготовчому засіданні визнано обов`язковою.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засіданні оголошено перерву до 11 квітня 2024 року о(б) 16:00 год.

Ухвалою суду від 10.04.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом зобов`язано прокурора надати письмові пояснення щодо прохальної частини позовної заяви, а саме в частині позовних вимог щодо визначення повернення земельних ділянок, особи яка / якій має повернути земельну ділянку, із урахуванням пояснень відповідачів та пояснень прокурора щодо повернення на користь власника земельних ділянок у строк по 11.04.2024 року до 15:00 год.

11.04.2024 року від прокурора через канцелярію суду надійшло клопотання про залучення у справі правонаступника (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України) (вх. № 9657/24) у якому прокурор, просить суд, в порядку процесуального правонаступництва, позовні вимоги в частині зобов`язання повернути земельні ділянки викласти у наступній редакції:

«зобов`язати Фермерське господарство «Колос-2018» повернути державі в особі Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області земельні ділянки площею 38,9424 га та 39,0271 га, з кадастровими номерами 6322081000:01:000:1021 та 6322056200:02:000:0245».

Судом у підготовчому засіданні поставлено на обговорення клопотання прокурора.

Присутні у підготовчому засіданні представники відповідача 1, 2, 3, 4 надали усні заперечення проти клопотання прокурора, та зазначили щодо відповідне клопотання не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутні докази направлення його іншим учасникам справи.

Присутні у підготовчому засіданні прокурор надав усні пояснення.

Судом досліджено матеріали справи та клопотання прокурора (вх. № 9657/24 від 11.04.2024 року) про залучення у справі правонаступника (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України) та встановлено, що зі змісту наданого до суду прокурором клопотання, останній фактично змінено позовну вимогу яка була викладена у позовній заяві.

Частинами 2, 3, 4 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу:

1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу;

2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

При цьому, Законом не передбачено права позивача на подання заяв про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

У разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінює її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача (прокурора) йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 910/18802/17.

При цьому, частиною 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копій такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Проте, прокурором в порушення вищезазначених вимог Господарського процесуального кодексу України до заяви (вх. № 9657/24 від 11.04.2024 року) про залучення у справі правонаступника (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України) не надано жодного доказу у підтвердження направлення на адресу інших учасників справи (у т.с. в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу) копії відповідного клопотання.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки прокурором в порушення вищезазначених вимог Господарського процесуального кодексу України до клопотання не надано доказів у підтвердження направлення на адресу інших учасників справи (у т.с. в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу) копії відповідного клопотання, суд дійшов висновку, про повернення клопотання (вх. № 9657/24 від 11.04.2024 року) прокурора про залучення у справі правонаступника (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України) без розгляду.

Судом у підготовчому засіданні поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Присутні у підготовчому засіданні представники відповідача 1, 2, 3, 4 надали усні пояснення щодо своєї позиції щодо зупинення провадження у справі.

Присутні у підготовчому засіданні прокурор надав усні пояснення щодо своєї позиції щодо зупинення провадження у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про зупинення провадження у даній справі, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Системне тлумачення статті 53 Господарського процесуального кодексу України й абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом як заявив прокурор.

Під час розгляду матеріалів справи судом встановлено, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 07.07.2021 року передав справу № 925/1133/18 на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, оскільки вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 року у справі № 908/1664/19, про те, що визначення прокурором свого правового статусу як самостійного позивача не нівелює його обов`язку дотримання процедури, передбаченої абз. 3, 4 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Направляючи справу № 925/1133/18 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду зазначила про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо комплексного застосування норм матеріального та процесуального права (частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" та частин 4, 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України) з метою забезпечення вимог верховенства права. Колегія суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду також виходила із того, що питання наявності/відсутності підстав для представництва інтересів держави прокурором як самостійним позивачем має характер виключної правової проблеми.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, а також для забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у справі № 619/766/18 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Аналогічного правового висновку щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав дійшов Верховний Суд у справах №№ 922/4250/19, 922/984/20, 922/1137/20, 922/1969/19.

Керуючись статтями 42, 46, 173, 177, 228, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Клопотання (вх. № 9657/24 від 11.04.2024 року) про залучення у справі правонаступника (в порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України) повернути без розгляду.

2. Зупинити провадження у справі № 619/766/18 до закінчення розгляду у касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

3. Зобов`язати учасників справи повідомити Господарський суд про результати розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 925/1133/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею, а саме 11 квітня 2024 року.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.

Ухвалу підписано 11 квітня 2024 року

СуддяО.О. Ємельянова