Ухвала

від 28.03.2024 по справі 5/58

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 березня 2024 року

м. Київ

Справа № 5/58 (907/314/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В.Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" - Данилова С.А.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон"

про ухвалення додаткового рішення

у справі № 5/58 (907/314/21)

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон"

до Берегівської районної державної адміністрації та Закритого акціонерного товариства "Котнар"

про припинення права користування земельною ділянкою та заміну сторони у договорі оренди землі

та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Котнар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" та Берегівської районної державної адміністрації

про визнання недійсним Договору купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між ЗАТ "Котнар" та ТОВ "Карпат-Вин Еталон", а також про зобов`язання ТОВ "Карпат-Вин Еталон" повернути на користь ЗАТ "Котнар" отримані у власність за Договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району,

у межах справи № 5/58

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДЗ ТРЕЙД"

до Закритого акціонерного товариства "Котнар"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Верховного Суду від 18.05.2023 касаційну скаргу ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Котнар" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. за вх. № 5878/2022 задоволено частково. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2022 у справі № 5/58 (907/314/21) в частині зустрічного позову скасовано. Ухвалено у цій частині нове рішення. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Котнар" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між Закритим акціонерним товариством "Котнар" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон". Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" повернути Закритому акціонерному товариству "Котнар" отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району. Вирішено питання судових витрат у справі.

12.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин-Еталон" (далі - заявник, ТОВ "Карпат-Вин-Еталон") надіслало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 5/58 (907/314/21).

Вказана заява аргументована тим, що у зв`язку з розглядом справи у Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду за касаційною скаргою ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Котнар" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. було ухвалено рішення, зокрема, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09, що був укладений між ЗАТ "Котнар" та ТОВ "Карпат-Вин Еталон", та зобов`язано ТОВ "Карпат-Вин Еталон" повернути ЗАТ "Котнар" отримані у власність за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09 плодоносні та неплодоносні виноградники, що розташовані (засаджені) на території Мужіївської сільської ради Берегівського району. Водночас, на думку заявника, суд не ухвалив рішення про повернення на користь ТОВ "Карпат-Вин Еталон" 4 671 146,16 грн, що були визначені як вартість проданих виноградників за цим недійсним договором.

Розглянувши заяву ТОВ "Карпат-Вин Еталон" про ухвалення додаткового рішення у цій справі, Суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Згідно з положеннями частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз статті 244 ГПК України свідчить, що законодавець у наведеній нормі пов`язує можливість ухвалення у справі додаткового судового рішення (рішення, постанови чи ухвали) саме з метою усунення такого недоліку як невизначеність висновків суду щодо заявлених вимог у справі чи неповнота основного судового рішення, тобто невирішення заявлених вимог у справі або деяких питань, які необхідно було розв`язати в рішенні, постанові чи ухвалі.

Тлумачення частини п`ятої статті 244 ГПК України приводить до висновку про те, що за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення приймається додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення (висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2022 у справі № 904/1169/17).

Перелік підстав для ухвалення додаткового рішення, наведений в частині першій статті 244 ГПК України, є вичерпним і при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в прийнятті додаткового рішення.

Отже, додатковим судовим рішенням (додатковою постановою, ухвалою чи рішенням) за своєю природою є рішення, яким усуваються недоліки основного судового рішення, пов`язанні з його повнотою та невизначеністю висновків суду щодо заявлених вимог у справі. Таке рішення є невід`ємною частиною основного рішення у справі та не може змінювати його суті або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені судом під час розгляду справи (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 910/19565/17, від 15.11.2019 у справі № 910/15814/18, від 23.01.2020 у справі № 910/20089/17, від 17.06.2020 у справі № 904/12170/16).

Тобто процесуальний інститут додаткового рішення є засобом усунення невизначеності висновків суду щодо заявлених вимог та неповноти основного судового рішення, внаслідок яких суд не вирішив заявлені вимоги у справі чи не розв`язав окремі процесуальні питання, що стояли перед судом.

Суд не вправі під виглядом додаткового рішення змінити зміст рішення або розв`язати нові питання, що не досліджувалися при судовому розгляді. Додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які були досліджені під час судового розгляду та лише за тими обставинами, які були предметом обговорення та оцінки судом при розгляді справи.

Тож додаткове судове рішення у справі є невід`ємною частиною основного рішення (його доповненням), однак за жодних умов воно не може виходити за межі заявлених вимог та бути використано шляхом підміни інституту позову як інструмент встановлення нових юридичних фактів чи вирішення питань, що не входили до предмету спору.

До того ж, за статями 215, 216 ЦК України вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину (якою фактично за своїм змістом є вимога заяви ТОВ "Карпат-Вин Еталон" про ухвалення додаткового рішення у справі), як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову, розгляд якого у справі про банкрутство здійснюється в порядку статті 7 КУзПБ.

Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом другим частини п`ятої статті 216 ЦК України зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 925/1276/19, судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15).

Тобто наведене жодним чином не позбавляло права заявника на звернення до суду з вимогою у вигляді окремого позову про застосування наслідків недійсності правочину (у разі її не заявлення в позові про визнання недійсним правочину), розгляд якого у справі про банкрутство здійснюється в порядку статті 7 КУзПБ.

Оскільки зміст поданої ТОВ "Карпат-Вин Еталон" заяви про ухвалення додаткового рішення не підпадає під жодну з наведених вище підстав для ухвалення додаткового рішення, заявник не подавав до суду позовну вимогу про повернення від ЗАТ "Котнар" на користь ТОВ "Карпат-Вин Еталон" 4 671 146,16 грн, то слід відмовити ТОВ "Карпат-Вин Еталон" в ухваленні додаткового рішення.

Також судова колегія відзначає, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що з інформації, яка міститься у виписці по рахунку № 26003018253437 (розрахунковий рахунок ЗАТ "Котнар") в АТ "Укрексімбанк", м. Ужгород, МФО 312226, за період 01.12.2009 по 24.03.2017 відсутня інформація про здійснення оплати за договором купівлі-продажу від 08.12.2009 № 8/12/09.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що, не зважаючи на відмову в ухваленні додаткового рішення, ТОВ "Карпат-Вин Еталон" вправі звернутися до суду з відповідним позовом для захисту своїх прав та інтересів.

Керуючись статтями 123, 124, 129, 234, 235, 244 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Карпат-Вин Еталон" в ухваленні додаткового рішення у справі № 5/58 (907/314/21).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

В. Погребняк