Ухвала

від 11.04.2024 по справі 918/454/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 918/454/18

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пєскова В.Г.

перевіривши матеріали касаційної скарги Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. № 2114/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024

у складі колегії суддів: Грязнова В.В. (головуючий), Бучинської Г.Б., Розізнаної І.В.

та на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.11.2023

у складі судді Пашкевич І.О.

за скаргою Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

у справі № 918/454/18

за заявою Головного управління ДПС у Рівненській області

до Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт"

про визнання банкрутом,

В С Т А Н О В И В:

30.11.2023 ухвалою Господарського суду Рівненської області у справі №918/454/18 задоволено скаргу Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Відділу ДВС щодо незняття арешту та всіх обтяжень з нерухомого майна боржника Приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт", а саме:

1) квартири №34 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969288356101, площею 74,4 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

2) квартири №37 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969317856101, площею 89,2 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

3) квартири №38 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969401856101, площею 72,8 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

4) квартири №39 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969424656101, площею 73,1 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

5) квартири №40 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969473156101, площею 72,6 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

6) квартири №42 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969530556101, площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька );

7) квартири №43 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969550856101 площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

8) квартири №44 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969908256101, площею 73,3 кв.м. розташовану у м.Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька );

9) квартири №47 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969908856101, площею 74,1 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

10) квартира №48 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969448856101, площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька).

Зобов`язано Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України скасувати арешт майна та інші заборони щодо розпорядження нерухомим майном, а саме:

1) квартири №34 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969288356101, площею 74,4 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

2) квартири №37 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969317856101, площею 89,2 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

3) квартири №38 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969401856101, площею 72,8 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул.Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

4) квартири №39 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969424656101, площею 73,1 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

5) квартири №40 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969473156101, площею 72,6 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

6) квартири №42 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969530556101, площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька );

7) квартири №43 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969550856101 площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

8) квартири №44 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969908256101, площею 73,3 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька );

9) квартири №47 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969908856101, площею 74,1 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька);

10) квартира №48 об`єкт житлової нерухомості, реєстраційний номер 969448856101, площею 82,5 кв.м. розташовану у м. Рівне, вул. Струтинської буд.2-Б (нова назва вулиці Гайдамацька).

Зобов`язано Відділ ДВС здійснити реєстрацію скасування обтяжень у відповідних реєстрах.

04.03.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.11.2023 у справі №918/454/18 - залишено без змін.

22.03.2024 (через підсистему "Електронний Суд") Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.11.2023 у справі №918/454/18; ухвалити нове рішення, яким провадження за скаргою Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" закрити, а якщо суд не знайде підстав для закриття - відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі.

Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги на розумний строк, але у будь-якому випадку до закінчення розгляду справи.

22.03.2024 відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду зазначену касаційну скаргу у справі № 918/454/18 передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Огородніка К. М., Васьковського О. В.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, Суд враховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 24.07.2020 у справі №911/4241/15, відповідно до якого положення норми підпункту 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", якою передбачено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу господарського суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено цим Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено з 1 січня - 3 028 грн.

Отже, звертаючись до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024, прийняту за результатом перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 30.11.2023 у справі № 918/454/18 про задоволення скарги на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, скаржнику належало сплатити судовий збір у розмірі 3 028 грн.

Водночас, у порушення зазначених вимог, скаржником до касаційної скарги не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, натомість, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Міністерство юстиції України є органом державної влади з обмеженим фінансуванням, розрахунково-касове обслуговування якого відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України. У зв`язку з воєнним станом на даний час у Міністерства юстиції України відсутні кошти на сплату судового збору.

При цьому скаржник зазначає, що ним вживаються заходи для сплати судового збору за подання касаційної скарги, і з огляду на значну кількість судових справ та складність прогнозування подальших фінансових надходжень до Міністерства юстиції України, просить відстрочити сплату судового збору та надати можливість для відновлення порушених прав органу державної виконавчої служби.

Розглянувши клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, Суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

З аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

При цьому, Верховний Суд акцентує, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

У даному випадку предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.

За таких обставин, клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 2 частини четвертої статті 290 ГПК України.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підлягає залишенню без руху, з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: надати Суду документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 3 028 грн.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вх. № 2114/2024) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 30.11.2023 у справі № 918/454/18 залишити без руху.

3. Надати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

4. Роз`яснити Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Пєсков