Постанова

від 11.04.2024 по справі 930/1122/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/1122/22

Провадження № 22-ц/801/856/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Медвецький С. К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа № 930/1122/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Медвецького С. К. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В.,

за участю секретаря судового засідання Литвина С. С.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: Фермерське господарство Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерське господарство «Лемешівка Агро»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 930/1122/22 за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Лемешівка Агро» на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2024 року, постановлену у складі судді Алєксєєнка В. М. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У лютому 2024 року Фермерське господарство «Лемешівка Агро» (далі ФГ «Лемешівка Агро») звернулося до суду з заявою щодо компенсації здійснених ним витрат пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача.

Заява мотивована тим, що у червні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича (далі ФГ Лаптєва Л. А.), ФГ «Лемешівка Агро» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її витребування.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 12 лютого 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 та залишено її позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України.

Указує, що позивач звернулася до суду з завідомо безпідставним та необґрунтованим позовом, жодного разу не з`явилася в судові засідання, діяла недобросовісно, протидіяла правильному та швидкому вирішенню спору, маючи на меті заподіяння репутаційних та іміджевих втрат відповідачу, ущемлення його прав та законних інтересів.

Посилаючись на ці обставини, ФГ «Лемешівка Агро» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь судові витрати у розмірі 7 000 грн.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду мотивована тим, що:

звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову;

позивач до початку розгляду справи по суті подала заяву про залишення позову без розгляду;

для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача;

звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а також його дії, направлені на захист такого права, не можуть свідчити про зловживання нею своїми процесуальними правами;

причини неявки позивача в засідання не визнавались судом як зловживання процесуальними права у зв`язку з наявністю інших причин відкладення засідань. Заходи процесуального примусу до позивача за неявку в судові засідання не застосовувались;

витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не унаслідок необґрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів в суді;

відповідачем не доведено, які саме дії позивача чи зловживання його процесуальними правами були здійсненні в ході розгляду справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У березні 2024 року ФГ «Лемешівка Агро» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 13 березня 2024 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 14 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, надано учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 березня 2024 року справу призначено до розгляду на 11 квітня 2024 року 09 год 20 хв з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

суд першої інстанції розглянув заяву у відсутність заявника, який не був належним чином повідомлений про її розгляд;

позивачем не мотивована заява про залишення позову без розгляду;

суд не надав оцінки процесуальній поведінці позивача щодо зловживання правом на позов;

відповідач поніс репутаційні та іміджеві втрати;

справу було розглянуто без повідомлення та виклику сторін.

Відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого судом строку не надходив.

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам ухвала суду першої інстанції у повній мірі не відповідає.

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, адвокат Аваєва Н. В. посилалась, зокрема, на порушення судом першої інстанції норм цивільного процесуального права, а саме розгляд заяви щодо компенсації ФГ «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача у відсутність сторін та неповідомлення заявника про її розгляд.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Частиною шостою статті 142 ЦПК України встановлено, що суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою - шостою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Аналіз матеріалів свідчить, що відомості про належне повідомлення сторін у справі, зокрема, відповідача ФГ «Лемешівка Агро» (заявника) у матеріалах справи відсутні.

Отже суд першої інстанції розглянув заяву за відсутності учасника справи відповідача ФГ «Лемешівка Агро», належним чином не повідомленого про місце, дату та час судового засідання.

При виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зроблено висновок, що:

«обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою».

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог частин другої, четвертої - шостої статті 128 ЦПК України, оскільки відповідача ФГ «Лемешівка Агро» не було в установленому законом порядку повідомлено про день, час та місце розгляду його заяви про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відтак розгляд указаної заяви за відсутності належним чином повідомленого заявника порушує його права.

Суд першої інстанції не забезпечив реалізацію процесуальних прав ФГ «Лемешівка Агро», що є обов`язковою підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Отже ухвала Немирівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення заяви ФГ «Лемешівка Агро» про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача колегією суддів ураховується таке.

Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною першою статті 4 ЦПК України.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини першої статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною п`ятою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до частини дев`ятої статті 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов у вказаній редакції ЦПК України, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Необхідною умовою для застосування частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо.

При цьому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що крім прав та обов`язків, визначених статтею 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим Конституцією Українита є безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Звертаючись до суду з позовом, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та указує, які дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається у позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги

Аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 924/831/17, від 28 листопада 2019 року у справі № 910/8357/18, від 12 червня 2020 року у справі № 906/775/17, від 25 червня 2020 року у справі № 924/233/18.

Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Звертаючись до суду з указаною заявою, представник відповідача ФГ «Лемешівка Агро» адвокат Аваєва Н. В., обґрунтовувала свої вимоги, зокрема, тим, що сторона позивача відкладала та допускала неявки у судові засідання, що мало наслідком їх відкладення, тому такі дії сторони позивача можуть бути розцінені судом як зловживання процесуальними правами у розумінні статті 44 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 01 липня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18 липня 2022 року о 10:00 год з викликом сторін.

18 липня та 09 серпня 2022 року судові засідання не відбулись у зв`язку з неявкою учасників справи.

20 жовтня 2022 року в судовому засіданні за участю представника позивача ОСОБА_2 розгляд справи відкладено на 06 грудня 2022 року у зв`язку з неявкою та за клопотанням представника відповідача ФГ «Лемешівка Агро» адвоката Аваєвої Н. В.

06 грудня 2022 року у судовому засіданні за участю представника позивача ОСОБА_2 розгляд справи відкладено на 31 січня 2022 року у зв`язку з неявкою відповідачів.

31 січня 2023 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача ФГ «Лемешівка Агро» адвоката Аваєвої Н. В., у зв`язку з її зайнятість у Хмельницькому міськрайонному суді Хмельницької області.

15 березня 2023 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Алєксєєнка В. М. у нарадчій кімнаті в іншій справі.

12 квітня 2023 року у судовому засіданні за участю представника позивача та представників відповідачів розгляд справи відкладено.

24 травня 2023 року судове засідання за участю позивача та представників відповідачів відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Примакової В. В., у зв`язку з її зайнятість у Вінницькому апеляційному суді.

29 червня 2023 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Алєксєєнка В. М. у нарадчій кімнаті в іншій справі.

22 серпня 2023 року в судовому засіданні за участю позивача та представників відповідачів розгляд справи відкладено за клопотанням представника позивача адвоката Примакової В. В., у зв`язку з перебуванням у відпустці без збереження заробітної плати.

16 жовтня 2023 року справу знято з розгляду у зв`язку з перебуванням головуючого судді Алєксєєнка В. М. на лікарняному.

23 листопада 2023 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника ФГ Лаптєва Л. А. адвоката Соловйова Р. Г., у зв`язку з перебуванням на лікарняному.

05 квітня 2024 року ОСОБА_1 подано заяву про залишення позову без розгляду.

Отже більшість судових засідань у справі відкладались за клопотанням представників відповідачів та у зв`язку зі зняттям розгляду справи, а не через неявку позивача, що спростовує факт зловживання з боку позивача та її представника адвоката Примакової В. В.

Ба більше, причини неявки сторони позивача в судові засідання не визнавались судом першої інстанції як зловживання процесуальними правами у зв`язку з наявністю інших причин відкладення засідань.

Заходи процесуального примусу до сторони позивача не застосовувались.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, а також зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Позивач звернулася до суду з позовом, оскільки вважала, що її право порушене відповідачами ФГ Лаптєва Л. А., ФГ «Лемешівка Агро».

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України, та безумовним правом на доступ до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову, яка встановлюється за наслідками розгляду справи.

Колегія суддів звертає увагу, що поняття «необґрунтованість дій позивача» не є тотожнім таким поняттям як «зловживання правом», «неправомірність дій» або ж «встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача» (така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 01 грудня 2022 року у справі 922/2017/17).

«Необґрунтовані дії позивача» не тотожні поняттю «необґрунтований позов», адже законодавець свідомо визначив саме підставу як дію позивача і яка/які є необґрунтованими, а не заяву по суті спору - позов.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року у справі №910/5911/22.

Відповідачем та його представником не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем допущено зловживання процесуальними правами.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України суд має право покласти на сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору лише у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Такі факти відповідачем та його представником не наведено та не обґрунтовано.

Установивши, що ФГ «Лемешівка Агро» не доведено необґрунтованість дій ОСОБА_1 та зловживання її процесуальними правами під час розгляду цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку, що заява ФГ «Лемешівка Агро» про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, унаслідок необґрунтованих дій позивача є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про безпідставність позову не заслуговують на увагу, оскільки розгляд цієї справи, станом на час подання заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду, перебував на стадії підготовчого судового засідання, тому суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів та не давав їм оцінку, що позбавляє суд можливості оцінювати на цій стадії судового розгляду обґрунтованість чи необґрунтованість заявленого позову.

Ураховуючи, що на дату подання позову до суду позивач ОСОБА_1 вважала порушеним своє право, то її звернення до суду за захистом своїх прав неможливо розцінювати як необґрунтовані дії останньої, а тому підстави покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, здійснені відповідачем ФГ «Лемешівка Агро» з цієї підстави, відсутні.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду без викладення мотивів вчинення такої процесуальної дії є необґрунтованими діями останньої, оскільки такі дії є диспозитивним правом позивача, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Аргументи апеляційної скарги про понесення відповідачем ФГ «Лемешівка Агро» репутаційних та іміджевих втрат є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не беруться.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України, обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є розгляд справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового розгляду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як постановлена з порушення норм процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставою для її скасування з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Лемешівка Агро» задовольнити частково.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 26 лютого 2024 року скасувати й ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий Сергій МЕДВЕЦЬКИЙ

судді: Світлана КОПАНИЧУК

Віталій ОНІЩУК