Рішення

від 03.04.2024 по справі 619/3484/19

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/3484/19

Провадження № 2/535/101/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року с-ще Котельва

Котелевський районний суд Полтавської областіу складіголовуючого суддіМальцева С.О.,за участю секретаря судового засідання представника позивача позивача представника відповідачаОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

Справа № 619/3484/19

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_3 ;

відповідач: ОСОБА_5 ;

відповідач: Ліквідатор Драгін Олександр Іванович Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради;

відповідач: Приватний нотаріус Арнаутова Тетяна Анатоліївна;

розглянув позов про порушення спадкового права,

установив:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточнень просив: встановити факт, що спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю померлих батьків позивача ОСОБА_3 : батька ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ; встановити факт, що право власності частки нерухомого майна житлового будинку літера «А-1», об`єкт житлової нерухомості: так загальна площа (кв.м.) 67.4 житлова площа (кв.м.) 54,1 опис з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину та на спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_5 ; скасувати реєстрацію права власності та на спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_5 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 послався на те, що 20 червня 2019 року, його сестра, ОСОБА_5 , повідомила йому по телефону, що оформила право власності на спадкове майно (будинок на АДРЕСА_2 ) за заповітом на частки та частки за законом після смерті їхньої матері, ОСОБА_7 .

Наступного дня, 21 червня 2019 року, ОСОБА_3 зустрівся з приватним нотаріусом Арнаутовою Т.А., де отримав копію витягу про реєстрацію речових прав на згаданий нерухомий майно та довідку про те, що особи ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обстежили майно. Нотаріус відмовилася надати інші документи, посилаючись на конфіденційність інформації. ОСОБА_3 стверджує, що реєстрація права власності на майно в цілому за його матір`ю та подальша реєстрація за заповітом порушує його права як спадкоємця після смерті батька, ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Він наголошує, що жив разом із спадкодавцем і фактично прийняв спадщину, але не був викликаний при оформленні спадщини, так як нотаріус пояснила за заявою сестри про її зайнятість. Зазначає, що його сестра, не проживаючи разом з померлим батьком і не звертаючись за спадщиною, неправомірно зареєструвала спадкове майно в цілому за їхньою матір`ю, отримавши більші частки, ніж їй належало за законом та заповітом. Стверджує, що його сестра ввела в оману нотаріуса, приховавши факт, що спадкове майно є спільною сумісною власністю їхніх померлих батьків.

Відповідач ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення уточнених позовних вимог ОСОБА_3 та надала письмові пояснення, посилаючись на те, що для визнання факту юридично значущим необхідно, аби від його встановлення у особи виникали, змінювалися чи припинялися особисті чи майнові права. Вона вказує, що чинне законодавство не передбачає альтернативного порядку встановлення таких фактів. Відповідач посилається на Постанову Верховного Суду від 26.11.2020р. по справі N? 572/4337/13, де зазначено, що факти права власності померлої особи на майно судом не встановлюються. Згідно з статтями 1216-1218 ЦК України, спадкування передбачає перехід прав та обов`язків спадкодавця до спадкоємців за заповітом або за законом. Панасенко акцентує, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки спадкодавця, які не припинилися внаслідок його смерті. За частинами 1 та 2 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, та у випадках його відсутності чи недійсності особи, вказані у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Вважає, що ОСОБА_3 обрав неналежний спосіб захисту свого права. Тобто заявлені вимоги про встановлення фактів права власності не відповідають законним способам захисту прав, а отже, і подальші вимоги щодо визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та скасування реєстрації права власності також не підлягають задоволенню.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, з підстав, які викладені в уточненій позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_4 заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав, які зазначені в письмових поясненнях.

У судове засіданняпредставник відповідача ліквідатора Драгіна О. І. КП «Постачальник послуг» Солоницівсткої селищної ради Дергачівського району Харківської області та нотаріус Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Арнаутової Тетяни Анатоліївни не з`явилися, про час та дату повідомлені належним чином, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Суд, учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 стосовно встановлення факту, що спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю померлих батьків позивача ОСОБА_3 : батька ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту, що право власності частки нерухомого майна житлового будинку літера «А-1», об`єкт житлової нерухомості: так загальна площа (кв.м.) 67.4 житлова площа (кв.м.) 54,1 опис з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , то суд виходить з наступного.

Так, згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 12 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», для оформлення права на спадщину закон не вимагає рішення суду про визначення частки спадкодавця.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. За змістом статті 392 ЦК України право власності на майно може бути визнано судом у випадку, коли це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Відповідно до частини першої статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.

Разом з тим цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частина четверта статті 25 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 640/13903/16-ц (провадження № 61-15147св18), від 22 квітня 2020 року у справі № 601/2592/18 (провадження № 61-17859св19), від 16 вересня 2020 року у справі № 464/1663/18 (провадження № 61-9410св19), від 28 липня 2021 року у справі № 148/2418/15 (провадження № 61-5860св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 759/10030/18 (провадження № 61-6096св20) викладено правовий висновок про те, що визначення судом частки співвласника у праві спільної власності на майно за померлим не узгоджується з вимогами чинного законодавства, оскільки у такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України. У такому випадку спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування.

Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто в силу ст. 25 ЦК України їх правоздатність як фізичних осіб припинилась, а тому в такому разі судом буде вирішено питання про права особи, яка не має цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, що свідчить, у тому числі про неефективність способу захисту права особи відповідно до положень статті 16 ЦК України.

Відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 стосовно встановлення факту, що спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю померлих батьків позивача ОСОБА_3 : батька ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та матері ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також встановлення факту, що право власності частки нерухомого майна житлового будинку літера «А-1», об`єкт житлової нерухомості: так загальна площа (кв.м.) 67.4 житлова площа (кв.м.) 54,1 опис з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 слід відмовити.

Разом з цим, суд зазначає, що ОСОБА_6 в такому випадку, як спадкоємець не позбавлений можливості захисту своїх прав шляхом подання позову про визнання права власності в порядку спадкування, а не встановлення факту.

Щодо позовних вимог ОСОБА_3 стосовно того, щоб визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину та на спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_5 ; скасувати реєстрацію права власності та на спадкове нерухоме майно житловий будинок з надвірними спорудами по АДРЕСА_1 за відповідачем ОСОБА_5 , то суд вважає що вони підлягають до задоволення, виходить з наступного.

Установлено, що 20.06.2019 позивачу зателефонувала відповідач ОСОБА_5 та повідомила, що вона оформила у приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Арнаутової Т. А. право власності на спадкове майно (будинок АДРЕСА_3 ) за заповітом в 1/2 частині та 1/4 частину за законом після смерті матері ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

21.06.2019 позивач отримав у приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Арнаутової Т. А. Витяг про реєстрацію речових прав на нерухоме майно будинок АДРЕСА_3 за померлою матір`ю ОСОБА_7 та довідку, що двоє невідомих осіб ФОП ОСОБА_10 та ОСОБА_9 обстежили спадкове спірне нерухоме майно без участі позивача, хоча Позивач зареєстрований і проживає разом з родиною у спірному будинку. Віддати інші документи нотаріус відмовила, посилаючись на конфіденційність інформації. Крім того, від нотаріуса позивачу стало відомо, що вона видала іншому спадкоємцю після смерті матері ОСОБА_5 - свідоцтво про спадщину заповітом в 1/2 частині та на 1/4 частину за законом відносно спірного спадкового майна. Нотаріус Арнаутова Т. А. не змогла пояснити, чому у спадковій справі не викликала і іншого спадкоємця для оформлення спадщини, а саме позивача ОСОБА_3 .

Видача свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.02.2019 після смерті ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 , а також видача свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019 після смерті ОСОБА_7 - приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцями за законом ОСОБА_5 та ОСОБА_3 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 в рівних частинах кожному - порушують спадкові права Позивача ОСОБА_3 на спадкування після померлого батька ОСОБА_6 - з наступних підстав.

Батько ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого відділом РАЦС Дергачівського РУЮ, актовий запис № 76, постійно проживав у будинку АДРЕСА_3 .

Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді 1/2 частини будинку у АДРЕСА_1 , яке належало померлому на підставі ст. 22 КоБС України, ст. 60 СК України, договору купівлі-продажу даного майна від 14.10.1969, Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.01.2019, свідоцтва про одруження від 29.11.1965, виданого Черкасько-Лозівською сільрадою Дергачівського району Харківської області 24.12.1980.

Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 була дружина ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 29.11.1965, виданого Черкасько-Лозівською сільрадою Дергачівського району Харківської області 24.12.1980, яка проживала та була зареєстрована із померлим у спірному спадковому будинку, однак, спадок прийняла фактично; спадкоємцем першої черги за законом після смерті батька також був син померлого ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Черкасько-Лозівською сільрадою Дергачівського району Харківської області від 26.05.1980, який теж був прописаний та зареєстрований із померлим у спірному спадковому будинку. Цей факт підтверджується довідкою виданою виконуючим обов`язки старости АДРЕСА_2 від 27.06.2019 № 0215/1255. При цьому позивач ОСОБА_3 звернувся до Дергачівської державної нотаріальної контори 03.10.2014 із заявою про прийняття спадщини після смерті батька, претендуючи на належну йому частину спадкового майна.

Також спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька була дочка ОСОБА_5 , яка спадок фактично не прийняла, на момент смерті не була зареєстрована і не проживала із померлим, до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталась, проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_4 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Київським РО ХГУ УМВС України в Харківській області від 26.12.2003.

Мати ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, виданого відділом РАЦС Дергачівського РУЮ Харківської області, актовий запис № 29, постійно проживала у будинку АДРЕСА_3 .

Згідно заповіту ОСОБА_11 від 21.07.2005, посвідченого секретарем виконкому Черкасько-Лозівської сільради Дергачівського району Харківської області, за реєстром № 13 спадкодавець ОСОБА_7 заповіла 1/2 частину належного їй майна, де б воно не знаходилося, та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що буде їй належати на день смерті та на що вона за законом буде мати право своїй доньці ОСОБА_5 .

Спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 у встановлений законом шестимісячний строк звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом на 1/2 частину усього майна померлої матері, яке на день смерті їй належало - відповідно до ст. 1269 ЦК України.

Крім того, спадкоємцями першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_7 на іншу 1/2 частину усього майна померлої, яке не охоплене заповітом, і яке на день смерті їй належало - є син померлої ОСОБА_3 , який був прописаний та зареєстрований із померлою матір`ю у спірному спадковому будинку, що підтверджується довідкою виданою виконуючим обов`язки старости с. Черкаська Лозова, с. Лісне Малоданилівської селищної ради від 27.06.2019 № 02-15\1253. Тобто вказаний спадкоємець спадщину прийняв фактично, потім звернувся до нотаріальної контори і приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області Арнаутової Т. А. із заявою про прийняття спадщини позивач у встановлений законом шестимісячний строк.

Також спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_7 на іншу 1/2 частину усього майна померлої, яке не охоплене заповітом, яке на день смерті їй належало - була ОСОБА_5 , дочка померлої, яка на момент смерті не була зареєстрована і не проживала із померлою, проживала і була зареєстрована у АДРЕСА_4 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Київським РО ХГУ УМВС України в Харківській області від 26.12.2003. Однак, ОСОБА_5 звернулась до нотаріальної контори і приватного нотаріуса Дергачівського нотаріального округу Харківської області Арнаутової Т. А. із заявою про прийняття спадщини за заповітом у вказаний в законі шестимісячний строк, тому вважається такою, що прийняла спадщину і за законом згідно ч.1 ст. 1268 ЦК України, т.я. прийняття спадщини в частині не допускається.

Після смерті матері ОСОБА_12 залишилося таке спадкове майно, яке їй належало за законом на день її смерті ,а саме: відповідно договору купівлі-продажу від 14.10.1969 ОСОБА_13 належав житловий будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1 , який складається з критого залізом житлового будинку із однієї кімнати і кухні, з житловою площею 20 м.кв., зареєстрований у ВК Черкасько-Лозівської сільради народних депутатів Дергачівського району Харківської області за № 308.

Згідно Наказу № 224 по радгоспу «Шевченківський» від 14.10.1969 ОСОБА_13 наділено 0,08га у зв`язку із купівлею житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1 .

Однак, після її смерті спадкодавця ОСОБА_14 залишилося спадкове майно у вигляді домобудування, яке складается із будинку літер А-1 з верандою а, тамбуру а-1 і будинку літера Б-1 з верандою літера б, надвірних будівель: сараю літ.В, льоху літ.в, гаражу літ.Г, вбиральні літ. Д, № 1-2- огорожа, № 3-колонка (згідно технічного паспорту на домоволодіння від 15.07.2013, виданого КП «Інвенрос» та згідно рішення Дергачівського райсуду Харківської області від 22.07.2016), що розташований за адресою у АДРЕСА_1 , тобто за життя спадкодавця і у період шлюбу спадкодавця ОСОБА_14 із чоловіком ОСОБА_6 домобудування було перебудоване за власні кошти подружжя, для себе та для потреб їх сім`ї, які факти відповідач та її представник не оспорювали по справі.

Згідно відповіді Комунального підприємства технічної інвентаризації Інвенрос від 21.12.2012 № 3931-Г, наданої на запит юридичної консультації Дергачівського району від 05.11.2012 право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 не оформлене.

Відповідно довідки сільської ради № 2062 від 02.11.2012 житловий будинок в по господарській книзі за записом №1017 числиться в цілому за ОСОБА_7 .

Згідно довідки № 1323 від 04.10.2010 виданої виконкомом Черкасько- Лозівської сільської ради: житловий будинок з надвірними побудовами в по господарській книзі числиться за № НОМЕР_3 та належить ОСОБА_7 . Двір робочий, присадибна ділянка землі 0,11 га, яка належить сільській раді.

Відповідно до матеріалів інвентарної справи №1321 право власності на спірне домоволодіння не оформлено», - згідно рішення Дергачівського райсуду Харківської області від 22.07.2016.

За таких обставин рішенням Дергачівського райсуду Харківської області від 22.07.2016 у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання права власності на спірне домобудування у порядку спадкування відмовлено, т.я. не надано доказів у повному обсязі права власності спадкодавця на спірне майно. Ухвалою Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.07.2017 рішення місцевого суду залишено в силі.

Однак, згідно довідки обслідування ФОП ОСОБА_10 від 2018 року № 0092 у АДРЕСА_1 - домоволодіння складається з житлового будинку з прибудовами А-1 загальною площею 67,4 м.кв., житловою площею 54,1 м.кв., літньої кухні Б, сарая В, гаражу Г, вбиральні Д, огорожі « 1-2, колонки З,які збудовані у період 1975-1985 років.

Згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.01.2019 за заявою ОСОБА_5 від 14.11.2018 зареєстровано право власності за померлою ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на спірне домобудування у АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з прибудовами А-1, загальною площею 67,4 м.кв., житловою площею 54,1 м.кв.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44944974 від 03.01.2019, зареєстровано ОСОБА_15 Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області.

Дані обставини стосовно факту реєстрації і наявності Витягу з реєстрації права власності на спірне домобудування на ім`я ОСОБА_7 - сторони не оспорювали по справі, у тому числі не оспорював і позивач за основним позовом ОСОБА_3 після подання уточненого позову.

Однак, позивач ОСОБА_3 у судовому засіданні після державної реєстрації самовільно зведених спірних будов у АДРЕСА_1 - був незгодний із тим, що право власності згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.01.2019 - зареєстроване тільки за ОСОБА_7 , тобто не враховане право власності в 1/2 частині чоловіка померлої - ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак знаходився із спадкодавцем ОСОБА_7 у зареєстрованому шлюбі з 29.11.1965, спірне домобудування подружжя ОСОБА_16 придбали разом відповідно договору купівлі-продажу від 14.10.1969, затим вони сумісно перебудували його, будували за свої кошти, для себе та своєї сім`ї.

Мати ОСОБА_7 була домогосподаркою, займалася вихованням дітей та веденням господарства. Батько ОСОБА_6 постійно працював з 1949 року, у тому числі згідно його трудової книжки - з 1965-1969 рік в органах внутрішніх справ України, а також теслею, прорабом у різних ремонтно-будівельних організаціях у період 1969 -1997 року із нагородами, подяками та іншими відзнаками за багаторічну роботу і добросовісне виконання своїх трудових обов`язків, із заробітком щомісячно від 150 -300 рублів (3000000 карбованців). Також батько був спеціалістом з облаштування покрівлі (покрівельник), чим весь час і підробляв, отримуючи додатково до 300 рублів у період 1969-1990 року, і до 3000000 карб. в період до 1997 року щомісячно .Тобто батько ОСОБА_6 був годувальником в сім`ї, постійно матеріально утримував дітей та дружину, із вказаних коштів його доходів було збудовано домоволодіння у АДРЕСА_1 ; домоволодіння складається з житлового будинку з прибудовами А-1 загальною площею 67,4 м.кв., житловою площею 54,1 м.кв., літньої кухні Б, сарая В, гаражу Г, вбиральні Д, огорожі « 1-2, колонки З, які збудовані у період 1970-1985 років, тобто спірне домоволодіння, як новостворене майно, затим зареєстроване згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.01.2019 за померлою ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 - у дійсності є сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Мати ОСОБА_7 ніколи не оспорювала факту сумісного права власності чоловіка на спірне домобудування, визнавала - що подружжя мають рівні права на спірне домобудування за договором купівлі-продажу и на новостворене новозведене нерухоме майно у вигляді спірного домобудування.

Відповідно до ст.22 Кодексу про шлюб та сім`ю України в редакції 1969 року майно набуте у шлюбі є спільною сумісною власністю подружжя. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Тому до події застосовується та норма закону, яка діяла на момент виникнення такого права. На час придбання майна у 1969 році з послідуючим створенням новозбудованого майна 1970-1985 рік - воно є спільною сумісною власністю подружжя.)

Згідно ст. 28 Кодексу про шлюб та сім`ю України в редакції 1969 року - в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Згідно статті 60 Сімейного кодексу України в редакції 2002 року, яка теж регулювала спірні правовідносини придбання спірного нерухомого майна у період шлюбу подружжя ОСОБА_16 - майно, набуте подружжям під час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Фактично спадкове майно у вигляді домобудування у АДРЕСА_1 - являється спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_16 , наявні договори на комунальне обслуговування будинку: договір від 13.10.1981 на газифікацію будинку, укладений батьком ОСОБА_6 ; договір з надання послуг з газопостачання від 11.01.2006, укладений батьком ОСОБА_6 ; згідно картки відвідування побутового абонента персоналом АК «Харківобленерго» - вказано особистий рахунок абонента ОСОБА_6 у спірному домобудуванні.

Згідно квитанцій про сплату комунальних послуг, які підписані померлим батьком ОСОБА_6 - батько сплачував усі комунальні послуги., т.я. утримував сім`ю матеріально, являвся до самої смерті годувальником сім`ї.

Обставини стосовно факту державної реєстрації права власності на спірне домобудування за померлою ОСОБА_7 - сторони не оспорювали у судовому засіданні, хоча згідно відповіді Комунального підприємства технічної інвентаризації Інвенрос від 21.12.2012 № 3931-Г, наданої на запит юридичної консультації Дергачівського району від 05.11.2012 - право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 не оформлене; однак, згідно Наказу № 224 по радгоспу «Шевченківський» від 14.10.1969 ОСОБА_13 наділено 0,08га у зв`язку із купівлею житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого у АДРЕСА_1 . Відповідно довідки сільської ради № 2062 від 02.11.2012 житловий будинок в по господарській книзі за записом №1017 числиться в цілому за ОСОБА_7 . Згідно довідки № 1323 від 04.10.2010 виданої виконкомом Черкасько- Лозівської сільської ради: житловий будинок з надвірними побудовами в по господарській книзі числиться за № НОМЕР_3 та належить ОСОБА_7 . Двір робочий, присадибна ділянка землі 0,11 га, яка належить сільській раді.

Відповідно до технічного паспорту на спірний житловий будинок від 15.07.2013, виданого КП «Інвенрос» - будівництво було розпочато і завершено в 1970-1985 році, що підтверджено комунальним підприємством «Інвенрос» Дергачівського району Харківської області, поточна інвентаризація була проведена, про що є відповідна відмітка у технічному паспорті та інвентаризаційній справі № 1324.

У момент інвентаризації самочинних споруд на земельній ділянці не знаходиться, оскільки відповідно до вимог абз. 38 п. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року N 127, крім того відповідно до абз. 74-79 п. 3,2 не належать до самочинних: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки , господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно діючого законодавства (ст. 331 ЦК України) та законодавства, яке діяло на час будівництва для право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Факт завершення будівництва підтверджується складеними технічними паспортами.

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Будівництво спірного житлового будинку, права на частину якого перейшли до позивача - завершено ще в 1985 році, договором, за яким здійснювалось будівництво і передбачено введення об`єкту завершеного будівництвом в експлуатацію та відповідну реєстрацію права власності на це майно відсутні.

Отже для того, аби здійснити державну реєстрацію права власності та ввести об`єкт нерухомого майна до експлуатації позивачу необхідно підтвердити рішенням суду перехід прав забудовника від померлої особи спадкодавця.

Питання прийняття в експлуатацію нерухомого майна врегульовано діючим законодавством: відповідно до абзацу 2 пункту 3.1 розділу 3 «Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення І та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 19.03.2013 N 95документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них у які нє підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.

Таким чином відповідно до умов діючого законодавства в сфері будівництва (п. 9 Розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вказаним вище порядком прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта нерухомого майна до 05 серпня 1992 року не вимагається та органами, які уповноважені здійснювати прийняття в експлуатацію не здійснюється.

Тому вірно згідно Витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03.01.2019 за заявою ОСОБА_5 від 14.11.2018 зареєстровано право власності за померлою ОСОБА_7 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на спірне домобудування у АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку з прибудовами А-1, загальною площею 67,4 м.кв., житловою площею 54,1 м.кв.; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 44944974 від 03.01.2019, зареєстровано ОСОБА_15 Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Відповідно до ч. З ст. З Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ч. 4 ст. З зазначеного Закону права на нерухоме майно виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого року N 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті України 18 лютого 2002 року за N 157/64 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і обтяжень".

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього прав.

За таких обставин, ураховуючи всі вище встановлені дані і порушення прав позивача, як спадкоємця першої черги за законом після смерті батька ОСОБА_6 у 2008 році та після смерті матері ОСОБА_7 у 2010 році -суд визнає недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 , суд також визнає недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцями за законом ОСОБА_5 права власності на 1/4 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 ; а також скасовує реєстрацію права власності на спадщину за заповітом згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. - в частині визнання за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 ; крім того, скасовує реєстрацію права власності на спадщину за законом згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. - в частині визнання за спадкоємцем за законом ОСОБА_5 права власності на 1/4 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 - з таких підстав:

Згідно з частиною першою статті 1296 ПК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Позивач не може отримати свідоцтва про право на спадщину після смерті батька, оскільки за заявою відповідача все спадкове майно в цілому було зареєстровано за померлою матір`ю. Відповідач не узгоджувала з Позивачем питання реєстрації спадкового майна. Як би ці питання були узгоджені Позивач заперечував би проти реєстрації спадкового майна в цілому за матір`ю, оскільки фактично прийняв спадщину після померлого батька. Крім того, Позивач звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини після батька та реєстрація права власності на спадкове майно в цілому за матір`ю перешкоджає реалізації права Позивача на одержання свідоцтва про право на спадщину після батька.

Крім того, реєстрація права власності на спадкове майно в цілому за матір`ю призвела до невірного визначення часток, які б належали Відповідачу. Та ці частки були б значно менше ніж на теперішній час визначено нотаріусом. Під час оформлення спадині та видачі свідоцтва про право на спадщину позивач не викликався.

Разом з цим, суд вважає, що ліквідатор Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради та нотаріус не можуть бути відповідачами у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про спадкове право, який виник між спадкоємцями.

Вирішення питання судових витрат та правничої допомоги: суд вважає, що позов в цій частині слід задовольнити частково, а саме у стягненні витрат на правову допомогу слід відмовити відносно сум правової допомоги у вигляді 4608,4 грн., 2361,50 грн., правничої допомоги за ознайомлення із нотаріальною справою на суму 3000 грн згідно акту від 21.06.2019 правничої допомоги у сумі 3200 грн. за оформлення запиту у Малоданилівську селищну раду за актом і квитанцією від 24.06.2019, правничої допомоги на користь позивача у розмірі 2300 грн за виїзд представників позивача до Дергачівського РО та прокуратури для подачі заяви про проникнення до житла згідно акту і квитанції від 27.06.2019, правничої допомоги у розмірі 1500 грн за виїзд до прокуратури м. Дергачів і робот по заяві від 27.06.2019 згідно акту та квитанції від 03.07.2019, а також правничої допомоги з виготовлення позовної заяви про порушення спадкового права і подачі її в суд за 4200 грн. згідно акту і квитанції від 02.09.2019, а також правничої допомоги за виготовлення апеляційної скарги на ухвалу суду і подання скарги до апеляційної інстанції з копіюванням матеріалів на загальну суму 1424 грн згідно акту і квитанції від 09.10.2019, правничої допомоги в розмірі 2360 грн. за роботу помічника адвоката по оскарженню ухвал суду в Харківському апеляційному суді згідно акту і квитанції від 22.01.2020 , правничої допомоги на суму 3150 грн згідно квитанції - на загальну суму 25103,90 грн., т.я. згідно вимог ч.4 ст. 137 ЦПК України в актах про виконані роботи за договором правової допомоги не вказано складність справи та виконаних адвокатом робіт, послуги не конкретизовані, не вказаний час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, не зрозумілий та не конкретизований обсяг наданих адвокатом послуг, розрахунки по виконанню послуг на правову допомогу відсутні. У той же час згідно вимог ч.2-4 ст. 137 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_3 суми правничої допомоги у розмірі 3153 грн. за участь у судовому засіданні від 10.12.2019 впродовж 3 годин згідно акту і квитанції від 10.12.2019, а також правничої допомоги в розмірі 2102 грн за участь у судовому засіданні впродовж 2 годин згідно акту і квитанції від 17.01.2020, а також правничої допомоги в розмірі 1576,50 грн. згідно акту і квитанції від 20.01.2020 за складання заперечень впродовж 1,30 год, а усього 6831,50 грн.

На підставі ст. 133,141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_17 на користь ОСОБА_3 судові розходи у сумі 1425,26 грн. за сплачений судовий збір.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст. ст.13, 89, ч.2 ст. 247, 264, 293, ч.7 ст.294, 315, 319 ЦПК України, суд; -

ухвалив:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. в частині визнання за спадкоємцями за законом ОСОБА_5 права власності на 1/4 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 .

Скасувати реєстрацію права власності на спадщину за заповітом згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. - в частині визнання за спадкоємцем за заповітом ОСОБА_5 права власності на 1/2 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 .

Скасувати реєстрацію права власності на спадщину за законом згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.02.2019, видане приватним нотаріусом Дергачівського нотаріального округу Арнаутовою Т. А. - в частині визнання за спадкоємцем за законом ОСОБА_5 права власності на 1/4 частину житлового будинку у АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 судові розходи у сумі 1425,26 грн. за сплачений судовий збір.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у розмірі 6831,50 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимогвідмовити.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

відповідач: Ліквідатор Драгін Олександр Іванович Комунального підприємства «Постачальник послуг» Солоницівської селищної ради, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, смт Солоницівка, вул. Пушкінська, 25, код ЄДРПОУ 39341260;

відповідач: Приватний нотаріус Арнаутова Тетяна Анатоліївна, місце знаходження: Харківська область, Харківський район, смт Пересічне, вул. Захисників, 5.

Повний текст рішення складено 11.04.2024 року.

Суддя: С.О. Мальцев