Постанова

від 18.03.2024 по справі 444/2919/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 444/2919/22 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В. Є.

Провадження № 22-ц/811/2544/23 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Мікуш Ю.Р.,

суддів: Приколоти Т.І.,Савуляк Р.В.,

секретар Іванова О.О.,

з участю: представника Львівської обласної прокуратури прокурора Мацюри Я.Р., представника відповідача ОСОБА_1 -адвоката Костків Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №444/2919/22 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Костків Наталії Степанівни на рішення Жовківського районного суду м.Львова від 03 липня 2023 року у справі за позовом Жовківської окружної прокуратури Львівського району Львівської області в інтересах держави в особі: Жовківської міської ради Львівського району Львівської області до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТОР+" про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2022 року керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жовківської міської ради Львівського району Львівської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТОР+» про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно із загальнодоступними відомостями з Публічної кадастрової карти України, розміщеної на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. знаходиться на земельній ділянці кадастровий №4622789200:06:000:0167 в межах Жовківської об`єднаної територіальної громади.

Як вбачається з інформації Жовківської міської ради Львівського району Львівської області асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) перебував на балансі Туринківської сільської ради інвентарний №103100012, балансова вартість 109 587,00 грн.

Відповідно до передавального акту від 23.02.2021, згаданий майданчик переданий Жовківській міській раді. Право власності Туринківською сільською радою та Жовківською міською радою на зазначений майданчик не реєструвалось, асфальтний майданчик (аеродром) в с. Туринка урочище «Рудне» Жовківською міською радою не відчужувався.

Зазначає, що 03.06.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Підставою для державної реєстрації стали довідка та технічний паспорт від 17.05.2019 видані ТОВ «Галбудпроект».

Зазначає, що за результатами вивчення документів, приєднаних в електронному форматі до реєстраційної справи 1843974746227 встановлено, що державна реєстрація права власності здійснена на підставі:

заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) (реєстраційний №34374245);

довідки ТОВ «Галбудпроект» від 17.05.2019, виданої ОСОБА_3 , в тому, що згідно матеріалів технічної інвентаризації станом на 17.05.2019 загальна площа асфальтного майданчику, що забудований по АДРЕСА_1 , в результаті проведення переобмірів та уточнення всіх площ становить 8947,4 кв.м.;

технічного паспорта на асфальтний майданчик (інвентарний № НОМЕР_2 ) по АДРЕСА_1 виготовлений на замовлення ОСОБА_3 ;

рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_2 , Жирівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області від 03.06.2019 № 47177102.

Інших документів, які стали підставою реєстрації за ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 права власності на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227) ні за результатами вивчення відомостей наявних в електронному форматі реєстраційної справи 1843974746227, ні в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42022142240000001 від 11.01.2022 не виявлено.

Крім цього вказує, що ОСОБА_3 на підставі протоколу загальних зборів засновників ТзОВ «Авіатор+» від 04.06.2019, акту приймання-передачі нерухомого майна, у результаті внесення його до статутного капіталу товариства від ОСОБА_3 до ТзОВ «Авіатор+» від 11.07.2019 та акту прийманняпередачі частки у статутному капіталі ТзОВ «Авіатор+» від 11.07.2019 передав до статутного капіталу ТзОВ «Авіатор+» нерухоме майно асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. реєстраційний № 1843974746227, про що 03.03.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості (номер запису 35773506).

В подальшому на підставі акту приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 30.05.2020 ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв частку у статутному капіталі ТзОВ «Авіатор+» у розмірі 98%, що становить 98 000,00грн. На підставі якого ОСОБА_4 став власником 100% статутного капіталу товариства.

24.10.2020 ОСОБА_3 на підставі заяви вийшов із складу учасників ТзОВ «Авіатор+» та погодився на передачу ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_3 у власність майна, а саме: асфальтного майданчика, загальною площею 8947,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, як вбачається із заяви ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_4 від 22.09.2020 він прийняв рішення про вихід зі складу учасників ТзОВ «Авіатор+» та просив Товариство виплатити 99% статутного капіталу шляхом передачі у власність асфальтного майданчика, загальною площею 8947,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З урахуванням наведеного на підставі протоколу загальних зборів ТзОВ «Авіатор+» №1 від 01.12.2020, акту приймання-передачі нерухомого майна від 01.12.2020 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_4 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

В подальшому 28.07.2022 між ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_4 та ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №2058, на підставі якого, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Вважає, що ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_5 набув майно від особи, яка не мала на нього права, оскільки державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 є незаконною.

Зазначає, що незаконною реєстрацією права власності на спірне майно та подальшим його відчуженням, порушені законні права та інтереси Жовківської територіальної громади, в особі Жовківської міської ради, як власника земельної ділянки та раду позбавлено можливості завершити розпочатий процес щодо визнання вказаної споруди асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с.Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. безхазяйним майном.

Враховуючи наведене, Жовківська окружна прокуратура Львівського району Львівської області в інтересах держави в особі: Жовківської міської ради Львівського району Львівської області просила про визнання незаконним і скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно; скасування державної реєстрації права приватної власності; визнання недійсним правочину; визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним і скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Тузяка Павла Тарасовича (індексний номер - 47177102 від 03.06.2019) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з проведенням за ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ) державної реєстрації права приватної власності на асфальтний майданчик, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1843974746227, номер запису про право власності - 31837337 від 03.06.2019).

Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_3 (ІПН: НОМЕР_1 ) права приватної власності на асфальтний майданчик, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1843974746227, номер запису про право власності - 31837337 від 03.06.2019).

Визнано недійсним правочин оформлений протоколом загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 04.06.2019 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчук О.О., зареєстрованого у реєстрі за №№ 724, 725, актом приймання-передачі нерухомого майна, у результаті внесення його до статутного капіталу товариства від ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 11.07.2019 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчук О.О., зареєстрованого у реєстрі за №№ 1053, 1054 та актом прийманняпередачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 11.07.2019 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Андрійчук О.О., зареєстрованого у реєстрі за №№ 1043, 1044.

Скасовано державну реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» (ЄДРПОУ:43041699) права приватної власності на асфальтний майданчик, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1843974746227, номер запису про право власності - 35773506 від 03.03.2020).

Визнано недійсним правочин оформлений Протоколом №1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 01.12.2020 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ярош О.В., зареєстрованого у реєстрі за №№ 1663 1664 та Актом приймання-передачі майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатор+» від 01.12.2020 посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ярош О.В., зареєстрованого у реєстрі за №№ 1665, 1666.

Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_4 (ІПН: НОМЕР_3 ) права приватної власності на асфальтний майданчик, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1843974746227, номер запису про право власності - 39591808 від 02.12.2020).

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28 липня 2022 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юріяком М.І., зареєстрованого у реєстрі за №2058.

Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_5 ) право приватної власності на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227, номер запису про право власності - 47448861 від 28.07.2022).

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АВІАТОР+» на користь Львівської обласної прокуратури 15878,40 грн. судового збору, сплаченого за подання до Жовківського районного суду Львівської області позовної заяви.

Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_1 - адвокат Костків Наталія Степанівна. Вважає рішення суду незаконним. Стверджує, що в прокуратури відсутні підстави для звернення до суду в інтересах Жовківської міської ради. Звертає увагу на відсутність будь-яких доказів звернення прокуратури та відповіді на такі звернення на предмет того, чи вживала Жовківська міська рада заходи щодо відновлення порушених прав на розпорядження земельною ділянкою, як вказує прокуратура. Також участь прокуратури у даній справі порушує право відповідача ОСОБА_1 на справедливий судовий розгляд, оскільки порушує принцип змагальності. Саме лише посилання на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обгрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень передбачених ст. 121 ЦПК України. Вважає, що суд не надав жодної оцінки доводам представника ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем оспорюваного об`єкта нерухомого майна, а тому відсутні підстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу. Оскаржуваним рішенням відбулося втручання держави у мирне володіння майном, що перебуває у власності ОСОБА_1 . Висновки щодо правомірності втручання у право мирного володіння майном викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі №912/2797/21. Також вважає відсутнім правовий зв`язок між позивачем та спірним майном. Стверджує, що позивач у справі обрав неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки задоволення вимог про скасування державної реєстрації, визнання недійсним договору купівлі-продажу без одночасного вирішення питання про право власності суперечить п.3 ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

16 жовтня 2023 року на адресу суду від начальника Кам`янка-Бузького відділу Жовківської окружної прокуратури Юрія Клака, надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, у зв`язку з безпідставністю доводів апеляційної скарги. Зазначає, що в позовній заяві прокурор належним чином обгрунтував наявність підстав для представництва, надав відповідні докази та пояснення в ході судового розгляду, а тому після відкриття провадження у справі судом не встановлено підстав залишити позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду та прийнято рішення за результатами судового розгляду справи. Зазначає, що ОСОБА_1 набув у власність спірне майно під час досудового розслідування кримінального провадження №42022142240000001 від 11 січня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України з метою невиконання публічних обов`язків, звільнення майна з під арешту в публічних відносинах або уникнення арешту та/або можливої конфіскації.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Звертаючись з цим позовом прокурор стверджує, що ОСОБА_1 набув майно від особи, яка не мала на нього права, оскільки державна реєстрація права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ОСОБА_3 є незаконною. Зазначає, що незаконною реєстрацією права власності на спірне майно та подальшим його відчуженням, порушені законні права та інтереси Жовківської територіальної громади, в особі Жовківської міської ради, як власника земельної ділянки та раду позбавлено можливості завершити розпочатий процес щодо визнання вказаної споруди асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с.Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. безхазяйним майном. З врахуванням наведеного просить визнати незаконним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно; скасувати державну реєстрацію прав приватної власності; визнати недійсними правочини оформлені протоколами загальних зборів ТзОВ «Авіатор+»; визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227) є незаконною, що стверджується ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18 квітня 2023 року.Асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) перебував на балансі Туринківської сільської ради інвентарний №103100012, балансова вартість 109 587,00 грн. Відповідно до передавального акту від 23.02.2021 переданий Жовківській міській раді. А відтак незаконною реєстрацією права власності на спірне майно та подальшим його відчуженням, порушені законні права та інтереси Жовківської територіальної громади, в особі Жовківської міської ради, як власника земельної ділянки та раду позбавлено можливості завершити розпочатий процес щодо визнання вказаного майна , а саме асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с.Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. безхазяйним майном.

З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, з таких підстав.

У частині 3 ст.263 ЦПК України встановлено, що судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ст.2 ЦПК УКраїни завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частиною першоюстатті 15 ЦК Українивизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку,якщо законабо договірне визначаютьефективного способузахисту порушеного,невизнаного абооспореного права,свободи чиінтересу особи,яка звернуласядо суду,суд відповіднодо викладеноїв позовівимоги такоїособи можевизначити усвоєму рішеннітакий спосібзахисту,який несуперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду(постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від8 лютого 2022 року у справі№ 209/3085/20 (пункт 24)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 63)).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява №22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як узаконі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбаченихстаттею 16 ЦК Україниз урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею13 ЦК Україниобмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Судуу своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57),від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52)).

Судом встановлено такі обставини.

Рішенням сесії Туринківської сільської ради №2 від 21.06.2013 прийнято на баланс сільської ради споруду (аеродром) в с. Туринка в урочищі Рудне (а.с.76).

Відповідно до рішення Туринківської сільської ради №63 від 04.05.2018 «Про прийняття на баланс сільської ради безгосподарської споруди асфальтного майданчика (бувшого аеродрому) в с.Туринка (урочище Рудне)» визнано безгосподарською та взято на облік споруду - асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. (а.с.77).

Асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) загальною площею 8947 кв.м. знаходиться на земельній ділянці кадастровий №4622789200:06:000:0167 в межах Жовківської об`єднаної територіальної громади.

Як вбачається з інформації Жовківської міської ради Львівського району Львівської області асфальтний майданчик (бувшого аеродрому) в с. Туринка (урочище Рудне) перебував на балансі Туринківської сільської ради інвентарний №103100012, балансова вартість 109 587,00 грн. Відповідно до передавального акту від 23.02.2021 переданий Жовківській міській раді. Право власності Туринківською сільською радою та Жовківською міською радою на зазначений майданчик не реєструвалось, асфальтний майданчик (аеродром) в с. Туринка урочище «Рудне» Жовківською міською радою не відчужувався(а.с.74).

З відповіді Жовківської міської ради від 02.09.2022 року №03-06/2015 на запит Жовківської окружної прокуратури встановлено, що документи, які б підтверджували право власності Туринківської сільської ради на вказаний об`єкт до Жовківської міської ради (як правонаступника) не передавались, оскільки взяття цього об`єкту на баланс відбулось з порушенням встановленого законодавством порядку, без реєстрації права власності на асфальтний майданчик (аеродром) с.Туринка, урочище Рудне. У Жовківській міській раді як у правонаступника Туринківської сільської ради відсутня інформація чи цей об`єкт був зареєстрований як безгосподарний. Туринківська сільська рада не зверталась до суду з приводу передачі безхазяйного майна у комунальну власність Туринківської сільської ради , а саме злітно-посадкової смуги, перону та рубіжної доріжки за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.75).

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ( номер витягу 169064493) вбачається, що 03.06.2019 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 ІПН НОМЕР_1 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227).

Підставою для державної реєстрації стали довідка та технічний паспорт від 17.05.2019 видані ТОВ «Галбудпроект», які відповідно до статей 26, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не могли бути підставою для реєстрації за особою права власності на об`єкт нерухомого майна за відсутності правовстановлюючих документів.

Сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (такий правовий висновок наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 911/3594/17, від 05.06.2019 у справі № 392/1829/17, Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18.04.2023р. у кримінальній справі №444/1100/23 про обвинувачення ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 , будучи державними реєстратором прав на нерухоме майно Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівського району на підставі заяви ОСОБА_3 , довідки серії та номер б/н, виданої 17.05.2019 та технічного паспорту серія та номер б/н., виданий 17.05.2019 ТОВ «Галбудпроект», за відсутності документу, що відповідно до вимог ст.27 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», підтверджує набуття, зміну, або припинення права на нерухоме майно, усвідомлюючи наслідки своїх дій та свідомо бажаючи їх настання, незважаючи на наявність передбачених пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підстав для відмови у державній реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна, «прийняв рішення про внесення змін у автоматизованій системі - Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №47177102 від 03.06.2019, на підставі якого відкрив розділ №18439747746227 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційну справу на об`єкт нерухомого майна і провів державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_3 щодо асфальтного майданчика, який розташований за адресою АДРЕСА_2 таким способом внісши зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під час розгляду кримінальної справи судом було встановлено, що ОСОБА_2 вчинив несанкціоновані зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до неї, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 362 КК України, однак це не свідчить про незаконність самої державної реєстрації,як вважав суд, оскільки порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав визначається положеннями ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», частиною першою якої передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Саме на підставі ухвали Жовківського районного суду Львівської області від 18.04.2023р. у кримінальній справі №444/1100/23, суд дійшов висновку, що державна реєстрація права власності за ОСОБА_3 на об`єкт нерухомого майна асфальтний майданчик площею 8947,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1843974746227) є незаконною, а тому вважав, що всі наступні дії, а саме: передача спірного майданчика до статного капіталу ТзОВ «Авіатор +» і його державна реєстрація; передача при виході з товариства цього майданчика ОСОБА_4 і державна реєстрація за ним ;відчуження майданчика на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_1 та державна реєстрація за ним підлягають скасуванню, однак суд першої інстанції не врахував, що звернувшись з цим позовом позивач стверджує про порушення прав Жовківської міської ради як власника земельної ділянки, однак позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою не заявляє, що свідчить про обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав.

Такий висновок є подібним до правових висновків викладених у постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 вересня 2020 року у справі № 396/1857/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 598/538/19 (провадження № 61-9846св20) та від 14 грудня 2022 року у справі № 394/85/21-ц (провадження № 61-9582св22).

Натомість прокурор звертаючись з цим позовом посилається лише на незаконність державної реєстрації асфальтного майданчика, який розміщений на земельній ділянці Жовківської міської ради та відповідно на незаконність всіх подальших дій щодо його відчуження.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Водночас під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.

У постанові ВП ВС від 23 листопада 2021 року справа № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) сформульований висновок про те, що особа, за якою зареєстроване право власності, є володільцем нерухомого майна, але право власності (включаючи право володіння як складову права власності) може насправді належати іншій особі. Заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні.

Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Право володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні.

Йдеться не про державну реєстрацію права власності за порушником (яке і розглядається як фактичне заволодіння), а про вчинення фізичних дій щодо земельної ділянки - її зайняття (яке не є заволодінням). Відповідно до принципу реєстраційного підтвердження володіння нерухомим майном його фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню стаття 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Щодо тверджень позовної заяви про порушення прав Жовківської міської ради , оскільки саме вона має право на одержання у власність безхазяйної нерухомої речі асфальтного майданчика, суд зазначає, що спірний асфальтний майданчик не є нерухомими майном, виходячи з такого.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.

Відповідно до визначень (розділ 4) Сертифікаційних вимог до цивільних аеродромів України (Затверджено Наказом Державіаслужби від 17.03.2006 р. № 201), льотна смуга це - частина льотного поля аеродрому, що включає злітно - посадкову смугу, сплановані частини по боках ЗПС та призначена для зльоту і посадки повітряних суден, зменшення ризику ушкодження повітряних суден, що викотилися за межі ЗПС, і забезпечення безпеки повітряних суден, що пролітають над нею під час зльоту і посадки. Штучне покриття- верхній шар аеродромної поверхні, що безпосередньо сприймає навантаження і впливи від повітряних суден, експлуатаційних та природних факторів.

Аеродром - ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування ПС.

Льотне поле аеродрому - частка площі аеродрому, на якій розміщуються злітно-посадкові смуги (далі - ЗПС) з боковими та кінцевими смугами безпеки, руліжні доріжки (далі - РД), місця стоянки (далі - МС) ПС, майданчики для посадки вертольотів, технічні позиції та місця підготовки ПС до вильоту;

У п.2.2 методичних рекомендацій стосовно визначення нерухомого майна, що знаходиться на земельних ділянках, право власності на які підлягає державній реєстрації, затверджених наказом міністерства юстиції України від 14.04.2009 року № 660/5 зазначено, що виходячи з юридичної природи асфальтно-бетонного покриття та з ознак нерухомого майна, таке покриття не є нерухомим майном. І його не можна віднести до об`єктів нерухомості,. Воно належить до об`єктів благоустрою, тобто є типом покриття доріг і тротуарів, а не окремим об`єктом нерухомого майна. Даний об`єкт не відповідає головним ознакам нерухомості, а основним його призначенням є допоміжне обладнання відповідної частини земельної ділянки (дороги, тротуару) з метою задоволення потреб населення у покращенні можливостей її експлуатації за призначенням.

Таким чином, асфальтне покриття є типом штучного покриття, та лише складовою частиною аеродромної поверхні, тобто не є нерухомим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2,3 ст. 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Після спливуодного рокуз днявзяття наоблік безхазяйноїнерухомої речівона зазаявою органу,уповноваженого управлятимайном відповідноїтериторіальної громади,може бутипередана зарішенням судуу комунальнувласність. Безхазяйні рухомі речі можуть набуватися у власність за набувальною давністю, крім випадків, встановлених статтями 336, 338,341і343цього Кодексу.

Згідно з ч.1,4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави дійти висновку, що право власності за набувальною давністю на рухому річ набувається в результаті безперервного володіння майном протягом п`яти років.

Прийняття на баланс споруди асфальтного майданчика рішенням Туринкіської сільської ради №63 від 04.05.2018 року свідчить про відкрите володіння цим майном, а відтак ефективним способом захисту може бути визнання права власності на споруду асфальтного майданчика за набувальною давністю та витребування майна з чужого незаконного володіння, з врахуванням наведених вище правових позицій щодо ефективного способу захисту.

Крім цього, Жовківська міська рада відповідно до п. 24 перехідних положень Земельного кодексу України є власником земельної ділянки площею 3,4200 га, розташованої в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 4622789200:06:000:0167, на якій знаходиться вищевказаний асфальтний майданчик, а отже захист права держави в особі Жовківської міської ради на земельну ділянку комунальної власності у даному випадку можливий шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а відтак суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні цього позову у зв`язку з обранням неефективного способу захисту.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зч.1ст.376ЦПК Українипідставами дляскасування судовогорішення повністюабо частковота ухваленнянового рішенняу відповіднійчастині абозміни судовогорішення є: неповнез`ясування обставин,що маютьзначення длясправи; недоведеністьобставин,що маютьзначення длясправи,які судпершої інстанціївизнав встановленими; невідповідністьвисновків,викладених урішенні судупершої інстанції,обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.2; 376 ч.1 п.3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Костків Наталії Степанівни задовольнити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 03 липня 2023 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити Жовківській окружній прокуратурі Львівського району Львівської області в інтересах держави в особі: Жовківської міської ради Львівського району Львівської області у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІАТОР+" про визнання недійсними правочинів та скасування державної реєстрації прав.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст. ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 10 квітня 2024 року.

Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш

Судді: Т.І. Приколота

Р.В. Савуляк