Постанова

від 03.04.2024 по справі 2-137/12

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 2-137/12

провадження № 61-10846 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.,

учасники справи:

заявник-Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», представник заявника -адвокат Макаренко Сергій Сергійович, зацікавлені особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , особа, яка подала апеляційну скаргу, -ОСОБА_4 ,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договорів недійсними,

за касаційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», яке представляє Макаренко Сергій Сергійович , на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Галацевич О. М., Григорусь Н. Й., Микитюк О. Ю.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду із зазначеною заявою, в якій просило замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ «КБ «Надра») у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі № 2-137/12 на його правонаступника - ТОВ «Брайт Інвестмент», видати дублікати виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , поновити пропущений строк для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості у справі № 2-137/12.

2. Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року (далі -Рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2016 року) скасоване рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2016 року та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову ПАТ «КБ «Надра» у справі № 2-137/12 - стягнуто на користь ПАТ «КБ «Надра» солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року № 09/08/2007/840-1/365, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 (далі - Кредитний договір), станом на 06 липня 2015 року у сумі 553 029,64 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 25 жовтня 2016 року становило 14 179 945,42 грн.

3. 05 серпня 2020 року згідно із Договором № GL48N718070_blank право вимоги за Кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп»).

4. 18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений Договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого останнє набуло право вимоги як новий кредитор до боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором і додатковими договорами (угодами) до нього. Це є підставою для заміни кредитора.

5. На момент звернення заявника до суду із цією заявою відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників (далі -ЄРБ) та сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень (далі - АСВП) не знайдено жодного відкритого виконавчого провадження з виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі № 2-137/12 щодо відповідного стягнення з ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра». Водночас у кредитній справі № 09/08/2007/840-1/365 виконавчі листи у справі № 2-137/12 - відсутні.

6. Заявник не міг раніше знати про відсутність оригіналу виконавчих листів та завершення виконавчого провадження з їх виконання, вважає, що зазначене свідчить про втрату оригіналу виконавчого документа та є підставою для видачі дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , поновлення пропущеного строку для їх пред`явлення до примусового виконання щодо стягнення заборгованості у справі № 2-137/12.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

7. Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 24 травня 2021 року ця заява задоволена частково - замінено сторону стягувача у справі № 2?137/12, а саме - з ПАТ КБ «Надра» на ТОВ «Брайт Інвестмент», у задоволенні решти вимог цієї заяви відмовлено.

8. Вирішуючи задовольнити вимогу щодо заміни кредитора у виконавчому провадженні на його правонаступника, суд першої інстанції, зокрема, виходив й з правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, який допускає таку заміну.

9. Водночас суд першої інстанції встановив, що матеріали цивільної справи № 2-137/12 не містять відомостей про отримання виконавчих листів ПАТ «КБ «Надра Банк». Долучені заявником до його заяви роздруківки з АСВП не містять детальних відомостей про виконавчий лист, на підставі якого відкриті виконавчі провадження (номер справи, дата рішення суду, розмір заборгованості, дані кредитного договору), а тому відсутня можливість встановити, що саме на підставі виконавчих листів у справі № 2-137/12 були відкриті виконавчі провадження, їх результати та подальше місце знаходження цих виконавчих листів. Тобто до заяви про видачу дублікатів виконавчих листів не долучені належні та допустимі докази того, що виконавчі листи у справі № 2-137/12 пред`являлись до виконання у відповідний відділ державної виконавчої служби та на даний час у цьому відділі відсутні, як і не надані докази того, що за результатами перевірок, інвентаризацій тощо відповідні виконавчі листи втрачені та відсутні у первісного кредитора чи заявника.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

10. Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_4 на цю ухвалу задоволена - скасована ухвала Богунського районного суду міста Житомира від 24 травня 2021 року у частині задоволення заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони відповідного виконавчого провадження, ухвалене нове рішення у цій частині, яким відмовлено у задоволенні цієї заяви, вирішене питання розподілу судових витрат.

11. Апеляційний суд дійшов висновку, що виконання боржниками ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зобов`язань за Кредитним договором, право вимоги за яким отримав заявник, було забезпечене іпотекою, предметом якої є будинок, на який ще до постановлення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції звернуте стягнення у виконавчому провадженні, стягувачем у якому є ОСОБА_4 .

12. Набувши відповідно до оскаржуваної ухвали статус стягувача у справі № 2-137/12, заявник набув право подавати заяви, які передбачені процесуальним законом на стадії виконання рішення, зокрема: про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставне майно, тобто на майно, щодо якого ОСОБА_4 має законний інтерес у справі № 296/11276/13-ц; заяви, які спрямовані на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні по виконанню рішення у справі № 296/11276/13-ц (аналогічне заявник вже робив у справі № 761/11377/22); заяви про видачу дублікату виконавчого листа, про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, кількість подання яких законодавством не обмежена.

13. За змістом статті 30 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (в актуальній редакції далі -Закон про виконавче провадження) виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.

14. Отже, ОСОБА_4 мав бути залучений до розгляду зазначеної заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» як заінтересована особа, тобто суд першої інстанції прийняв рішення, яке підпадає під пункт 4 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (далі - ЦПК України), а відповідна ухвала суду першої інстанції порушує права ОСОБА_4 .

15. Заявник не позбавлений права на судовий захист шляхом подання позову до суду, визначивши коло всіх заінтересованих осіб.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

16. Рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2016 року у справі № 2-137/12 відмовлено у задоволенні первісного позову ПАТ «КБ «Надра» (також далі - Банк) про стягнення заборгованості за Кредитним договором та задоволений зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_1 : визнані недійсними: Кредитний договір; договір поруки від 09 серпня 2007 року № 09/08/2007/840-1/365/1, укладений між Банком та ОСОБА_1 ; договір іпотеки від 10 серпня 2007 року, укладений між Банком та ОСОБА_1 (далі - Договір іпотеки); знята заборона, накладена приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. у зв`язку з посвідченням Договору іпотеки (реєстр 12312), згідно із якою накладена заборона на відчуження нерухомого майна, а саме - об`єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 904 кв. м (кадастровий номер: 1810136300:05:21:0005) за цією ж адресою; вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь Банку 198 851,54 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16 лютого 2016 року становить 5 332 816,51 грн; вирішене питання щодо розподілу судових витрат; відмовлено Банку в задоволенні заяви про накладення арешту на зазначені об`єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку.

17. Матеріали справи свідчать, що зобов`язання за Кредитним договором було забезпечено заставою (іпотекою) нерухомого майна відповідно до Договору іпотеки. Предметом іпотеки за цим договором є зазначені об`єкт незавершеного будівництва № 2/8 з відсотком готовності 95 % та земельна ділянка.

18. 03 березня 2016 року ПАТ «КБ «Надра» зверталося до суду першої інстанції із заявою від 02 березня 2016 року про видачу виконавчого листа у справі № 2-137/12 для його направлення на виконання до відділу Державної виконавчої служби. 13 травня 2016 року Банк повторно подав заяву про видачу виконавчого листа у цій справі. Суд першої інстанції листом від 17 травня 2016 року повідомив Банк, що 25 квітня 2016 року справа була витребувана на вимогу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ для розгляду, а тому, видача виконавчого листа є неможливою.

19. Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року скасоване рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2016 року та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову ПАТ «КБ «Надра»: вирішено стягнути на користь Банку солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором станом на 06 липня 2015 року у сумі 553 029,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становило 14 179 945,42 грн; вирішене питання щодо розподілу судових витрат. Це рішення набрало законної сили.

20. 05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» (новий кредитор) укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги за Кредитним договором.

21. 18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладений договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов цього договору та Додатку № 1 до нього ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги як новий кредитор до боржника ОСОБА_2 за Кредитним договором.

22. У заяві про заміну стягувача ТОВ «Брайт Інвестмент» вказувало, що у кредитній справі № 09/08/2007/840-1/365 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , право вимоги на яке перейшло до заявника, виконавчі листи відсутні.

23. Згідно інформації з ЄРБ та результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП жодне відкрите виконавче провадження з виконання рішення Богунського районного суду міста Житомира у справі № 2-137/12 про стягнення з ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» станом на 15 березня 2021 року не знайдене.

24. У провадженні Корольовського районного суду міста Житомира на розгляді перебувала справа № 296/11276/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування коштами. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 травня 2014 року у цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 248 752,00 грн. В порядку виконання цього рішення суду ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року, у справі №296/11276/13-ц за поданням державного виконавця звернуте стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

25. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 29 червня 2022 року у справі № 761/11377/22, ТОВ «Брайт Інвестмент» у червні 2022 року подавало до цього суду заяву, спрямовану на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо зазначених об`єкта незавершеного будівництва та земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

26. 02 листопада 2022 року Макаренко С. С. , який представляє ТОВ «Брайт Інвестмент», звернувся до Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» із касаційною скаргою на постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року, у якій ТОВ «Брайт Інвестмент» просить скасувати оскаржуване судове рішення апеляційного суду та залишити в силі ухвалу Богунського районного суду міста Житомира від 24 травня 2021 року.

Рух справи у суді касаційної інстанції

27. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 грудня 2022 року після усунення недоліків касаційної скарги, крім іншого, задоволене клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження - поновлений відповідний строк, відкрите касаційне провадження у справі.

28. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 лютого 2024 року справа призначена до судового розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

29. 21 березня 2024 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Ситнік О. М.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

30. З урахуванням змісту касаційної скарги заявник оскаржує зазначене судове рішення на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

31. ТОВ «Брайт Інвестмент» вважає, що суд першої інстанції правильно керувався правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у його постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, -у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

32. Правовий висновок Верховного Суду про можливість заміни кредитора на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, підтверджують також постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, які апеляційний суд також належним чином не прийняв до уваги.

33. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення, зокрема у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.

34. Зокрема, постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є постановами з правовим висновком у розумінні пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

(2) Позиція інших учасників справи

35. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу у передбачений ЦПК України спосіб не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

36. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України (відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України).

37. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (частина перша статті 53 ЦПК України).

38. Стаття 55 ЦПК України регулює питання процесуального правонаступництва. Її частина перша передбачає, що у разі, зокрема, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга цієї статті).

39. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України.

40. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (частина друга статті 367 ЦПК України).

41. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (частина третя статті 367 ЦПК України).

42. Порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, зокрема, якщо суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі (пункт 4 частини третьої статті 376 ЦПК України).

43. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

44. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).

45. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).

46. У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України).

47. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя статті 442 ЦПК України).

48. Частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

49. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в актуальній редакції далі -ЦК України).

50. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

51. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

52. Стаття 1 Закону про виконавче провадження визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі -рішення) - сукупність дій визначених у Законі про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом про виконавче провадження, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону про виконавче провадження, а також рішеннями, які відповідно до Закону про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

53. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша статті 15 Закону про виконавче провадження). Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження у разі вибуття однієї із сторін [виконавчого провадження] виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

54. Верховний Суд не приймає до уваги посилання заявника на його постанови від 01 жовтня 2020 року у справі № 761/24810/14-ц та від 07 жовтня 2020 року у справі № 478/5566/18 щодо умов збереження чинності іпотеки, оскільки апеляційний суд у оскаржуваній постанові не вирішував питання чинності чи втрати чинності будь-якої іпотеки.

55. Верховний Суд у контексті пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України також не бере до уваги посилання заявника на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постановах від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, у тій частині, відповідно до якої зміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (щодо зміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Апеляційний суд не стверджував, що процесуальне правонаступництво заявника мав реалізувати виконавець у виконавчому провадженні та не скасовував зазначену ухвалу суду першої інстанції у відповідній частині через те, що не була встановлена видача виконавчого листа у справі або пред`явлення його до примусового виконання.

56. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 803/1273/16 підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, про те, що процесуальне правонаступництво в розумінні процесуального законодавства допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

57. Зазначеним правовим висновком справедливо керувався суд першої інстанції. Йому відповідають і постанови Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494 та від 27 серпня 2020 року у справі № 804/536/18, на які посилається заявник у своїй касаційній скарзі у частині правового висновку Верховного Суду щодо можливості процесуального правонаступництва на будь-якій стадії судового процесу - як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

58. І хоч суд першої інстанції не повністю виклав зазначений правовий висновок у мотивувальній частині відповідної ухвали, але це не може бути підставою для її скасування згідно із умовою частини другої статті 410 ЦПК України.

59. Апеляційний суд безпідставно не врахував цей правовий висновок з точки зору розуміння самої суті процесуального права правонаступника у судовому процесі з огляду на наступне.

60. Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 2-а-3494/11 вже зазначав, що у контексті Закону про виконавче провадження виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження представляє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 (закінчення виконавчого провадження) Закону про виконавче провадження. При цьому виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням.

61. Рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2016 року набрало чинності та не було скасоване. Укладення Кредитного договору та наступних зазначених договорів щодо відступлення прав вимоги за Кредитним договором не спростоване, недійсність цих договорів також не встановлена та не доведена.

62. В ухвалі суду першої інстанції, яка була частково скасована оскаржуваною постановою апеляційного суду, не вирішене питання ані дійсності прав, щодо яких відбулось відступлення за договором та відповідне правонаступництво, ані дійсність тієї чи іншої іпотеки, якою забезпечене виконання зобов`язань ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 , ані черговості прав щодо задоволення вимог, які випливають з іпотеки. Насправді, згідно із резолютивною частиною цієї ухвали суду першої інстанції, суд засвідчив відповідно до умов ЦПК України процесуальне правонаступництво заявника у цій справі щодо виконання зазначеного судового рішення, яке випливає із відповідного договору цесії.

63. Суд першої інстанції, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, своєю ухвалою від 24 травня 2021 року реалізував законне право заявника на правонаступництво щодо прав, які випливають із Рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2016 року, на процесуальній стадії виконання цього рішення.

64. Вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому документі суд вирішує лише питання про права та обов`язки стягувача та боржника, адже така заміна жодним чином не впливає на права та обов`язки інших осіб щодо будь-якої зі сторін спору, та не перешкоджає їм висувати з дотримання приписів закону будь-які вимоги чи заперечення щодо правонаступника, які існували щодо первісного стягувача чи боржника.

65. Апеляційний суд, насправді, не встановив про які саме права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 вирішив питання суд першої інстанції, не з'ясував жодної реальної та дійсно обґрунтованої підстави вважати, що ОСОБА_4 наділений правом перешкоджати процесуальному правонаступництву або визначати можливість та допустимість такого правонаступництва заявника. Зокрема, є незрозумілим, яким чином участь ОСОБА_4 у судових засіданнях суду першої інстанції у цій справі могла та може змінити наявне судове рішення суду першої інстанції у скасованій апеляційним судом частині та чому апеляційний суд, вказуючи на те, що заявник має право на судовий захист шляхом подання позову до суду з визначенням кола всіх заінтересованих осіб, прийняв власне рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» фактично з підстав існуючого, на його думку, процесуального порушення, яке передбачає скасування судового рішення суду першої інстанції, але саме по собі не може визначати власне рішення апеляційного суду.

66. Так само суд апеляційної інстанції не обґрунтував жодною нормою права свій висновок, що ОСОБА_4 мав бути залучений до розгляду заяви ТОВ «Брайт Інвестмент»про заміну стягувача, як заінтересована особа. Дійшовши висновку, що відповідна ухвала суду першої інстанції порушує права іншого стягувача - ОСОБА_4 , апеляційний суд так і не заначив, які саме права стягувача ОСОБА_4 були порушені.

67. Зазначена ухвала суду першої інстанції у частині задоволених вимог заявника стосується саме процесуального правонаступництва, а не конкретного об`єкта стягнення того чи іншого кредитора. Це право правонаступництва у цьому випадку жодним чином не залежить від прав особи, яка подала апеляційну скаргу, або змінити status quo у конкуренції його прав та вимог кредитора стосовно ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 з правами та вимогами ПАТ «КБ «Надра», що випливають з Рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2016 року.

68. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

69. Якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.

70. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц та у постанові Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 592/6996/21.

71. Отже, оскаржувана постанова апеляційного суду не відповідає вимогам статті 263 (законність і обґрунтованість судового рішення) ЦПК України.

72. Враховуючи зазначене, Верховний Суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду має бути скасована, а справа передана до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

73. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду (пункт 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

74. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (частини 4-5 статті 411 ЦПК України).

75. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи, висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити касаційну скаргу заявника - скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

(2.2) Щодо судових витрат

76. Оскільки Верховний Суд передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється на цьому етапі, а має бути здійснений апеляційним судом за результатами розгляду апеляційної скарги.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Частково задовольнити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент».

2. Скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року.

3. Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

О. М. Ситнік