Ухвала

від 07.08.2024 по справі 2-137/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №2-137/12 Головуючий у 1-й інст. Чішман Л. М.

Категорія 39 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,

за участі секретаря судового засідання Бузган А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

справу №2-137/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання договорів недійсними

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року, яка постановлена під головуванням судді Чішман Л.М. в м.Житомирі,

в с т а н о в и в:

У березні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТзОВ «Брайт Інвестмент») звернулося до суду з заявою в порядку розділу VI ЦПК України. Просило: замінити стягувача з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника, а саме: Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»; видати дублікати виконавчих листів у справі №2-137/12 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365 станом на 06 липня 2015 року в сумі 553 029,64 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 14 179 945,42 грн, яка включає: заборгованість за кредитом, процентами та комісією, та пені за прострочення сплати кредиту у розмірі 30 804 121,90 грн і штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 630 547,44 грн, про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 3 662,70 грн із кожного судових витрат, із зазначенням нового стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»; поновити строк для пред`явлення до примусового виконання дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості в справі №2-137/12.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року скасоване рішення Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2016 року та ухвалене нове судове рішення про задоволення позову ПАТ «КБ «Надра» у справі №2-137/12 - стягнуто на користь ПАТ «КБ «Надра» солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_2 , станом на 06 липня 2015 року в сумі 553 029,64 доларів США, що за курсом Національного банку України, станом на 25 жовтня 2016 року становило 14 179 945,42 грн, із них: заборгованість за кредитом, у тому числі, прострочена 276 864,05 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 7 098 927,14 грн; заборгованість по сплаті відсотків, у тому числі прострочена - 255 044,11 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 6 539 453,40 грн; заборгованість по сплаті комісії, у тому числі прострочена 21 121,48 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 541 564,88 грн, та стягнуто пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 30 804 121,90 грн і штраф за порушення умов кредитного договору в сумі 630 547,44 грн. Стягнуто на користь ПАТ «КБ «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 3 662,70 грн із кожного судових витрат. За договором №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року, право вимоги за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Згідно з договором №GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2020 року ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило права вимоги на користь ТзОВ «Брайт Інвестмент» разом із усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинам. Для забезпечення вимог кредитора на належне виконання позичальником ОСОБА_2 взятих на себе зобов`язань 09 серпня 2007 року із ОСОБА_1 укладені договори поруки та іпотеки. Укладення договорів про відступлення права вимоги є підставою для заміни кредитора. На момент звернення заявника до суду із цією заявою відповідно до інформації з Єдиного реєстру боржників та сайту Автоматизованої системи виконавчих проваджень не знайдено жодного відкритого виконавчого провадження з виконання судового рішення у справі №2-137/12 про стягнення з ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра». У кредитній справі №09/08/2007/840-1/365 виконавчі листи по справі №2-137/12 про стягнення з ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 відсутні. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Заявник раніше не міг довідатися про відсутність оригіналу виконавчих листів та завершення виконавчого провадження. Вказане вище свідчить про втрату оригіналу виконавчого документа та є підставою для видачі дублікатів виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , поновлення пропущеного строку для їх пред`явлення до примусового виконання.

Ухвалою Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року заява задоволена частково. Замінено стягувача у справі №2-137/12, а саме - з ПАТ «КБ «Надра» на ТзОВ «Брайт Інвестмент». У задоволенні решти вимог цієї заяви відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_4 , який не брав участі у справі, подав на неї апеляційну скаргу. Просить ухвалу скасувати та постанови нове судове рішення, яким ТзОВ «Брайт Інвестмент» у задоволенні заяви про заміну сторони відмовити.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року стягнуто солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365. За виконавчим листом банк до суду не звертався. Ухвалою Богунського районного суду від 24 травня 2021 року замінено первісного стягувача (банк «Надра») на нового стягувача - ТзОВ «Брайт Інвестмент» та відмовлено у поновленні строку пред`явлення листа до виконання. Відповідно до правових висновків, висловлених Верховним Судом у постановах від 25 червня 2019 року в справі №910/10031/13, від 30 липня 2019 року в справі №5/128, від 21 серпня 2020 року в справі №905/2084/14-908/4066/14, заміна сторони виконавчого провадження впродовж необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, зумовить те, що стягувач після спливу строку пред`явленням виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, уникнувши в такий спосіб законодавчої вимоги щодо строку, що безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який може бути в невизначеному стані протягом тривалого часу. Такі дії суду можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. Крім того, заміна сторони у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження можлива, лише якщо строк пред`явлення наказу до виконання не сплив. У постанові від 18 січня 2022 року в справі №34/425 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадках, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється. За таких обставин, оскільки позивачем (банком «Надра») наказ до виконання не пред`являвся, у поновленні строку для пред`явлення наказу до виконання відмовлено, у видачі дубліката відмовлено, тому відсутні законні підстави для заміни стягувача та суд першої інстанції мав відмовити у заміні стягувача.

Право на оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції у цій справі мотивовано тим, що зобов`язання у цій справі за кредитним договором було забезпечено заставою (іпотекою) нерухомого майна, а саме, будинком АДРЕСА_1 . Разом із тим, рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 13 травня 2014 року в справі №296/11276/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на його користь 1 248 752 грн. Рішення суду не виконане. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 березня 2021 року в справі №296/11276/13-ц постановлено звернути стягнення на нерухоме майно боржника ОСОБА_1 , а саме, на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвала залишена без змін апеляційним судом постановою від 16 серпня 2021 року. Наполягає на тому, що задовольнивши заяву про заміну стягувача, суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки. Так, набувши статусу стягувача у цій справі №2-137/12, ТзОВ «Брайт Інвестмент» набуло право подавати заяви, які передбачені процесуальним законом на стадії виконання рішення, зокрема: про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставне майно, тобто на майно, до якого він має законний інтерес у справі №296/11276/13-ц. ТзОВ «Брайт Інвестмент» подає заяви, спрямовані на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні по виконанню рішення у справі №296/11276/13. Така заява була подана до Шевченківского районного суду м. Києва у справі №761/11377/22. Мотивуючи заяву, ТзОВ «Брайт Інвестмент» посилалося на ухвалу, яку він оскаржує. Також ТзОВ «Брайт Інвестмент» набуло право подавати заяви про видачу дубліката виконавчого листа, про поновлення строку пред`явлення до виконання. Кількість таких заяв не обмежена, чим товариство і користується. Вважає, що такі дії ТзОВ «Брайт Інвестмент» призводять до його ( ОСОБА_4 ) правової невизначеності щодо можливості виконання ухваленого на його користь судового рішення у справі №296/11276/13-ц. Причиною таких дій є ухвала, яку він оскаржує, яка призвела до того, що він має докладати певних зусиль для захисту свого права на виконання рішення суду за рахунок майна боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу ТзОВ «Брайт Інвестмент» просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Посилаючись на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі №2-а-3494/11 та від 27 серпня 2020 року в справі №804/536/18, зазначило, що заміна сторони можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання рішення, яке набрало законної сили, зокрема, незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Сам факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Отже, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником, відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду. ПАТ «КБ «Надра», яке є первісним стягувачем і перебуває в стані припинення та здійснення ліквідаційної процедури, здійснило відчуження прав вимоги на користь третьої особи, а тому втратило матеріально-правову та процесуальну заінтересованість в отриманні такого виконавчого листа та не зобов`язане вчиняти такі дії фактично на користь нового стягувача - ТзОВ «Брайт Інвестмент», яке набуло прав вимоги за договором відступлення прав вимоги, що встановлено судами. Відсутність виконавчого листа не може бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах ТзОВ «Брайт Інвестмент» після ПАТ «КБ «Надра».

Постановою Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року апеляційна скарга ОСОБА_4 була задоволена. Ухвала Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року була скасована у частині задоволення заяви ТзОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони виконавчого провадження з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні такої заяви. Також було вирішено питання судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 03 квітня 2024 року постанова Житомирського апеляційного суду від 28 вересня 2022 року скасована, а справа передана до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Передаючи справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, Верховний Суд виснував, що апеляційний суд не встановив про які саме права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_4 вирішив питання суд першої інстанції, не з`ясував жодної реальної та дійсно обґрунтованої підстави вважати, що ОСОБА_4 наділений правом перешкоджати процесуальному правонаступництву або визначати можливість та допустимість такого правонаступництва заявника. Ухвала суду першої інстанції у частині задоволених вимог заявника стосується саме процесуального правонаступництва, а не конкретного об`єкта стягнення того чи іншого кредитора.

Висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з яким скасовано судове рішення, є обов`язковими для суду апеляційної інстанції під час нового розгляду справи (зміст частини п`ятої ст.411 ЦПК України).

При новому розгляді справи у суді апеляційної інстанції, скаржник ОСОБА_4 до суду не з`явився та спрямував заяву про розгляд справи у його відсутність, у якій одночасно просить у разі закриття апеляційного провадження вирішити питання повернення судового збору.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Нестерчук С.С. апеляційну скаргу не визнала, просить апеляційне провадження закрити, а у питанні повернення судового збору покладається на розсуд суду. При цьому пояснила, що ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 24 травня 2021 року у жодний спосіб не вирішувалися питання про права, свободи або інтереси особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, тобто ОСОБА_4 .

Інші учасники справи до суду не з`явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином. Поважності причин для відкладення розгляду справи не встановлено. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При новому розгляді у суді апеляційної інстанції ухвали суду першої інстанції в задоволеній частині апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 16 лютого 2016 року в справі №2-137/12 було відмовлено ПАТ «КБ «Надра» у задоволенні первісного позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа: ОСОБА_3 , а зустрічний позов ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Надра» про визнання договорів недійсними був задоволений (а.с.233-234 т.2). Були визнані недійними: кредитний договір від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 ; договір поруки від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365/1, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 ; договір іпотеки від 10 серпня 2007 року, укладений між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 . Знято заборону, накладену приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. у зв`язку з посвідченням договору іпотеки від 10 серпня 2007 року (реєстр 12312), згідно до якої накладено заборону на відчуження нерухомого майна, а саме, об`єкту незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 904 кв.м за вказаною адресою, кадастровий номер 1810136300:05:21:0005. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку 198 851,54 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 16 лютого 2016 року (26,81808 грн за 1 дол. США) становить 5 332 816,51 грн. Стягнуто з ПАТ «КБ «Надра» на користь держави 5 512 грн судового збору. Відмовлено ПАТ КБ «Надра» в задоволенні заяви про накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 904 кв.м за вказаною адресою, кадастровий номер 1810136300:05:21:0005.

Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року рішення Богунського районного суду м.Житомира від 16 лютого 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ПАТ «КБ «Надра» задоволений. Стягнуто на користь ПАТ КБ «Надра» солідарно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09 серпня 2007 року №09/08/2007/840-1/365 станом на 06 липня 2015 року в сумі 553 029,64 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 14 179 945,42 грн, із них: заборгованість за кредитом, у тому числі, прострочена 276 864,05 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 7 098 927,14 грн; заборгованість по сплаті відсотків, у тому числі прострочена - 255 044,11 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 6 539 453,40 грн; заборгованість по сплаті комісії, у тому числі прострочена 21 121,48 дол.США, що за курсом НБУ станом на 25 жовтня 2016 року становить 541 564,88 грн, та стягнуто пеню за прострочення сплати кредиту у розмірі 30 804 121,90 грн і штраф за порушення умов кредитного договору в сумі 630 547,44 грн. Стягнуто на користь ПАТ «КБ «Надра» із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 по 3 662,70 грн із кожного судових витрат. У задоволенні позову ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про визнання недійсними кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки відмовлено (а.с.119-122 т.3).

Постановою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року залишено без змін (а.с.38-41 т.4).

Між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (новий кредитор) 05 серпня 2020 року укладений договір №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги за кредитним договором (а.с.159-164 т.3).

18 грудня 2020 року між ТзОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТзОВ «Брайт Інвестмент» укладений договір №GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов цього договору та додатку №1 до нього ТзОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги як новий кредитор до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором (а.с.165-173 т.3).

Рішення апеляційного суду від 25 жовтня 2016 року набрало чинності та не скасоване. Укладення кредитного договору та договорів щодо відступлення прав вимоги за кредитним договором не спростоване, недійсність цих договорів також не встановлена та не доведена.

Згідно інформації з ЄРБ та результату пошуку виконавчих проваджень в АСВП жодне відкрите виконавче провадження з виконання рішення суду в справі №2-137/12 про стягнення з ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» станом на 15 березня 2021 року не знайдене (а.с.175-178 т.3).

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира на розгляді перебувала справа №296/11276/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування коштами. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 13 травня 2014 року в цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 248 752 грн. У порядку виконання цього рішення суду ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 17 березня 2021 року, залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року, у справі №296/11276/13-ц за поданням державного виконавця звернуте стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме: на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29 червня 2022 року в справі №761/11377/22, ТзОВ «Брайт Інвестмент» у червні 2022 року подавало до цього суду заяву, спрямовану на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо зазначених об`єктів незавершеного будівництва та земельної ділянки.

Стаття 55 ЦПК України регулює питання процесуального правонаступництва. Її частина перша передбачає, що у разі, зокрема, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив (частина друга цієї статті).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга ст.442 ЦПК України).

Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (частина третя ст.442 ЦПК України).

Частина п`ята ст.442 ЦПК України передбачає, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша ст.514 ЦК України).

Стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у Законі про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом про виконавче провадження, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону про виконавче провадження, а також рішеннями, які відповідно до Закону про виконавче провадження підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина перша ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»). Відповідно до абзацу першого частини п`ятої ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін (виконавчого провадження) виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 січня 2019 року в справі №803/1273/16 підтримала правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 20 листопада 2013 року в справі №6-122цс13, про те, що процесуальне правонаступництво в розумінні процесуального законодавства допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Задовольняючи частково заяву ТзОВ «Брайт Інвестмент» та замінюючи сторону стягувача в справі з ПАТ «КБ «Надра» на ТзОВ «Брайт Інвестмент», суд першої інстанції реалізував законне право заявника на правонаступництво щодо прав, які випливають із рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року, на процесуальній стадії виконання цього рішення. Вирішуючи питання про заміну стягувача у виконавчому документі суд вирішує лише питання про права та обов`язки стягувача та боржника, адже така заміна жодним чином не впливає на права та обов`язки інших осіб щодо будь-якої зі сторін спору, та не перешкоджає їм висувати з дотримання приписів закону будь-які вимоги чи заперечення щодо правонаступника, які існували щодо первісного стягувача чи боржника.

Відповідно до ст.17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У ст.18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно з частиною першою ст.352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що аналіз частини першої ст.352 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що ця норма визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 лютого 2021 року в справі №351/592/18 висловлена правова позиція, що на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_4 не брав участі в справі, а тому оскарження ним ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 24 травня 2021 року необхідно розглядати як подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у справі, але вважає, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її права та (або) інтереси.

У апеляційній скарзі ОСОБА_4 посилається на те, що в провадженні Корольовського районного суду міста Житомира на розгляді перебувала справа №296/11276/13-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення процентів за користування коштами. Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 13 травня 2014 року в цій справі стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 1 248 752 грн. У порядку виконання цього рішення суду ухвалою Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2021 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 16 серпня 2021 року, у справі №296/11276/13-ц за поданням державного виконавця звернуте стягнення на нерухоме майно боржника - ОСОБА_1 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме на: житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Вважає, що задовольнивши заяву про заміну стягувача, суд вирішив питання про його права, інтереси та обов`язки. ТзОВ «Брайт Інвестмент» набувши статусу стягувача, набуло право подавати заяви, які передбачені процесуальним законом на стадії виконання рішення, зокрема: про зміну способу виконання рішення шляхом звернення стягнення на заставне майно, тобто на майно, до якого він має законний інтерес у справі №296/11276/13-ц; заяви, які спрямовані на зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні по виконанню рішення у справі №296/11276/13-ц.

Колегія суддів апеляційного суду, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи скаржника, вважає, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися питання про його права, свободи, інтереси (або) обов`язки, а тому ОСОБА_4 не має права на апеляційне оскарження ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 24 травня 2021 року. Зазначена ухвала суду першої інстанції у частині задоволених вимог заявника стосується саме процесуального правонаступництва, а не конкретного об`єкта стягнення того чи іншого кредитора. Це право правонаступництва у цьому випадку жодним чином не залежить від прав особи, яка подала апеляційну скаргу, або змінити status quo у конкуренції його прав та вимог кредитора стосовно ОСОБА_2 чи/та ОСОБА_1 із правами та вимогами ПАТ «КБ «Надра», що випливають із рішення Апеляційного суду Житомирської області від 25 жовтня 2016 року.

Відповідно до п.3 частини першої ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що задоволеною частиною оскаржуваної ухвали питання про права, свободи та інтереси ОСОБА_4 не вирішувалися, а тому апеляційне провадження у відповідності до п.3 частини першої ст.362 ЦПК України підлягає закриттю.

Щодо повернення судового збору, сплаченого ОСОБА_4 , слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, зокрема порядок його повернення, визначені Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ст.7 Закону України «Про судовий збір» встановлено вичерпний перелік підстав для повернення суми сплаченого судового збору.

У відповідності до пункту 5 частини першої ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі №816/731/16 зроблено висновок, що пункт 5 частини першої ст.7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пунктом 5 частини першої ст.7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року в справі №820/4918/16.

У постанові від 08 червня 2022 року в справі №357/380/20 Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі №820/4918/16.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвал від 23 травня 2023 року в справі №330/14/20, від 20 травня 2024 року в справі №202/3778/16-ц, від 10 червня 2024 року в справі №910/10252/22, від 27 червня 2024 року в справі №910/10694/23.

Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття апеляційного провадження, тому в задоволенні заяви ОСОБА_4 про повернення судового збору за подання апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст.259,268,362,367-368,374,381,389-391 ЦПК України, ст.7 Закону України «Про судовий збір», суд

у х в а л и в:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Богунського районного суду м.Житомира від 24 травня 2021 року.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про повернення судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 12 серпня 2024 року.

Головуюча Судді: