Постанова

від 10.04.2024 по справі 727/10942/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 727/10942/22

провадження № 61-18682 св 23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В.,

Лідовця Р. А.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - комунальне некомерційне підприємство «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну

скаргу комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» на постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради(далі - КНП «Міська стоматологічна поліклініка») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 06 лютого 2002 року працює лікарем-стоматологом в КНП «Міська стоматологічна поліклініка».

21 жовтня 2022 року наказом КНП «Міська стоматологічна поліклініка»

від 21 жовтня 2022 року № 26-зв він був звільнений з роботи у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників відповідно до пункту 1

частини першої статті 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги в розмірі середньомісячного заробітку та грошової компенсації за 21 календарний день щорічної основної відпустки та 1 календарний день додаткової відпустки

за особливий характер праці, за відпрацьований період з 06 лютого 2021 року

по 21 жовтня 2022 року.

Позивач вважав вищевказаний наказ відповідача неправомірним та таким, що винесений з порушенням трудового законодавства, оскільки його було звільнено з роботи начебто у зв`язку з проведенням скорочення штату та чисельності працівників, проте такої правової підстави не існувало, так як з 02 травня

2022 року наказом відповідача про зміни в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці від 29 квітня 2022 року № 65-к його було переведено

на 0,5 ставки штатної посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення КНП «Міська стоматологічна поліклініка», а скорочення штату та чисельності працівників у відповідача не відбулось.

Крім того, він має переважне право на залишення на роботі, що не враховано відповідачем та призвело до незаконного його звільнення із займаної посади лікаря-стоматолога-терапевта.

Фактичною підставою його звільнення стало, зокрема, здійснене ним повідомлення до правоохоронних органів щодо можливого привласнення та розтрати коштів директором КНП «Міська стоматологічна поліклініка»

ОСОБА_3 в умовах воєнного стану. У подальшому він отримав попередження від директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 щодо наступного звільнення з посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення КНП «Міська стоматологічна поліклініка». Вказане попередження було зумовлене не скороченням чисельності та штату працівників КНП «Міська стоматологічна поліклініка», а саме його повідомленням про вчинення злочину директором КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 .

З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним

та скасувати наказ генерального директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » від 21 жовтня

2022 року № 26-зв; поновити його на роботі; стягнути з КНП «Міська стоматологічна поліклініка» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 21 жовтня 2022 по дату поновлення його на роботі.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2023 року

у складі судді Смотрицького В. Г. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що наказом КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 10 серпня 2022 року «Про скорочення штату та чисельності працівників лікувального відділення» № 100-к з 21 жовтня 2022 року відбулося скорочення штату та чисельності працівників, запропоновано працівникам, посади яких скорочуються, наявні вакантні посади за відповідною кваліфікацією.

КНП «Міська стоматологічна поліклініка» неодноразово, а саме 12 серпня

2022 року та 04 жовтня 2022 року повідомляло ОСОБА_1 про скорочення та звільнення з посади, а також було запропоновано надати згоду на переведення

на наявні вакантні посади: декретної посади лікаря-стоматолога-терапевта, сестри медичної зі стоматології. Таким чином, відповідач, як роботодавець, запропонував ОСОБА_1 наявні вакантні посади одночасно із попередженням про звільнення

у зв`язку із скороченням штату працівників, проте позивач не скористався таким правом і не надав згоду на переведення.

Відповідачем встановлено працівників, які займають посади лікарів-стоматологів-терапевтів з найнижчою продуктивністю праці, серед яких був і ОСОБА_1 . Отже, КНП «Міська стоматологічна поліклініка», як роботодавець під час вирішення питання про звільнення позивача з роботи здійснило належне порівняння продуктивності його праці і кваліфікації та інших лікарів, зробив аналіз, хто з працівників користується перевагами, що підтверджено відповідними документами, було вирішено належним чином питання про те, хто із працівників має переважне право на залишення на роботі.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при звільненні ОСОБА_1 у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, не було порушено його прав, оскільки відповідач дотримався процедури такого звільнення, передбаченої вимогами частини другої статті 40, частини третьої

статті 49-2 КЗпП України.

Районний суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача про те, що подана ним заява до правоохоронних органів про вчинення корупційних правопорушень сприяла його звільненню, оскільки наказ про скорочення штату та чисельності працівників, винесений відповідачем 10 серпня 2022 року, обґрунтований змінами в організації виробництва і праці, які пов`язані з реформуванням стоматологічної допомоги та оптимізації штатної чисельності лікарських посад.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 вересня 2023 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ генерального директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » від 21 жовтня 2022 року № 26-зв. Поновлено ОСОБА_1 на посаді лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення КНП «Міська стоматологічна поліклініка». Стягнуто з КНП «Міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 130 956,21 грн з утриманням із цієї суми установлених законодавством України податків і зборів. Стягнуто з КНП «Міська стоматологічна поліклініка»

на користь держави судовий збір в сумі 4 962 грн. Стягнуто з КНП «Міська стоматологічна поліклініка» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 12 500 грн.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» відбулося скорочення штату працівників, тобто мали місце зміни в організації виробництва і праці.

Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем, як роботодавцем, у порушення положень статті 49-2 КЗпП України не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу протягом терміну попередження було запропоновано усі вакантні посади, які були наявні на підприємстві та відповідали його кваліфікації, освіті, досвіду. Відповідачем не доведено тієї обставини, що, крім двох посад, які ним пропонувались позивачу, на підприємстві не було жодних інших вакантних посад, які б міг обіймати ОСОБА_1 . Крім того, пропозиція відповідача перевестися позивачу на декретну посаду, тобто на період відсутності іншого працівника, не є пропозицією вакантної посади, так як ця посада зайнята.

У відповідача працює не менше 30 лікарів-стоматологів-терапевтів, проте порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації здійснено лише щодо 10 працівників, які мали найнижчу продуктивність праці, серед яких був позивач.

Таким чином, відповідачем не здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх лікарів-стоматологів-терапевтів, які на той момент працювали на підприємстві.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі

№ 727/4347/22 апеляційну скаргу КНП «Міська стоматологічна поліклініка» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців

від 07 квітня 2023 року у частині задоволення позовних вимог скасовано та постановлено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради від 29 квітня 2022 року № 65-к ОСОБА_3 «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці».

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовлено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців

від 11 травня 2023 року скасовано та постановлено нове рішення. Заяву

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Оскільки судом при розгляді справи № 727/4347/22 визнано незаконним та скасовано наказ відповідача, яким ОСОБА_1 було переведено на 0,5 штатної посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення, тому позивач залишився на повній ставці, що є підставою для врахування при розрахунку середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу кількості робочих змін на місяць, яку повинен був відпрацювати такий лікар на повній ставці.

Помилковими є доводи відповідача про те, що оскільки судове рішення у справі

№ 727/4347/22 було ухвалено 21 вересня 2023 року, то саме з вказаної дати слід вважати скасованим наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради від 29 квітня 2022 року № 65-к ОСОБА_3 «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці», зважаючи на те, що скасування акта господарського суб`єкта, як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, унаслідок чого з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

На підтвердження понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції останнім надано договір-доручення про надання правової допомоги від 04 травня 2022 року, акт наданих послуг в суді першої інстанції

від 28 квітня 2023 року, дві квитанції від 01 грудня 2022 року та від 16 березня

2023 року про оплату послуг адвоката у суді першої інстанції на загальну

суму 12 500 грн.

ОСОБА_1 при поданні позову було заявлено щодо стягнення судових витрат з відповідача, тобто подано таку заяву до суду першої інстанції відповідно до вимог частини восьмої статті 141 ЦПК України, а саме до закінчення судових дебатів у справі. Отже, позивачем доведено понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 12 500 грн. Заяви про зменшення таких витрат інші учасники справи не подавали.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі КНП «Міська стоматологічна поліклініка» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й залишити у силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 727/10942/22 з Шевченківського районного суду м. Чернівці. Підставою відкриття касаційного провадження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.

У лютому 2024 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 березня 2024 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга КНП «Міська стоматологічна поліклініка» мотивована тим, що відповідачем належними доказами підтверджено відсутність у позивача переважного права на залишення на роботі, що визначено роботодавцем виходячи із здійсненого порівняльного аналізу продуктивності праці всіх лікарів-терапевтів на підприємстві, а саме встановлено, що ОСОБА_1 має сумарно нижчу кваліфікацію та продуктивність праці порівняно з іншими лікарями-стоматологами-терапевтами, які займають таку ж посаду в терапевтичному відділені підприємства.

Таким чином, з урахуванням порівняння низької продуктивності праці та вищої категорії лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_1 відсутні підстави для висновку про порушення КНП «Міська стоматологічна поліклініка» переважного права позивача на залишення на роботі, оскільки звільнено працівника з високою кваліфікацією, проте з низькою продуктивністю праці.

Позивачу було запропоновано усі вакантні посади на підприємстві, а саме лікаря-стоматолога-терапевта на період декретної відпустки, сестри медичної стоматології, інших вакантних посад на підприємстві не існувало. ОСОБА_1 будь-яких заяв щодо переведення на посаду лікаря-стоматолога-терапевта на період декретної відпустки, сестри медичної стоматології, не подавалось.

Інші вакантні посади не пропонувались позивачу, оскільки вони не відповідали його кваліфікації. Проте, апеляційний суд у порушення вимог закону не зазначив які саме вакантні посади не були запропоновані позивачу. Таким чином, звільнення позивача відбулось з дотриманням положень трудового законодавства.

Апеляційний суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 в вересні 2022 року була нарахована допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю в сумі 714,70 грн, яка відповідно до підпункту л пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати не може бути включена при обчисленні середньої заробітної плати за два останні місяці, тобто серпень-вересень 2022 року, для розрахунку середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, судом помилково враховано заробітну плату позивача у вересні 2022 року у сумі 3 006,37 грн, оскільки

її правильний розмір становить 2 291,67 грн, що вливає на розмір середнього заробітку позивача, який мав становити 119 162,34 грн.

Доводи особи, яка подала відзив

У березні 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувана постанова апеляційного суду є законною і обґрунтованою, доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на їх законність не впливають. Відповідач у порушення положень закону не здійснив порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх лікарів-стоматологів-терапевтів, які працювали на підприємстві. Позивача не було повідомлено про звільнення у встановлений законом строк, відсутні докази вчинення відповідачем таких дій.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 наказом відповідача від 06 лютого 2002 року № 4-пр Чернівецької міської стоматологічної поліклініки було прийнято на роботу на 1,0 ставки лікаря-стоматолога-терапевта (а.с. 17).

Згідно з наказом КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 28 січня 2021 року № 25 затверджено норми навантаження лікаря стоматолога-терапевта при наданні медичної допомоги дорослому населенню за спеціальністю «Терапевтична стоматологія». Норми навантаження при наданні стоматологічної допомоги на терапевтичному прийомі для лікарів стоматологів-терапевтів становлять 23 умовних одиниць працеємкості на зміну.

Як вбачається з економічного обґрунтування необхідності скорочення штатних посад лікарського персоналу КНП «Міська стоматологічна поліклініка», складеного заступником генерального директора з економічних питань, підприємство проводить фінансово-господарську діяльність за рахунок коштів, що надходять від надання платних послуг усіх видів та коштів Національної служби здоров`я України. Результати кількісних показників виконання виробничого плану лікарями-стоматологами-терапевтами за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2022 року свідчить про їх недовиконання, а саме: І терапевтичне відділення виконання виробничого плану становить 49,4 %; ІІ терапевтичне відділення виконання виробничого плану становить 42,6 %. Результати виконання виробничих планів підтверджують їх систематичне невиконання. Разом із цим, росте обсяг фінансових витрат, пов`язаних із неефективним використанням робочого часу, енергоресурсів та неможливістю використання праці працівників протягом повного робочого часу, раціоналізацією робочих місць через скорочення виконання робочого плану працівниками, відбулися зміни в організації виробництва і праці в лікувальних відділеннях КНП «Міська стоматологічна поліклініка». З метою створення оптимальних умов для ефективного використання трудових та матеріальних ресурсів, уникнення зайвих непродуктивних витрат підприємства, прийняття рішення про скорочення штатних посад лікарів-стоматологів-терапевтів є економічно обґрунтованим, раціональним та необхідним (а.с. 110-111, т. 1).

29 квітня 2022 року наказом відповідача від 29 квітня 2022 року № 65-К «Про зміни в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці» КНП «Міська стоматологічна поліклініка» у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, обумовлених систематичним недовиконанням виробничого плану лікарями-стоматологами-терапевтами та лікарями-стоматологами-хірургами за період

з 01 квітня 2021 року по 31 грудня 2021 року та І квартал 2022 року, і як наслідок, різким зростанням обсягу фінансових витрат, пов`язаних із неефективним використанням робочого часу, енергоресурсів, неможливістю використання праці працівників протягом повного робочого часу, для створення оптимальних умов щодо ефективного використання трудових та матеріальних ресурсів, уникнення зайвих продуктивних витрат підприємства, раціоналізації робочих місць та враховуючи об`єктивні показники фінансово-господарської діяльності КНП «Міська стоматологічна поліклініка» з метою недопущення звільнення працівників, керуючись статтями 3, 14 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року проведено з 02 травня 2022 року в КНП «Міська стоматологічна поліклініка» зміни в організації виробництва і праці в лікувальному відділенні. Переведено з 02 травня 2022 року для подальшої роботи на умовах неповного робочого дня, працівників лікувального відділення КНП «Міська стоматологічна поліклініка». Тривалість неповного робочого дня встановлюється, виходячи із балансу робочого часу на кожен календарний місяць в 2022 році з тривалістю 33 робочих години на тиждень. Для подальшої роботи на умовах неповного робочого дня переведено лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення із займанням 0,5 штатної посади ОСОБА_1 . Оплату праці працівника, переведеного для подальшої роботи на умовах неповного робочого дня, проводити з врахуванням результатів виконання виробничого плану в умовних одиницях працеємності (УОП) за кожний календарний місяць.

Ознайомити із вказаним наказом лікаря-стоматолога-терапевта про зміни в організації виробництва і праці та зміну істотних умов праці під підпис, в строк не пізніше 29 квітня 2022 року. В разі відмови лікаря-стоматолога-терапевта, згідно з пунктом 2.1 даного наказу від зміни істотних умов праці шляхом переведення на умови неповного робочого дня, запропонувати надати таку відмову у письмовій формі у строк до 02 травня 2022 року (а.с.21-22 т.1).

З протоколу спільного засідання адміністрації поліклініки та профкому

КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради від 08 липня 2022 року вбачається, що на засіданні вирішено, що у зв`язку з переходом

КНП «Міська стоматологічна поліклініка» на платні терапевтичні, хірургічні та рентгенологічні послуги оплата праці лікарів-стоматологів-терапевтів проводиться за результатами виконання виробничого плану за поточний місяць, а аналіз виконання виробничих планів за січень-червень 2022 року та суми надходжень

від надання платних послуг з терапевтичної стоматології свідчить про те, що об`єм надання такої допомоги зменшився. При цьому відповідно зменшилось навантаження на одну лікарську посаду, що призведе до зменшення кількості штатних посад не тільки лікарів, але й сестер медичних зі стоматології. Вирішено провести скорочення 4,0 штатних посад лікарів-стоматологів-терапевтів та 1,0 штатну посаду сестри медичної зі стоматології і розробити штатний розпис підприємства, який забезпечить своєчасне та якісне надання платних стоматологічних послуг населенню. Працівникам, які займають посади лікарів-стоматологів-терапевтів і сестер медичних зі стоматології, відповідно до вимог КЗпП України буде запропоновано переведення на наявні вакантні посади на підприємстві (а.с. 109, т. 1).

Згідно з економічним обґрунтуванням заступника генерального директора з економічних питань ОСОБА_4 щодо необхідності скорочення штатної посади лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_1 від 29 липня 2022 року слідує, що останній систематично не виконує виробничий план умовних одиниць працеємності, не забезпечує необхідну суму надходжень від наданих платних терапевтичних послуг. Фінансові результати від наданої кількості платних терапевтичних послуг ОСОБА_1 негативно впливають на обсяг надходжень коштів від всіх видів платних послуг в цілому по підприємству і призводить до їх збитковості (а.с. 116, т. 1).

Як вбачається з протоколу спільного засідання адміністрації поліклініки та профкому КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 09 серпня 2022 року на засіданні вирішено, що скорочення чисельності і штату посад є доцільним способом покращення фінансового стану підприємства. Враховуючи проведений по підприємству «Аналіз виконання плану лікарів-стоматологів-терапевтів та лікарів-стоматологів-хірургів за період з 01 січня 2022 року по 30 червня

2022 року», встановлено працівників, які займають посади лікарів-стоматологів-терапевтів з найнижчою продуктивністю праці, серед яких ОСОБА_1 (вища кваліфікаційна категорія) 36,8 %. Визначальним критерієм для визначення наявності переважного права на залишенні на роботі при скороченні чисельності штату працівників, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці є саме рівень кваліфікації працівника та продуктивність праці. Тому при вирішенні питання про звільнення працівника перевіряється наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці. Також на засіданні досліджувалися документи та відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних категорій, про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи та про суміщення професій лікарями-стоматологами-терапевтами підприємства. Продуктивність праці і кваліфікацію лікарів-стоматологів терапевтів підприємства оцінено окремо для визначення працівників, які мають менш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників. Так, лікарі-стоматологи-терапевти з І та ІІ кваліфікаційними категоріями ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 відповідно до проведеного аналізу, виконали виробничий план з більшою продуктивністю праці, ніж працівник з вищою категорію

ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та працівники з тією ж І кваліфікаційною категорією ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , що свідчить про низьку продуктивність праці та кваліфікацію лікарів-стоматологів-терапевтів ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_1 . Поряд із цим, лікарі-стоматологи-терапевти з І та ІІ кваліфікаційними категоріями ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відповідно до проведеного аналізу, виконали виробничий план з більшою продуктивністю, ніж працівник з вищою категорією ОСОБА_10 ,

ОСОБА_1 , ОСОБА_11 та працівники з тією ж І кваліфікацією категорією ОСОБА_12 і ОСОБА_13 . Також поставлено на голосування список працівників лікарського та середнього медперсоналу лікувального відділення, які визначені для скорочення, серед яких і ОСОБА_1 лікар-стоматолог-терапевт

(0,5 шт. пос.). Також працівникам, які займають посади лікарів-стоматологів-терапевтів і сестер медичних зі стоматології буде запропоновано переведення на наявні вакантні посади на підприємстві (а.с. 112-114, т. 1).

Наказом КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 10 серпня 2022 року «Про скорочення штату та чисельності працівників лікувального відділення» № 100-к вирішено провести з 21 жовтня 2022 року скорочення штату та чисельності працівників, а саме: 4 штатних посад лікарів-стоматологів-терапевтів та 1 штатну посаду сестри медичної зі стоматології, серед яких і посаду лікаря-стоматолога-терапевта ОСОБА_1 . Запропоновано працівникам, посади яких скорочуються, наявні вакантні посади за кваліфікацією (а.с. 106, т. 1).

З акту КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 12 серпня 2022 року вбачається, що лікарю-стоматологу-терапевту ОСОБА_1 було надано для ознайомлення наказ від 10 серпня 2022 року № 100-к «Про скорочення штату та чисельності працівників лікувального відділення». Останній в присутності комісії відмовився своїм підписом засвідчити ознайомлення з наказом, копію наказу отримав (а.с. 118, т. 1).

15 серпня 2022 року КНП «Міська стоматологічна поліклініка» винесла попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 21 жовтня 2022 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Одночасно запропоновано переведення з 21 жовтня 2022 року на одну з вакантних посад, а саме декретну посаду лікаря-стоматолога-терапевта або вакантну посаду сестри медичної зі стоматології

(а.с. 117, т. 1).

З акту КНП «Міська стоматологічна поліклініка» від 12 серпня 2022 року вбачається, що лікарю-стоматологу-терапевту ОСОБА_1 було надано попередження про звільнення, яке відбудеться 21 жовтня 2022 року. Останній в присутності комісії відмовився своїм підписом засвідчити ознайомлення з попередженням про звільнення (а.с. 119, т. 1).

26 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» ОСОБА_3 з листом, в якому зазначив, що його було попереджено про наступне звільнення з посади. Вважає, що його звільнення зумовлено не скороченням чисельності та штату працівників поліклініки, а саме тим, що незадовго до цього він звернувся із заявою до працівників правоохоронних органів про вчинення корупційного кримінального правопорушення керівництвом поліклініки. Просив в подальшому уникнути психологічного тиску на нього та не порушувати його права, не погрожувати звільненням із займаної посади (а.с. 79, т. 1).

04 жовтня 2022 року КНП «Міська стоматологічна поліклініка» винесла попередження ОСОБА_1 про наступне звільнення з посади лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, яке відбудеться 21 жовтня 2022 року, з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку. Одночасно запропоновано переведення з 21 жовтня 2022 року на одну з вакантних посад, а саме декретну посаду лікаря-стоматолога-терапевта або вакантну посаду сестри медичної зі стоматології.

07 жовтня 2022 року ОСОБА_1 ознайомлений з даним попередженням, про що свідчить його особистий підпис (а.с. 120, т. 1).

21 жовтня 2022 року наказом КНП «Міська стоматологічна поліклініка» № 26-зв

від 21 жовтня 2022 року «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 », звільнено

ОСОБА_1 , лікаря-стоматолога-терапевта лікувального відділення, у зв`язку із скороченням штату та чисельності працівників, відповідно до пункту 1

частини першої статті 40 КЗпП України. Вказано ознайомити працівника з цим наказом та в день звільнення видати трудову книжку, бухгалтерії виплатити ОСОБА_1 вихідну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку та грошову компенсацію за 21 календарний день щорічної основної відпустки

та 1 календарний день додаткової відпустки за особливий характер праці,

за відпрацьований період з 06 лютого 2021 року по 21 жовтня 2022 року

(а.с. 18, т. 1).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі

№ 727/4347/22 апеляційну скаргу КНП «Міська стоматологічна поліклініка» задоволено частково. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівців

від 07 квітня 2023 року у частині задоволення позовних вимог скасовано та постановлено нове рішення. Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ директора КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернівецької міської ради від 29 квітня 2022 року № 65-к ОСОБА_3 «Про зміну в організації виробництва і праці та зміни істотних умов праці».

У задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовлено. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено частково. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівців

від 11 травня 2023 року скасовано та постановлено нове рішення. Заяву

представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про стягнення витрат на правову допомогу задоволено частково. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Надаючи правову оцінку встановленим судами обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У частинах першій та другій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Загальні підстави звільнення працівників визначені КЗпП України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі

№ 800/538/17 зазначено, що за приписами частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України вбачається, що власник або уповноважений ним орган одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці зобов`язаний запропонувати працівникові всі наявні вакантні посади, які він може обіймати відповідно до своєї кваліфікації. Тобто, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, які відповідають зазначеним вимогам, що існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював. З огляду на викладене, оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вільні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення.

Подібна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України

від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40 цс 15, від якої Велика Палата Верховного Суду не відступала.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. За змістом частини першої статті 235 КЗпП України працівник підлягає поновленню на попередній роботі у разі незаконного звільнення, під яким слід розуміти як звільнення без законної підстави, так і звільнення з порушенням порядку, установленого законом.

У частині третій статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суди дійшли вірного висновку про те, що у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, а саме відбулося скорочення штату працівників.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, дійшов обґрунтованого висновку про те, що

КНП «Міська стоматологічна поліклініка» не виконано положення статті 49-2 КЗпП України, оскільки не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачу протягом терміну попередження було запропоновано усі вакантні посади, які були наявні на підприємстві та відповідали його кваліфікації, освіті, досвіду.

Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що пропозиція роботодавця перевестися позивачу на декретну посаду, не є пропозицією вакантної посади, оскільки право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених законом, а отже, якщо працівник відсутній у зв`язку із декретною відпусткою, посада, яку він займає, не є вакантною.

Крім того, апеляційний суд дійшов вірного висновку про те, що у КНП «Міська стоматологічна поліклініка» працює не менше 30 лікарів-стоматологів-терапевтів, проте порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації здійснено лише щодо 10 працівників, які мали найнижчу продуктивність праці, серед яких був позивач. Вказані обставини свідчать про те, що роботодавцем не здійснено порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації всіх лікарів-стоматологів-терапевтів, які на той момент працювали на підприємстві, що спростовує доводи касаційної скарги у відповідній частині щодо недоведеності позивачем переважного права на залишення на роботі.

Таким чином, обґрунтованим є висновок апеляційного суду про те, що звільнення позивача відбулось з порушенням положень трудового законодавства, унаслідок чого на його користь підлягає стягненню середній заробіток, розмір якого визначено відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого

1995 року № 100, що спростовує доводи касаційної скарги у частині недоведеності розміру середнього заробітку.

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

При цьому, згідно з частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 400, 410, 416,436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Міська стоматологічна поліклініка»залишити без задоволення.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 12 грудня 2023 рокузалишити без змін.

Поновити виконання постанови Чернівецького апеляційного суду від 12 грудня 2023 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. Ю. Гулейков

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець