Рішення

від 11.04.2024 по справі 120/1262/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 р. Справа № 120/1262/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ямпільської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Ямпільської міської ради (далі також - міська рада, відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо ненадання запитуваної інформації по суті поставлених питань у запиті № 80-запит/02-08 від 22.12.2023 та порушенні строків надання інформації на запит, незабезпеченні додержання законодавства щодо розгляду звернення громадян, не надсиланні запитуваної інформації на вказану поштову адресу позивача та неправомірної вимоги щодо відшкодування витрат за копіювання та друк відносно інформації, що становить суспільний інтерес.

Ухвалою від 04.03.2024 судом задоволено клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

19.03.2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вказуючи, що на запит ОСОБА_1 від 22.12.2023 за № 80-запит/02-08 Ямпільською міською радою було надано належну відповідь від 28.12.2023 №02-08/66-запит у спосіб та порядку, визначеному Законом України "Про доступ до публічної інформації".

21.03.2024 позивачем подано відповідь на відзив, у якій, окрім іншого, вказано, що відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів щодо правомірності своїх дій.

Інших заяві від учасників спору до суду не надходило.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що 22.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Ямпільської міської ради із запитом на інформацію (вх. № 80-запит/02-08), в якому просив:

1) надати завірені копії документів (наказ, розпорядження, рішення, тощо), відповідно до яких були закриті аналітичні рахунки Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ 04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590;

2) надати завірені копії документів (наказ, розпорядження, рішення, тощо), відповідно до яких були звільнені з посад голови сільських рад: Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ 04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590;

3) надати завірені копії документів (наказ, розпорядження, рішення, тощо), відповідно до яких було призначено старостами у територіальних громадах, під управлінням Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ 04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590;

4) надати завірені копії документів (наказ, розпорядження, рішення, тощо), відповідно до яких були утворені старостинські округи у територіальних громадах, під бувшим управлінням Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590;

5) надати завірені копії документів (заява, наказ, розпорядження, рішення, тощо), подані Реєстратору, відповідно до яких було заявлено про ліквідацію Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590;

6) повідомити, які території сільських рад межують, а саме: Безводнівської сільської ради ЄДРПОУ 04326052, Бушанської сільської ради ЄДРПОУ 04325800, Великокісницької сільської ради ЄДРПОУ 04325816, Гальжбіївської сільської ради ЄДРПОУ04325822, Дзигівської сільської ради ЄДРПОУ 04325839, Довжоцької сільської ради ЄДРПОУ 04325845, Качківської сільської ради ЄДРПОУ 04325851, Клембівської сільської ради ЄДРПОУ 04325868, Михайлівської сільської ради ЄДРПОУ 04325874, Петрашівської сільської ради ЄДРПОУ 04325880, Писарівської сільської ради ЄДРПОУ 04325897, Порогівської сільської ради ЄДРПОУ 04325905, Ратуської сільської ради ЄДРПОУ 04525952, Русавської сільської ради ЄДРПОУ 043255555, Северинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325561, Слободо-Піділісівської сільської ради ЄДРПОУ 04325578, Тростянецької сільської ради ЄДРПОУ 04325584, Цекинівської сільської ради ЄДРПОУ 04325590, з територією Ямпільської міської ради;

7) повідомити, чи є старостинські округи, які знаходяться під управлінням Ямпільської міської ради, структурними чи відокремленими підрозділами Ямпільської міської ради, і на яких законних підставах;

8) повідомити, чи відповідає об`єднання територіальних громад з адміністративним управлінням Ямпільської міської ради приписам статей 140-143 Конституції України та ч. 3 ст. 4 Європейської Хартії про місцеве самоврядування;

9) повідомити, чи відносяться до системи адміністративно-територіального устрою України такі суб`єкти як об`єднані територіальні громади, старостинські округи (в понятті імперативних приписів ч. 1 ст. 133 Конституції України) і відповідно до якої статті Конституції України.

У своєму запиті ОСОБА_1 зазначив, що запитувана ним інформація становить значний суспільний інтерес і стосується широкого кола громадян України та в подальшому буде висвітлена у засобах публічної інформації, а тому має надаватися на безоплатній основі. Також просив направити запитувану інформацію на його поштову адресу.

Листом від 28.12.2023 №02-08/66-запит Ямпільська міська рада повідомила позивача, що відмовляє у наданні інформації на запит по пунктах 1,2, 5-9, оскільки питання ОСОБА_1 не відповідають критеріям відображеності та задокументованості і на такі звернення не поширюється дія Закону України Про доступ до публічної інформації. Враховуючи це, з метою об`єктивного розгляду порушеного питання запропоновано заявнику звернутися до міської ради із належно оформленим зверненням.

Щодо іншого, то відповідач повідомив, що питання припинення повноважень сільських, селищних, міських голів у зв`язку з набуттям повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України врегульовано нормами ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» і не вимагає від органу місцевого самоврядування прийняття рішень.

Також відповідач повідомив, що для закриття рахунків юридичних осіб, а саме сільських рад, які реорганізовані шляхом приєднання до Ямпільської міської ради не приймалося рішення (розпорядження, тощо).

Цим же листом відповідач надав позивачу копії рішень про затвердження на посаду старост, що містить запитувану інформацію в обсягах, що надається безкоштовно 10 із 20 аркушів, пославшись на положення ч. 2 ст. 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації». При цьому позивачу виставлено рахунок № 1 для здійснення оплати решти запитуваної інформації в кількості 10 аркушів на суму 26,84 грн.

Вважаючи вказану поведінку відповідача, яка проявилась у формі бездіяльності/дій протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 № 2657-XII (далі Закон № 2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною другою статті 7 Закону N 2657-XII установлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Таким чином, системний аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону N 2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону N 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Згідно зі статтею 5 Закону N 2939-VI доступ до інформації забезпечується в тому числі і шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону N 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. А як зазначено в частині третій статті 19 Закону N 2939-VI запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.

Поняття розпорядників інформації визначається у статті 13 Закону N 2939-VI. Так, за пунктом 1 частини першої статті 13 Закону N 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Отже Ямпільська міська рада як орган місцевого самоврядування є розпорядником інформації.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

А згідно з положеннями статті 20 Закону N 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як встановлено судом, запит на інформацію позивача Ямпільська міська рада отримала 22.12.2023, а відповідь на нього надала 28.12.2023 за № 02-08/66-запит, тобто з дотриманням визначеного у ст. 20 Закону N 2939-VI строку.

Відтак, суд не знаходить підстав вважати обґрунтованими твердження позивача щодо порушення відповідачем строків розгляду запиту на інформацію від 22.12.2023.

Частиною першою статті 22 Закону N 2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Згідно із частинами першою та другою статті 23 Закону N 2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов`язок розпорядника інформації надати на нього відповідь.

При цьому, незалежно від результатів розгляду запиту про надання інформації (його задоволення чи відмова в задоволенні, відстрочка в задоволенні, перенаправлення належному розпоряднику, тощо) такий суб`єкт зобов`язаний проінформувати про це заявника.

Так, щодо обставин розгляду відповідачем запиту позивача на інформацію від 22.12.2023, то суд зважає на таке.

Позивачем у поданому відповідачу запиті від 22.12.2023 сформовано 9 питань, на які він виявив бажання отримати інформацію.

У той же час відповідач у своїй відповіді від 28.12.2023 №02-08/66-запит відмовив позивачу у наданні інформації по пунктах 1, 2, 5-9 запиту посилаючись на те, що в цій частині на вимоги звернення не поширюється дія Закону України «Про доступ до публічної інформації», запропонувавши позивачу звернутися до міської ради із належно оформленим зверненням в порядку Закону України «Про інформацію».

Із цього приводу необхідно зазначити, що статтею 40 Конституції України закріплено право особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів. Деталізацію наведене право отримало у Законі України від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон № 393/96-ВР). Відносини з розгляду звернень громадян є основним і єдиним предметом регулювання цього Закону. Тому він є спеціальним у цій сфері, але ним не вичерпується поняття "спеціальний закон", що вживається у частині другій статті 2 Закону № 2939-VI.

В даному випадку суд вважає слушними посилання позивача на роз`яснення Пленуму Вищого адміністративного суду України № 10 від 29.09.2016 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації», в пункті 3.4 яких зазначено, що одержавши запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VI, проте який за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону № 393/96-ВР, розпорядник інформації повинен відмовити у задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону (пункт 2 частини п`ятої статті 19, пункт 4 частини першої статті 22 Закону № 2939-VI), та з урахуванням принципів добросовісності і розсудливості розглянути запит за Законом № 393/96-ВР. При цьому запитувача повинно бути повідомлено у п`ятиденний строк про те, що його запит на інформацію буде розглядатися як звернення відповідно до Закону № 393/96-ВР.

У разі якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939-VI, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VI, то такий "запит-звернення" повинен розглядатися у відповідних частинах у строк та порядок, передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п`ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решта питань розглядатимуться як звернення згідно із Законом № 393/96-ВР.

Вказаний судове тлумачення узгоджується із нормами міжнародного права, зокрема положеннями Конвенції Ради Європи про доступ до офіційних документів (Тромська конвенція), яка набрала чинності для України 01.12.2020, та яка встановлює мінімальний набір стандартів для належної справедливої обробки запитів на доступ до офіційних документів.

Згідно статті 1 цієї Конвенції під поняттям офіційні документи розуміється будь-яка інформація, записана у будь-якій формі, складена або отримана, та яка перебуває у розпорядженні державних органів.

Як зазначено у статті 5 Конвенції державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ. Запит про доступ до офіційного документу розглядається будь-яким державним органом, в розпорядженні якого знаходиться документ. Якщо державний орган не має у розпорядженні запитуваного офіційного документу або якщо він не уповноважений опрацьовувати цей запит, він повинен, коли це можливо, спрямувати запит чи заявника до компетентного державного органу. Державний орган сприяє заявнику, наскільки це практично можливо, ідентифікувати запитуваний офіційний документ.

При цьому, розпорядник інформації повинен керуватися принципом добросовісності і розсудливості та не застосовувати формалістичний підхід до вирішення питання, а максимально сприяти (на вимогу) запитувачу, наскільки це практично можливо, у доступі до публічної інформації, гарантованої статтею 10-1 Закону N 2939-VI.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16.03.2023 у справі N 380/15492/21.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В даному випадку суд вважає, що відповідач наведених вище принципів добросовісності та розсудливості не дотримався та не здійснив належний розгляд звернення позивача від 22.12.2023, яке за своїм змістом поєднує подвійним предмет регулювання, у відповідних частинах відповідно до норм Закону № 393/96-ВР та Закону № 2939-VI. Тим більше, що в цих двох випадках саме відповідач є належною особою, яка має обов`язок розглянути таке звернення та надати на нього відповідь.

Таким чином у спірних правовідносинах права позивача первинно порушені саме протиправними діями відповідача щодо неналежного розгляду його звернення на інформацію від 22.12.2023 за №80-запит/02-08.

В цьому разі суд не вдається до оцінки повноти наданої інформації у відповіді відповідача від 28.12.2023 № 02-08/66-запит, позаяк має місце загалом порушення порядку розгляду останнім інформаційного запиту позивача.

Відтак, з огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що в цій частині вимоги позивача підлягають частковому задоволенню у спосіб зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача про надання інформації від 22.12.2023 за №80-запит/02-08 з урахуванням наведених висновків суду.

Відносно решти позовних вимог.

Стосовно вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності керівника відповідача щодо незабезпечення на відповідній території додержання законодавства щодо звернення громадян, то суд зазначає, що така позовна вимога є узагальненою, тобто не є спрямованою на захист конкретних порушених прав, свобод чи інтересів позивача, як то визначено у ст. 5 КАС України. Суд враховує, що в рамках розгляду даної адміністративної справи предметом спору є правомірність розгляду індивідуального звернення позивача на інформацію від 22.12.2023, оцінка якому вже надана судом в цьому рішенні. Відтак, вказана вимога не підлягає задоволенню у зв`язку з її безпідставністю.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача з приводу не надсиланні запитуваної інформації на поштову адресу позивача, а також щодо неправомірності вимоги відповідача здійснення оплати за копіювання публічної інформації за рахунком № 1, яка на думку позивача складає значний суспільний інтерес та має надаватися на безоплатній основі, то суд зважає на таке.

Так, дійсно, норми Закону N 2939-VI не містять обов`язку розпорядника інформації направляти відповідь на запит саме рекомендованим листом з повідомленням про вручення листа, як то просив позивач у своєму запиті від 22.12.2023.

Однак, в цьому випадку розпорядник інформації мав би виходити із загальних положень законодавства, зокрема частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону України «Про інформацію», за якими кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Із цього слідує, що спосіб ознайомлення інформації визначається самим запитувачем інформації.

Таким чином, оскільки позивач у своєму запиті від 22.12.2023 визначив спосіб отримання інформації у письмовій формі шляхом направлення листа на його поштову адресу, то відповідач мав би забезпечити саме такий спосіб інформування запитувача інформації, який для суб`єкта владних повноважень вочевидь не міг бути обтяжливим.

Щодо вимоги відповідача здійснити оплату запитуваної інформації згідно рахунком № 1, то суд враховує те, що за змістом статті 21 Закону N 2939-VI інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно.

При наданні особі інформації про неї та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується, крім випадків надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів. Надання інформації у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів і відходів здійснюється в порядку, визначеному частинами першою - третьою цієї статті.

Отже, Закон N 2939-VI звільняє особу від плати за інформацію, яка становить суспільний інтерес.

Поняття «суспільний інтерес» в цілях його розуміння при застосуванні згаданих правових норм Закон N 2939-VI не містить, хоча в преамбулі цього Закону вказано, що він визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що перебуває у володінні її розпорядників, та інформації, що становить суспільний інтерес.

Закон України Про інформацію визначає предметом суспільного інтересу ту інформацію, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Вказане законодавцем слово тощо підводить до висновку, що перелік видів інформації, що може бути предметом суспільного інтересу, не є вичерпним.

Таким чином, з огляду на характер суспільно необхідної інформації та гнучкість законодавства в цьому аспекті виправдано надає судам можливість визначати, чи є конкретна інформація суспільно необхідною, враховуючи індивідуальні обставини справи. Тобто сфера застосування зазначених понять стосується як приватних, так і публічних правовідносин.

При цьому суд вважає за необхідним зазначити, що суспільний інтерес до інформації щодо діяльності державних органів та доступу до офіційних документів може розцінюватися як турбота громадян про управління державними справами, що, зокрема, гарантовано і статтею 38 Конституції України.

А відтак, інформування про діяльність органів публічної влади (державних органів, органів місцевого самоврядування), про їхні внутрішні справи, організацію роботи тощо безумовно складає суспільний інтерес.

Як слідує із матеріалів справи, позивач у своєму запиті від 22.12.2023 просив надати інформацію яка в цілому стосується діяльності органів місцевого самоврядування на відповідній території, де проживає позивач.

Тому, на думку суду, запитувана інформація є такою, яку можливо кваліфікувати як інформація, що становить суспільний інтерес. А отже плата за копіювання та друк такої інформації не стягується.

В даному випадку відповідач у своїй відповіді від 28.12.2023 № 02-08/66-запит жодним чином не обґрунтував свій висновок про те, що запитувана інформація не становить значний суспільний інтерес, обмежившись лише посиланням на норму ст. 21 Закону N 2939-VI, що вочевидь не може вважатися правомірним.

Разом із тим при обрані способу захисту порушеного права суд враховує положення частини першої статті 5 КАС України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС).

Тобто вимога про визнання протиправної бездіяльності/дій суб`єкта владних повноважень має наслідком заявлення іншої вимоги зобов`язального характеру до такого суб`єкта.

При розгляді цієї справи суд зважає на те, що обставини які стосуються як способу направлення запитуваної інформації так і обставини відмови у надані такої інформації з підстав необхідності здійснення її оплати, в цілому охоплюються межами протиправності дій суб`єкта владних повноважень (відповідача) щодо неналежного розгляду запиту позивача на інформацію та відмови у її наданні.

Відтак належним способом захисту порушеного права позивача у межах спірних правовідносинах буде визнання протиправними дій відповідача щодо неналежного розгляду звернення на інформацію від 22.12.2023 за №80-запит/02-08 та, у зв`язку з цим, зобов`язання відповідача повторно розглянути запит позивача про надання інформації від 22.12.2023 за №80-запит/02-08 з урахуванням наведених висновків суду (в тому числі і щодо права позивача на отримання інформації у визначений ним спосіб (шляхом направлення такої на його поштову адресу), а також того висновку, що запитувана інформація становить суспільний інтерес, плата за отримання якої не здійснюється).

Суд вважає, що обраний судом спосіб захисту є самодостатнім та забезпечує ефективне відновлення порушених прав позивача у спірних правовідносинах, а тому не потребує додаткового визнання протиправними дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень в частині способу надсилання запитуваної інформації та вимоги про оплату за копіювання та друк, як і покладення на відповідача додаткових зобов`язань, які фактично стосуються процедури розгляду спірного запиту, дотримання якої має забезпечуватись відповідачем при його новому розгляді ураховуючи наведені у цьому рішенні висновки.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення даного позову у визначений судом спосіб. В іншій же частині позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

Викладені у відзиві доводи відповідача наведених вище висновків суду не спростували.

Оскільки суд звільнив позивача від сплати судового збору, а інших витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у справі згідно ст. 139 КАС України судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Ямпільської міської ради щодо неналежного розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 22.12.2023 за №80-запит/02-08.

Зобов`язати Ямпільську міську раду з урахуванням наведених у цьому судовому рішенні висновків повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 22.12.2023 за №80-запит/02-08.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 11.04.24.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Ямпільська міська рада (вул. Свободи, 132, м. Ямпіль, Вінницька область, 24500, код ЄДРПОУ 03772660).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович