Ухвала

від 08.04.2024 по справі 160/4460/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

08 квітня 2024 рокуСправа № 160/4460/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді

Врони О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України і ПП «КБ Метратекс» про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/4460/24 за позовною заявою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до 1- Державної служби геології та надр України, 2-Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «КБ Метратекс» про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування рішень, наказів, дозволу,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до 1- Державної служби геології та надр України, 2-Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «КБ Метратекс», в якому просить:

визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт виділення Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску як окремого об`єкта надрокористування в Петриківському районі Дніпропетровської області, Державний реєстраційний номер У-15-29/1, апробації балансових запасів пісків Державною комісією України по запасах корисних копалин за формою № 3-гр, видання наказу від 16.01.2017 № 14 у частині надання ПП «КБ Метратекс» спеціального дозволу на користування надрами та видачі на його підставі спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183, видання наказу від 13.03.2023 № 121 в частини внесення змін до спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.05.2015 № 3366;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 24.03.2020 № 5074;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 02.09.2022 № 5504;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 16.01.2017 № 14 у частині надання ПП «КБ Метратекс» спеціального дозволу на користування надрами;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13.03.2023 № 121 в частини внесення змін до спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183;

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.02.2017 № 6183, наданий ПП «КБ Метратекс», вид користування видобування корисних копалин, назва родовища Дніпродзержинське родовище ділянка Дніпровська.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до 1- Державної служби геології та надр України, 2-Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «КБ Метратекс» про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування рішень, наказів, дозволу -залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 року відкрито провадження у справі №160/4460/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

22.03.2024 через систему «Електронний суд» і 28.03.2024 поштою від Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач-2 зазначає наступне.

Позивач наголошує, що звернення до суду із позовом стало можливим лише після надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 р.

Проте, з позовними вимогами прокуратура звернулася 16.02.2024.

Доказами, які свідчать про те, що створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав є наступне:

протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022. Протокол засідання колегії ДКЗ від 21.05.2015 № 3366 (протокол ДКЗ № 3366) не був виключенням.

На офіційному сайті Держгеонадр міститься інформація від 30 квітня 2020 р., 2 червня 2020 р., 25 червня 2020 р. та від 25 вересня 2020 р., що у рамках політики відкритості та прозорості геологічної інформації (open door policy), що реалізується спільно із Міністерством енергетики та захисту довкілля, триває оприлюднення протоколів Державної комісії по запасах корисних копалин. За цими ж посиланнями міститься інформація щодо оприлюднення Державним науково виробничим підприємством "Державний інформаційний геологічний фонд України" (скорочена назва якого ДНВП "Геоінформ України"; входить до сфери управління Держгеонадр та розміщує у відкритому он-лайн доступі на своєму офіційному веб сайті геологічну інформацію), протоколів ДКЗ та перебування їх у відкритому і безкоштовному доступі.

ДКЗ листом до ДНВП "Геоінформ України" від 17.06.2020 № 509/07/1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 № 64 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2018 р. № 939*" передано для розміщення у відкритому доступі електронні версії протоколів ДКЗ, зокрема, і за номером 3366 (додаток 2). *Питання розпорядження геологічною інформацією, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2018 № 939. Також, ДКЗ листом до ДНВП "Геоінформ України" від 23.04.2021 № 371/08/3 (додаток 3) передано для оприлюднення протокол засідання колегії ДКЗ від 24.03.2020 № 5074 (протокол ДКЗ № 5074).

Наказ Держгеонадра від 16.01.2017 № 14 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" оприлюднений на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2017 рік.

Також наявні доступи до наказів Держгеонадр від 20.10.2020 № 454 та 13.03.2023 № 121, згідно з якими внесені зміни до оскаржуваного в межах цієї справи спеціального дозволу на користування надрами.

Наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 05.09.2022 № 342 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.10.2022 за № 1302/38638 та набрав чинності 04.11.2022 р.) затверджено Порядок функціонування електронного кабінету надрокористувача.

Отже, можливість ознайомитись з інформацією щодо наявності та чинності спеціальних дозволів на користування надрами через Електронний кабінет, функціонування якого забезпечується відповідним нормативним актом, у органів прокуратури була, починаючи з листопада 2022 року.

Зважаючи на відкритий доступ до оскаржуваних документів, у прокуратури була реальна можливість дізнатись про наявність чи відсутність у ПП "КБ Метратекс" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваних протоколів, зокрема за номерами 3366 та 5074, ознайомитись з їх змістом, а також звернутись до Держгеонадр з вимогою надати документи, що стали підставою для надання, зокрема, оскаржуваного спеціального дозволу.

Враховуючи те, що запит Офісу Генерального прокурора від 31.05.2021 № 12/2- 35ВИХ-21 подано на виконання конституційної функції, зокрема, встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та раціонального використання надр та беручи до уваги те, що "прокуратура України становить єдину систему" ДКЗ вважає, що відлік строку звернення до суду з позовом у цій справі має розпочинатись якщо не з моменту надання спеціального дозволу на користування надрами, то хоча б з моменту коли прокуратура дізналась або мала можливість дізнатись про наявність підстав для здійснення представництва в судів інтересів держави в межах запиту Офісу Генерального прокурора, а саме з червня 2021 року.

Звернення до суду відбувається майже через сім років після отримання спеціального дозволу на користування надрами та більше як два з половиною роки після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, отримання листа орієнтування від 31.08.2021 № 12/2- 320ВИХ-514ОКВ-21 до керівників обласних прокуратур про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр (разом з переліком суб`єктів господарювання, які поза аукціоном отримали спеціальний дозвіл на користування надрами (без наявності іншого спеціального дозволу).

Аналогічні клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском Дніпропетровською обласною прокуратурою строку на подання позовної заяви, надійшли від 26.03.2024 від Державної служби геології та надр України, і 28.03.2024 від ПП «КБ Метратекс».

03.04.2024 через систему «Електронний суд» Дніпропетровською обласною прокуратурою подані заперечення на вищезазначені клопотання.

Відхиляючі доводи наведені відповідачами у клопотаннях, прокуратура зазначила, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури з матеріалами кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, які надійшли з Офісу Генерального прокурора України 02.02.2024, та надання 23.01.2024 процесуальним керівником у кримінальному провадженні дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування.

Позивач вважає необґрунтованим твердження представника Державної комісії України по запасах корисних копалин про те, що для органів прокуратури строк звернення до суду починається з червня 2021 року, тобто з дати отримання інформації Держгеонадр на запит Офісу Генерального прокурора від 17.06.2021 № 12/2-35вих-21 або для обласної прокуратури з дати отримання листа-орієнтування Офісу Генерального прокурора від 31.08.2021 № 12/2-320вих-514окв-21.

Оскільки опрацюванню підлягав значний обсяг інформації, який стосувався різних суб`єктів господарювання, Офісом Генерального прокурора розпочато системну роботу щодо з`ясування підстав для представництва інтересів держави в суді. За результатами органами прокуратури пред`явлено більше 70 позовів у сфері надрокористування.

Позивач також просить врахувати, що з 24.02.2022 російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, яке ускладнило роботу органів прокуратури щодо встановлення підстав для представництва.

При розгляді клопотань суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За ч. 2ст. 122 КАС Українидля звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3ст. 122 КАС Українивстановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд відхиляє посилання позивача про те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після винесення постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування від 23.01.2024 і отримання позивачем інформації та матеріалів з ГУ НП в Дніпропетровській області, а саме з моменту отримання 02.02.2024 матеріалів кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 .

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про прокуратуру", прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України "Про прокуратуру", Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.

Частиною 2 ст. 36 КПК України, прокурор, здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, тобто є процесуальним керівником у кримінальному провадженні, який поінформований із наявними матеріалами та їх змістом.

Відповідно до п.12 наказу Офісу Генерального прокурора № 389 (наказ ОГП № 389) Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді, керівникам самостійних структурних підрозділів прокуратур усіх рівнів забезпечувати належну організацію взаємодії з питань захисту інтересів держави заходами представницького характеру поза межами кримінального провадження в порядку, спосіб та строки, визначені відповідним наказом Генерального прокурора.

Момент винесення постанови про надання дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування, є початком перебігу строків в межах кримінального провадження, які не є тотожними строкам звернення до адміністративного суду. Строки ж звернення до адміністративного суду починають свій перебіг з моменту коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення прав, свобод чи інтересів.

Окремо суд зазначає, що у даній справі позивач заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури представляє інтереси держави.

На думку суду, у разі розгляду питань порушень інтересів держави строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли відбулось порушення інтересів держави, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі.

Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників державного апарату дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього достатній обсяг механізмів.

Більш того, в даній справі мова йде про можливе вчинення протиправних дій та винесення протиправних актів державним органом. Тобто, державі, як суб`єкту, який представляє позивач, стало відомо про порушення інтересів в момент вчинення дії та винесення оскаржуваних актів.

Вступ у справу прокурора не можуть впливати на строки визначені для суб`єкта (в даному випадку держави), який такий прокурор представляє.

Щодо доводів позивача про наявність триваючого правопорушення, то суд окремо наголошує, що дії направлені на ухвалення рішення суб`єктом владних повноважень закінчуються моментом такого ухвалення. Отже, момент з якого обчислюється строк на оскарження протиправних дій відповідача в даній справі починав перебіг з моменту ухвалення відповідних рішень та наказів. Твердження про наявність триваючого правопорушення суперечить змісту оскаржуваних дій.

Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини набувають ознак стабільності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував. що право на доступ до суду, закріплене устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що змінюється в часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства».

Урішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд Українивстановив, що положення ч.2ст.55 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і у порядку, визначеному процесуальним законом. Отже, конституційне право особи на звернення до суду кореспондує з обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»),

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява №28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Аналіз практики Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об`єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу. Зазначені норми права визначають підстави для залишення адміністративного позову без розгляду у разі пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

Згідно частин 3, 4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України і ПП «КБ Метратекс» про залишення позовної заяви без розгляду у справі №160/4460/24 -задовольнити.

Позовну заяву заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до 1- Державної служби геології та надр України, 2-Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство «КБ Метратекс» про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування рішень, наказів, дозволу залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 256 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржена в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона