Постанова

від 04.06.2024 по справі 160/4460/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/4460/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач)

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року (суддя Врона О.В.) у справі №160/4460/24 за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Державної комісії України по запасах корисних копалин, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Приватне підприємство КБ Метратекс про визнання протиправними дії, визнання протиправними і скасування рішень, наказів, дозволу,-

в с т а н о в и В:

Прокурор звернувся з позовом до суду в якому просив:

визнати протиправними дії Державної служби геології та надр України та Державної комісії України по запасах корисних копалин щодо державної реєстрації робіт виділення Дніпровської ділянки Дніпродзержинського родовища руслового піску як окремого об`єкта надрокористування в Петриківському районі Дніпропетровської області, Державний реєстраційний номер У-15-29/1, апробації балансових запасів пісків Державною комісією України по запасах корисних копалин за формою № 3-гр, видання наказу від 16.01.2017 № 14 у частині надання ПП КБ Метратекс спеціального дозволу на користування надрами та видачі на його підставі спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183, видання наказу від 13.03.2023 № 121 в частини внесення змін до спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 21.05.2015 № 3366;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 24.03.2020 № 5074;

визнати протиправним та скасувати рішення у формі протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України від 02.09.2022 № 5504;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 16.01.2017 № 14 у частині надання ПП КБ Метратекс спеціального дозволу на користування надрами;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 13.03.2023 № 121 в частини внесення змін до спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183;

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.02.2017 № 6183, наданий ПП КБ Метратекс, вид користування видобування корисних копалин, назва родовища Дніпродзержинське родовище ділянка Дніпровська.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 відкрито провадження у справі.

Державна комісія України по запасам корисних копалин, Держана служба геології та надр України та ПП «КБ Метратекс» звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про залишення позовної заяви без розгляду.

Клопотання фактично мотивовані тим, що оскаржувані прокурором рішення знаходилися у відкритому доступі, а отже у прокурора була реальна можливість дізнатись про наявність чи відсутність у ПП "КБ Метратекс" спеціальних дозволів на користування надрами, підстави отримання спеціального дозволу на користування надрами, отримати відомості щодо оскаржуваних протоколів, зокрема, за номерами 3366 та 5074, ознайомитись з їх змістом та визначитися з наявністю чи відсутністю підстав для звернення з позовом до суду у встановлені законом строки. Крім цього, звертали увагу на те, що ще в 2021 році на запит Офісу Генерального прокурора було повідомлено про наявність у ПП "КБ Метратекс" спеціальних дозволів на користування надрами.

В запереченнях на вказані клопотання прокурор зазначив те, що підстави для звернення з цим позовом до суду виникли після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури з матеріалами кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, які надійшли з Офісу Генерального прокурора України 02.02.2024 та в яких містились документи про надання спеціального дозволу на користування надрами ПП "КБ Метратекс", а також після надання 23.01.2024 процесуальним керівником у кримінальному провадженні дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування. Крім цього, прокурор зазначав, що у спірному випадку має місце триваюче порушення, у зв`язку з чим неможливо стверджувати про пропуск строку звернення з позовом до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Підставою для залишення позову без розгляду стали висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України, а зазначені прокурором підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не можливо визнати поважними.

Суд першої інстанції зазначив, що у даній справі Позивач Дніпропетровська обласна прокуратура представляє інтереси держави. На думку суду першої інстанції, у разі розгляду питань щодо порушень інтересів держави, строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі.

Щодо доводів прокурора про наявність триваючого правопорушення, суд першої інстанції зазначив, що дії направлені на ухвалення рішення суб`єктом владних повноважень закінчуються моментом такого ухвалення. Отже, момент з якого обчислюється строк на оскарження протиправних дій відповідача в даній справі починав перебіг з моменту ухвалення відповідних рішень та наказів.

Не погодившись з ухвалою суду, прокурор звернувся з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду про залишення позову без розгляду скасувати, а справу направити до суду для продовження розгляду. За позицією прокурора судом першої інстанції не правильно визначено дату, з якої почався перебіг строку звернення з позовом до суду. Прокурор вказує на те, що підстави звернення прокурора з позовом до суду не пов`язані з самим фактом видачі спеціального дозволу на користування надрами чи з датою прийняття (затвердження) спірного протоколу. Такі підстави, як зазначає прокурор, виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави. Зазначені відомості, як вказує прокурор, ним було отримано лише 02.02.2024 після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури з матеріалами кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, які надійшли з Офісу Генерального прокурора України. Отже, з вказаною датою, у спірному випадку на думку прокурора, закон пов`язує початок перебігу строку звернення з позовом до суду. Також прокурор зазначає, що суд першої інстанції не врахував, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами є чинним і до теперішнього часу.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідачі просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін з огляду на її законність та обгрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, перебіг строку звернення до суду із позовом, у випадках звернення з позовом суб`єкта владних повноважень, розпочинається з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратури» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно із ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Виходячи з положень наведених норм права, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією прокурора суть якої зводиться до того, що у випадку звернення прокурора із позовом в інтересах держави, положення частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень слід застосовувати з урахуванням вимог частини третьої та четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які вимагають від прокурора обгрунтування обставин та підстав звернення з позовом до суду.

У спірному випадку, за твердженням прокурора, про факт порушення інтересів держави в даній справі і, як наслідок, про наявність підстав звернення з позовом до суду, прокурору стало відомо лише 02.02.2024 після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури з матеріалами кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, які надійшли з Офісу Генерального прокурора України.

З приводу такої позиції прокурора суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що у випадку встановлення обставин, які б свідчили про порушення інтересів держави, безпосередньо під час здійснення кримінального провадження, можливо б було стверджувати про поважність причин пропуску строку звернення з позовом до суду, оскільки у такому випадку підстави звернення з позовом до суду у прокурора виникли б з часу встановлення таких обставин у межах кримінального провадження.

У постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень.

В той же час, встановлені у цій справі обставини не дають підстав стверджувати те, що про порушення інтересів держави прокурор дізнався безпосередньо виходячи з результатів кримінального провадження № 42023000000000708.

Визначаючи час, з якого прокурор дізнався чи повинен був дізнатися про порушення інтересів держави, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на підстави заявленого прокурором позову.

Позовна заява Дніпропетровської обласної прокуратури обґрунтовано протиправністю дій та рішень Держгеонадр і ДКЗ України щодо видачі спеціального дозволу на користування надрами від 14.02.2017 № 6183 ПП "КБ Метратекс" поза аукціоном, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами.

Інші заявлені прокурора вимоги, зокрема, вимоги щодо визнання протиправним та скасування наказу Державної служби геології та надр України від 13.03.2023 № 121, в частини внесення змін до спеціального дозволу від 14.02.2017 № 6183, є похідними від вимог щодо протиправності видання дозволу від 14.02.2017 № 6183.

Таким чином, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання Дніпропетровською обласною прокуратурою строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про те, що у ПП "КБ Метратекс", на час отримання спірного дозволу, не було іншого спеціального дозволу на користування надрами.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 31.05.2021 Офіс Генерального прокурора звернувся із запитом №12/2-35 вих-21 до Держаної служби геології на надр України, в якому просив надати перелік суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розроби.

У відповідь на вказаний запит Держаною службою геології на надр України надано відповідний перелік суб`єктів господарювання (лист від 17.06.2021 №9897/01/02-21), серед яких значилося ПП "КБ Метратекс".

Отримавши перелік суб`єктів господарювання, яким надано дозволи на спеціальне користування надрами у такий спосіб, Офіс Генерального прокурора розіслав керівникам обласних прокуратур лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021 №12/2-320ВИХ-514ОКВ-21.

Тобто, починаючи з червня 2021 органам прокуратури достеменно було відомо те, що ПП "КБ Метратекс" отримано дозвіл поза аукціоном без спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, судом встановлено те, що органи прокуратури були обізнані про обставини, які визначені як підстави заявленого позову, принаймні, з 2021 року, натомість з позовом до суду прокурор звернувся лише 16.02.2024.

Стосовно посилань прокурора на дату (02.02.2024), в яку працівники Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Дніпропетровської обласної прокуратури були ознайомлені з матеріалами кримінального провадження № 42023000000000708 від 27.04.2023 за ч. 1 ст. 367 КК України, що надійшли з Офісу Генерального прокурора України, слід зазначити, що вказана дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Стосовно аргументів прокурора про те, що у цьому спорі має місце триваюче правопорушення, з огляду на те, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 14.02.2017 №6183 є чинним і до теперішнього часу, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що таке твердження суперечить змісту оскаржуваних дій відповідача, які полягають в ухвалені оскаржуваних рішень, що є предметом спору у цій справі. У свою чергу, за загальним правилом, початок перебіг строку оскарження індивідуально-правового акту розпочинається з дня прийняття такого акту, а не протягом дії індивідуально-правового акту.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України та з огляду на відсутність підстав для поновлення такого строку, правильно зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч.4 ст.123 КАС України.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, як того вимагає ст.242 КАС України, у зв`язку з чим підстав для її скасування не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.316, ст.ст. 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року у справі №160/4460/24 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у строки, передбачені ст.329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 04.06.2024

Повне судове рішення складено 05.06.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк