Рішення

від 11.04.2024 по справі 160/3394/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 рокуСправа №160/3394/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 115 від 16.08.2023 року «Про анулювання дії паспорту прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 ».

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

відповідач в оскаржуваному рішенні не вказав у чому саме полягає недотримання позивачем вимог паспорту прив`язки тимчасової споруди;

згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1165/12-23, тимчасові споруди позивача відповідають правилам забудови (паспорту прив`язок) та використовуються за призначенням;

процедура оформлення та анулювання паспорту прив`язки знаходиться поза межами повноважень відповідача, оскільки Закон України «Про місцеве самоврядування» не наділяє виконавчий комітет ради відповідними повноваженнями.

Ухвалою суду від 12.02.2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; витребувано від відповідача інформацію про те, який орган приймав рішення про видачу позивачу паспорту прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 ; чи прийнято на території міста Верхівцеве правила благоустрою та правила розміщення тимчасових споруд та надати відповідні акти; копію договору від 01.07.2019 року про плату за користування земельною ділянкою загальною площею 0,0119 га для комерційної діяльності (тимчасовий договір, без державної реєстрації) для подальшого оформлення договору оренди, який укладено з позивачем; всі документи (матеріали), на підставі яких приймалося оскаржуване рішення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав:

встановлення тимчасових споруд здійснюється відповідно до паспорта прив`язки; відхилення від паспорта прив`язки не допускається; відновлення блогоустрою замовником є обов`язковим;

паспорт прив`язки видано позивачу Верхівцевською міською радою 05.11.2020 року; вказаний паспорт був дозвільним документом для розміщення тимчасових споруд;

у відповідності до акту обстеження території АДРЕСА_1 ) інспектором з благоустрою житлово-комунального господарства Верхівцевської міської ради в складі робочої групи виявлено факти недотримання позивачем вимог паспорту прив`язки, що є підставою для анулювання паспорту прив`язки;

достатньою підставою для анулювання паспорту прив`язки є виявлення відхилення фактичного розміщення тимчасової споруди від вимог щодо розміру, конфігурації та інших вимог, визначених у паспорті прив`язки;

висновок експерта не є обгрунтованим та у ньому не досліджувалось питання об`єднання приміщень;

відповідач має повноваження на прийняття рішення про анулювання паспорту прив`язки.

Відповідач не надав суду витребуваних судом в ухвалі від 12.02.2024 року про відкриття провадження у справі документів; ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 21.01.2024 року, про що вказано у відзиві на позовну заяву відповідачем.

Ухвалою суду від 11.04.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження та у задоволенні клопотання про виклик свідків.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Позивач отримав паспорт прив`язки (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) групи (трьох) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , який виданий Верхівцевською міською радою 05.11.2020 року строком на п`ять років до 05.11.2025 року.

З відзиву відповідача, паспорту прив`язки та оскаржуваного рішення відповідача судом встановлено, що саме міська рада, а не виконавчий комітет видав позивачу паспорт прив`язки.

Верхівцевська міська рада Кам`янського району Дніпропетровської області листом від 08.08.2023 року № 2974 повідомила позивача про те, що 10.08.2023 року о 09-00 год. планується огляд стану благоустрою території міста Верхівцеве в районіц вулиць Центральна (група трьох тимчасових споруд, паспорт прив`язки № 11 від 05.11.2020 року) щодо фактичної звірки розміщення, утримання та відповідності групи тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності до паспорту прив`язки.

11.08.2023 року інспектором з благоустрою житлово-комунального господарства Верхівцевської міської ради та робочою групою у складі: головного архітектора, землевпорядника Верхівцевської міської ради громадського представника, інженера будівельника у присутності позивача здійснено обстеження на предмет дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1 ).

За наслідками такого обстеження складено Акт від 11.08.2023 року про дотримання вимог законодавства при розміщенні тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, у якому вказано на недотримання позивачем вимог паспорту прив`язки групи (трьох) тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, а саме:

згідно паспорту прив`язки № 11 виданий 05.11.2020 року, головний фасад групи (трьох) тимчасових споруд складає 7000 мм. в дійсності складає 7210 м.м Тильний фасад 3800 мм. в дійсності складає 4000 мм.;

паспорт прив`язки виданий на групу (трьох) тимчасових споруд на комплексній схемі позначені ТС 1,2,3. При огляді виявлено, що споруди 1 та 2 об`єднані в одне приміщення для ведення підприємницької діяльності. Орієнтовна площа 40 кв.м.;

група тимчасових споруд не підпадає під сам критерій та визначення тимчасової конструкції. Споруда облицьована цеглою, яка вкладена на асфальт, а не виготовлена з полегшених матеріалів;

бічний фасад по всій площі вкритий рекламою, яка встановлена без погодження та отримання дозволу Верхівцевської міської ради. Реклама на головному фасаді не відповідає до поданих ескізних намірів в паспорті прив`язки;

тимчасова споруда знаходиться на земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 1221010300:03:056:002 КВЦПЗ-03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, загальною площею 0,0101 га. Договірних відносин на земельну ділянку, де розташована група (трьох) тимчасових споруд, між міською радою та позивачем не існує. Позивач використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів.

Відповідач 16.08.2023 року прийняв рішення № 115 «Про анулювання дії паспорту прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 », яким анулював дію паспорту прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 через не вимог паспорту прив`язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності виданого Верхівцевськю міською радою 05.11.2020 року реєстраційний номер № НОМЕР_1 ; ФОП ОСОБА_1 провести демонтаж тимчасової споруди та відновлення благоустрою території.

Оскаржуване рішення обгрунтовано під. 7 пункту «а» частини 1 статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про благоустрій населених пунктів», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 року № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», актом обстеження території в АДРЕСА_1 ) від 11.08.2023 року.

Згідно висновку експерта ОСОБА_2 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1179 від 28.04.2020 року) за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1165/12-23, тимчасові споруди, розміщені за адресою м. Верхівцеве, вулиця Центральна, відповідають місцевим правилам забудови (паспорту прив`язок) та використовуються за призначенням.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною першою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

За змістом пунктів 24, 34, 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частинами шостою-восьмою цієї ж статті встановлено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

У разі незгоди сільського, селищного, міського голови (голови районної у місті ради) з рішенням виконавчого комітету ради він може зупинити дію цього рішення своїм розпорядженням та внести це питання на розгляд відповідної ради.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Частиною десятою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Згідно з приписами частини одинадцятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації . Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації , крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що орган місцевого самоврядування, його посадові особи у межах наданих повноважень приймають нормативні або інші акти у формі рішень. У разі, якщо рішення приймає колегіальний орган - відповідна рада або виконавчий комітет ради, то таке рішення приймається на його засіданні більшістю голосів і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Рішення сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті, районної, обласної ради у межах його повноважень приймається у формі розпорядження. При цьому проекти рішень та рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про доступ до публічної інформації .

Частиною третьою статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів" .

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) благоустрій населених пунктів передбачає:1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об`єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов`язків суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить: 1) затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів; 2) затвердження правил благоустрою територій населених пунктів; 3) створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб`єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб); 4) визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 цього Закону до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування.

Частиною четвертою статті 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» правила благоустрою території населеного пункту (далі - Правила) - нормативно-правовий акт, яким установлюються вимоги щодо благоустрою території населеного пункту.

Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, визначено Порядком № 244 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).Пунктом 1.4 Порядку № 244 визначено, що паспорт прив`язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС на топографо-геодезичній основі М 1:500, схему благоустрою прилеглої території.

Згідно з пунктами 2.1-2.4 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (додаток 1). Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. До заяви додаються: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1:500 кресленнями контурів ТС з прив`язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам визначає відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю. У такому випадку строк розгляду заяви становить п`ятнадцять робочих днів.

Відповідно до пунктів 2.6-2.13 Порядку № 244 для оформлення паспорта прив`язки замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає: схему розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, що має ліцензію на виконання проектних робіт, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); схему благоустрою прилеглої території, складену замовником або суб`єктом підприємницької діяльності, який має відповідну ліцензію, архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, відповідно до Закону України Про благоустрій населених пунктів України ; технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж. Зазначені документи замовником отримуються самостійно.

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви. Час, витрачений на підготовку та подачу до органу з питань містобудування та архітектури схеми розміщення ТС, ескізів фасадів ТС та отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення (за наявності), схеми благоустрою прилеглої території, не входить в строк підготовки паспорта прив`язки ТС.

Для підготовки паспорта прив`язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються. Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку. Паспорт прив`язки включає: схему розміщення ТС, виконану на топографо-геодезичній основі у масштабі 1:500, а також схему благоустрою прилеглої території; ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС); технічні умови щодо інженерного забезпечення ТС, отримані замовником у балансоутримувача відповідних мереж; реквізити замовника (найменування, П.І.Б., адреса, контактна інформація). Цей перелік документів є вичерпним. Паспорт прив`язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації. При оформлені паспорта прив`язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.Відповідно до пунктів 2.15-2.23 Порядку № 244 паспорт прив`язки видається на безоплатній основі. Паспорт прив`язки підлягає реєстрації в журналі реєстрації паспортів прив`язки або електронному журналі органом, який його видав, з подальшим внесенням інформації про ТС до містобудівного кадастру.

Строк дії паспорта прив`язки визначається органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або районної державної адміністрації відповідно до генерального плану, плану зонування та детального плану територій та з урахуванням строків реалізації їх положень.Продовження строку дії паспорта прив`язки здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації. У разі змін, які відбулися у містобудівній документації на місцевому рівні, будівельних нормах, розташуванні існуючих будівель і споруд, інженерних мереж або з ініціативи суб`єкта господарювання, паспорт прив`язки може переоформлюватись на строк дії цього паспорта прив`язки або на новий строк.

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки. Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається. Відновлення благоустрою замовником є обов`язковим.

Після розміщення ТС замовник подає до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або відповідної районної державної адміністрації письмову заяву за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку, у якій зазначає, що він виконав вимоги паспорта прив`язки.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що оформлення паспорту прив`язки ТС здійснюється, зокрема, органом з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету міськради та підписується керівником цього органу. При цьому відповідність намірів розміщення тимчасової споруди визначається на підставі відповідності її місця розташування комплексній схемі розміщення ТС, якщо така схема розроблена.

Аналогічний висновок у подібних спірних правовідносинах зроблений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 31 травня 2019 року у справі № 823/687/18, від 17 вересня 2020 року у справі № 823/762/18.

Згідно з пунктом 2.17 Порядку № 244 дія паспорта прив`язки ТС анулюється за таких умов:

недотримання вимог паспорта прив`язки при її встановленні;

невстановлення ТС протягом 6 місяців з дати отримання паспорта прив`язки;

надання недостовірних відомостей у документах, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку, під час підготовки паспорта прив`язки ТС.

Пунктами 3.30-3.33 Порядку № 244 передбачено, що у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється. Власники (користувачі) ТС зобов`язані підтримувати належний експлуатаційний стан ТС та відповідного технологічного обладнання, що використовується разом з ТС.

У разі коли власник (користувач) має намір змінити її естетичний вигляд, він звертається до відповідного органу з питань містобудування та архітектури з письмовою заявою щодо внесення змін до паспорта прив`язки у частині ескізів фасадів. Орган з питань містобудування та архітектури розглядає нові ескізи фасадів ТС впродовж десяти робочих днів з дня подання такої заяви та за відсутності обґрунтованих заперечень керівник (заступник) органу з питань містобудування та архітектури візує нові ескізи фасадів ТС.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що Порядок № 244 містить вичерпний перелік підстав для анулювання паспорту прив`язки. Крім того, законодавством України забороняється самовільне встановлення ТС, тобто встановлення ТС без наявності паспорта прив`язки, якщо строк дії паспорта прив`язки закінчився або всупереч його вимогам, зокрема щодо місця розташування ТС.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 травня 2019 року у справі № 826/9030/17, від 10 липня 2019 року у справі № 826/6063/18, від 26 травня 2020 року у справі № 826/13792/16 та від 5 жовтня 2020 року у справі № 755/12736/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 826/17074/18.

Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» , «Про благоустрій населених пунктів» , «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядком № 244 не визначено конкретної формі, у якій уповноважений орган приймає рішення про анулювання паспорту прив`язки ТС.

При цьому відповідно до пункту 44 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пункту 2 частини першої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних та міських рад у сфері благоустрою належить, зокрема, затвердження правил благоустрою відповідного населеного пункту.

Відповідач на вимогу суду не надав доказів того, що на території міста Верхівцеве правила благоустрою та правила розміщення тимчасових споруд затверджено нормативно правовим актом органу місцевого самоврядування.

Водночас, з огляду на загальні положення статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» , враховуючи суб`єкта прийняття цього рішення та юридичне значення паспорту прив`язки розміщення ТС як дозвільного документа, суд зазначає, що рішення про анулювання паспорту прив`язки повинно прийматися у формі окремого документа на засіданні відповідного органу більшістю голосів за підписом селищного, сільського, міського голови. Таке рішення повинно бути опубліковане у встановленому законом порядку. Без дотримання зазначених вимог рішення про анулювання паспорту прив`язки не може вважатися таким, що відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Судом під час розгляду справи встановлено, що паспорт прив`язки позивачу видано Верхівцевською міської радою, а анульовано його дію Виконавчим комітетом Верхівцевської міської ради.

Чинним законодавством України не визначено право виконавчого комітету своїм рішенням відміняти дію рішення міської ради та втручатися у її компетенцію.

У даному випадку саме орган, яким приймав рішення про видачу позивачу паспорту прив`язки, вправі, на думку суду, приймати рішення про його анулювання.

Суд врахував, що у подібній категорії справ Верховний Суд вже висловлював правову позицію у постановах від 24 квітня 2018 року у справі №405/1317/15-а, від 10 жовтня 2018 року у справі №373/2346/16-а, від 24 вересня 2019 року у справа №296/634/16-а та від 29 червня 2022 року у справі №808/2357/18, у яких зроблено висновок про те, що положення статей Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачають повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування вирішувати питання щодо анулювання дії паспортів прив`язки тимчасових споруд. Положення Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011 року, свідчать про те, що повноваження виконавчих органів сільської, селищної, та міської ради в питання розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності є чітко визначеними і обмеженні приписами Порядку, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 244 від 21.10.2011, анулювання паспортів прив`язки тимчасових споруд знаходиться поза межами повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування.

Також судом під час розгляду справи на підставі висновку експерта ОСОБА_2 (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1179 від 28.04.2020 року) за результатами проведення будівельно-технічної експертизи № 1165/12-23, тимчасові споруди, розміщені за адресою м. Верхівцеве, вулиця Центральна, відповідають місцевим правилам забудови (паспорту прив`язок) та використовуються за призначенням.

Суд також враховує, що відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Sporrong and Lonnroth v. Sweden , заяви № 7151/75, № 7152/75; James and others v. the United Kingdom , заява № 8793/79; Щокін проти України , заяви № 23759/03 та № 37943/06; Сєрков проти України , заява № 39766/05; Трегубенко проти України , заява № 61333/00; East/West Alliance Limited проти України , заява № 19336/04, Борисов проти України , заява № 2371/11) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно суспільний , публічний інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм. Сам лише факт, що правова норма передбачає більш як одне тлумачення, не означає, що закон непередбачуваний. Сумніви щодо тлумачення закону, що залишаються, враховуючи зміни в повсякденній практиці, усувають суди в процесі здійснення правосуддя.

Втручання держави у право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення суспільного , публічного інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися значною свободою (полем) розсуду . Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Принцип пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання.

Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар . Одним із елементів дотримання принципу пропорційності при втручанні у право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

У рішенні у справі Рисовський проти України ЄСПЛ вказав на те, що принцип належного урядування , зокрема, передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків (заява № 29979/04, пункт 70).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (див. там само). З іншого боку, потреба виправити минулу помилку не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74).

Правова процедура ( fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій проведення такої перевірки із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Правова процедура встановлює межі вчинення повноважень органом публічної влади і, в разі її неналежного дотримання, дає підстави для оскарження таких дій особою, чиї інтереси вона зачіпає, до суду.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Ця правова процедура спрямована на забезпечення загального принципу юридичної визначеності, складовою якої є принцип легітимних очікувань як один з елементів принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, від 8 липня 2021 року у справі № 160/674/19.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) до Виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області (51600, м. Верхівцеве, вул. Центральна, 75, код ЄДРПОУ 04052608) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області № 115 від 16.08.2023 року «Про анулювання дії паспорту прив`язки тимчасової споруди ФОП ОСОБА_1 ».

Стягнути з Виконавчого комітету Верхівцевської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 3028 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін