Рішення

від 10.04.2024 по справі 640/1952/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року справа №640/1952/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 03.09.2021 №666690701, складене відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ".

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" встановлено порушення платником податків п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, оскільки позивачем, за твердженням контролюючого органу, завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, у сумі 950 191,00 грн.

З цього приводу позивач зазначив, що висновки контролюючого органу зводяться, фактично, до того, що інвентаризацією на підприємстві встановлено факт відсутності залишків будь-яких товарів, внаслідок чого занижено податкові зобов`язання на суму 950 191,00 грн. за травень 2021 року.

Проте, як вказує позивач, недоведеність нестачі товару за травень 2021 року не може бути підставою для прийняття рішення про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість. На думку позивача, факт проведення інвентаризації, встановлений контролюючим органом у липні 2021 року, не має ніякого відношення та впливу на зобов`язання, визначені платником податків у податковій декларації за травень 2021 року, оскільки ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі всіх первинних документів саме за травень 2021 року, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за травень 2021 року.

Крім того, позивач вказує, що операція з оприбуткування надлишків та/або недостачі товарно-матеріальних цінностей не підпадає під об`єкт оподаткування ПДВ.

Відтак, зазначаючи про те, що Головним управлінням ДПС у м. Києві зроблено висновок про правильність дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість не на підставі самої декларації та первинних документів, а на припущеннях, які документально не підтверджені, та базуються лише на інвентаризаційному описі, складеному за результатами інвентаризації товарно-матеріальних активів у липні 2021 року, в якому зазначено, що залишки будь-яких товарів у ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" станом на 16.07.2021 р. відсутні, на переконання позивача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки показники податкової звітності визначались у відповідності до вимог законодавства на підставі належним чином складених первинних документів бухгалтерського обліку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2022 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.

17.02.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи №640/1952/22 та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.02.2023 прийнято адміністративну справу до провадження.

Головне управління ДПС у м. Києві проти позову заперечувало з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, зміст якого є ідентичним акту перевірки.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" зареєстровано в якості юридичної особи 08.08.2018, ідентифікаційний код 42370492.

У період з 14.07.2021 по 27.07.2021 Головним управлінням ДПС у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, за результатом чого складено акт №60904/ж5/26-15-07-01-03/42370492, згідно з яким відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, оскільки ним завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду, у сумі 950 191,00 грн.

Так, в акті перевірки контролюючий орган зазначив, що в ході проведення перевірки представнику ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» за довіреністю ОСОБА_1 надано запити від 14.07.2021 б/н та від 23.07.2021 б/н стосовно надання письмових пояснень та первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують задекларовані платником показники декларації з ПДВ за травень 2021 року та додатків до неї, з моменту виникнення від?ємного значення з ПДВ.

На вищезазначений запит ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» надано документи не в повному обсязі, зокрема, не надані: первинні документи щодо продажу та списання (використання) товарів, які обліковуються по Дт рахунку рахунку 281 «товари» станом на 31.05.2021; розрахункові документи (платіжні доручення, банківські виписки) в частині проведених передплат); документи стосовно складського обліку товарів, матеріалів та готової продукції (прибуткові та видаткові накладні, відомості, приймально-здавальні документи, акти приймання та писання ТМЦ; книги складського обліку запасів, картки складського обліку матеріалів, норми витрат сировин та калькуляції, здавальні накладні для обліку випуску готової продукції з виробництва, приймально-передавальні реєстри прийняття-здачі документів, звіти про рух матеріальних цінностей на складі; забірні картки (типові форми №M-8 і М-9), накладна на відпуск (на внутрішнє переміщення матеріалів, готової продукції (типова форма №M-11), прибутковий ордер типової (ф. М-4), журнали обліку вантажів, що надійшли (форма №M-1), відомості обліку залишків матеріалів на складі (ф. №М-14); документи та інформація щодо вантажно-розвантажувальних робіт; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, сертифікати відповідності, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором, а також інші документи, які передбачені затвердженими технічними регламентами); наказ про призначення робочої інвентаризаційної комісії на проведення інвентаризації, наказ про проведення інвентаризації, протокол з результатами проведеної інвентаризації, підписаний головою, членами комісії та завірені печаткою підприємства.

Про факти ненадання документів складено відповідні акти: від 16.07.2021 №3506/ж6/26-15-07-01-03; від 27.07.2021 №3704/Ж6/26-15-07-01-03.

В письмових поясненнях від 16.07.2021, наданих до перевірки посадовими особами ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» зазначено:

«... На Ваш лист від 14.07.2021 №18547/1/26-15-07-01-03 повідомляємо, що у зв?язку з затвердженими на загальнодержавному рівні протиепідемічними заходами на період дії карантину установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, керівником ТОВ «Велсер Компані» згідно наказу від 01.04.2021 №1-Е було прийнято рішення про дистанційний формат роботи співробітників підприємства, та оптимізацію роботи персоналу. А тому, директор, та решта персоналу підприємства працюють дистанційно, а в разі відвантаження товару для співробітників на підприємстві запроваджено графік почергового перебування на території складу, згідно якого постійно на складі перебуває лише один співробітник під час фактичного відвантаження товару, решта працюють дистанційно.

Також додатково повідомляємо, що станом на дату 16.07.2021 залишки товару на складі відсутні. Залишки товару які було задекларовано в декларації з ПДВ було реалізовано в наступних звітних періоді, а саме: червень та липень 2021 року.

У зв?язку з даними об?єктивними обставинами ТОВ «Велсер Компані» не може провести інвентаризацію в строки, зазначені у листі від 14.07.2021 №18547/1/26-15-07-01- 03. Проте, з метою проведення інвентаризації директором було мобілізовано наявні ресурси підприємства та видано наказ від 16.07.2021 №1-1 про проведення інвентаризації 23.07.2021 о 15.00, в межах строку проведення перевірки, за місцем розміщення товарно-матеріальних цінностей та в приміщенні складу. Враховуючи вищевикладене, пропонуємо представниками ДПС бути присутніми при проведенні вищезазначеної інвентаризації, та засвідчити факт відсутності товару...».

Крім того, в ході проведення перевірки Головним управління ДІС у м. Києві надано ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» запит від 14.07.2021 №18547/1/26-15-07-01-03 з проханням провести 16.07.2021 інвентаризацію товарів на складі відповідно до п.п. 20.1.9 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), 1.7 Положення про інвентаризацію активів та зобов?язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142 (із змінами та доповненнями).

ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» листом від 16.07.2021 №16-01 повідомлено перевіряючих, що «...станом на дату 16.07.2021 залишки на складі відсутні. Залишки товару, які задекларовано 6 декларації з ПДВ за травень 2021 року, реалізовано в наступних звітних періодах, а саме: червень та липень 2021 року.

У зв?язку з даними об?єктивними обставинами ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» не може провести інвентаризацію в строки, зазначені у листі від 14.07.2021 №185471/26-15-07-01-03.

Проте, з метою проведення інвентаризації директором було мобілізовано наявні ресурси підприємства та видано наказ від 16.07.2021 №1-1 про проведення інвентаризації 23.07.2021 о 15.00, в межах строку проведення перевірки, за місцем розміщення товарно-матеріальних цінностей та в приміщенні складу.

Враховуючи вищевикладене, пропонуємо представникам ДПС бути присутніми при проведенні вищезазначеної інвентаризації, та засвідчити факт відсутності товару...».

В акті перевірки вказано, що TOB «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» до перевірки надано договір суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2021 №0103-21, укладений ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» (суборендар) з ФОП ОСОБА_2 (орендар), відповідно до якого місцезнаходження складського приміщення: АДРЕСА_1 .

Проте, в наданих до перевірки договорах, товарно-транспортних накладних, а також в поданих відомостях про об?єкти оподаткування платника податків, місцезнаходження складських приміщень ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ»: м. Київ, вул. Електротехнічна, 22.

Отже, проведення інвентаризації здійснювалось за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 22, проте до перевірки не надано договір та первинні документи з надання послуг з оренди та їх оплати.

Перевіряючими, прибувши 23.07.2021 для проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ТОВ «ВЕСЕР КОМПАНІ» за адресою: м. Київ, вул. Електротехнічна, 22, встановлено, що посадова особа директор (головний бухгалтер, засновник) ОСОБА_3 відсутній на складі. За вищезаначеною адресою була присутня представник за довіреністю ОСОБА_4 , яка вказала на будову в середині, розділену на 2 приміщення, одне з яких зі слів ОСОБА_1 є складом ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ», на якому товари відсутні. Візуальним оглядом встановлено, що приміщення складу повністю порожне, в ньому були відсутні будь-які товари, будь-яке складське обладнання та будь-які предмети взагалі.

ОСОБА_4 надала копію інвентаризаційного опису від 23.07.2021 б/п, відповідно якого зазначено, що Голова комісії та члени комісії в одній особі директор ОСОБА_3 , який не підписаний Головою комісії та членами комісії та не завірений печаткою підприємства.

Тобто, інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводилась у відсутності посадової особи ТОВ «ВЕЛІСЕР КОМПАНІ» ОСОБА_3 , який зазначено в інвентаризаційному описі як голова та член комісії.

Крім того, перевіркою встановлено, що станом на 31.05.2021 відповідно до оборотно-сальдової відомості по Дт рахунку 281 «товари» у ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАН» наявні запаси товарів у сумі - 8 182 533,31 грн., у тому числі значні залишки товарів, які мають нетривалий термін зберігання (овочі та фрукти), які згідно ДСТУ погребують спеціального режиму зберігання (температура, відносна вологість, відношення циркулювання повітря, швидкість обігу повітря тощо).

Відповідно до наданого до перевірки договору суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2021 №0103-21, укладеного ТОВ «ВЕСЕР КОМПАНІ» (суборендар) з ФОН ОСОБА_2 (орендар), на складі не передбачено систем кондиціювання, тощо.

Відповідно до акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2021 зазначено: Орендар передав, а суборендар прийняв в тимчасове користування нежитлове приміщення площею 300 кв.м. Приміщення використовується суборендарем в якості складу. Ніяких виробництв, що потребують великих витрат енергоносіїв, монтажу спеціального обладнання та таких, що будуть мати шкідливі викиди в атмосферу та стічні води Суборендар організовувати не буде.

Зберігання товару (овочі, фрукти, маргарин, сир) без спеціального режиму зберігання (температура, відносна вологість відношення циркулювання повітря, швидкість обігу повітря тощо) впливає на якість товару та спричиняє до скорочення термінів зберігання, втрату товарного виду тощо.

В наданих ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» до перевірки оборотно-сальдових відомостях по рахунку 631 «постачальники» за березень, квітень, травень 2021 року не відображені господарські операції з ФОП ОСОБА_5 з надання послуг з оренди та їх оплати. Також, до перевірки не надано акти надання послуг оренди з ФОП ОСОБА_5 за перевіряємий період.

За результатами співставлення ЄРПН, наданих до перевірки первинних документів тa регістрів бухгалтерського обліку, з урахуванням даних інвентаризації, встановлено, що ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» протягом липня 2021 року зареєстровано в ЄРПН податкові накладні, які виписано за період з 01.07.2021 по 14.07.2021 з реалізації товарів, по яких сплинув термін зберігання.

Так, наприклад: в наданій до перевірки ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» оборотно-сальдовій відомості по рахунку 281 «товари» за травень 2021 по Дт рахунку 28 станом на 31.05.2021 обліковуються залишки товарів з номенклатурою «груша» у кількості 17 500 кг, які придбано (імпортовано) в квітні 2021 року (ВМД від 21.04.2021 № 25091), при цьому їх термін зберігання відповідно ДСТУ 8236:2015, ДСТУ 8158:2015 не перевищує 1-1,5 місяці.

ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» протягом липня 2021 виписано та зареєстровано податкові накладні від 09.07.2021 № 12, 17 на реалізацію товарів з номенклатурою «груша» у кількості 9 010 кг., які станом на 09.07.2021 вже втратили свої фізичні та якісні властивості, товарний вид у зв?язку із закінченням терміну зберігання, та фізично не могли бути реалізовані. Тобто, ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» зареєстровано в ЄРПН податкові накладні на реалізацію товарів «груша», які фактично відсутні станом на дату реалізації та не могли бути продані, використані в господарській діяльності підприємства.

Згідно листа ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» від 16.07.2021 та інвентаризаційного опису від 23.07.2021, складеного за результатами інвентаризації товарно-матеріальних активів, станом на 16.07.2021 залишки товарів у підприємства відсутні.

Вищезазначене, за твердженням контролюючого органу, свідчить, що товари, які обліковуються на Дт рахунку 281 «товари» станом на 31.05.2021, не використані в господарській діяльності підприємства.

Відповідно до ЄРПН ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» протягом періоду з 01.07.2021 по 14.07.2021 виписано та зареєстровано податкові накладні на поставку товарів, але посадовими особами підприємства не надані до перевірки видаткові та товарно-транспортні накладні щодо продажу протягом липня 2021 вищезазначених товарів, про що складено відповідні акти від 16.07.2021 №3506/ж6/26-15-07-01-03 та від 27.07.2021 №3704/ж6/26-15-07-01-03.

Посадовими особами підприємства до перевірки надані акти №1, №2 від 01.07.2021 списання товарів, які обліковувалися по Д-ту рахунку 281 станом на 31.05.2021, та які були придбані протягом березня-квітня 2021 року. Тобто, термін зберігання таких товарів завершився до 01.07.2021 року, такі товари необхідно було списати ще протягом травня 2021 року.

При цьому, ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» самостійно не нараховані податкові зобов`язання з ПДВ у сумі 87 651 грн. (згідно з п.п. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України) на вартість списаних товарів за актами списання від 01.07.2021 №1, № 2 на зальну суму 438 256,00 грн., як використаних не у господарській діяльності підприємства. Підприємством не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами, використаними не у господарській діяльності підприємства.

Також в акті перевірки зазначено, що станом на 31.05.2021 відповідно до оборотно-сальдової відомості по Дт рахунку 281 «товари» у ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» наявні запаси товарів, щодо продажу (списання, використання) яких до перевірки не надані підтверджуючі документи (видаткові накладні, товарно - транспортні накладні, акти списання, тощо) та не зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на їх поставку (продаж), на загальну суму 554 486 грн.

При цьому, згідно листа ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» від 16.07.2021 та інвентаризаційного опису від 23.07.2021, складеного за результатами інвентаризації товарно-матеріальних активів, станом на 16.07.2021 залишки будь-яких товарів у підприємства відсутні.

В ході проведення перевірки на підставі п.п. 20.1.6 п.20.1 ст. 20, п. 85.2. ст. 85 Податкового кодексу України представнику ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» (код 42370492) за довіреністю ОСОБА_1 надано запити від 14.07.2021 б/н від 23.07.2021 б/н стосовно надання письмових пояснень та первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують задекларовані платником показники декларації з ПІДВ за травень 2021 року та додатків до неї, з моменту виникнення від?ємного значення з ПДВ.

На письмові запити перевіряючих від 14.07.2021 та 23.07.2021 посадовими особами ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» до перевірки не надані жодних підтверджуючих документів щодо продажу товарів протягом липня 2021 року (не надані видаткові та товарно-транспортні накладні), про що складено відповідні акти від 16.07.2021 №3506/6/26-15-07-01-03 та від 27.07.2021 №3704/ж6/26-15-07-01-03.

Таким чином, ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» до перевірки не надано документи (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, акти списання, тощо), щодо продажу (списання, використання) товарів «мультивітамінний сік, томатний сік, яблучно-виноградний нектар, персиковий сік, гранатовий , вода «карпатська джерельна», на загальну суму 554 486 грн.

Контролюючий орган зауважив, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Враховуючі вищевикладене, відповідачем встановлено наступне:

- не використані в господарській діяльності підприємства товари по яких сплинув термін зберігання;

- при інвентаризації, проведеної в присутності перевіряючих, встановлено відсутність таких товарів;

- ненадання підтверджуючих документів, щодо реалізації товарів, використання їх в господарській діяльності платника,

такі товари вважаються використаними не у господарській діяльності підприємства, а тому ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» відповідно до п.н. «г» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України повинно було нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи із бази оподаткування, визначеної п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України.

Таким чином, за твердженням контролюючого органу, ТОВ«ВЕЛСЕР КОМПАНІ» в порушення п.44.1 ст.44, п. 189.1 ст. 189, п.п. «г» п.198.5 ст. 198, п.201.1., п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 950 191 грн. (4 750 955 грн.*20%).

Контролюючий орган зазначив, що в порушення п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу ТОВ «ВЕЛСЕР КОМПАНІ» не складено та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну на вартість товарів, які були придбані з ПДВ (ввезені на митну територію України з відповідною сплатою ПДВ, нарахованим митним органам), та за результатами інвентаризації по яким встановлено факт відсутності (використання в операціях, що не пов?язані з господарською діяльністю) на загальну суму 950 191 грн.

За наслідками даної перевірки та на підставі вказаного акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.09.2021 №666690701 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 952 191, 00 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" оскаржило його в адміністративному порядку, подавши 20.09.2021 скаргу до ДПС України.

05.11.2021 за результатами розгляду скарг ДПС України було прийнято Рішення про результати розгляду скарги № 25070/6/99-00-06-01-05-06, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення ТУ ДПС у м. Києві №666690701 від 03.09.2021, а скаргу без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування.

Оцінюючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки позивача і, відповідно, винесеного на його підставі податкового повідомлення-рішення на відповідність вимогам податкового законодавства, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України.

Приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до приписів підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема, є подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Матеріали справи свідчать, що працівниками податкового органу на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 08.07.2021 № 5507-п проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні податку на додану вартість за травень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 22.06.2021 № 9164755812.

Відповідно до висновків, викладених у акті перевірки, контролюючим органом встановлено, що позивачем завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду у сумі 950 191, 00 грн. у зв`язку з порушенням п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; г) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзазу "г" пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на системний аналіз вказаних норм права, положеннями Податкового кодексу України визначено право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, яке виникає у платника - замовника робіт на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку - виконавцем таких робіт на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання робіт на дату «першої події», показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією. Отже, належним чином складена та зареєстрована податкова накладна є обґрунтованою підставою для формування податкового кредиту.

Судом встановлено, що ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" разом із податковою декларацією з податку на додану вартість від 22.06.2021 № 9164755812 за травень 2021 року подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника.

Під час здійснення контролюючим органом позапланової виїзної перевірки ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні податку на додану вартість за травень 2021 року у вказаній податковій декларації відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 189.1 ст.189, пп. «г» п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10, ст.201 Податкового кодексу, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.9.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, оскільки позивачем завищено суму від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду у сумі 950 191,00 грн..

Таких висновків стосовно заниження позивачем податкових зобов`язань з ПДВ відповідач дійшов, зокрема, встановивши, що до складу податкового кредиту в податкові декларації з ПДВ за звітній період було безпідставно включено суми податку на додану вартість, які згідно даних проведеної перевірки встановлено використання їх не у межах господарської діяльності, а саме відсутні у реалізації (податкових зобов`язаннях) та залишках товарно-матеріальних цінностей станом на 16.07.2021.

Обґрунтовуючи протиправність висновків контролюючого органу представник позивача вказує на те, що відповідачем не враховано, що відповідно до правил бухгалтерського обліку, ст. 187, 198 ПК та Положення №879 виявлені інвентаризацією нестача та лишки товарів підлягають відображенню в бухгалтерському обліку товариства у періоді проведення інвентаризації, тобто, у липні 2021 року, а не в травні 2021. Відтак, доводи ГУ ДПС у м. Києві про заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість у травні 2021 року у 950 191,00 грн. не відповідають дійсності.

У контексті зазначеного суд звертає увагу на таке.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (у редакції станом на дату здійснення господарських операцій, далі - Закон № 996-XIV) визначено методологічні засади ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень

Згідно зі статтею 1, частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктами 1, 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704.

Відповідно до пункту 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

За змістом ст. 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підприємства зобов`язані проводити інвентаризацію активів і зобов`язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка, для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Об`єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов`язковим згідно із законодавством.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов`язань та оформлення її результатів визначено Положенням про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02 вересня 2014 року №879, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 року за №1365/26142.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов`язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. При цьому забезпечуються: виявлення фактичної наявності активів та перевірка повноти відображення зобов`язань, коштів цільового фінансування, витрат майбутніх періодів; установлення лишку або нестачі активів шляхом зіставлення фактичної їх наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення активів, які частково втратили свою первісну якість та споживчу властивість, застарілих, а також матеріальних та нематеріальних активів, що не використовуються, невикористаних сум забезпечення; виявлення активів і зобов`язань, які не відповідають критеріям визнання.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що інвентаризацію проводять лише з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку й фінансової звітності підприємства. Тобто, таку достовірність установлюють шляхом перевірки активів і зобов`язань (їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання й оцінка).

Податковим кодексом України у підпункті 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 передбачено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право під час проведення перевірок вимагати від платників податків проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки тощо.

Отже, проведення інвентаризації має здійснюватися саме платником, а контролюючий орган може лише вимагати її проведення. Водночас, нестача придбаних товарів має бути виявлена в результаті інвентаризації, яка здійснена під час проведення перевірки, у межах якої вона була призначена (ініційована).

Разом з тим, в Положенні про інвентаризацію активів та зобов`язань, ні для інвентаризації взагалі, ні для конкретної примусової інвентаризації жодних граничних строків не передбачено.

З матеріалів справи вбачається, що інвентаризація запасів із зняттям фактичних залишків запасів, які обліковуються на субрахунку 281 «Товари на складі», проведена на вимогу контролюючого органу із складанням інвентаризаційного опису станом на 16.07.2021 року.

У контексті наведених норм суд визнає необґрунтованими доводи відповідача щодо відмови позивача від проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, оскільки такі спростовуються самим контролюючим органом. Водночас, вимога щодо проведення інвентаризації позивачем виконана.

Пунктом 1 розділу ІІ цього Положення №879 визначено, що для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Форму інвентаризаційного опису (ф. № М-21) затверджено наказом Мінстату від 21.06.1996 № 193.

Інвентаризаційний опис за формою № М-21 складають під час зняття натуральних залишків запасів за кожним окремим складом, дільницею, об`єктом, які знаходяться у матеріально відповідальних осіб. В описі зазначають найменування матеріалів, їхні номенклатурні номери, тип, сорт, розмір та інші ознаки відмінності. У кінці інвентаризаційного опису підписуються усі члени комісії та матеріально відповідальні особи.

Отже, результати інвентаризації ТМЦ вносять до інвентаризаційних описів, а також в окремих випадках до актів інвентаризації.

Відповідно до пункту 14 Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

За твердженнями відповідача позивачем порушено вимоги законодавства, зокрема, Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань щодо оформлення інвентаризаційного опису. Разом з тим відповідач, посилаючись на результати інвентаризації, зазначає, що ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" занижено податкові зобов`язання з ПДВ на загальну суму 950 191,00 грн., оскільки не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну на вартість товарів, які були придбані з ПДВ та за результати інвентаризації по яким встановлено факт відсутності (використання в операціях, що не пов`язані з господарською діяльністю) на вказану суму.

Суд звертає увагу, що відповідно до вищезазначених приписів податкового законодавства платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (пункт 198.5 статті 198 Податкового кодексу України).

Кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є мета отримання доходу, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції платника податків.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Так як операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей, не відповідає визначенню терміну «постачання товарів», то така операція не підпадає під об`єкт оподаткування ПДВ.

Крім того, відповідно до правил бухгалтерського обліку, статей 187, 198 Податкового кодексу України та Положення №879 виявлені інвентаризацією нестача та лишки товарів підлягають відображенню в бухгалтерському обліку у періоді проведення інвентаризації, тобто, у липні 2021 року.

З урахуванням наведеного, доводи відповідача про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість у травні 2021 року у сумі 950 191,00 грн. не відповідають дійсності та наведеним правовим нормам. Факт проведення інвентаризації, встановлений контролюючим органом у липні 2021 року, не має впливу на зобов`язання, визначені платником податків у податковій декларації за травень 2021 року, оскільки ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі всіх первинних документів за травень 2021 року, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій саме на той час.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами позивача про те, що недоведеність нестачі товару за травень 2021 року не може бути підставою для прийняття рішення про зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість, оскільки ТОВ "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" заповнено податкову декларацію з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі всіх первинних документів саме за травень 2021 року, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за травень 2021 року.

Крім того, суд погоджується з доводами позивача щодо того, що операція з оприбуткування надлишків та/або недостачі товарно-матеріальних цінностей не підпадає під об`єкт оподаткування ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується квитанцією від 22.12.2021 №560.

Враховуючи задоволення позовних вимог, сума судового збору, яка підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 73-77, 90, 139, 241- 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.09.2021 №666690701.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛСЕР КОМПАНІ" (ідентифікаційний код 42370492, місцезнаходження: 03189, м. Київ, вул. Академіка Вільямса, 6, оф.43) судові витрати на суму 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Дудін С.О.