Ухвала

від 10.04.2024 по справі 320/45812/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

10 квітня 2024 року Справа № 320/45812/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., дослідивши матеріали адміністративного позову та додані до нього документи за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» про визнання протиправним та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, протоколу ДКЗ України, а також спеціального дозволу на користування надрами,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Заступник керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, в якому просить суд:

- визнати поважними причини та поновити строк на оскарження державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр № У-18-388/1, рішення протоколу засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 22.12.2018 № 4645 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 № 6374;

- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, здійснену Державною службою геології та надр України ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» за формою 3-гр із присвоєнням державного реєстраційного номера об`єкта РДГВН У-18-388/1,

- визнати протиправним та скасувати протокол № 4645 від 22.12.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин,

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6374, виданий 25.09.2019 ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» з метою видобування суглинків та глин, придатних для виробництва цегли керамічної рядової повнотілої та порожнистої марок 75- 150.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання. Ухвалено вирішити питання щодо строку звернення до суду з даним позовом під час розгляду справи по суті.

Державною комісією України по запасах корисних копалин надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду оскільки вважає, що позовна заява прокурора подана до суду поза межами строку звернення.

Так, в обґрунтування вказаного клопотання Комісія зазначає, що протокол засідання колегії ДКЗ від 22.12.2018 № 4645 оформлено за результатами засідання з розгляду матеріалів попередньої геолого економічної оцінки запасів цегельної сировини та обґрунтування виділення Ділянки № 1 Кузьминецького родовища у Кагарлицькому районі Київської області, поданих на розгляд ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка». Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково виробничого підприємства «Державний інформаційний геологічний фонд України», що входить до сфери управління Держгеонадра. Наказ Держгеонадра від 22.07.2019 № 233 «Про надання спеціального дозволу на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів 2019 рік.

Відповідно до змісту цього наказу ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615.

Цей підпункт Порядку № 615 передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Спеціальний дозвіл на користування надрами № 6374 надано ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» 25 вересня 2019 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Таким чином, на думку Комісії, заступник керівника Київської обласної прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році. Окрім того, протоколи ДКЗ перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні.

Відповідач вважає, що прокурором не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження протоколу ДКЗ, наказу Держгеонадра, а також спеціального дозволу на користування надрами ще до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Більше того, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 року рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу.

На думку, Комісії необізнаність чи байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення суду.

Просив суд залишити позовну заяву заступника прокурора Київської обласної прокуратури без розгляду.

30.01.2024 року Державною службою геології та надр України надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. На думку Відповідача вказана підстава для поновлення строку звернення до суду не може бути визнана поважною, оскільки пройшов досить значний час з моменту винесення оскарженого протоколу.

06.02.2024 року Позивачем надано до суду письмові заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Так, в обґрунтування вказаного заперечення Позивач зазначає, що лист Державної служби геології та надр щодо можливості ознайомлення з оскаржуваним протоколом, спеціальним дозволом на користування надрами № 6252 надійшов до обласної прокуратури 02.03.2023 року. Листом Державної служби геології та надр України від 12.06.2023 № 3205/03-4/2-23, на запит обласної прокуратури надано інформацію про відсутність у ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» інших, окрім спірних, виданих спеціальних дозволів на користування надрами. Вказану інформацію також встановлено в ході допиту ОСОБА_1 в якості свідка, який відбувся 09.06.2023 року.

А тому, лише після аналізу та співставлення вказаних документів виявилось можливим зробити висновок про відсутність у ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» під час виникнення спірних правовідносин спеціального дозволу на користування надрами і тому, як наслідок, незаконність реєстрації РДГВН, протоколу ДКЗ та видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Вказує, що незаконність вказаних документів встановлена прокурором після 09.06.2023, відтак процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає обчисленню з 09 червня 2023 року.

При цьому, відмічає, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Вважає, що триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

А тому вважає, що на дату звернення заступника керівника Київської обласної прокуратури до суду з цим позовом, порушення законодавства тривають, спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.09.2019 № 6374 є чинним, тож підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати.

Також, Державною комісією України по запасах корисних копалин надано до суду відповідь на заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, мотивовані тим, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково- виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", протокол засідання колегії ДКЗ від 22.12.2018 №4645 не був виключенням; наказ Держгеонадра від 22.07.2019 № 233 "Про надання спеціального дозволу на користування надрами" також оприлюднено на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі архів наказів за 2019 рік; спеціальний дозвіл на користування надрами № 6374 надано ТОВ "Кузьминецька будівельна кераміка" 25 вересня 2019 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий до початку повномаспггабного вторгнення росії в Україну (за посиланим https://www.geo.gov.ua/wp-content/uploads/2019/10/6374.pdf-можливо переглянути його зміст).

Таким чином, заступник керівника Київської обласної прокуратури у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо надання спеціального дозволу на користування надрами ще у 2019 році.

Проте, позивачем не надано обґрунтування об`єктивних та непереборних обставин, що унеможливлювали до 2023 року звертатись до Держгеонадр, ДКЗ з вимогою надати документи, що стали підставою для надання прийняття рішень, що оформлені оскаржуваним протоколом, та оскаржуваного спеціального дозволу.

20 лютого 2024 року, представником Державної комісії України по запасах корисних копалин надано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (доповнення до клопотання та відповіді на заперечення на клопотання), в якому зазначає, що їм стало відомо, що запитом Офісу Генерального прокурора № 12/2-35ВИХ-21 до Держгеонадра витребувано у строк до 17.06.2021 року надати, зокрема, перелік суб`єктів господарювання, у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки. Держгеонадра у відповідь на запит надано відповідний перелік суб`єктів господарювання, серед яких значилось і ТОВ "Кузьминецька будівельна кераміка".

Таким чином, Офіс Генерального прокурора, принаймні з 17.06.2021 року був обізнаний про те, що ТОВ "Кузьминецька будівельна кераміка" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами "за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки".

Також Офіс Генерального прокурора розіслав керівникам обласних прокуратур лист-орієнтування про вжиття заходів на захист інтересів держави у сфері охорони та раціонального використання надр від 31.08.2021 № 12/2-320ВИХ-514ОКВ-21, по тексту якого йдеться інформація і щодо отримання поза аукціоном 117 спеціальних дозволів на користування надрами за результатами апробації запасів корисних копалин.

Щодо посилання позивача на те, що лист Держгеонадр щодо можливості ознайомлення з оскаржуваним протоколом та спеціальним дозволом на користування надрами надійшов 02.03.2023 р., зазначає, що протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра, та перебували у вільному доступі до введення воєнного стану в Україні.

Засобами електронного зв`язку, представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариством з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» подано до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, в якому зазначено, що позивачем не наведено жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду, ані з дати надання дозволу, ані з дати порушення кримінальної справи.

Розглянувши подані представниками відповідачів та третьої особи заяви про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши доводи та аргументи зазначені сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частинами другою та п`ятою статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Разом з тим, наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 р. №340/1019/19).

Крім того, у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене вище, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №380/8650/22.

Щодо обґрунтування наявності підстав для подачі заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач зазначив, що у вказаному спорі має місце триваюче правопорушення. На дату звернення позивача до суду з даним позовом порушення законодавства тривають, спеціальний дозвіл на користування надрами є чинним, тож підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати. Також прокурор зазначає, що незаконність вказаних документів встановлена прокурором після 09.06.2023 року, відтак процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає обчисленню з 09 червня 2023 року.

Щодо даного обґрунтування про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п. 19 ч.1 ст. 4 КАС України).

У чинному законодавстві України не визначено поняття "триваюче правопорушення". Разом з тим за загальноприйнятим у теорії права визначенням триваючим вважають правопорушення, яке починається з будь-якої протиправної дії чи бездіяльності, коли винна особа не виконує конкретний покладений на неї обов`язок або виконує його неповністю чи неналежним чином, а потім така бездіяльність триває протягом певного проміжку часу до моменту виконання установлених обов`язків або виявлення правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 №810/1224/17.

Спірні накази є актами індивідуальної дії, дії яких вичерпуються їх виконанням.

Отже, у даному випадку відсутнє триваюче правопорушення.

Щодо посилань позивача на те, що підстави для звернення з даним позовом до суду виникли після того, як листом Державної служби геології та надр України від 12.06.2023 № 3205/03-4/2-23, на запит обласної прокуратури надано інформацію про відсутність у ТОВ «Кузьминецька будівельна кераміка» інших, окрім спірних, виданих спеціальних дозволів на користування надрами, що також підтверджено в ході допиту ОСОБА_1 в якості свідка, який відбувся 09.06.2023 року, суд зазначає, що вказані обгрунтування не підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду та не можуть бути розцінені судом, як підстава поважності пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.

Суд зауважує, що посилання позивача на встановлення прокурором 09.06.2023 року незаконності розпорядчих актів та дозвільних документів не може вважатися поважною підставою щодо поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, оскільки вказане не припиняє (не перериває) строків, встановлених законодавцем щодо звернення із позовом до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ці дати не пов`язуються з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій.

Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що у разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом.

Суд звертає увагу, що заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду не містить жодних обгрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора отримати відомості, на підставі яких мало б бути подано позовну заяву раніше, у визначені законом терміни.

Інститут обмеження строку звернення до суду є однією з фундаментальних основ верховенства права і забезпечення правової визначеності суб`єктів правовідносин.

На думку суду, у разі пропуску строку звернення до суду на строк більше близько 6 (шести) років з моменту прийняття оскаржуваного протоколу та спеціального дозволу, поважність причин такого пропуску повинні бути настільки важливими, ґрунтовними та вагомими, що поновлення таких строків, повинно переважати над ставленням під сумнів багаторічних суспільних відносини, що склалися за ці роки.

Окремо суд зазначає, що у даній справі позивач Київська обласна прокуратура представляє інтереси держави. При цьому, у разі розгляду питань порушень інтересів держави строк на звернення до суду має обчислюватись саме з моменту коли порушення інтересів держави відбулось, а не з моменту коли це стало відомо прокурору, або окремій посадовій особі. Обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту дізнання представником державного апарату про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий (майже безмежний) обсяг механізмів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання вчиняти дії з метою їх відновлення не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до практики Верховного суду яка знаходить своє підтвердження у постановах від 14.09.2023 № 520/12477/22, від 21.09.2023 № 340/341/23, від 07.09.2023 № 1Є0/4008/23, від 02.08.2023 № 480/3852/22, від 28.09.2022 №, 640/13798/21, від 30.06.2022 № 460/11514/21, від 17.04.2022 № 540/5397/21 та інших, поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Суд також вважає за необхідне застосувати до вказаних правовідносин правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справа № 340/3868/23 (адміністративне провадження № К/990/36888/23) в якій колегією суддів зазначено, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Крім того, суд звертає увагу на висновки колегії суддів викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, де зазначено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

В постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 5 липня 2023 року у справі №380/15396/22 Верховним Судом вже розглядалось питання поважності пропущеного строку звернення до суду прокуратури в інтересах держави.

Так, прокурор, оскаржуючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, доводив, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 121- 123 КАС України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки не взяли до уваги, що прокурору перед зверненням до суду в інтересах держави необхідно дотриматися встановленої процедури щодо підтвердження наявності в нього підстав для представництва інтересів держави в суді, а тому тримісячний строк звернення прокурора до суду має відраховуватися з моменту виникнення та підтвердження наявності у прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Прокурор посилався на те, що виникнення підстав для представництва інтересів держави в суді мало місце після того, як уповноважені органи надали відповіді на звернення прокурора стосовно вжитих ними заходів у сфері порушеного у зверненні питання щодо самочинного будівництва на об`єкті, що належить до пам`ятки архітектури місцевого значення. Такі відповіді прокурор отримав у серпні та вересні 2022 року, отже саме із цього моменту слід рахувати початок перебігу строку звернення до адміністративного суду.

Верховний Суд сформував правову позицію, що підстави для представництва інтересів держави (які охоплюють у цій справі й суспільні інтереси) у суді виникли у прокурора з того моменту, коли він дізнався або повинен був дізнатися про невжиття протягом розумного строку органами, уповноваженими на здійснення функцій контролю у сфері містобудівної діяльності та охорони культурної спадщини, заходів щодо усунення виявленого у відповідних сферах порушення. У цій справі такі підстави виникли щонайскоріше в серпні 2022 року, а тому звернення прокурора з позовом у жовтні 2022 року здійснено в межах строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України. З огляду на це КАС ВС задовольнив касаційну скаргу, скасував оскаржувані рішення і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Разом з тим, відповідно до висновків колегії суддів, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі №912/2385/18, прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Натомість матеріали даної справи не містять повідомлення складеного та направленого на адресу Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України про намір прокуратури здійснити представництво інтересів держави шляхом подання даного адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом.

За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Відповідно до частини 4 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Враховуючи викладене, а також ту обставину, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяви Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» - про залишення позову без розгляду.

Позовну заяву Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Кузьминецька будівельна кераміка» про визнання протиправним та скасування державної реєстрації робіт і досліджень, пов`язаних із геологічним вивченням надр, протоколу ДКЗ України, а також спеціального дозволу на користування надрами залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена та підписана 10 квітня 2024 року.

Суддя Кочанова П.В.