Ухвала

від 11.04.2024 по справі 320/998/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в задоволенні відводу судді

11 квітня 2024 року 320/998/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача - Мамаєва Д.Ю. про відвід судді в адміністративній справі за позовом

за позовомКомунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа"

доГоловного управління ДПС у Київській області

провизнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство теплових мереж "Яготинтепломережа" із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Київській області щодо виконання фактичного блокування роботи рахунку №UA828999980385109000000034522 Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в органах Державної казначейської служби України;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області розблокувати рахунок №UA828999980385109000000034522 Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" у системі електронного адміністрування податку на додану вартість в органах Державної казначейської служби України;

- стягнути з Головного управління ДПС у Київській області на користь Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" 13 461 254, 68 грн.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; призначено у справі підготовче засідання.

Заява про відвід судді мотивована заявником незгодою з діями судді щодо необхідності надання в судовому засіданні доказів на підтвердження його повноважень як представника у судовому провадженні. Викладені у заяві обставини та інші припущення (на думку заявника) викликають сумніви в неупередженості судді в подальшому розгляді справи та прийняття справедливого рішення по даній справі. Відтак, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України заявлено відвід.

Вирішуючи подані заяви про відвід головуючого судді, суд враховує таке.

За приписами статей 126, 129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя є незалежні і підкоряються тільки закону, вплив на них у будь-який спосіб забороняється.

Відповідно до частин 1, 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 КАС України.

Згідно частин 3-4 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відтак, оскільки заява про відвід судді Колеснікової І.С. була подана представником позивача 10.04.2024, в той час як розгляд справи призначено на 11.04.2024, тому така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Щодо вмотивованості заяви про відвід судді Колеснікової І.С. в частині, що стосується порушення суддею правил суддівської етики та неповаги до учасників процесу, суд зазначає таке.

Відповідно до частин другої, третьої статті 196 КАС України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками адміністративного процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для вирішення справи.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів щодо забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що, зокрема, особи, присутні в залі судового засідання, зобов`язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил.

Отже, саме на головуючого покладений обов`язок забезпечення належного порядку у судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно із частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно із частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до вимог КАС України повноваження щодо перевірки наявності повноважень представника покладено на суд.

Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Оскільки представником позивача ОСОБА_1 було проігноровано розпорядження головуючого судді надати докази підтверджуючі повноваження його, як представника, відбулось фактичне позбавлення суду, визначеного процесуальним законом обов`язку з перевірки повноважень сторін.

Доказів представництва інтересів Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" в судовому засіданні, на вимогу суду, ОСОБА_1 не надав, грубо ігноруючи розпорядження головуючого судді.

Суд зауважує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії. Представник продемонстрував неповагу до суду, зокрема пасивною поведінкою, яка проявилась в невиконанні розпоряджень головуючого судді, передбачених нормами чинного законодавства.

Повага до суду є чинником належного функціонування правової держави. Закон вимагає від учасників процесу, або присутніх у судовому засіданні осіб, наявність поваги до суду як одного із інститутів державної влади. Адже в результаті вчинення діянь, що посягають на авторитет судової влади, фактично нівелюється принцип всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи будь-якої категорії.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, щоб ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року Про незалежність судової влади визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі Гаусшильдт проти Данії, Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Гаусшильдт проти Данії вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі Хаушильд проти Данії зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Ознайомившись з доводами заявника, викладеними у заяві про відвід судді Колеснікової І.С. суд дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Суд констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді під час розгляду даної справи. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересовані в результаті розгляду справи.

З урахуванням змісту заяви про відвід судді Колеснікової І.С. та оцінки судом цієї заяви, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які б прямо та/або опосередковано вказували на наявність сумніву у безсторонності та неупередженості судді Колеснікової І.С. при розгляді даної справи або необ`єктивності судді при здійсненні правосуддя у даній справі.

Зважаючи на викладене, судом не встановлено передбачених статтею 36 КАС України підстав для відводу судді Колеснікової І.С. що свідчить про необґрунтованість заявленого відводу.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 241, 248, 256 КАС України суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Колеснікової І.С. у справі №320/998/24 за позовом Комунального підприємства теплових мереж "Яготинтепломережа" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - визнати необґрунтованою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.