Рішення

від 10.04.2024 по справі 380/25643/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 рокусправа № 380/25643/23Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; ЄДРПОУ: 13814885), в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови зарахувати та обчислити пенсію ОСОБА_1 згідно поданих документів до страхового стажу довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 № 05/1656 від 18.05.2015, видана МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації; за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003 довідки про заробітну плату № 370 від 25.03.2015, видана ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, за період з 01.10.2003 по 31.01.2011 довідки про заробітну плату від 25.03.2015 № 49, видана ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015 довідки про заробітну плату № 02/24 від 26.05.2015, видана ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, з дня порушеного права 29.08.2022 та з урахуванням проведених виплат;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 та обчислити (перерахувати) пенсію ОСОБА_1 згідно поданих документів до страхового стажу згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 №05/1656 від 18.05.2015, видана МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації; за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003 згідно довідки про заробітну плату №370 від 25.03.2015, видана ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, за період з 01.10.2003 по 31.01.2011 довідки про заробітну плату від 25.03.2015 №49, видана ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015 згідно довідки про заробітну плату №02/24 від 26.05.2015, видана ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, з дня порушеного права 29.08.2022 та з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №380/17279/22 позивачу було зараховано до страхового стажу періоди роботи з 23.01.1992 по 26.01.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004 по 09.02.2010, з 05.03.2010 по 14.01.2011 в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, 01.11.2013 по 31.05.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ) та призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058.

Водночас, повідомляє, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 (запис трудової книжки №3-5) у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ).

Крім цього, позивач також вказує, що при обчисленні розміру пенсії, пенсійним органом не враховано довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015 за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998, виданої МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №370 від 25.03.2015 за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003, виданої ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №49 від 25.03.2015 за період з 01.10.2003 по 31.01.2011, виданої ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №02/24 від 26.05.2015 за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015, виданої ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації.

Повідомляє, що у зв`язку з наведеним, звертався до відповідача з вказаними довідками про заробітну плату для здійснення перерахунку його пенсії, однак отримав відмову, мотивовану тим, що позивачем не подано первинних документів про заробітну плату, а також тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 06.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду від відповідача 28.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі № 380/17279/22, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.01.1992 по 26.01.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП», з 01.01.2004 по 09.02.2010, з 05.03.2010 по 14.01.2011 в ТОВ «Виробничо-побутове управління», з 20.01.2011 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, з 01.11.2013 по 31.05.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» з врахуванням зарахованого органом Пенсійного фонду України страхового стажу ОСОБА_1 (в період з 23.01.1992 по 15.10.1995). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії з урахуванням парової оцінки, наданої судом. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. На виконання вказаного судового рішення пенсійним органом повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022, враховано стаж згідно рішення суду та призначено пенсію за віком, рішення №13365005130 від 16.06.2023.

При цьому, вважає твердження позивача щодо не зарахування до його страхового стажу періоду роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 (запис трудової книжки №3-5) у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть» безпідставними, оскільки такий період враховано до страхового стажу при призначенні пенсії, що підтверджується копією розрахунку стажу.

Крім того, щодо позовних вимог про обчислення пенсії з врахуванням довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 повідомляє, що зарахування заробітної плати за період роботи на території держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав здійснювалося до 01 січня 2023 року, за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав-учасниць СНД, на території яких провадилася трудова діяльність та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а також актом проведеної перевірки достовірності та обґрунтованості видачі довідок для призначення (перерахунку) пенсії органами Пенсійного фонду російської федерації.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москві; Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди.

Водночас, російська федерація ще у червні 2022 року денонсувала Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, відтак, з 01 січня 2023 року російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.

З огляду на викладене, зазначає, що до страхового стажу зараховуються періоди роботи (служби) на території РРФСР по 31 грудня 1991 року, а заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії враховується за періоди страхового стажу, набутого на території України, на умовах, визначених частиною першою статті 40 Закону № 1058, що підтверджується також листом Міністерства соціальної політики України від 12.01.2023 №411/0/2-23/54. Відтак, підстави для врахування при проведені перерахунку пенсії ОСОБА_1 заробітної плати, отриманої на території російської федерації відсутні.

Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №380/17279/22 за позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії №133650005130 від 02.09.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.01.1992 по 26.01.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004 по 09.02.2010, з 05.03.2010 по 14.01.2011 в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, 01.11.2013 по 31.05.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з врахуванням зарахованого органом Пенсійного фонду України страхового стажу ОСОБА_1 (в період з 23.01.1992 по 15.10.1995). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії, зараховано вищевказані періоди роботи до його страхового стажу та призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 29.08.2022.

Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 28 років 10 місяців 24 дні (стаж враховано по 31.05.2014), коефіцієнт стажу - 0,28833 та із середньомісячної заробітної плати - 3002,82 грн. (10846,37 грн. х 0,27685, де 10846,37 грн. середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки) за період роботи з 01.11.1987 по 31.10.1992 (згідно довідок про заробіток від 06.07.2015 №61 та від 28.07.2015 №65, виданих ВАТ АТП «Західводбуд») та з 01.07.2000 по 31.05.2014 (внесено в нульовому значенні), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,27685.

17.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про надання розрахунку призначеної пенсії.

У відповідь на заяву від 17.07.2023, відповідач листом від 31.07.2023 надав позивачу вищевказаний розрахунок, а також повідомив, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 29.08.2022 становив 2100,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,28833);

1161,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2027 грн.);

73,00 грн. - доплата до 2100 грн.

З 01.12.2022 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано у зв?язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та становив 2100,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,28833);

1227,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн.);

7,00 грн. - доплата до 2100 грн.

З 01.03.2023 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано на виконання постанови КМ України від 24.02.2023 №168 та становив 2520,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,20833);

100,00 грн. - надбавка 100 грн. з 01.03.2023;

1127,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн.);

427,00 грн. - доплата особам, яким не виповнилося 70 років.

В подальшому, 14.09.2023 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою, в якій просив зробити перерахунок його пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015.

У відповідь на заяву від 14.09.2023, відповідач листом від 28.09.2023 повідомив позивача, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Зазначений договір припинив свою дію для України 19.06.2023. З врахуванням вищенаведеного, підстав для врахування довідок про заробітну плату, виданих на території російської федерації немає.

Вважаючи таку відмову протиправною, а довідки такими, що підтверджують отримання позивачем відповідної заробітної плати, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи справу суд керується таким.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії за віком надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід). Підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати в такому випадку є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Водночас, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Так, обґрунтовуючи правомірність неврахування довідок про заробітну плату позивача, яку він отримував, працюючи на території російської федерації №05/1656 від 18.05.2015 за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998, виданої МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №370 від 25.03.2015 за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003, виданої ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №49 від 25.03.2015 за період з 01.10.2003 по 31.01.2011, виданої ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №02/24 від 26.05.2015 за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015, виданої ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, відповідач вказує, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Зазначений договір припинив свою дію для України 19.06.2023. Окрім цього, повідомляє, що позивач не звертався до пенсійного органу зі заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії.

Надаючи оцінку таким аргументам відповідача, суд зазначає, що відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Відповідно до статті 13 Угоди від 13.03.1992 кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення. Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення та зупинення дії міжнародного договору України здійснюються: в) щодо міжнародних договорів, які укладено від імені Уряду України та які не потребували надання згоди на їх обов`язковість Верховною Радою України або затвердження Президентом України, а також щодо міжвідомчих договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України, - у формі постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про міжнародні договори України» припинення дії міжнародного договору України звільняє Україну від будь-якого зобов`язання щодо виконання договору і не впливає на права, зобов`язання чи правове становище України, що виникли в результаті виконання договору до припинення його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення» постановлено про вихід з Угоди про гарантії прав громадян-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у місті Москві.

Листом Міністерства закордонних справ України від 29 грудня 2022 року № 72/14-612-108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 № 376 (із змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року в м. Москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19 червня 2023 року.

Міністерство юстиції України у повідомленні від 10.01.2023, яке опубліковано у Офіційному віснику України від 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року для України 19 червня 2023 року.

З огляду на визначені наслідки припинення дії міжнародного договору України необхідно дійти висновку, що денонсація Угоди від 13.03.1992 означає, що вказана Угода припинила породження зобов`язань для сторін у майбутньому, але не впливає на права, зобов`язання або юридичне становище учасників цієї Угоди, які виникли в результаті її виконання, - вони зберігаються і після припинення вказаної Угоди.

Суд наголошує на тому, що закон не має зворотної дії в часі. До того ж не зарахування стажу роботи чи розмірів заробітної плати в період чинності міжнародної угоди осіб, які працювали за межами України, у зв`язку з денонсацією угоди щодо пенсійного забезпечення з державами, - є неприпустимим, оскільки є порушенням правої визначеності як складового аспекту принципу верховенства права. Так, працюючи за межами України, за умови чинності в період роботи міжнародних договорів між Україною та російською федерацією, особа мала легітимні очікування щодо визнання Україною її трудового стажу та заробітку, здобутого на території російської федерації, для пенсійного забезпечення.

В контексті вказаного судом враховано, що Україна вжила заходів щодо денонсації Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 лише в листопаді 2022 року, і вказана угода припинила свою дію для України 19 червня 2023 року. Тобто, в спірні періоди роботи позивача з 01.04.1996 по 30.09.1998, з 01.06.1999 по 30.09.2003, з 01.10.2003 по 31.01.2011, з 01.01.2011 по 31.05.2015, Україна не вводила заборон на працевлаштування (в спірному випадку за сферою роботи позивача) її громадян на території російської федерації, а також визнавала для пенсійного забезпечення в Україні трудовий стаж та заробіток за вказані періоди роботи, здобуті на території російської федерації.

Таким чином, відповідачем протиправно не взято до розгляду довідок про заробітну плату позивача №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 з підстав припинення дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Окрім цього, щодо аргументів відповідача про те, що позивачем не дотримано процедуру звернення до пенсійного фонду із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, суд зазначає наступне.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку № 22-1).

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних документів для виплати пенсії орган, що призначає пенсію, повинен їх розглянути та прийняти відповідне рішення, яке оформлюється розпорядженням. Надані документи та заява зберігаються в пенсійній справі.

Зміст положень частини п`ятої статті 45 Закону № 1058-IV, пунктів 4.3 та 4.10 Порядку дає підстави дійти висновку, що результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію.

У контексті наведеного суд зазначає, що, уникаючи формального підходу до оцінки дій суб`єктів владних повноважень, та з метою процесуальної економії, в судовій практиці непоодинокі випадки, коли суди розцінюють відповіді органу влади, оформлені листами, в якості рішень по суті спору. Проте, в цій ситуації спеціальний нормативний акт чітко вимагає прийняття рішення (розпорядження), оскільки за його відсутності, у тому числі, неможливо оцінити позицію відповідача.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 300/3457/20.

Суд наголошує, що визначена Порядком № 22-1 процедура є способом дій пенсійного органу у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого «пенсійного» питання. У світлі вимог частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим.

Водночас, результат розгляду порушеного позивачем у заяві від 14.09.2023 питання відповідач оформив листом від 28.09.2023 №26064-26965/Ш-52/8-1300/23 у порядку Закону України «Про звернення громадян», не надавши належну правову оцінку ні підставам для здійснення перерахунку пенсії позивача, ні спірним довідкам про заробітну плату позивача та інформації, зазначеній у них, зокрема щодо сплати страхових внесків, а також можливості врахування до заробітної плати районного коефіцієнту та Північної надбавки.

Суд зауважує, що зміст заяви позивача від 14.09.2023 очевидно дає змогу оцінити намір заявника.

Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено спірні у цій справі довідки про заробітну плату.

Таким чином, відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті та не надавши належну оцінку долученим до пенсійної справи довідкам про заробітну плату, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №541/543/17-а.

Необхідно також зазначити, що дискреційні повноваження це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

У випадку, коли закон встановлює повноваження суб`єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд зобов`язує відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб`єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин, оскільки адміністративний суд не вправі перебирати на себе повноваження суб`єкта публічної адміністрації, реалізуючи за нього процедурні дії, ухвалювати рішення чи проводити адміністративну процедуру. Таке втручання може мати місце лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що в адміністративній процедурі фізична (юридична) особа виконала всі приписи закону, а суб`єкт владних повноважень у відповідь необґрунтовано й незаконно не вчинив належну дію чи не ухвалив необхідне рішення. Тобто нарахування та виплата пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. У такому випадку, суд може лише зобов`язати пенсійний орган повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії.

Отже, оскільки в даному випадку відповідач, не досліджуючи спірні довідки про заробітну плату позивача №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015, протиправно відмовив позивачу в розгляді його заяви від 14.09.2023 по суті з підстав припинення дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а також недотримання ОСОБА_1 процедури звернення до пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2023 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 та прийняти обґрунтоване рішення, з врахування висновків суду, викладених у цій справі.

Позовні ж вимоги в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислити (перерахувати) пенсію ОСОБА_1 згідно довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 задоволенню не підлягають як передчасні.

Окрім цього, щодо позовних вимог в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу позивача період його роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть», суд зауважує, що згідно з наявним в матеріалах справи розрахунком стажу для призначення пенсії, такий період роботи зарахований позивачу до його страхового стажу, тому вказані вимоги є безпідставні та у таких також необхіддно відмовити.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Щодо судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такий відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає в неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.09.2023 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 та прийняти обґрунтоване рішення, з врахування висновків суду, викладених у цій справі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна