Постанова

від 06.09.2024 по справі 380/25643/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/25643/23 пров. № А/857/11995/24Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГудима Л.Я., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові справу за апеляційною Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року (ухвалене головуючим суддею Братичак У.В. у м. Львів) у справі № 380/25643/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови зарахувати та обчислити пенсію ОСОБА_1 згідно поданих документів до страхового стажу довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 № 05/1656 від 18.05.2015, видана МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації; за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003 довідки про заробітну плату № 370 від 25.03.2015, видана ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, за період з 01.10.2003 по 31.01.2011 довідки про заробітну плату від 25.03.2015 № 49, видана ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015 довідки про заробітну плату № 02/24 від 26.05.2015, видана ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, з дня порушеного права 29.08.2022 та з урахуванням проведених виплат;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 та обчислити (перерахувати) пенсію ОСОБА_1 згідно поданих документів до страхового стажу згідно довідки про заробітну плату для обчислення пенсії за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 №05/1656 від 18.05.2015, видана МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації; за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003 згідно довідки про заробітну плату №370 від 25.03.2015, видана ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, за період з 01.10.2003 по 31.01.2011 довідки про заробітну плату від 25.03.2015 №49, видана ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015 згідно довідки про заробітну плату №02/24 від 26.05.2015, видана ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, з дня порушеного права 29.08.2022 та з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог вказував на те, що відповідачем на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023 у справі №380/17279/22 позивачу було зараховано до страхового стажу періоди роботи з 23.01.1992 по 26.01.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004 по 09.02.2010, з 05.03.2010 по 14.01.2011 в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, 01.11.2013 по 31.05.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ) та призначено пенсію за віком, відповідно до Закону №1058.

Водночас, повідомляє, що відповідачем не зараховано до страхового стажу позивача період його роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 (запис трудової книжки №3-5) у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ).

Крім цього, позивач також вказує, що при обчисленні розміру пенсії, пенсійним органом не враховано довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015 за період роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998, виданої МП «Радужнийтеплосеть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №370 від 25.03.2015 за період роботи з 01.06.1999 по 30.09.2003, виданої ОАО «Варьеганнефть» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №49 від 25.03.2015 за період з 01.10.2003 по 31.01.2011, виданої ТзОВ «Виробничим побутовим управлінням» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації, №02/24 від 26.05.2015 за період роботи з 01.01.2011 по 31.05.2015, виданої ТзОВ «Росна» Ханти-Мансійського автономного округу російської федерації.

Повідомляє, що у зв`язку з наведеним, звертався до відповідача з вказаними довідками про заробітну плату для здійснення перерахунку його пенсії, однак отримав відмову, мотивовану тим, що позивачем не подано первинних документів про заробітну плату, а також тим, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, яка полягає в неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016; код ЄДРПОУ: 13814885) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 14.09.2023 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 та прийняти обґрунтоване рішення, з врахування висновків суду, викладених у цій справі. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходи з того, що відповідач, не досліджуючи спірні довідки про заробітну плату позивача №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015, протиправно відмовив позивачу в розгляді його заяви від 14.09.2023 по суті з підстав припинення дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а також недотримання ОСОБА_1 процедури звернення до пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2023 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 та прийняти обґрунтоване рішення, з врахування висновків суду, викладених у цій справі.

Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач скористався своїм правом та подав відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2023, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 у справі №380/17279/22 за позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про відмову у призначенні пенсії №133650005130 від 02.09.2022, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 23.01.1992 по 26.01.1996 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фірма ПП» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 01.01.2004 по 09.02.2010, з 05.03.2010 по 14.01.2011 в ТОВ «Виробничо-побутове управління» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з 20.01.2011 по 31.05.2012, з 01.10.2012 по 31.05.2013, 01.11.2013 по 31.05.2014 в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Росна» (місто Радужний, Тюменська область, Ханти-мансійський автономний округ), з врахуванням зарахованого органом Пенсійного фонду України страхового стажу ОСОБА_1 (в період з 23.01.1992 по 15.10.1995). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

На виконання вищевказаного судового рішення відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 про призначення пенсії, зараховано вищевказані періоди роботи до його страхового стажу та призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» з 29.08.2022.

Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування», з урахуванням страхового стажу 28 років 10 місяців 24 дні (стаж враховано по 31.05.2014), коефіцієнт стажу - 0,28833 та із середньомісячної заробітної плати - 3002,82 грн. (10846,37 грн. х 0,27685, де 10846,37 грн. середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за 2019-2021 роки) за період роботи з 01.11.1987 по 31.10.1992 (згідно довідок про заробіток від 06.07.2015 №61 та від 28.07.2015 №65, виданих ВАТ АТП «Західводбуд») та з 01.07.2000 по 31.05.2014 (внесено в нульовому значенні), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 0,27685.

17.07.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою про надання розрахунку призначеної пенсії.

У відповідь на заяву від 17.07.2023, відповідач листом від 31.07.2023 надав позивачу вищевказаний розрахунок, а також повідомив, що розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 29.08.2022 становив 2100,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,28833);

1161,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2027 грн.);

73,00 грн. - доплата до 2100 грн.

З 01.12.2022 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано у зв?язку із зміною прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та становив 2100,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,28833);

1227,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн.);

7,00 грн. - доплата до 2100 грн.

З 01.03.2023 розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 перераховано на виконання постанови КМ України від 24.02.2023 №168 та становив 2520,00 грн., а саме:

865,80 грн. - розмір пенсії за віком згідно ст.27 (3002,82 грн. х 0,20833);

100,00 грн. - надбавка 100 грн. з 01.03.2023;

1127,20 грн. - доплата до мінімальної пенсійної виплати (2093 грн.);

427,00 грн. - доплата особам, яким не виповнилося 70 років.

В подальшому, 14.09.2023 позивач знову звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області зі заявою, в якій просив зробити перерахунок його пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015.

У відповідь на заяву від 14.09.2023, відповідач листом від 28.09.2023 повідомив позивача, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року. Зазначений договір припинив свою дію для України 19.06.2023. З врахуванням вищенаведеного, підстав для врахування довідок про заробітну плату, виданих на території російської федерації немає.

Вважаючи таку відмову протиправною, а довідки такими, що підтверджують отримання позивачем відповідної заробітної плати, позивач звернувся до суду з позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі Закон № 1058-ІV).

Відповідно до ч. 1ст. 1 Закону № 1788-ХІІгромадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років

Згідно з ст. 40 Закону №1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 Закону №1058-IV заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 за №22-1 (далі - Порядок №22-1), для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку до заяви про призначення пенсії за віком надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 1 липня 2000 року (додатки 1, 3 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що за загальним правилом заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід). Підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати в такому випадку є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Водночас, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Стосовно покликання апелянта на те, що з 01.01.2023 російська федерація припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другоїстатті 4 Закону № 1058-ІVякщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Питання пенсійного забезпечення громадян України, які працювали на території російської федерації, регулювалися Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць Угоди здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають. Ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди). Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які враховуються до трудового стажу.

Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов`язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.

Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.

Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з абзацами 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн" від 14 січня 1993 року, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що хоч російська федерація припинила участь російської федерації в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року однак у спірні періоди роботи позивача вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав.

При цьому позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.

Обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несплату, несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків,закономпокладено на страхувальника, який здійснив нарахування цього внеску та утримання його із заробітної плати позивача, що регламентовано частиною 1, 10, 12 статті20, частиною 16 статті106 Закону №1058-IV.

Ст.1 Закону №1058-ІVпередбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цимЗакономі за який сплачено страхові внески.

Згідно зіст.24 цього Закон №1058-ІVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цимЗаконом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Такі вимоги визначені і в національному законодавстві російської федерації.

Обов`язок реєстрації в системі обов`язкового пенсійного страхування іноземних громадян і осіб без громадянства, та, відповідно, сплати за них страхових внесків на фінансування страхової частини трудової пенсії в бюджет Пенсійного фонду російської федерації виник з 01 січня 2012.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вищевказані покликання пенсійного органу є необґрунтованими і безпідставними, оскільки Угода про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 була чинна як для України, так і для росії в спірні періоди роботи позивача, а тому такі обставини як повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України та військова агресія по відношенню до громадян України, не може бути підставою для відмови пенсійним органом у врахуванні стажу позивача за періоди роботи на території росії, які мали місце до вказаних подій.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на призначення пенсії не пов`язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди та, відповідно, відсутність чи неможливість витребування документів з російської федерації.

Окрім того, припинення участі в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення не стосується періодів трудової діяльності позивача, оскільки в спірні періоди роботи позивача з 01.04.1996 по 30.09.1998, з 01.06.1999 по 30.09.2003, з 01.10.2003 по 31.01.2011, з 01.01.2011 по 31.05.2015, Україна не вводила заборон на працевлаштування (в спірному випадку за сферою роботи позивача) її громадян на території російської федерації, а також визнавала для пенсійного забезпечення в Україні трудовий стаж та заробіток за вказані періоди роботи, здобуті на території російської федерації.

Окрім того, матеріалами справи підтверджується факт зарахування до страхового стажу позивача період його роботи з 01.04.1996 по 30.09.1998 у Муніципальному підприємстві «Радужнийтеплосеть».

Що стосується доводів апелянта про недотримання позивачем процедури звернення до пенсійного фонду із заявою встановленого зразка про перерахунок пенсії, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті та не надавши належну оцінку долученим до пенсійної справи довідкам про заробітну плату, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Результат розгляду порушеного позивачем у заяві від 14.09.2023 питання відповідач оформив листом від 28.09.2023 №26064-26965/Ш-52/8-1300/23 у порядку Закону України «Про звернення громадян», не надавши належну правову оцінку ні підставам для здійснення перерахунку пенсії позивача, ні спірним довідкам про заробітну плату позивача та інформації, зазначеній у них, зокрема щодо сплати страхових внесків, а також можливості врахування до заробітної плати районного коефіцієнту та Північної надбавки.

Суд зауважує, що зміст заяви позивача від 14.09.2023 очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Також, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено спірні у цій справі довідки про заробітну плату.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскільки в даному випадку відповідач, не досліджуючи спірні довідки про заробітну плату позивача №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015, протиправно відмовив позивачу в розгляді його заяви від 14.09.2023 по суті з підстав припинення дії для України Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, а також недотримання ОСОБА_1 процедури звернення до пенсійного фонду із заявою встановленого зразка, суд першої інстанції обрав належний та необхідний у даному випадку спосіб захисту у вигляді зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 14.09.2023 щодо проведення перерахунку його пенсії на підставі довідок про заробітну плату №05/1656 від 18.05.2015, №370 від 25.03.2015, №49 від 25.03.2015, №02/24 від 26.05.2015 та прийняти обґрунтоване рішення, з врахування висновків суду, викладених у цій справі.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2024 року у справі № 380/25643/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді Л. Я. Гудим В. Я. Качмар